Методики вивчення учнівських колективів

Методика 1. „Що важливіше?”

Мета:визначити цінісно-орієнтаційну єдність класного колективу.

Учням пропонується анкета, в якій кожних п’ять якостей характеризують ставлення до навчання (1,6, 16, 18, 25), стиль поведінки й діяльності (3, 7, 9, 12, 27), ставлення до знань (2, 5, 14, 21, 32), якості розуму (4, 20, 24, 30, 34), навчально-організаційні уміння (8, 13, 15, 22, 26), ставлення до товаришів (11, 17, 23, 29, 33), ставлення до себе (10, 19, 28, 31, 35). Учень повинен вибрати із цих 35 якостей лише 5, які, на його думку, є необхідними й найбільш важливими для успішного виконання спільної навчальної роботи.

Якості особистості

1. Дисциплінованість 18. Старанність

2. Ерудованість 19. Вимогливість до себе

3. Усвідомлення громадського 20. Критичність

обов’язку 21. Духовне багатство

4. Кмітливість 22. Уміння пояснити задачу

5. Начитаність 23. Чесність

6. Працелюбність 24. Ініціативність

7. Національна гідність 25. Уважність

8. Уміння контролювати роботу 26. Відповідальність

9. Моральна вихованість 27. Принциповість

10. Самокритичність 28. Самостійність

11. Чуйність 29. Товариськість

12. Суспільна активність 30. Розсудливість

13. Уміння планувати роботу 31. Скромність

14. Допитливість 32. Обізнаність

15. Уміння працювати з книгою 33. Справедливість

16. Цілеспрямованість 34. Оригінальність

17. Колективізм 35. Упевненість у собі

Опрацювання отриманих результатів. Класний керівник складає матрицю такого виду:

Уматриці вкожному рядку позначаються ті п’ять номерів (якостей), які вибрав конкретний учень. Потім по вертикальних рядках підраховується кількість виборів кожної якості. Коефіцієнт, який характеризує ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності учнів класу (С), обраховують за такою формулою: С = , де n − середнє число виборів, які припадають на одну із п’яти якостей особистості, що одержали максимальне число виборів, m − середнє число виборів, що припадають на одну з інших якостей особистості, N — число учнів, які взяли участь в експерименті.

Іноді користуються й іншою формулою, яка може бути одержана із наведеної шляхом деяких перетворень: С = , де n − сума виборів, що припадає на п’ять якостей особистості, яка отримала максимальне число виборів, N − число учнів, які взяли участь в експерименті.

С > 0,5 вважається високим показником і свідчить про те, що клас можна вважати колективом. Якщо 0,3 < С < 0,5, то клас має проміжний рівень розвитку. Нарешті, С < 0,3 свідчить про недостатню ціннісно-орієнтаційну єдність класного колективу (Психологический подход к процессу формирования мировоззрения школьников. − Куйбышев, 1979).

Методика 2. „Соціометрія”

Мета: виявити міжособистісні стосунки в класному колективі.

Експеримент може виконуватися у двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадку учням пропонують підписати свій аркуш і написати на ньому прізвища обраних ним однокласників. Кількість виборів може бути визначеною (3 − 5 учнів) і невизначеною (пропонують указати кілька прізвищ школярів свого класу. В будь-якому випадку бажано дотримуватися послідовності переваги (у першу (1), в другу (2) і в третю (3) чергу). В залежності від характеру виявлених взаємин запитання можуть бути різними: „З ким би ти хотів сидіти за одною партою?”, „З ким би ти хотів жити в одному туристичному наметі?”,„Назвіть трьох учнів вашого класу, яких ти рекомендував би для участі в дискусії з членами молодіжних організацій?”, „З ким із учнів вашого класу ти хотів би готуватися до виконання контрольної роботи з математики?” Одні запитання (критерії вибору) спрямовані на вияв емоційних зв’язків, інші − ділових.

Опрацювання результатів. На основі отриманих результатів складається матриця, куди вносять список класу, а у верхній рядок − номери, під якими відзначені прізвища школярів. У кожному рядку навпроти номерів учнів, обраних конкретним учнем, ставлять номер вибору (1, 2 або 3). Наприклад, оскільки Левченко В. І. обрав 1) Василенка О. В. , 2) Іщенко В. Г., 3) Карпенка А. К., то ставляться відповідні вибори на перехресті сьомого рядка із стовпчиками 3, 5 і 6.

