Б. ДОПОМОГА ПАЦІЄНТУ ПРИ БЛЮВАННІ

Блювання — складний рефлекторний акт під час якого виникає мимовіль­ний викид шлункового вмісту через стравохід, глотку, рот, а іноді і через но­сові ходи.

За механізмом розвитку розрізняють центральне і периферичне блювання. Центральне блювання виникає внаслідок подразнення "блювотного центру", розташованого у довгастому мозку, фармакологічними (морфін), токсичними (уремія), механічними (підвищення внутрішньочерепного тиску) чинниками.

Периферичне блювання виникає внаслідлок надходження якого-небудь імпульсу у блювотний центр по блукаючому нерву, напр., при захворюваннях шлунка. Блювання часто має захисне значення, звільнючи шлунок від шкідли­вих речовин.

В більшості випадків блюванню передує нудота. Блювання супроводжуєть-

БЛОК "СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ /З ПОРУШЕННЯМИ
_________________ ФУНКЦІЙ ОРГАН/В ТРАВЛЕННЯ"___

ся слабкістю, блідістю, потовиділенням, брадикардією, зниженням артеріаль­ного тиску. Стан пацієнта в момент блювання незалежно від причин, які викли­кали це блювання, важкий і задача медичної сестри - допомогти йому спарви-тися з цією неприємною проблемою.

/. Місце проведення: будь-яке.

//. Оснащення робочого місця:

Ниркоподібний лоток.

Миска.

Клейонка або фартух.

Вода питна або 2% розчин натрію гідрокарбонату.

Рушник.

Марлеві серветки.

Корнцанг.

Чиста суха банка, ємністю 250 мл.

Електровідсмоктувач.

 

Стерильний носовий катетер.

Стерильні рукавички.

Стерильні шприци, голки, одноразова система.

0,9% розчин натрію хлориду.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· вимити руки з миллом, витерти рушником;

· побороти в собі почуття гидливості.
IV. Основні етапи виконання навику:

а) допомога пашєнту. який знаходиться у свідомому стані:

Повідомити лікаря (якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі).

Посадити пацієнта, якщо дозволяє його стан самопочуття.

Забезпечити посудом для збирання блювотних мас.

Закрити груди і коліна фартухом.

Підтримувати голову пацієнта, поклавши йому долоню на лоб.

Спостерігати за кількістю, кольоромо і характером блювотних мас.

Після закінчення блювання дати пацієнту воду для прополіскування ро­
тової порожнини і допомогти йому вимити лице, руки.

 

Для припинення блювання дати м'ятні краплі, холодну підкислену ли­
монною кислотою воду, 0,5% розчин новокаїну.

Зменшити світло, шум та температуру повітря (до комфортної).

 

При будь-яких обставинах давати пацієнту пояснення з приіоду його
стану, спробувати заспокоїти його.

Якщо у пацієнта під час блювання виникло запаморочення, дати поню­
хати розчин аміаку.

Після блювання допомогти пацієнту лягти у ліжку.

Винести миску з палати (якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі); пока­
зати блювотні маси лікарю.

За призначенням лікаря зібрати блювотні маси у чисту суху банку
ємністю 250 мл, закрити її кришкою, написати направлення і відправити
матеріал в лабораторію для дослідження.

10.

 

ьлик ~иIUC1ЬРЬЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ
__________________ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ"

15. Вимити руки з милом, витерти рушником.

а) допомога пацієнту, який знаходиться у непритомному стані-

Повернути пацієнта у ліжку на бік і зафіксувати його в такому положен­
ня за допомогою подушок. Якщо не можливо змінити положення паціє­
нта, то необхідно повернути на бік його голову для запобігання аспірації
блювотними масаим, тобто попадання і'х в дихальні шляхи.

Під голову підкласти клейонку і рушник.

Підставити до рота пацієнта ниркоподібний лоток.

Після закінчення блювання здійснити туалет ротової порожнини за до­
помогою тупфера і корнцанга, використовуючи один із антисептичних
розчинів (2% розчин гідрокарбонату натрію, 6,01% розчин калію пер­
манганату).

Запам'ятайте.1 Найбільш важким ускладненням блювання к аспірація
шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторної зупинки дихан­
ня, розвитку аспіраційної пневмонії. Необхідно негайно відкачати блю­
вотні маси з дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача і
стерильного носового катетера або за допомогою гумового балончика.