Лікарські засоби, похідні 5-нітрофурану.

1.Кількісне визначення субстанції нітрофурану (фурациліну) проводять спектрофотометричним методом. Розрахувати кількісний вміст провізор-аналітик може, вимірявши: A * оптичну щільність B показник заломлення C кут обертання D РН розчину E температуру плавлення Згідно з ДФУ при використанні методу спектрофотометрії проводять вимірювання оптичної густини розчинів досліджуваних субстанцій у відповідно ІЧ-, видимій та УФ-області спектру (ДФУ 1.0 - 2.2.24,2.2.25).     ДФУ 1.0, стор. 34
2.Аналітик визначає кількісний вміст Нітрофуралу. Який титриметричний метод він може використати? A *йодометрії B перманганатометрії C алкаліметрії D аргентометрії E нітритометрії Кількісне визначення субстанції можна провести методом йодометрії в лужному середовищі, зворотним титрування, індикатор - крохмаль, s = 1/2. Наважку лікарської речовини розчиняють у присутності натрію хлориду у воді в мірній колбі при нагріванні на водяному нагрівнику. До певної кількості розчину додають надлишок титрованого розчину йоду та розчин лугу. Відбувається окисно-відновна реакція, яку в загальному вигляді можна подати схемою: У лужному середовищі йод знаходиться у вигляді йодиду та гіпойодиду: Після підкислення йод, що виділився, відтитровують розчином натрію тіосульфату з мікробюретки: Паралельно проводять контрольний дослід. П.О. Безуглий «Фармацевтична хімія», 2008р., стор. 303.
3. Який реактив може використовувати провізор-аналітик для підтвердження наявності в структурі лікарських речовин (левоміцетин, фурацилін, фурадонін та ін) нітрогрупи? A *розчин натрію гідроксиду B розчин міді сульфату C кислоту хлористоводневу D розчин кобальту нітрату E розчин пероксиду водню На прикладі фурациліну: при розчиненні наважки субстанції в суміші рівних об'ємів води і розчину лугу з'являється помаранчево-червоне забарвлення, що можна пояснити утворенням солі ацинітроформи: Так і при нагріванні левоміцетину з розчином натрію гідроксиду спочатку виникає жовте забарвлення, що переходить у червоно-оранжеве (внаслідок утворення ацинітроформи), а при подальшому нагріванні утворюється цегляно-червоний осад і з'являється запах амоніаку: П.О. Безуглий «Фармацевтична хімія», 2008р., стор. 530, 301.

 

 

ЛЗ, похідні бензопірану.

1.Хімік ідентифікує субстанцію рутина відповідно до вимог АНД. Наявність залишку глюкози підтверджено за допомогою мідно-тартратного реактиву (реактиву Фелінга) за утворенням: A * цегляно-червоного осаду B темно-синього осаду C синьо-фіолетового осаду D темно-сірого осаду E сріблясто-блакитного осаду При нагріванні рутину, оскільки він має залишок глюкози у своєму складі, з розчином мідно-тартратного реактиву (реактив Фелінга) утворюється червоний осад: П.О. Безуглий «Фармацевтична хімія», 2008р., стор. 442