Структура проектного аналізу в туризмі та готельному господарстві
Передпроектне дослідження в туризмі та готельному господарстві повинне дати відповіді на наступні питання:
1. Технічна можливість виконання проекту:
Ø особливі вимоги до місця реалізації та порівняння з потенційними місцями проекту (клімат, власність на землю і т. ін.);
Ø наявність або можливість забезпечення машинами та обладнанням, виробнича потужність;
Ø гнучкість обладнання в розрахунку на диверсифікацію виробництва;
Ø наявність необхідної інфраструктури;
Ø кваліфікаційні вимоги до управлінського апарату та обслуговуючого персоналу;
Ø вимоги до інших ресурсів;
Ø планові терміни.
2. Економічна можливість виконання проекту:
Ø очікуваний збут, поділений на найважливіші групи продуктів та регіональні ринки (експорт або внутрішній ринок);
Ø витрати на створення підприємства, очікувані річні поточні витрати, в тому числі умовно-постійні адміністративно-управлінські витрати і т.д.;
Ø розвиток ринку робочої с та ринків сировини, основних та додаткових матеріалів;
Ø можливі інвестори (власний капітал, кредити банків і т.д.);
Ø фінансовий результат проекту.
3. Обов’язково потрібно визначити також джерело ризику.
В заключних проектних дослідженнях, на основі яких приймаються інвестиційні рішення, використовують елементи попередніх етапів аналізу. Як правило, заключні дослідження складаються з наступних частин: техніко-економічний аналіз, фінансовий аналіз та загальноекономічний аналіз.
При проведені техніко-економічного аналізу розглядаються питання технічних можливостей, питання ринку збуту та закупівель, потреб матеріалів із врахуванням використовуваної техніки тощо, при цьому враховуються потреба в додатковій інформації зі сторони потенційних партнерів та інвесторів.
Взагалі, техніко-економічний аналіз розбивають на такі пункти:
1. Передісторія та зародження проекту. Зазначається ім'я та адреса ініціатора проекту, галузь і ціль підприємницької діяльності, орієнтація проекту (наприклад, на збут чи на сировинну базу), орієнтація проекту на внутрішній ринок або на експорт, політико-економічна підтримка проекту;
2. Ринок збуту та виробничі потужності. Аналізується річний попит для всієї економіки та регіону, досліджується тенденція розвитку на ринку збуту, виробнича програма, експорт та імпорт продукції галузі, абсолютна виробнича потужність та порівняння з обсягами всього ринку;
3. Ринки матеріалів та інших ресурсів. Розглядаються питання наявності сировини, основних та допоміжних виробничих матеріалів, комплектуючих виробів, наявність комунікацій, тенденції розвитку на ринках закупівель (ціни та обсяги), конкретизується необхідність у ресурсах тощо;
4. Місцезнаходження. Необхідно представити точні дані про місцезнаходження, клімат, можливості забезпечення землею, відстань до ринків сировини та інших закупівельних ринків, відстань до ринків збуту, потенціал робочої с в регіоні, транспортну систему;
5. Техніка проекту. Вибраний спосіб виробництва, необхідне обладнання, інженерне забезпечення;
6. Юридична форма та організаційна структура, а також інші витрати на організацію;
7. Потреба в робочій силі для проекту, при цьому виділяють кваліфікованих та некваліфікованих робочих та менеджерів;
8. Визначення термінів реалізації проекту. Визначається тривалість різних етапів проекту та тривалість можливих випробувань.
Фінансовий аналіз може складатися з таких етапів:
1. Спільне представлення грошових потоків надходжень та виплат проекту;
2. Представлення джерел фінансування (власний та позиковий капітал);
3. Складання планових балансів для зовнішнього представлення, планування ліквідності;
4. Розрахунок економічної ефективності;
5. Оцінка проекту за допомогою стандартних критеріїв інвестиційних розрахунків.
Загальноекономічний аналіз включає опис загальної економічної ситуації, спільне представлення витрат та вигід проекту, які торкаються національних економічних суб’єктів, переоцінку витрат та результатів по національно-економічних критеріях тощо.
Необхідно здійснити екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту та зробити загальні висновки.
Екологічна експертиза дозволяє оцінити вплив проекту на навколишнє середовище в таких напрямах:
Ø забруднення повітряного басейну, ґрунтів та водойомів;
Ø зниження біологічної різноманітності;
Ø перевезення, використання або віддалення небезпечних чи токсичних відходів;
Ø забрудненість земель.
