Факори прямого впливу
Податкова система. Економічна практика свідчить про те, що вилучення в платника податків до 30% його прибутків - рубіж, за яким починається процес скорочення інвестицій в економіку. Якщо ж податки позбавляють 40-50% прибутку - це веде до практичної ліквідації стимулів для підприємницької ініціативи і розширення виробництва.
 |
Рис 3.1.Система зовнішніх факторів, які вливають на рівень ризику
В усіх розвинутих країнах законодавство встановлює граничні ставки податків на дохід підприємців. Так, у США вони складають 34%, в Англії - 35, у Японії - 42, у Франції - 42, у Швеції - 52, у ФРН - 53.
Загальна сума податків в УКРАЇНІ складає 70-90% прибутків підприємства, у результаті чого у вітчизняній економіці відбувається падіння виробництва, спостерігається повна відсутність інтересу підприємців не тільки до його розширення, але і взагалі до того, щоб ним займатися, або кошти направляються в «тіньову» економіку. Дана ситуація призводить до переливу капіталу з виробничої сфери в сферу торгівлі і посередництва. Небувалого рівня досягло ухилення від сплати податків, що призводить до посилення карного ризику.
Поряд з існуючим податковим тиском негативни й вплив на підприємництво здійснюють незкінченні зміни існуючого законодавства. Також існують численні відомчі інструкції та вказівки, що змінюються і виправляються куди швидше, ніж закони.
Дане положення в податковому законодавстві явно негативно позначається на розвитку вітчизняного підприємництва. З метою економії на податкових платежах і запобіганню високого рівня ризику все більше підприємців приймають рішення про відкриття фірм за кордоном.
Взаємовідносини з партнерами.Даний фактор здійснює значний вплив на рівень підприємницького ризику. Посилювати рівень ризику в цьому випадку можуть порушення договірних зобов'язань, з одного боку, постачальниками, з іншого боку - покупцями. Підприємницька фірма ризикує одержати замовлення на виготовлення і збут продукції, надання послуг неплатоспроможним покупцям. При цьому їхня платоспроможність може виявитися в процесі виконання фірмою своїх зобов'язань з виготовлення та постачання, коли виробник, постачальник уже поніс необхідні витрати, які не окупляться. В даному випадку підприємницькій фірмі доводиться шукати альтернативних партнерів і джерела покриття виникаючих заборгованостей, йти на додаткові витрати тощо. Аналогічні проблеми виникають й у випадку невиконання своїх зобов'язань постачальниками.
Вагомою проблемою у взаємовідносинах з партнерами є невиконання договірних зобов'язань як за термінами, так і за якістю.
Часто договори не виконуються через незалежні від підприємця причини: складну економічну ситуацію в країні, розірвання господарських зв'язків тощо. Однією з причин невиконання договірних зобов'язань є недосконалість законодавства в сфері договірних відносин, а також нездатність законодавства регулювати практичну діяльність підприємницьких фірм.
Проблема неплатежів – це один з основних факторів, що посилюють ризик для підприємця. В результаті росту неплатежів посилюється спад виробництва. Внутрішній ринок руйнується внаслідок незабезпеченості коштами, врдночас попит залишається незадоволеним, а виробничі потужності підприємств-постачальників недозавантажені.
Таким чином, банкрутами стають економічно здорові підприємства, що потрапили в складне фінансове положення через неплатоспроможність своїх покупців і фінансову політику, яка провиться урядом.
Можливість затримки виконання партнерами поточних договірних зобов'язань призводить до небезпеки втрат, пов'язаних із порушенням графіка робіт, платежів і одержання прибутку. Неплатоспроможність партнерів може виникати в тому випадку, коли вони:
· не в змозі виконати своїх зобов'язань через відсутність необхідних засобів, у тому числі через важке фінансове положення;
· не в змозі виконати своїх зобов'язань через невиконання перед ними зобов'язань їхніми контрагентами;
· з самого початку мають намір не виконувати свої договірні зобов'язання;
· планують в майбутньому перетворення у формі зміни власників або суб'єктів контролю при відсутності чіткого правонаступництва взятих зобов'язань.
На рівень ризику впливає не тільки невиконання партнерами своїх зобов'язань, але й можливість виходу партнерів із спільного проекту або спільного підприємства. В даному випадку підприємницька фірма зазнає втрат через те, що той або інший партнер змінив своє відношення до проекту або до фірми внаслідок зміни власників або головних менеджерів, через переоцінку можливих перспектив, а також через виникнення конфліктів.
Законодавство, що регулює підприємницьку діяльність. Вплив на рівень підприємницького ризику законодавства і державних органів є суперечливим. З одного боку, вони упорядковують діяльність фірм, тому що в ринковій економіці взаємодія між покупцями і продавцями підпадає під вплив численних правових обмежень. Кожна підприємницька структура має визначений правовий статус, і саме це визначає, як фірма може вести свої справи і які податки повинниа сплачувати. Для підприємця особливо важливі акти і норми, що регулюють податкові і фінансові відношення. Без знання норм податкового і фінансового права неможливо ефективно організувати й успішно проводити підприємницьку діяльність.
