Показники економічної ефективності реальних інвестиційних проектів
Показники економічної ефективності інвестиційних проектів розраховуються за відповідними базовими показниками, до яких відносяться: обсяг капітальних інвестицій (вкладень), тривалість життєвого циклу проекту, грошові потоки від проекту протягом його життєвого циклу, ставка для дисконтування цих потоків, а при потребі - і капітальних інвестицій.
Тривалість життєвого циклу визначається строком корисного використання необоротних активів, які створюються у результаті капітальних інвестицій, або тривалістю життєвого циклу тієї продукції (робіт, послуг), виготовлення якої забезпечить реалізація проекту. За любих умов цей строк не повинен перевищувати 10 років, оскільки розрахунки за більш тривалий термін мають такі значні похибки, що керуватися ними для прийняття управлінських рішень є вкрай ризиковою справою.
Грошовий потік і-ro року життєвого циклу (ГПі) визначається так:
,
де Пі - прибуток від реалізації проекту в і-му році життєвого циклу;
АВі - амортизаційні відрахування по проекту у тому ж році.
Як відомо, оцінка економічної доцільності любого рішення здійснюється шляхом порівняння очікуваних вигод із витратами, які їх забезпечують. У випадку оцінки проектів очікуваними вигодами є грошовий потік, витратами - капітальні інвестиції. Для фінансування проекту підприємство повинно мобілізувати кошти з певних джерел, кожне з яких має свою вартість. Отже, якщо капітальні інвестиції будуть фінансуватися, наприклад, за рахунок додаткової емісії акцій, то підприємство повинно сплачувати дивіденди акціонерам, що придбали акції. Джерелом їх є прибуток від реалізації проекту, який входить до складу грошового потоку. Тому грошовий потік можна розкласти на дві частини: більша відшкодовує самі капітальні вкладання, менша - сплату вартості джерел фінансування інвестицій. Виходячи з того, що підприємству доцільно мобілізувати кошти по ціні, яка не перевищує середню вартість джерел фінансування необоротних активів, в якості ставки для дисконтування грошових потоків обирається саме ця вартість. Якщо ж підприємство тільки створюється, то ставкою для дисконтування виступає вартість очікуваних джерел фінансування.
У випадку великих інвестиційних проектів, коли капітальні вкладення здійснюються протягом декількох років, виникає потреба в дисконтуванні ще й капітальних вкладень. Теперішня вартість інвестицій і грошових потоків визначається відносно першого року здійснення капітальних витрат. Головна мета дисконтування - більш точні оцінки ефективності. Якщо ж проект невеликий, результати його реалізації суттєво не впливають на майбутнє підприємства, то від дисконтування відмовляються й використовують показники економічної ефективності, що не враховують фактор часу. До них відносяться норма прибутку, період окупності капітальних вкладень, рентабельність проекту.
Норму прибутку (НП) характеризує відношення середнього прибутку, який щорічно очікується від реалізації інвестиційного проекту (Пр), до капітальних вкладень (KB):
.
За умови, що норма прибутку перевищує середню вартість джерел фінансування активів підприємства, проект можна вважати прийнятним.
Період окупності капітальних вкладень (Ток) - це період, протягом якого економічні вигоди забезпечують відшкодування капітальних витрат. Він визначається співставленням капітальних вкладень і середньорічного грошового потоку:
.
Період окупності капітальних вкладень використовується як показник порівняльної ефективності декількох взаємовиключних інвестиційних проектів: проект із мінімальним періодом окупності є найбільш прийнятним.
Рентабельність проекту (РІ) визначає ступінь відшкодування капітальних вкладень загальною сумою грошових потоків за весь розрахунковий період:
де N – строк корисного використання проекту, роки.
Якщо цей показник дорівнює або перевищує сто відсотків, проект вважається прийнятним. В іншому випадку його необхідно відхилити.
Показниками, що враховують фактор часу, є чиста теперішня вартість (NPV), період окупності, рентабельність проекту, внутрішня норма прибутку (ІRR). Усі ці показники базуються на дисконтованих грошових потоках і капітальних вкладеннях.
Чиста теперішня вартість проекту - це сума перевищення дисконтованих грошових потоків за весь життєвий цикл проекту над дисконтованими капітальними вкладеннями:
де q - рік, коли проект уперше приносить віддачу у вигляді грошового потоку;
г - ставка для дисконтування;
N – тривалість життєвого циклу проекту, роки;
М - кількість років здійснення капітальних інвестицій.
Для варіанта, коли капітальні інвестиції здійснюються протягом одного року, а грошових потік починає надходити з наступного року, NPV рахується так:
Якщо чиста теперішня вартість перевищує нульове значення або дорівнює йому, проект вважається прийнятним.
Розрахунок періоду окупності базується на порівнянні капітальних вкладень із кумулятивним дисконтованим грошовим потоком. Якщо дисконтований грошовий потік першого року перевищує капітальні вкладення, то період окупності знаходиться в межах одного року і визначається відношенням капітальних вкладень до дисконтованого грошового потоку першого року реалізації інвестиційного проекту.
Якщо ж грошовий потік першого року не відшкодовує капітальних вкладень, то він збільшується на суму дисконтованих грошових потоків наступних років до тих пір, поки загальна сума дисконтованого грошового потоку не перевищить капітальні вкладення. При цьому період окупності складається з двох періодів: кількості повних років відшкодування капітальних вкладень (t) і частини року остаточного відшкодування:
де ДКВ - дисконтовані капітальні вкладення;
ДГП - дисконтований грошовий потік.
За умови, що дисконтований грошовий потік за весь життєвий цикл проекту не перевищить обсяг капітальних вкладень, період окупності виходить за його межі й проект необхідно відхилити. Чим менший період окупності, тим проект більш прийнятний.
Рентабельність проекту визначається так:
Проект прийнятний, якщо РІ > 100%.
Внутрішня норма прибутку (IRR) - це ставка для дисконтування, при якій сума дисконтованих грошових потоків за весь життєвий цикл дорівнює дисконтованим капітальним вкладенням:
де h - внутрішня норма прибутку.
Ставку h можна розглядати як норму прибутку проекту. Якщо ця норма дорівнює або перевищує середню вартість джерел фінансування матеріальних ресурсів підприємства, то інвестиційний проект є прийнятним.