V. Бесіди про доброту, чуйність, скромність
1 клас Про доброзичливе ставлення до людини.
Чи чуйні ми у взаєминах зі своїми товаришами?
2 клас Доброта − невід’ємна риса хорошої людини.
Що доброго я зробив для інших.
3 клас. Бути добрим і чуйним до людей і тварин.
У чому проявляється скромність?
4 клас Народна мудрість про доброту (на матеріалі казок).
Хвалькуватість − у чому вона проявляється?
5 клас Скромний не вихваляється добрими справами і вчинками.
Чуйність і милосердя збагачують людину.
6 клас Будь доброзичливим і чуйним у сім’ї.
Твоя готовність допомогти людям.
7 клас Милосердя і чуйність роблять людину духовно багатою.
Скромність у зовнішності і взаєминах.
8 клас Робити людям добро − збагачувати себе.
„Не протився злу насиллям”.
9 клас „Бережи одяг знову, а честь змолоду”.
Взірець скромності. В чому він?
VI. Чесність у стосунках з товаришами
1 клас Бути чесним. Що це значить?
Хто у нас правдивий?
2 клас Дав слово − тримай його.
„Брехнею світ пройдеш, але назад не повернешся”
3 клас Чесний той, хто завжди живе правдиво.
Що дає чесність?
4 клас Розкажи казку про чесність.
Чесні вчинки уснів нашогокласу.
5 клас Обов’язковість і точність − ознака культури людини.
У правді сила.
6 клас Будь правдивий, щирий.
Без правди жити не можна.
7 клас Єдність слова і діла − норма поведінки чесної людини.
Чи завжди ти кажеш правду?
8 клас Бережи честь змолоду.
Що породжує брехню.
9 клас Честь і совість − дзеркало душі людини.
Маю честь.
VII. Бесіди про дисципліну і культуру поведінки
1 клас Будь дисциплінованим і охайним.
Дисципліна в нашому класі.
„Чарівне слово”.
2 клас Як дисципліна допомагає нам у класі.
Сила ввічливості.
Взаємини між хлопчиками й дівчатками.
3 клас Норми поведінки в нашому класі.
Як треба вести себе за обіднім столом.
Вас запросили в гості на день народження.
4 клас Як ми вітаємося.
Дисципліна і звички.
5 клас Дисципліна і пунктуальність − показник культури.
У нашого товариша день народження.
Ми звертаємося до старших.
6 клас Чи вміємо ми бути організованими вдома?
Будьмо культурними на вулиці, в громадському транспорті.
Як дисципліна допомагає вчитися?
7 клас Культура одягу і тіла.
Вульгарність принижує людину.
Дисципліна в поході.
8 клас Культура людини і навколишнє середовище.
Як виховати в собі дисциплінованість?
Культура телефонної розмови.
9 клас Про культуру дружби й кохання.
Аутотренінг і дисципліна.
Культура листування за допомогою комп’ютера.
Класний керівник може лише вибірково скористатися пропонованою тематикою бесід. Це − лише орієнтир. Відповідні умови життя і навчання учнів, рівень психічного й соціального розвитку школярів, конкретні обставини, особливості спілкування допоможуть вдумливому класному керівникові добрати тему бесіди, відшукати матеріали і прийоми для її проведення.
Диспути
У розвитку школярів настає такий період, коли вони не задовольняються інформацією класного керівника про правила й норми поведінки. Підвищується рівень соціального розвитку юнаків і дівчат, формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійно розібратися в складних особливостях моральних категорій, проявляється здатність до філософського мислення. Тому старшокласники в системі виховання схильні до участі у такій цікавій формі позакласної роботи, як диспут.
Диспут − це усний публічний спір при обговоренні наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуків істини.
Важливо усвідомити сутність поняття „спір” (суперечка).