Якщо учні обрали один другого (наприклад, за даними проведеної матриці Авраменко Т. С. обрав № 4 Демченко І. П., а Демченко І. П. обрала № 1 − Авраменка Т. С.), то ці два вибори (з координатами (1, 4) і (4, 1) обводяться кружечками (взаємний вибір). У таблиці вони показані курсивом. Номери хлопчиків зазвичай обводяться трикутниками, дівчаток − кружечками. Потім на окремому аркуші викреслюється соціограма (рис. 3).

Матриця вибору

Рис 3. Соціограма

Соціограма являє собою чотири концентричні кола, в які вміщують усі номери учнів класу. В перше коло (центральне) вміщують тих, хто набрав найбільшу кількість позитивних виборів (так звані „соціометричні зірки”, які мають у два рази більше середньої кількості виборів), у друге − „кому надають перевагу” (мають середню кількість виборів), у третє − „зневажених” (число виборів менше середнього), в четверте − „ізольованих” (тих, хто не отримав жодного вибору). Взаємний вибір визначають суцільною лінією між двома відповідними номерами, невзаємний − суцільною лінією із стрілочкою (від того, хто обирав, до того, кого він обрав). Для більшої наочності та при більшій кількості учнів у класі зазначені лінії доцільно викреслювати різними кольорами. Номери формальних лідерів заштриховують (Фридман Л. М., Пушнина Т. А., Каплунович И. Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. − М.: Просвещение, 1988. − С. 173 − 176).

Методика 3. „Кому покласти картинку”

Мета: вивчити міжособистісні стосунки у класному колективі.

Хід виконання

Дослідження починається зі вступної бесіди вчителя з класом. „Діти, зараз ми з вами пограємо в цікаву гру. Головна її умова − дотримання таємниці. Покладіть на парту щоденники і виходьте з класу, а потім я запрошуватиму вас до себе по одному”.

Учні виходять у коридор або в спортивний зал, де з ними організовують якісь ігри. Вчитель по одному запрошує учнів до класу і пропонує кожному по три картинки, на звороті яких написаний номер цього учня за списком.

Учитель говорить: „Можеш покласти ці картинки у щоденник будь-яким трьом учням. Виграє той, у кого виявиться картинок найбільше, але тримай вибір у таємниці”.

Після того, як учень поклав картинки, він не повинен зустрічатися з тими, хто ще не брав участі в експерименті. Щоб не було ображених дітей, експериментатор у кінці гри, після того, як зафіксував вибори, що їх зробили учні, може покласти картинки тим, хто не одержав жодного вибору.

Опрацювання результатів. Проводиться за тією ж методикою, що і в методиці № 2 (це − різновидність соціометрії). Практические занятия по психологии. Под ред. А.В. Петровского. − М.: Просвещение, 1972.− С. 38 − 39.

Методика 4. Референтометрія

Мета: виявлення основних референтних груп особистості.

Хід виконання

Учням пропонують десять запитань-ситуацій (1-А) і список людей, які їх оточують (1-Б).

Школярам необхідно здійснити вибір по кожному запитанню-ситуації не менше двох осіб, при цьому друга особа має бути з тих, які значимі меншою мірою, ніж перша особа. Після здійсненого школярами вибору у них забирають список 1-Б і просять за п’ятибальною шкалою (5, 4, 3, 2, 1) оцінити кожну з обраних осіб.

А

1. З ким ви поїдете на екскурсію в інше місто?

2. У вас трапилася неприємність. Кому ви про це розкажете?

3. Ви хочете відсвяткувати свій день народження. З ким ви його проведете?

4. Чи є у вас людина, з якою ви намагаєтеся проводити більшу частину часу?

5. Хто може зауважити вам стосовно ваших недоліків, до кого ви найперше прислухаєтеся?

6. Ви зустріли людину, яка вам сподобалася. Хто може вам допомогти правильно її оцінити?

7. Ви хочете змінити своє життя. З ким би ви порадилися з цього приводу?

8. Хто може бути для вас прикладом у житті?

