Вільні екон.зони:сутність,мета створ-я,цілі, очікув-й ефект впров-ня.Класиф-я ВЕЗ
Соціально-економічний розвиток країни досягається за допомогою комплексу заходів - організаційних, економічних, правових. Одним із них, що інтегрує усі ці складові, є спеціальні режими господарювання.
Вільна (спеціальна) економічна зона (ВЕЗ) – частина території України, на якій встановлені та діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства України.
Мета створення ВЕЗ – залучення іноземних інвестицій, активізація підприємницької діяльності з метою нарощення експорту товарів і послуг, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвиток інфраструктури ринку, поліпшення в сфері використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України
Цілі впровадження (створення) ВЕЗ: А)Соціально–економічне спрямування:розв’язання проблеми зайнятості;формування нових робочих місць;ефективне використання трудових місцевих ресурсів;активізація обміну знаннями в соціальній сфері Б) Виробничо-економічне спрямування:стимулювання припливу іноземних інвестицій;активізація зовнішньої торгівлі;досягнення нової інноваційної якості економіки;розвиток імпортозаміщення;поліпшення платіжного балансу.
Головні завдання, що вирішуються при функціонуванні ВЕЗ: економічні: 1) залучення національного та іноземного капіталу завдяки застосуванню спеціальних пільг економічного характеру, стабільності законодавчої базі, спрощенню організаційних процедур; 2) використання переваг міжнародного географічного розподілу праці та міжнародного обігу капіталів;3) посилення конкуренції у сфері зовнішньоекономічної діяльності 4) зростання валютних надходжень у бюджет); соціальні: 1) підвищення зайнятості населення; 2) насичення внутрішнього ринку високоякісними товарами народного споживання 3) створення прошарку висококваліфікованих фахівців на основі опанування та застосування світового досвіду 4) виховання культури менеджменту, зорієнтованої на світові стандарти технології управління; науково-технічні':1) залучення передових зарубіжних та вітчизняних технологій; 2) розвиток інноваційної діяльності, прискорення процесу запровадження інновацій, реалізації інноваційних проектів; 3) залучення зарубіжних вчених та висококваліфікованих фахівців; 4) підвищення ефективності використання потужностей та інфраструктури промислових комплексів.
Отже, серед стратегічних напрямів створення і функціонування ВЕЗ в Україні, що виступають як провідні елементи політики відкритої економіки і відіграють важливу роль у міжнародних відносинах, є визначення сприятливих умов для національного та інтернаціонального підприємництва, руху товарів і капіталів.
Характерними ознаками ВЕЗ є:- територіальна обмеженість ВЕЗ;строковість ВЕЗ;юридична підстава запровадження ВЕЗ на певній території; спеціальний суб'єктний склад ВЕЗ: обов'язковими учасникамигоспод-х відносин у ВЕЗ є органи управління ВЕЗ та суб'єкти господарювання ВЕЗ, які набувають цього статусу в спеціальному порядку за умови дотримання встановлених вимог;спеціальний режим господарської діяльності для суб'єктів господ-ня ВЕЗ, що може містити пільгові митні, податкові, валютно- фінансові та інші умови підприємництва;здійснення управління ВЕЗ із застосуванням спеціально створених органів.
При створенні ВЕЗ передбачається:
1. Прямий ефект у вигляді залучення додаткових іноземних інвестицій, збільшення податкових надходжень, зберіганні і модернізації існуючих і утворенні нових робочих місць, росту рівня зайнятості населення та його доходів тощо;
2. Опосередкований (непрямий) ефект як наслідок активізації підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності господарювання, технологічного впливу, сприяння структурній перебудові господарства регіону розташування ВЕЗ.
Етапи прийняття рішення про доцільність застосування спрощеної системи оподаткування. Переваги і вади спрощеної системи оподаткування. Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку.
Етапи:
1. Загальна оцінка переваг і вад спрощеної системи оподаткування відносно звичайної податкової системи.