У системі виховання школярів під суперечкою розуміють будь-яке зіткнення думок, розбіжність у поглядах на певне коло питань, проблем, словесну боротьбу, у якій кожен з опонентів відстоює свою правоту. Є й інші слова для означення цього явища: дискусія, дебати.
Диспут (суперечка) − важлива сфера інтелектуальної діяльності старшокласників, яка сприяє активізації пізнавальної діяльності, стимулює соціальний розвиток, упливає на формування спілкування, самоутвердження особистості.
На характер суперечки впливає низка факторів: тема диспуту, його мета, соціально-моральна значимість предмета суперечки, кількість учасників, а також − форми й методи проведення.
Предметом суперечки в учнівському диспуті найчастіше виступають загальнолюдські й національні моральні цінності, які по-справжньому цікавлять школярів.
На специфіку диспуту впливає кількість осіб, які беруть участь в обговоренні проблеми. Тут можна виділити три основні групи: суперечка-монолог (людина сперечається сама з собою, це так звана внутрішня суперечка); суперечка-діалог (полемізують дві особи); суперечка-полілог (ведеться кількома або багатьма особами). У свою чергу, суперечка-полілог може бути масовою (в ній беруть участь усі учасники) і груповою (сперечається група учнів у присутності всіх учасників).
Доцільно розрізняти організовані й неорганізовані суперечки (диспути), стихійні. Класний керівник передусім має турбуватися про залучення учнів до організованого диспуту. Усі старшокласники повинні пройти через цю школу соціального становлення. Лише після такої школи молода людина оволодіє належним досвідом, який дозволяє їй брати участь у стихійних диспутах і мати надію на успіх.
Успіх і ефективність диспуту залежать певною мірою від кількості учасників. Оптимальною є група з 15 − 20 осіб. До того ж вони мають бути членами одного колективу, добре знати один одного, зважати на особливості темпераменту та характеру. Найдоцільніше, щоб це були учні одного класу, або паралельних. Поява на диспуті сторонніх осіб, особливо старших, знижує психологічну активність школярів, негативно впливає на рівень відвертості, а інколи навіть призводить до психологічних гальмувань.
Диспут вимагає значного інтелектуального й емоційного напруження. З цього погляду важливо створювати позитивний емоційний фон у колективі, члени якого вступили в суперечку. Дискутуючи, старшокласники мають можливість проявити свою ерудицію в різних галузях знань, надбання соціального досвіду, рівень володіння моральними цінностями, переконання. Тому диспут − це не лише пошук істини, а, передусім, − надійний полігон для психічного й соціального розвитку особистості, своєрідний шлях і засіб для „гімнастики розуму і почуттів”. Учасники диспуту мають змогу утвердити себе в колективі, ступити ще на одну сходинку соціальної зрілості. Надто важливо, щоб у підготовці й проведенні диспуту брали участь усі учні. Тут не може бути поділу на „акторів” і „глядачів”. Головне завдання класного керівника − створити оптимальні умови для активної соціальної й інтелектуальної діяльності кожного юнака і дівчини.
Вибір теми диспуту
Тема диспуту це − досить значний фактор, який визначає успіх і результативність суперечки. Класному керівникові слід потурбуватися, щоб предмет зацікавленої розмови був достатньо важливим, спонукав учасників до роздумів, до бажання віднайти істину. Коли на диспут виносяться прості проблеми, які знайомі вихованцям, це не викликає належного інтересу й інтелектуального напруження. Надмірно складні проблеми, які не відповідають рівню соціально-психічного й інтелектуального розвитку учасників, породжують у них „стан гальмованості”, що не сприяє розгортанню дискусії.
Необхідно ретельно підходити до формування теми диспуту, окремих питань. Уже структурно-логічна побудова теми повинна нести в собі певну гостроту, спонукати до неоднозначних суджень, до суперечки.
Ось кілька тем: „Національна гідність. Що я думаю про це?”, „Совість і честь − чи завжди в них істина?”, „Чи можна кохати без дружби?”, „Який мій ідеал?” тощо.