9. Кому ви хотіли б сподобатися найбільше?

10. З ким ви найвідвертіші?

Б

1. Батьки (батько, мати).

2. Родичі (дідусь, бабуся, дядько, тітка).

3. Брат, сестра.

4. Дорослий знайомий.

5. Знайомий батьків.

6. Друзі.

7. Кращий товариш.

8. Компанія, приятелі.

9. Знайома дівчина, знайомий юнак.

10. Товариші по навчанню, роботі.

11. Товариші по гуртку, секції, студії та ін.

12. Історична особистість.

13. Відома всім людина.

14. Людина, про яку ви знаєте від інших.

15. Літературний персонаж.

Опрацювання результатів. Усі особи, згадані школярами, записують в окремий список без повторень, потім „оцінки” осіб заносять у список і підсумовуються для кожного з них.

Після порівняння двох-трьох осіб, які мають найбільшу кількість балів, виносять на окремий аркуш у порядку зменшення кількості балів. Ці люди становлять референтну групу конкретного школяра.

(Референтна група − спільність людей, іноді ідеальна, в якій людина формує свої погляди, переконання, з думкою яких вона рахується) (Махлак Е. С. Павлов В. Л. и др. Методика измерения ценностей личности. Методы социально-психологических исследований. М.: Просвещение, 1975).

Дещо з астропедагогіки

У процесі вивчення дитини варто зважати на різні чинники, які, ймовірно, так чи інакше впливають на розвиток і діяльність людини. Ще в древності виникла наука астрологія− вчення про зв’язок між рухом небесних тіл і земними подіями, долею й особливостями поведінки людини. На засадах астрології широко розповсюджується практика складання гороскопів. Гороскоп(від грецьк. horoskopos − той, що спостерігає час) − таблиця розташування небесних світил на момент народження дитини, за якою астрологи пророкують людині долю або передбачають результати якихось подій.

В арабському світі виникла і розвивається окрема наука − астропедагогіка.Можна по-різному сприймати, дивитися на передбачення астрологів і використання їх у пізнанні особливостей поведінки людей (і в першу чергу дітей). Але знайомство з описами поведінки дітей, народжених під різними знаками Зодіака, дає підстави долати до певної міри скептицизм щодо надбань астрологічної педагогіки. Відомий арабський астролог Свамі Ананд Сирджанкар у праці „Нариси дитячої астрологічної педагогіки” (Див.: Рідна школа. − 1993. − № 1 − 12) дещо нетрадиційно дивиться на особистість дитини. Він пише: „У стосунках учителів і батьків з дітьми важливим є не тільки уміле застосування певних педагогічних прийомів, а передусім усвідомлення того, які саме з них і як використовувати при спілкуванні з тією чи іншою дитиною. Від цього залежить ефективність педагогічного впливу. Знання астрологічного психотипу, врахування його особливостей вкрай необхідні для виховання психічно врівноваженої дитини. Батькам вони допоможуть розуміти власних дітей, а вчителям − розібратися, чому різні діти так неоднаково поводяться в одній і тій самій ситуації, та зі знанням справи регулювати поведінку учнів, запобігати конфліктам і небажаним наслідкам. Формування психотипу дитини кардинально залежить від розміщення Сонця в момент народження, тобто від знаку Зодіаку або, як ще кажуть, від сонячного знаку. Причому, чим вона молодша, тим яскравіше виявляються якості сонячного знаку в її натурі. Місяць та інші планети також впливають на психотип, але їхній вплив незначний порівняно із сонячним. З часом вплив інших світил збільшується, і яскравість виявлення психотипу зменшується. Інколи психотип дитини зміщується у той знак, де знаходиться Місяць. Це відбувається, якщо там присутня ще одна планета, яка сприяє збільшенню місячного впливу. І, нарешті, можливе переважання психотипу того зодіакального знаку, в якому в дитини розміщується багато планет, або, за висловом астрологів, стеліум. Однак і в цих двох випадках можна знайти ознаки сонячного психотипу. При цьому виникає складна картина − суміш психотипів у однієї дитини. У таких випадках слід звернутися до професійного астролога, який допоможе ”.

