Глава 1. ПСИХОЛОГІЯ УЧАСНИКІВ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

§ 1. Психологічні особливості особи слідчого '

Слідчий — це посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, призначена у вста­новленому законом порядку, завданням якої є прова­дження досудового слідства. Слідчий процесуально неза­лежний при прийнятті рішень. При провадженні досудо­вого слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій він приймає самостійно, за ви­нятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відпо­відальність за їх законне і своєчасне проведення (ст. 114 КПК України).

Слідчий є тією особою, яка повинна мати необхідні знання (мати кваліфікацію юриста)1 і професійний до­свід. Це зумовлено складністю і багатогранністю викону­ваної діяльності.

Процесуальне положення слідчого, його соціально-рольова функція передбачають необхідність відповід­ності його особистості певним психологічним якостям (організаторські здібності, самоорганізація, гнучкість

1 За даними ГСУ МВСУкраїни в 1995—1996 pp. у слідчих підроз­ділахблизько 60 % осіб мали вищу юридичну освіту.

______________________Глава 1. Психологія учасників розслідування злочинів

мислення, самостійність, спостережливість, відповідаль­ність, акуратність, пунктуальність, тактовність, емоцій­на стійкість та ін.). У психології робилися спроби створи­ти професіограму слідчого. Слід зазначити, що екстре­мальність умов роботи слідчого визначила високий ступінь значущості його інтелектуальних, вольових і ко­мунікативних якостей.

Слідчий відчуває вплив негативних емоцій, тому його особистість має характеризуватися: а) толерантні­стю (від лат. tolerantia — терпіння) — стійкістю до впли­вів несприятливих факторів, зниженою чутливістю до їх впливів; б) зниженим рівнем тривожності; в) емоційною стійкістю й ін. Діяльність слідчого характеризується значною емоційною насиченістю. Йдеться про те, що ро­бота слідчого пов'язана з впливом негативних факторів (сприйняттям об'єктів, що викликають негативні емоції, наприклад, сприйняття трупа чи частин розчленованого трупа, присутність у процесі судово-медичного розтину трупа тощо), наявністю перевантажень у ході діяльності, пов'язаною з великим обсягом роботи (невідповідність кількості кримінальних справ у провадженні і термінів виконання дій)1, протидією зацікавлених осіб.

У процесі пізнавальної діяльності слідчий повинен уміти з усього накопичення речей і слідів зібрати саме ті, що стосуються кримінальної справи. У цьому аспекті важливо­го значення набуває вміння слідчого будувати і варіювати розумові моделі, моделювати події минулого. Слідчому не­обхідне творче мислення, уява, наявність слідчої інтуїції.

1 За нормативно обґрунтованими нормами по лінії МВС України навантаження на одного слідчого — 35 кримінальних справ, що перебувають у провадженні. Реальні показники в 1,5-2 рази є вищими (Науково обґрунтовані нормативи навантаження та належні умови праці слідчих підрозділів як важливий чинник їх якісної роботи // Питання боротьби зі злочинністю: 36. наук. праць. — X.: Право, 1997.— Вип. 1.— С 10-11).

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слідчий — це та особа, яку має характеризувати не лише самоорганізація, а й уміння організовувати інших людей, координувати їхню діяльність. Так, організація огляду місця події передбачає запрошення спеціалістів, понятих, у деяких випадках — потерпілого чи обвинува­ченого. Слідчий повинен вміти організувати діяльність різних осіб, бути керівником слідчої дії, керувати всіма учасниками процесу огляду.

Слідчий може працювати в слідчо-оперативній групі чи слідчій бригаді. При цьому необхідно враховувати психологічну сумісність учасників групи чи бригади, на­явність організуючого начала, розподіл функціональних обов'язків.

Одержання інформації в ході слідчих дій передбачає вміння слідчого справляти психологічний вплив, обира­ти його необхідний рівень, спрямованість, способи. Слід­чий повинен розумітися на психології інших людей, умі­ти діагностувати їхні психологічні особливості. Слідчий має «перевтілюватися», не показувати явного, різко не­гативного ставлення до особи підозрюваного чи обвину­ваченого (у цьому робота слідчого близька до роботи акто­ра). Важливою комунікативною якістю слідчого також є вміння спілкуватися з людьми.