Соціальна експертиза дозволяє визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешканці регіону реалізації проекту, а також можливий негативний вплив проекту на населення.
Проект може вважатися вивіреним і готовим для передачі на стадію детальної розробки та реалізації за дотримання таких умов:
Ø проведено відбір альтернативних варіантів проекту, визначено основні переваги та недоліки;
Ø ідентифіковано основні організаційні й політичні проблеми, які можуть вплинути на долю проекту, і визначено, як вони можуть бути розв'язані;
Ø визначено очікувані вигоди й витрати, можливий ризик та шанси реалізації;
Ø існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.
Запитання для перевірки знань
1. Як Ви розумієте поняття “ідея проекту”?
2. Що таке концепція проекту та які етапи її розробки?
3. Що включають в себе такі етапи обґрунтування ефективності проекту, як передпроектне дослідження, додаткове дослідження та заключне дослідження проекту?
4. Яку інформацію надає аналітикам обґрунтування технічних і економічних можливостей виконання проекту?
5. Які основні етапи передбачає техніко-економічний, фінансовий та загальноекономічний аналіз?
6. З якою метою здійснюють екологічну та соціальну експертизу майбутнього проекту?
Завдання 1.
Готельно-санаторне підприємство передбачає реалізувати інноваційно-інвестиційний проект вартістю 200 тис. грн., практичне здійснення якого спрямоване на відкриття ще одного корпусу. Очікуються такі грошові потоки: 1 рік – 40 тис. грн., 2 рік – 40 тис. грн., 3 рік – 60 тис. грн., 4 рік – 50 тис. грн. Необхідно визначити чистий приведений дохід та термін окупності інвестицій за умови, що дисконтна ставка дорівнює 10 %.
Завдання 2.
Чи доцільна реалізація інноваційного проекту за умов, що дисконтна ставка дорівнює 10 %, а податок на прибуток – 25%?
| Показники | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. | 2011 р. |
| Інвестиції, тис. грн. | - | - | - | |||
| Прибуток, тис. грн. | - | - | ||||
| Амортизаційні відрахування, тис. грн. | - | - |
Використовуючи дані таблиці, розрахуйте термін окупності інвестицій.
Тести
1. Основними критеріями прийняття проекту є:
а) технічна та технологічна можливість його реалізації;
б) довгострокова життєздатність;
в) економічна ефективність;
г) організаційне та адміністративне забезпечення;
д) всі відповіді вірні.
Відповідь: а); б); в); г); д).
2. Аналіз можливості реалізації проекту не передбачає відповіді на запитання про:
а) технічну узгодженість проекту;
б) відповідність звичаям і традиціям;
в) політичну ситуацію;
г) обмінний курс валют;
д) рівень попиту на продукцію.
Відповідь: а); б); в); г); д).
3. При проведенні технічного аналізу не передбачаються:
а) оцінка компонентів проекту;
б) аналіз розташування проекту;
в) розгляд процедур укладення контрактів;
г) аналіз витрат і вигод;
д) строки і фази виконання.
Відповідь: а); б); в); г); д).
4. При проведенні комерційного аналізу не передбачається розгляд:
а) графіка поставок;
б) доступності та якості потрібних ресурсів;
в) форм розрахунків та виконання поставок;
г) законодавчих обмежень.
Відповідь: а); б); в); г).
5. При проведенні фінансового аналізу не розглядаються:
а) обґрунтованість фінансових прогнозів;
б) достатність оборотного капіталу;
в) доцільність використання національних ресурсів;
г) забезпеченість платоспроможності по кредитах.
Відповідь: а); б); в); г).
6. Економічний аналіз не дозволяє оцінити:
а) чи виправдано використання проектом національних ресурсів;
б) конкретний попит на ці ресурси;
в) можливості фінансування за рахунок різних джерел;
г) вигоди суспільства в цілому в результаті реалізації проекту;
д) необхідні стимули для різних учасників проекту.
Відповідь: а); б); в); г); д).
7. Для досягнення максимальної оцінки проекту необхідно дотримуватись таких умов:
а) особи, які керували розробкою та здійсненням проекту, повинні брати участь у проведенні завершальної оцінки;
б) об’єктивність оцінки не повинна викликати сумніву;
в) завершальній оцінці необхідно піддати якомога більше проектів;
г) всіх перелічених умов.