Загальновідомі характеристики зодіакальних знаків мають свої особливості в дитячій психології та педагогіці. Педагоги можуть певною мірою скористатися цими характеристиками, а також рекомендаціями спілкування з дітьми з урахуванням їх зодіакальної залежності. Однак не варто надавати цьому тенденції фатальності в розвитку особистості.

Психотип дитини-Овна (21 березня − 20 квітня).Активна, енергійна, життєрадісна дитина, сміливо пізнає навколишній світ. Одна з перших фраз Овна: „Я сам!”. Намагання обмежити його дії породжують упертість. І дівчатка, і хлопчики-Овни демонструють хлопчачі замашки.

Натура, що всім захоплюється, береться за все, але швидко байдужіє. Спочатку діє, а вже потім думає: „А що з цього вийде?” Цілеспрямованості й наполегливості − ось чого бракує маленькому Овну. Якщо з’являються перешкоди, він або сердиться, або лишає справу й починає іншу. Те, що його не цікавить, він перекладає на інших, тому не робіть за нього все підряд. Почуття відповідальності можна виробити в Овна, якщо заохочувати його потяг до самостійності. Хваліть його: „Молодець! Ось бачиш, сам зумів це зробити!” Така похвала краща, ніж будь-яка нотація.

Збудливість маленького Овна, його вразливість нерідко породжують дитячі страхи, які часто закріплюються на все життя. Головна проблема батьків і вчителів − не пропустити моменту, коли потрібно заспокоїти дитину. Дуже полюбляє казки та мультики. Із задоволенням читає й любить, коли читають йому.

Не вимагайте від Овна, щоб він був „круглим відмінником”, якщо він сам цього не хоче. У школі він сам обирає улюблені предмети, а решту − не вчить. Якщо ви чогось вимагаєте, необхідно насамперед домогтися, щоб дитина почула вас, а не тільки вдавала, що чує, займаючись своїми справами. Слід знайти спосіб переключити її думки. Овни, як правило, схильні рахуватися тільки з собою, вони забувають, що не одні. Не варто сперечатися з дитиною − це тільки відштовхне її. Свої вимоги дорослі мають висловлювати в ясній логічній формі, бо Овен поважає логіку. Якщо він чогось не зробив, слід спокійно нагадати йому про його обов’язки і бути готовим повторити вимогу ще не один раз.

Після занять у школі дитині-Овну потрібен невеличкий відпочинок, а потім − за уроки. Чим ближче до сну, тим важче Овну зосередитися. Йому необхідні повноцінний відпочинок і часті паузи, а також тривалий сон для відновлення енергії, якої він витрачає дуже багато. Слід постійно, але ненав’язливо навчати його розслаблюватися.

Захворювання в Овнів протікають швидко й бурхливо, з високою температурою. Головне − помітити початок захворювання і утримати дитину в ліжку. Зона ризику − голова. Характерні головні болі, якщо дитина знаходиться в напруженому стані. Слід навчити Овна переводити нервову активність на рухову. При заняттях спортом бажано уникати тих його видів, у яких можливі часті травми голови.

Психотип дитини-Тільця (21 квітня − 20 травня).Маленький Тілець добре знає, чого хоче, і вперто рухається до своєї мети. Щоправда, рух цей повільний, але невпинний, дитина з великим небажанням переключається на щось інше. Підхід до всього − конкретний і практичний. Теорій Тілець „не розуміє”. Але здоровий глузд дає йому змогу користуватися прихильністю всіх, хто його оточує.

Тілець м’який, ласкавий і прив’язливий. Він потребує любові й підтримки. Дуже рано починає звертати увагу на естетичний і престижний бік одягу, речей, оточення.

Дитина-Тілець часто дивує дорослих своїм терпінням. Здається, на неї можна „тиснути” безкінечно. Проте, коли „перегнути палицю”, вона вчинить „кориду”. Тож, якщо вам необхідно чогось добитися від Тільця, то тиск не допоможе. Усі невмотивовані, з кута зору дитини, вимоги наштовхнуться в кращому разі на впертість. Тому не пошкодуйте часу і поясність суть − Тілець обов’язково все зрозуміє. Однак пам’ятайте: надмірна м’якість батьків і вчителів тільки розбестить його і він „сяде на шию”. Корисно робити так, щоб Тілець був переконаний: усе запропоноване вами − це його особисте бажання.