2. Оцінка наявності об’єктивних умов для застосування спрощеної системи оподаткування конкретним суб’єктом господарювання.
3. Облік очікуваних змін у здійсненні господарської діяльності та прогнозування об’єктів оподаткування.
4. Розрахунок економічного ефекту від застосування кожного з можливих варіантів оподаткування в порівнянні зі звичайною податковою системою.
5. Оцінка додаткових чинників.
6. Прийняття рішення про застосування конкретного варіанту.
переваги спрощеної системи оподаткування за різними сферами дії.
Нормативна база - суттєво зменшується перелік нормативних актів, які регламентують оподаткування, що суттєво полегшує життя бухгалтерам і зменшує кількість можливих помилок.
Розрахунки, пов’язані з обчисленням податкових зобов’язань - значно спрощуються, розраховується єдиний об’єкт оподаткування - виручка від реалізації продукції.
Складання податкової звітності - замість різноманітних форм податкової звітності - один раз на квартал необхідно заповнювати одну нескладну форму.
Ведення податкового обліку - СПД ведуть податковий облік тільки по тих податках і зборах, платниками яких вони є. Подання податкової звітності - немає необхідності суворо контролювати строки подання звітності по тих податках і зборах, платником яких тепер не є СПД. Суттєво скорочуються втрати робочого часу бухгалтерів у зв’язку з чергами під час подання декларацій в органи ДПС та інші контролюючі органи.
Строки сплати податків і зборів - введений єдиний строк - щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Платежі в бюджет і державні цільові фонди - можливе зменшення сум платежів по податках і зборах у результаті переходу на застосування спрощеної системи оподаткування.
Застосування фінансових санкцій і адміністративних штрафів - імовірність застосування штрафних санкцій знижується в зв’язку зі зменшенням кількості форм податкової звітності підприємства, суттєвою уніфікацією строків подання звітності й сплати податків, скороченням кількості перевірок та їх тривалістю.
Бухгалтерський облік - платники єдиного податку можуть застосовувати спрощену форму ведення бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність. Якщо платник відповідає вимогам Закону про бухгалтерський облік, він звільняється від щоквартального складання і подання проміжної фінансової звітності, а по підсумкам року подає фінансову звітність у вигляді Балансу і Звіту про фінансові результати, структура і склад яких значно спрощені.
вади спрощеної системиоподаткування.
Відсутність зв’язку об’єкта оподаткування з витратами
Відсутність „перехідних” положень, що регламентують особливості податкового обліку перехідних операцій, які починаються при одній системі оподаткування, а завершуються при іншій.
Неможливість виписування податкових накладних покупцям у випадку скасування реєстрації як платника ПДВ. Обмеження по формі розрахунків. Платники єдиного податку - юридичні особи незалежно від обраної ставки не мають права здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію в тій чи іншій формі, що відрізняється від грошової.
Втрата права на бюджетне відшкодування
Тимчасовий характер спрощеної системи оподаткування і незрозумілі перспективи її застосування
Додаткові втрати, пов’язані зі зміною системи оподаткування
Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку
Перевірка на відповідність платника критеріям суб 'єкта малого підприємництва згідно із Законом № 2063 здійснюється в такій послідовності:
• Розраховується валовий дохід за минулий календарний рік;
Перевіряється дотримання обмеження відносно граничної
середньооблікової чисельності' найманих працівників;
• Перевіряється відповідність видів діяльності, що здійснюються,
встановленим Законом № 2063;
• Аналізується структура статутного фонду і з’ясовується в ньому доля засновників, які не відносяться до суб’єктів малого підприємництва.
Перевірка на відповідність критеріям платника єдиного податку проводиться у таких напрямках:
• Розрахунок виручки від реалізації продукції за минулий календарний рік;
• Перевіряється відповідність видів діяльності, що здійснюються,
обмеженням Указу № 727;
• Оцінка можливості застосування розрахунків за відвантажену продукцію виключно в грошовій формі;
Перевірка стану розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами.