Урок № 15

Зв’язне мовлення

Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень.

Мета:на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі; виховувати увагу до довкілля, любов до природи й бажання зберігати її; розвивати спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

* Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків є описом місцевості. Для чого складаються такі описи? У кількох реченнях описів вказати “дане” й “нове”. Визначити стиль уривків. Свою думку обгрунтувати. В якому з уривків автор прямо висловлює оцінку побаченого? В якому робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів? Навести приклади.

І. Невеличка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку. Супроти неї, по другий бік балки, стояла крута гора, як стіна, вся зверху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.

Коло пасіки росли в балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові дуби з густим темним листом, ніби скелі. Балка вилась попід горою й ховалась в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном і ліщиною. То було померле село, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. За Печерським монастирем, на відстані п’яти-шести верст за течією Дніпра, на правому високому його березі темнів кошлатими деревами непрохідний ліс. Він то здіймався зеленими схилами, наче висока стіна, то спускався м’якими хвилями в широкі й глибокі улоговини й, розширюючись, біг у далечінь сизим серпанком. Тут стояла стояла садиба, оточена господарськими будівлями й десятком хат.

Одноповерховий, досить довгий будинок, критий червоною черепицею, виглядав із зелені саду надзвичайно привабливо. З височини він привітно дивився на велику улоговину з блискотливим ставом, за яким високою горою підіймався ліс. Краєвид був і розгонистий, і привільний, і сповнений невимовного чару.

За М.Старицьким.

Словник. Балка – яр з пологими схилами. Улоговина - велике заглиблення у рельєфі місцевості, западина з пологими схилами. Садиба – житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом, городом, що разом є окремим господарством.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до роботи над твором.

* Пояснення вчителя.

Роботу над твором-описом місцевості слід розпочинати з осмислення та встановлення меж запропонованої (або самостійно обраної) теми. Так, якщо йдеться про твір-опис на тему “Моя вулиця”, потрібно поміркувати, що саме і в якій послідовності потрібно описати, щоб відтворити виразну картину місцевості. Слід пам’ятати, що йдеться саме про опис місцевості, а не розповідь, скажімо,про історію вулиці, походження її назви або людей, які тут мешкають. Таким чином, тему буде розкрито тільки в тому разі, якщо основну частину тексту буде становити опис.

Визначивши межі теми, потрібно обмікувати головну думку майбутнього твору. Скажімо, якщо йдеться про рідну вулицю, головна думка може бути така: моя вулиця – моя маленька батьківщина, і немає за неї ріднішої.

Наступним етапом підготовки до твору є добір робочих матеріалів. Якщо йдеться про опис на основі власних спостережень, потрібно, уважно роздивившись місцевість, визначити її особливості: де розташовано вулицю, від якої вулиці (площі, майдану) вона розпочинається, які вулиці поєднує тощо. Потім треба звернути увагу на рельєф вулиці, з’ясувати, яка вона - рівна чи похила, пряма чи звивиста. Особливу увагу потрібно звернути на забудову вулиці: які будинки й як на ній розташовано, чи є біля будинків двори, сквери, газони, дитячі майданчики, як все це опорядковано. Чи є на вулиці будівлі суспільного користування (лікарня, поліклініка, аптека, магазини, кінотеатр, клуб, виставковий павільйон тощо), чи розміщено тут промислові підприємства (наприклад, фабрика), ділові установи. Можливо, котрась із будівель є пам’яткою історії і культури (що засвідчено текстом відповідної дошки), визначним твором архітектури, просто вишуканою й неординарною. Цікаво, якщо у котромусь будинку мешкав історичний діяч, або представник вітчизняної чи зарубіжної культури.

Потрібно придивитися, які саме дерева та кущі ростуть на вулиці і як саме їх висаджено: вздовж проїжджої частини, у сквері, навколо газонів, попід будинками. Цікаво, якого віку дерева, чи зрубують старі, чи висаджують молоді, а також хаотично чи за певною системою висаджені на газонах чи клумбах квіти. Варто звернути увагу, чи давно заасфальтовано вулицю, наскільки придатною для автомобілів є проїжджа частина і, нарешті, як освітлюється вулиця вечорами.

Свої спостереження слід зафіксувати на чернетці у вигляді робочих записів. Традиційно робочі записи мають приблизно такий вигляд:

Дібравши робочі матеріали до твору, потрібно перейти до складання його плану.

Відомо, що текст має таку структуру: зачин (вступ), основна частина (виклад) та кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься у тексті, у основній частини розкривається тема тексту, кінцівка є логічним завершенням викладеного. У творі-роздумі кінцівка має збігатися з висновками, що підсумовують аргументи на доказ або спростування тези.

Для тексту учнівського твору зачин, виклад і кінцівка є обов’язковими. Структура учнівського твору має бути відбита передовсім у його плані. Наприклад:

Твір-опис лісової галявини

І. (Вступ) На цю місцину ми натрапили осіннього недільного ранку.

ІІ. (Основна частина). Яким було це осіннє диво.

1. Всипаний золотом листя овал в обрамленні старих дубів.

2. Посередині галяви – струнка молода береза.

3. Ліворуч від берізки – багрянолиста калина.

4. Пожухла трава під килимом опалого листя.

5. Брунатні капелюшки грибів під березою.

6. Бездонне синє небо над лісом.

ІІІ. (Кінцівка). Хіба забути можна цю красу?

Як уже говорилося, складовими частинами опису місцевості є опис місця та опис предметів, на цьому місці розташованих.

Для твору-опису місцевості основну частину (виклад) тексту має складати власне опис.

Елементи розповіді (наприклад, про те, коли було забудовано вулицю, чиїм іменем чи на честь якої події її названо або ж коли і за яких обставин автор твору вперше на цю вулицю потрапив) цілком доречно використати у зачині твору. Проте такою розповіддю, якою цікавою вона не була б, не слід захоплюватись, адже обсяг зачину не повинен перевершувати 1-3 речень

Елементи роздуму можна застосувати у кінцівці твору (Мені ця вулиця видається найкращою (чому?), тому що... Хрещатик – улюблена вулиця киян (чому?) через те, що... )

Складаючи текст твору, потрібно дотримуватися вимог вибраного (або запропонованого вчителем) стилю. Так, складаючи твір-опис місцевості в художньому стилі, необхідно вживати слова не лише впрямому, а й переносному значенні, застосовуючи такі художні засоби, як епітети, уособлення, метафори. Текст твору виграє від доречного використання порівнянь. Слід пам’ятати: саме за допомогою відповідним чином дібраних художніх засобів автор твору передає власне ставлення до того, про що йдеться у творі (в нашому випадку, до описуваної місцевості).

Головні вимоги до учнівського твору такі: у складеному тексті має бути розкритою запропонована (чи вибрана) тема; має вільно “прочитуватись” головна думка твору; покладений в основу тексту тип мовлення повинен відповідати авторському задумові, думки висловлені логічно, чітко, послідовно, грамотно; текст повинен відповідати стильовим вимогам.

* Перевірка наявності самостійно дібраних робочих матеріалів до твору-опису рідної вулиці.

* Опрацювання таблиці.

* Колективне складання за зразком щойно опрацьованого плану місцевості плану твору-опису рідної вулиці за власними спостереженнями .