ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО МІСЦЯ РОБОТИ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

Умовні позначення: АК — атестаційна комісія, НМЦ — науково-методич­ний центр, РМЦ — районні (міські) центри практичної психології.

У названих документах фіксуються посадові обов’язки, обсяг знань, вмінь практичного психолога. Розкрито кваліфікаційні ви­моги до кожної з 4-х встановлених категорій:

Вища категорія:високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного за­безпечення навчально-виховного процесу, високі результатив­ність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді не менше 8 років, при вченій ступені — 3 роки.

Спеціаліст І категорії:професійна компетентність, добре во­лодіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культу­ра та моральні якості. Стаж на посаді — не менше 3 років, при вченій ступені — 1 рік.

Спеціаліст ІІ категорії:достатній професіоналізм, використо­вує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається зага­льною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді — 1 рік.

Спеціаліст:професійна компетентність, забезпечує нормати­вні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задо­вольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогіч­них працівників.

Відповідно до п. 3.4 Типового положення атестація практич­них психологів навчальних закладів передбачає попереднє (не рі­дше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфікації в уста­новах, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації.

Наказом від 19 жовтня 2001 року № 691 затверджено «Поло­ження про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів» (Див. Додаток К).

Розглянемо законодавчу основу діяльності практичного психолога в інших сферах суспільної практики. На сьогоднішній день не існує єдиного Положення, яке б всебічно регламентувало діяльність прак­тичного психолога в сфері бізнесу та економіки. Хоча зафіксовано активізацію діяльності відповідних психологічних служб з 80 років ХХ століття. Кожний психолог, працюючи на підприємстві або в установі, розробляє Положення, яке визначає мету, основні види та напрямки діяльності, функції та завдання психологічної служби.

Наявне законодавство систематично поповнюється новими документами, регламентуючими діяльність психологічних служб Правовою основою діяльності психологічної служби установ покарання є Положення про психологічну службу установ по­карання,яке було затверджено відомчим наказом № 33 від 17 березня 2000 року [53].

Цим положенням визначено специфіку діяльності практично­го психолога, основні види та напрямки його діяльності з враху­ванням специфіки об’єкту впливів. Визначено головні завдання, обов’язки психолога виправної колонії та функції психологічної служби системи виконання покарань.

У цьому положенні визначено, що психологічна служба є скла­довою частиною соціально-психологічної служби. Комплектування посад проводиться лише з фахівців, які мають базову психологічну або педагогічну освіту. На 600 осіб спецконтингенту штатними но­рмативами передбачено одну посаду. Психологічна служба установ виконання покарань підпорядковується регіональним управлінням та відділам соціально-психологічної роботи в області. Загальне ке­рівництво соціально-психологічною службою забезпечує управлін­ня виховної та соціально-психологічної роботи департаменту України з питань виконання покарань, до складу якого входить від­діл організації психологічної роботи зі спецконтингентом.

Психологічна (соціально-психологічна служба) у Збройних силах України.Координує роботу практичних психологів у Збройних силах Головне управління виховної роботи при Мініс­терстві оборони України. Існують відповідні центри, кафедри при військових вузах. Діяльність практичного психолога здійснюєть­ся на основі відповідного відомчого Положення.

До Національної системи соціально-психологічних служб входять соціальні служби для молоді.

Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» з 1992 року створюється мережа соці­альних служб для молоді.

Основними документами, що регламентують їх діяльність та які заклали основу нормативно-правової бази системи в цілому є:

Постанова Кабінету Міністрів України № 648 від 13.08.1993 ро­ку «Про соціальні служби для молоді»та Постанова Кабінету Міністрів України № 839 від 17.10.1995 року «Про розвиток ме­режі соціальних служб для молоді».

Їх продовженням є Постанова Кабінету Міністрів України № 63 від 21.01.1998 року «Про подальший розвиток мережі центрів соціальної служби для молоді і підвищення ефективності їх дія­льності», яка затвердила план розвитку мережі соціальних служб для молоді [22]. різних галузей. У багатьох сферах соціальної практики соціаль­но-психологічна (психологічна) служба перебуває в стадії заро­дження, то найближчим часом буде активно розроблятись норма­тивно-правова база діяльності таких служб.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке Національна система соціально-психологіч­них служб України?

2. В яких документах закріплено основні положення її діяльності?

3. Які документи про діяльність психологічної служби в освіті вам відомі? Які їх структура та основні положен­ня?

4. Які документи про діяльність психологічної служби в Збройних силах України вам відомі? Які їх структура та основні положення?

5. Які документи про діяльність психологічної служби в установах кримінально-виконавчої системи вам відомі? Які їх структура та основні положення?

6. Чи регламентується і якими документами діяльність соціальних служб для молоді?

7. Як ви думаєте, з якою метою створюється значна кі­лькість документів про діяльність соціально-психо­логічних (психологічних) служб у різних сферах соціа­льної практики? Як вони відображають специфіку дія­льності психологічної служби у відповідній галузі соціа­льної практики?

Лекція № 5

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