З іншого боку, законодавство, що регулює підприємницьку діяльність, характеризується мінливістю, а іноді і непевністю, що виявляється у формі несподіваних, обумовлених різними причинами змін умов господарювання, що створюють несприятливе для підприємця середовище, а це збільшує рівень підприємницького ризику. Практично до кожного нового закону або постанови, як правило, добавляється цілий ряд уточнень, змін, що багаторазово збільшує рівень ризику для підприємця.
Конкуренція. Ризик і конкуренція - нерозривно пов'язані між собою економічні категорії, що здійснюють взаємний вплив один на одного. Саме ризик залучає підприємця в систему відношень природного добору через гостру конкурентну боротьбу. З іншого боку, конкуренція змушує підприємця шукати нові види діяльності, виходити зі своєю продукцією на нові ринки збуту, що посилює рівень підприємницького ризику. Тому конкуренція відноситься до основних факторів, що впливають на рівень підприємницького ризику. Успіх у конкурентній боротьбі супроводжує того хто визначить нові потреби, випустить нові товари і введе нові технології. Тим самим конкуренція створює механізм економічного змагання, примушуючи підприємців переглядати свою стратегію.
При створенні нової фірми, нового товару або послуги необхідно старанно виявити і вивчити можливих конкурентів; як правило, це робиться на стадії розробки бізнес-плану. Проте можливість появи непередбачених конкурентів при цьому існує в таких випадках:
· при вході в галузь фірм з інших галузей, що диверсифікуються;
· при появі непередбачених товарних або функціональних аналогів виробленого товару, послуги;
· при утворенні нових фірм-конкурентів. Зокрема, це може відбутися в тому випадку, коли з фірми іде головний спеціаліст або група спеціалістів, що організовують нову самостійну фірму аналогічної спеціалізації;
· при появі на місцевому ринку закордонних експертів.
Конкурентна боротьба посилюється при збільшенні числа конкуруючих фірм у тому випадку, якщо вони є подібними з погляду розмірів і можливостей. Чим більше фірм, тим більша можливість нових стратегічних ініціатив.
Конкурентна боротьба також посилюється, якщо попит на вироблений товар, послуги росте повільно, оскільки фірмам необхідно боротися за ринкову нішу. Боротьба за ринкову частку стимулює появу нових стратегічних ідей, спрямованих на завоювання споживачів. Ця боротьба призводить до зникнення слабких і менш ефективних фірм.
Суперництво посилюється відповідно до розміру віддачі від стратегічних ідей. У випадку, якщо вони принесли позитивний результат, фірми-конкуренти будуть зацікавлені використовувати ті ж ідеї для реалізації своїх інтересів.
Посилюється конкурентна боротьба також тоді, коли вихід із даного бізнесу дорожчий від витрат на продовження конкуренції. Чим він дорожчий, тим більше фірми зацікавлені в тому, щоб залишитися на ринку і конкурувати, при цьому вони можуть погодитися на зниження прибутків. У даній ситуації боротьба для продовження бізнесу ведеться доти, доки витрати по виходу фірми з бізнесу не стануть дешевшими від витрат на продовження конкуренції.
Для того щоб витримати в конкурентній боротьбі, підприємницькій фірмі необхідно вивчати своїх ринкових суперників, знати їх сильні і слабкі сторони і враховувати їх у своїй діяльності.
Для більш повного вивчення своїх конкурентів американські спеціалісти пропонують дати відповіді на такі питання:
· чи задоволений конкурент своїм існуючим положенням;
· які ймовірні кроки або зміни в стратегії прийме конкурент;
· які слабкі сторони конкурента;
· що може спровокувати рішучі й ефективні дії з боку конкурента.
В підприємницькій практиці мають місце методи недобросовісної конкуренції. Недобросовісна конкуренція являє собою застосування методів і прийомів, пов'язаних із порушенням прийнятих на ринку норм і правил конкурентної боротьби.
Слід зазначити, що саме несумлінна конкуренція посилює рівень підприємницького ризику.
Використання несумлінної, недостовірної та неетичної реклами конкурентами підприємницької фірми може призвести до втрат прибтку, але, з іншого боку, використання такої реклами самою підприємницькою фірмою призводить до виникнення ризику кримінальної відповідальності. Це, у свою чергу, погрожує втратою прибутку й іміджу підприємця.
Корупція та рекет також безпосередньо впливають на підприємницьку діяльність і посилюють рівень підприємницького ризику.
Особливим джерелом ризику є потужний пресинг на сферу бізнесу з боку злочинних угруповань. Частішають такі протиправні дії, як створення баз даних (досьє) на підприємців, розкрадання важливої для них інформації, у тому числі даних про банківські рахунки і прибутки, прослуховування ліній зв'язку, установка в офісах спеціальних пристроїв, для прослуховування, тощо.
Кваліфіковано завуальоване здирництво набуло розповсюдження. Більшість підприємницьких структур виплачують “данину” злочинним групам на довгостроковій. При цьому будь-які спроби підприємців протистояти злочинному тиску жорстко придушуються.