Відповідь: а); б); в); г).
8. Грошовий потік – це:
а) різниця між грошовими надходженнями і витратами;
б) витрати матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів з метою одержання доходів;
в) капітальні вкладення;
г) кошти, вкладені в об’єкти розвитку;
д) прибуток від інвестиційної діяльності.
Відповідь: а); б); в); г); д).
9. Показник чистої теперішньої вартості відображає:
а) відношення суми дисконтованих вигід до суми дисконтованих витрат;
б) різницю між дисконтованими сумами грошових надходжень і витрат, які виникають при реалізації проекту;
в) норму дисконту, за якою проект вважається економічно доцільним;
г) міру зростання цінності фірми в розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій;
д) немає правильної відповіді.
Відповідь: а); б); в); г); д).
10. Внутрішня норма дохідності (IRR) відображає:
а) відтік або приплив грошових коштів по кожному року;
б) граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розподіляє інвестиції на прийнятні і неприйнятні;
в) приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту;
г) ставку дисконту, за якою проект не збільшує і не зменшує вартість фірми.
Відповідь: а); б); в); г).
Лекція 3
Тема 3. Планування проекту в туризмі та готельному господарстві
3.1 Поняття вартості проекту
3.2 Планування вартості проекту
3.3 Кошторис проекту та його бюджет
3.4 Методи контролю вартості проекту
Поняття вартості проекту
Оцінка вартості включає розробку приблизної (оцінки) вартості ресурсів, необхідних для виконання робіт проекту.
Якщо проект виконується за контрактом, увага має бути приділена відмінності між оцінкою вартості та ціновою політикою. Оцінка вартості включає отримання оцінки ймовірних кількісних результатів - скільки коштуватиме для організації, що виконує проект, розробка конкретного продукту чи послуги. Цінова політика - це комерційне рішення, скільки коштів може витратити організація, що виконує проект, на виробництво продукту чи послуги; тут вона використовує як один з безлічі чинників і оцінку вартості.
Оцінка вартості включає визначення і розгляд різних вартісних альтернатив. Наприклад, у більшості прикладних сфер додаткова робота протягом фази розробки широко використовується для скорочення витрат у фазі виробництва. Оцінюючи вартість, слід розглянути, чи допоможуть додаткові витрати на проектні роботи дістати економію очікуваних витрат.
1. Ієрархічна структура робіт. Ієрархічна структура робіт (WВS) використовується для упорядкування оцінок вартості і для забезпечення того, щоб була оцінена вся необхідна робота.
2. Вимоги до ресурсів. Результати з планування ресурсів - це описання того, які типи ресурсів і в яких кількостях необхідні по кожному елементу ієрархічної структури робіт.
3. Ресурсні норми. Окрема особа (група осіб), що працює над оцінками, повинна знати одиничні норми (погодинну зарплату персоналу, вартість кубічного ярда матеріалу тощо) по кожному ресурсу, для того щоб розрахувати проектні вартості. Якщо фактичні норми невідомі, то можна оцінити самі норми.
4. Оцінка тривалості робіт. Оцінка тривалості робіт мас вплинути на оцінки вартості в будь-якому проекті, в якому бюджет включає витрати на фінансування робіт -капіталовкладення.
5. Інформація з архіву. Інформація з архіву відносно вартості багатьох категорій ресурсів доступна з одного або кількох таких джерел:
• Файли проекту - одна чи більше організацій, залучених до проекту, можуть зберігати записи про попередні проектні результати, які є достатньо детальними, щоб допомогти в оцінці вартості. У деяких прикладних сферах такі записи можуть зберігати окремі члени команди.
• Комерційні бази даних з оцінками вартості - інформація з архіву часто може бути доступною через комерційні канали.
• Інформованість членів команди проекту - окремі члени команди проекту можуть пам'ятати попередні фактичні результати або оцінки. Хоч така інформація І може стати у пригоді, проте вона в основному не така надійна, як та, що задокументована.
6. Карта обліку. Карта обліку описує кодову структуру, що використовується виконавчою організацією для складання фінансового звіту в головній книзі. Оцінки вартості проекту мають призначатися за правильною категорією обліку.