Уроки № 18, 19

Тема: Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в описах.

Мета:дати поняття про називні речення, пояснити, на яку дію вказує головний член називного речення та способи вираження присудка з називних реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до точного й образного слова; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроків:уроки вивчення нового матеріалу.

Обладання:роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки.Виконання індивідуальних завдань двома учнями.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати подані в двох колонках речення.Які з них є односкладними? У формі присудка чи підмета виражено у цих реченнях головний член? Свою думку обгрунтувати.

* Робота біля дошки.Записати речення. Вказати з-поміж них односкладні, визначити у них граматичні основи.

Пливе перон за сизими шибками. Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд... (Л.Костенко.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.37-38) і таблиці “Односкладні речення” (с.24).

Виконання вправи 95 (усно).

*Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення.Вказати з-поміж них речення односкладні. Свою думку обгрунтувати.

Безлуння. Роси. Очі аж не вірять. (М.Федунець.) Тетіїв. Ліс. Суниці і гриби. Недавній слід прудкого оленяти. Так хороше з тобою тут блукати! (О.Єрмолаєв.) Ультрамарин. Голубизна. Весна. Якась мана. Обман і чарування. Неждано рання у жовтих котиках стоїть верба. (Н.Петренко.)

Словник. Ультрамарин - мінеральний барвник синього кольору, який використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни (“синька”); перен. - яскравий синій колір.

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Попереджувальний диктант.Вказати речення двоскладні й односкладні. Визначити тип односкладних речень.

І. Зимовий сад. Холодні, голі віти. (В.Сосюра.) Безлюддя печальних кварталів. Духмяність тонка листопаду. (М.Бажан.) Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір. Курява сніжна стелиться од міріадів зір. (М.Рильський.) Стою на вулкані. Стою на межі. Пекельна робота. Робота душі. (П.Перебийніс.) Зимовий вечір. Тиша. Ми. (П.Тичина.) Пора кохання. Раз людині кожній вона дається, друзі, на віку. (Д.Луценко.) Сльози, сум розлуки... Час усе зборов. (В.Сосюра.) Зупинки. Аварії. Перон. Гучномовці. Зали чекання. Карти. Вагони-парії. Вагони-службовці. Вагони-аристократи. (Л.Костенко.)

ІІ. І немов здригнулась моря глибина. Мріють кипариси. Місяць. Тишина. (В.Сосюра.) Річка й покоси. Вранішні роси. Плине у гори туман. (В.Дворецька.) Тиша. Мовчання. Безрух. Та й у цій тиші вродився жайворонок, його чистий спів. (Є.Гуцало.) Дитячих днів моїх ожина. Розквітла в пісні знов вона... (В.Сосюра.) Осінь. Безсоння. Знервований крок курантів. Хмар нашорошеність. (Ю.Каплан.) Пожнив’я. Пожив я. Спочинути час. (В.Марсюк.) Дотик блідої руки. Хвиля тепліні на мить. (П.Филипович.) Влада. Рада. Зрада. Слово не багнет. Але де та правда, серце не збагне. (П.Перебийніс.)

Словник. Парія - людина, що належить до найнижчої касти “парайян” у Південній Індії; перен. – пригноблена, безправна істота. Аристократ - представник превілейованої верстви суспільства, знатної меншості, панівного класу.

* Робота з підручником. Виконання вправи 101.

* Пояснювальний диктант. За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем односкладного речення (усно).

І. Хтось вп’явся в горло ворогу. Хтось впав. Залізний скрегіт. Гупання булав. (М.Бажан.) Обернувся в вулик табір... Крики. Ржання. Метушня. (Олександр Олесь.) Погоня... І постріл... І змилений круп... (Б.Олійник.) Козацькі могили. Висока трава. Земля нездоланна і горда. Вілунює в камені пам’ять жива мойого народу і роду. Козацькі могили. Похилі хрести. Посічене часом каміння. Смеркає у світі. Над житом густим спливає зоря в безгомінні. (П.Перебийніс.) Хрест. Огорожа. Горбик зеленіє. (А.Казка.) Стоїть могила свіжа при дорозі. Будяк. Стерня. Пустоширокий степ. (Л.Костенко.) Сум. Безнадійність. Руїни. (Олександр Олесь.) Прибої хвиль, громади дальніх гір, чаїний зойк, роздерті вітром тучі. (В.Сосюра.)

