Професійні вміння педагога

2.1. КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ

2.1.1. Планування навчально-виховної роботи.

2.1.2. Вибір доцільних форм і засобів педагогічної діяльності.

2.1.3. Вибір ефективних методів навчально-виховної роботи.

2.1.4. Планування системи перспективних ліній у керівництві дитячим колективом.

2.1.5. Забезпечення впливу на особистість вихованця через колектив.

2.1.6. Здійснення індивідуального і диференційованого підходів до учнів.

2.2. КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ

2.2.1. Встановлення контактів з учнями.

2.2.2. Регулювання міжособистих стосунків учнів у колективі.

2.2.3. Встановлення зв’язків з уповноваженими колективів різних рівнів.

 

2.3. ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ

2.3.1. Керувати дитячим колективом, забезпечувати його розвиток.

2.3.2. Забезпечувати педагогічну доцільність функціонування дитячих колективів.

2.3.3. Надавати педагогічно доцільну допомогу дитячим організаціям та об’єднанням.

2.3.4. Організовувати роботу з батьками.

 

2.4. ДИДАКТИЧНІ ВМІННЯ

2.4.1. Здатність пояснювати учням навчальний матеріал.

2.4.2. Керувати самостійною пізнавальною діяльністю учнів, розвивати їх інтелектуальні можливості.

2.4.3. Ефективно користуватися засобами навчання.

2.4.4. Навчання школярів методам самостійної навчальної діяльності.

 

2.5. ПЕРЦЕПТИВНІ ВМІННЯ

2.5.1. Здатність проникати у внутрішній світ школярів, адекватно сприймати і розуміти психічний стан вихованців.

2.5.2. Спостережливість, яка дозволяє розуміти реальний стан особистості учня.

 

2.6. СУГЕСТИВНІ ВМІННЯ

2.6.1. Здатність забезпечувати емоційно-вольовий вплив на учнів з метою створення у них певного стану.

2.6.2. Спонукання вихованців на конкретні дії.

2.7. ПІЗНАВАЛЬНІ ВМІННЯ

2.7.1. Володіння методами вивчення учнів, дитячого колективу, вміння складати характеристики.

2.7.2. Опрацювання педагогічної літератури.

2.7.3. Вивчати і аналізувати передовий педагогічний досвід, творчо використовувати його у власній практичній діяльності.

 

2.8. ПРИКЛАДНІ ВМІННЯ

2.8.1. Бути обізнаним з тенденціями та напрямами розвитку образотворчого, театрального, кіномистецтва.

2.8.2. Мати певні вміння і навички в таких видах діяльності: малюванні, танцях, співах, грі на музичних інструментах, вишиванні, плетінні, моделюванні та ін.

2.8.3. Знати і володіти вмінням з питань народознавства: організовувати народні свята, обряди та ін.

 

2.9. ВМІННЯ В ГАЛУЗІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ

2.9.1. Одягатися з урахуванням індивідуальних особливостей і професійної спрямованості.

2.9.2. Володіти своїм тілом (ходити, сидіти, стояти).

2.9.3. Володіти своїм психічним станом.

2.9.4. Володіти педагогічною мовою (виразність, спрямованість, логічність, сила, темп, ритм).

2.9.5. Володіти жестами і мімікою.

2.9.6. Володіти компонентами психотехніки.

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил:

1. Вивчення повинно бути спрямоване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Діагностика повинна виявляти не лише наявний рівень розвитку конкретної особистості, але й проектуватися, за висловом Л. С. Виготського, з урахуванням „зони найближчого розвитку”.

4. Рівень розвитку особистості повинен бути описаний як змістовна характеристика відповідної її діяльності, а процес розвитку розглядатися як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистості школярів та їх колективів важливе не саме по собі. Воно завжди повинне бути спрямоване на розв’язання конкретних педагогічних завдань.

6. Вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-педагогічного зростання.

7. Домагатися комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі сторони фізичного, психічного і соціального розвитку.

8. Застосування методів і методики вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, повинно проводитися у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностика повинна охоплювати всіх учнів і проводитися систематично.

11. Вивчення учнів необхідно поєднувати з виховним упливом на них.

12. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах їх характеру та поведінки.