У Тільця добре розвинені безпосереднє сприйняття і конкретне мислення. Відмінно йдуть справи, в яких він бачить конкретний результат. Те ж, що лежить на поверхні, перед очима, може бути забутим на довгі роки. Тому Тільця корисно привчати робити фронтальні прибирання, переглядаючи шкільні й домашні справи, зошити, підручники.

Тільцю не вистачає впевненості у власних силах, тому дуже важливо спонукати його випробувати себе у найрізноманітніших галузях життя, розширювати свій світогляд.

У школі Тільці звичайно вчаться добре, особливо, якщо їм з раннього дитинства прищепили корисні навички. Вони добре працюють руками. Все, що дитина-Тілець уміє, вона виконує відмінно. Але для неї становлять значні труднощі нестандартні операції. Саме тут і потрібна допомога дорослих. Дитина гори зверне, якщо зрозуміє, що і як слід робити, навіть може продемонструвати дослідницький підхід до нестандартних операцій.

З друзями у маленького Тільця можливі труднощі, зумовлені вразливістю і невпевненістю в собі. Кепкування, нерозумні жарти друзів, особливо у підлітковому віці, можуть надовго й боляче вразити його. Неквапливість та послідовність Тільця також постійно натикаються на реалії нашого бурхливого, стрімкого часу. Тому терпіння, любов і ніжність з боку дорослих, особливо батьків, украй необхідні цій дитині. Такого ж ставлення потребують й інші діти, проте в Тільця ця потреба прямо пов’язана із здоров’ям.

Здоров’я Тільця великою мірою залежить від того, в якому настрої і яку їжу він споживає. Дуже важливі для нього запах, смак і зовнішній вигляд їжі, а також те, хто його оточує в цей час. Не слід вважати примхами деякі вимоги щодо їжі. Краще простежте уважно, що саме поліпшує апетит дитини. Це вбереже її від багатьох захворювань.

Зона ризику Тільця − вуха і горло. Ці діти постійно бояться занедужати, хоча об’єктивно виявляють значну стійкість проти багатьох захворювань. Тільцю корисні фізичні вправи, особливо ті, які потребують витривалості, наприклад, біг на довгі дистанції, лижі, плавання. Приваблюють його також види спорту, де важливі краса й естетика рухів: спортивна гімнастика, акробатика, фігурне катання. І хоча ці види для нього важкі, вони сприяють подоланню недоліків у рухах, що дуже важливо для Тільця.

А ось якими бачить дітей-Тільців Лінда Гудмен:

Упертість, мабуть, єдина негативна риса дітей-Тільців. Вони більш самостійні, ніж інші діти, міцні не тільки фізично, а й морально, у них рідко міняється настрій. Як правило, Тільці спокійні й доброзичливі. Навіть у ранньому дитинстві в них відчуваються дорослість, зрілість. Вони добре поводять себе у компанії дорослих, якщо на них не звертати уваги. Якщо ж дитина-Тілець стає центром уваги − вона знічується і ніби „ковтає язика”.

Колір і звук відіграють неабияку роль в емоційному розвитку дитини. Яскраві оранжево-червоні тони роблять Тільця неспокійним. Пастельні відтінки блакитного і рожевого діють на нього заспокійливо. Те саме й зі звуками: гучні роздратовують.

Добре вчити Тільця в дитинстві музики та співів. Майже в усіх Тільців низький, м’якого тембру, мелодійний голос, а деякі з них мають значні музичні здібності. Віддають перевагу класичній музиці. Перевірте також художні здібності дитини. Час покаже, стане вона художником-професіоналом чи просто буде добре розумітися в живопису, непогано малювати, що, звичайно, зовсім не зайве.

Тільці рідко стають вундеркіндами, як Близнюки, Овни та Водолії, проте в школі їх завжди ставлять за приклад. Вони не схоплюють усього на льоту, але довго пам’ятають вивчений матеріал, ретельно готуються до занять, тому контрольні роботи й заліки здають добре. Чесність і здоровий глузд цих дітей завойовують їм симпатії класу і роблять їх лідерами.

• ⇐ Назад
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8910
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• Далее ⇒