ІІ. І де цей Вагнер народився? Міць! Яскравість! Глибина! (П.Тичина.) Ішов він неквапливою ходою, дивлячись просто вперед, виставивши сонцеві кулясте мудрецьке чоло. Патріарх! Король Лір! Пророк Ісайя! Син просто замилувався старим. (О.Гончар.) День одсяяв. Зустрічі. Розмови. (В.Сосюра.) Цифри. Люди. Гроші та години. Тонни зерна й вугілля. Ідеї. (М.Доленго.) Палата, як і всі. Фіранка біленька. Дві тумбочки. Двоє ліжок. (О.Гончар.) Бори. Діброви. Несходимі пущі. Очима світять сови невсипущі. Поле, човен, млинок. Може, хтось нас із Марса розглядає в бінокль? (Л.Костенко.)

ІІІ. План! Наказ! Облога хліба! Штурм! Атака! Боротьба! Недарма стогнала скиба, кучерявилась сівба! (М.Рильський.) Схід сонця жданого. Світає! (Олександр Олесь.) Я – сам. Вікно. Сніги... (П.Тичина.) Синіє ваза. Стіл. Шахи. А ферзь одсунувся лихий. (М.Доленго.) Гори. Безмежна тиша. Мерехтливий лід. (Я.Райніс.) Провалля. Терни гострі. Розкошлані тумани. (Р.Лубківський.) Синя даль. Руді хребти. Тихий день палає... (Д.Луценко.) Тиша й спокій. В позолоті сяє простору блакить. (П.Славейков.) Миколай. Ялинка. Дітвора. Щастя – все. А ще – коли напитись соку калинового Дніпра. (І.Павлюк.) Висота. Самота. Тихо. І асфальт більше пеклом не диха. (Ю.Бурковська.)

Словник. Патріарх – прабатько, глава роду; перен. –стара поважна людина. Пророк – особа, що передбачає майбутнє, а також навчає, спрямовує та втішає людей. Ісайя - один з найавторитетніших пророків з-поміж авторів Ветхого Заповіту.

* Навчальний диктант.З’ясувати, який тип мовлення покладено в основу тексту. Яка роль називних реченнях у описах? Вказати називні речення.

Максим здивовано оглядався навколо. Незнайомий луг. Чагарник. Тиша. В долині пасся Орлик. Витерши обличчя росою, Максим підійшов до коня. Закинувши Орлику намочений у росі повід, пішов шукати копанки.

Невисокий горб. Кущі верболозу. Блиск води. Біля копанки грілася проти сонця невелика змія. Помітивши Максима, вона швидко майнула з горбка, пошелестіла в траву.

Копанка була глибоченька, кінь не міг дотягнутись до води. Максим став на коліна, зачерпнув води шапкою, підніс коневі. Напоївши Орлика, скочив у сідло. Незабаром доїхали до села. (За Ю.Мушкетиком; 78 сл.)

* Прочитати.Що саме описано за допомогою називних речень? Яка роль називних речень у описах?

Літо. Спека. Безмежний степ. Блідо-жовта каламуть над обрієм. Сірий ковиль. (З.Тулуб.) Зайди в моє село. Куди тому едему! Ставок. Хрущі. Гаїв зеленограй. (Б.Олійник.) Зима. Стародавній замок. Печаль королівських лип. (Л.Костенко.) Веселенькі шпалери. Залізне ліжко. Фотографія. Образ Мадонни. (За М.Коцюбинським.) Листопад. Блідий сіренький день. Легкий морозець. Рідкі сніжинки кружляють у повітрі, ніби вагаючись, чи впасти додолу, чи ще покружляти над Дніпром. (З.Тулуб.) Чорний циліндр. Чорний фрак. Чорна палиця. Чорні очі. Забачивши його, панночки умлівали і, траплялося, непритомніли. (Ю.Мушкетик.)

Словник. Едем – за Біблією, земний рай, місцеперебування найперших людей до гріхопадіння; перен. – благодатний куточок Землі. Циліндр - високий твердий чоловічий капелюх циліндричної форми з невеликими твердими крисами.

* Творча робота. Використавши 4-5 називних речень, скласти й записати опис шкільного ганку (шкільного саду).

VІІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІІ. Домашнє завдання.П.7, вправа 98 (І, ІІ).

• ⇐ Назад
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 171819
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 25
• 26
• Далее ⇒