Вибір теми диспуту не повинен залежати лише від намірів і бажань класного керівника. Найперше − це зацікавленість вихованців. Тому доречно проводити опитування учнів (усні й письмові) щодо інтересів до певних проблем, які дадуть змогу конкретизувати предмет суперечки.
Підготовка до диспуту
Визначивши тему майбутнього диспуту, класний керівник спільно з учнями має сформулювати обмежене коло питань, які стануть предметом дискусії. Питань повинно бути небагато (5 − 6). Між ними має чітко проглядатися належний логічний зв’язок. Формулювання питань також повинно спонукати учасників до неоднозначності висловлювання думок. Наприклад, до теми „Ще раз про сенс життя” можна визначити такі питання: 1. Сенс життя. Що це? 2. Твоє місце у житті. Чи правильно ти обрав його? 3. У чому має проявлятися повнота життя? 4. Чи завжди життєвий шлях людини визначений долею? 5. Людина має залишити слід у житті. А який слід хотів би залишити ти?
Наступний етап у підготовці до диспуту − добір літератури. Адже учасники диспуту повинні проявити знання й переконання. Стихійного соціального досвіду для цього не досить. Диспут проходить ефективно, коли учні збагатилися певними науковими положеннями щодо проблем, які виносяться на обговорення, добрали яскраві факти, щоб аргументувати свої судження. Непоганим матеріалом для диспуту можуть бути результати анкетування учнів на задану тематику, письмові твори і навіть результати тестування.
Класний керівник спільно з учнями-активістами переглядає матеріали, які є у шкільній чи сільській, міській бібліотеці, відбирає найбільш суттєве, цікаве з урахуванням рівня розвитку вихованців, орієнтуючись при цьому на „найближчу зону розвитку”. Учні за завданнями й рекомендаціями класного керівника можуть скористатися тими матеріалами (книжками, журналами і под.), які є в сімейних бібліотеках.
Тема диспуту, питання, що пропонуються для обговорення, список рекомендованої літератури оприлюднюються на великому плакаті-запрошенні за 2 − 3 тижні до дати диспуту. Вчитель-вихователь упродовж цього часу зі своїми помічниками організовує учнів на опрацювання рекомендованої літератури, постійно підтримує інтерес до проблем диспуту. Плакат-запрошення має нести в собі стимул до активної розумової дії, сприяти формуванню мотивів цієї дії. При художньому оформленні запрошення бажано використати яскраві фарби, малюнки та ін. Подаємо один із варіантів такого запрошення.
Увага! Увага! Увага!
Усім, хто прагне до самостійності у висловлюванні думок!
З А П Р О Ш У Є М О
до участі у відкритому диспуті на тему
„ТВІЙ ДРУГ, ХТО ВІН?”
Роздумуй над питаннями, які хвилюють усіх:
1. Кого ти називаєш другом?
2. Товаришування, дружба... і вигода. Як ти на це дивишся?
3. Чи можлива дружба без постійних контактів, без спільної діяльності?
4. Чи можлива дружба між людьми різного віку?
5. Що може стати на перешкоді дружби? Які шляхи подолання перепон?
6. Спробуй намалювати ідеал твого уявного друга.
7. Як ти дивишся на дружбу між юнаком і дівчиною? Це дружба чи щось інше?
Щоб заглибитися в роздуми, впевнитися у власних думках, радимо звернутися до літератури:
1. Богданова О. С. Беседы о товариществе и дружбе. − М., 1987.
2. Герасимов О. А. Любить человека. − М., 1985.
3. Дружба. Азбука для несовершеннолетних. − М., 1985.
4. Кон І. С. Психологія юнацької дружби. − К., 1985.
5. Коростелев Н. Б. От А до Я. − М., 1980.
Цікаві матеріали з цього питання ви можете знайти в молодіжних газетах і журналах, які чекають на вас у шкільній бібліотеці.
Диспут розпочнеться
Грудня 2011 року о 18.00