За формою розміщення, умовами зберігання склади поділяються на: закриті(з опалюванням і без опалення); навіси(огороджені й неогороджені); відкриті склади та складські майданчики
За видами матеріалів, що зберігають, склади бувають:
– спеціальні – для зберігання сипучих матеріалів (цементу, крейди, гіпсу); рідких матеріалів і палива (резервуари, різні місткості та ін.). Спеціальні склади мають відповідне обладнання для їх експлуатації, засоби пожежогасіння, визначені місця розташування тощо;
– загального призначення.
Розміщення складів залежить від багатьох факторів, серед яких слід виділити:
ü характер матеріальних цінностей, що в них зберігається;
ü призначення складів;
ü розташування місць споживання і виробництва матеріальних цінностей, схеми розташування зовнішніх та внутрішніх транспортних мереж;
ü екологічні й інші вимоги.
Так, матеріальні та виробничі склади слід розміщувати якомога ближче до цехів-споживачів для того, щоб забезпечити мінімальний маршрут надходження вантажів. Склади готової продукції розміщуються ближче до складальних цехів.
До цехових виробничих складіввідносяться матеріальні, проміжні, склади готової продукції, комплектувальні й спеціальні складські приміщення, а також інструментально-роздавальні комори (ІРК).
Організація діяльності складського господарства, крім уже перерахованих функцій, також передбачає:
ü аналіз виробничої структури підприємства на прямоточність, пропорційність, неперервність та ритмічність проходження і забезпечення виробничих процесів;
ü визначення номенклатури і типу складських приміщень, їх розмірів;
ü розроблення схем розміщення нових складських приміщень, їх проектування та будівництво;
ü складання оперативно-календарних планів роботи складів і виконання складських та вантажно-розвантажувальних робіт;
ü організацію обліку і контролю руху матеріальних цінностей та потоків через склади;
ü організацію видачі й доставки вантажів споживачам;
ü аналіз ефективності роботи складського господарства і впровадження нових форм його діяльності.
Напрями вдосконалення складського господарства:
ü поглиблення спеціалізації та кооперації;
ü використання нових форм автоматизації і механізації складських приміщень, широке використання комп'ютеризованих інформаційних систем обліку й обробки інформації та різної документації;
ü поліпшення діяльності системи матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції на основі організації й управління оптимальним рівнем запасів ресурсів і залишків готової продукції, виробів на складах та в незавершеному виробництві;
ü раціональне планування розвитку і розміщення елементів системи складського господарства підприємства та його підрозділів.
Підбиваючи підсумки, важливо запам'ятати, що створення сучасної виробничої інфраструктури разом із раціональною організацією основної виробничої діяльності, використанням інноваційно-інвестиційних форм розвитку підприємства та практичною реалізацією інших прогресивних заходів дасть можливість здійснити основну його місію – створення високоефективного та якісного виробництва, що випускає конкурентоспроможну продукцію й забезпечує стабільний прибуток.
Енергетичне господарство
Удосконалення техніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності й інтенсифікація використання машин (устаткування, агрегатів) об'єктивно збільшує споживання різних видів енергії. Частка затрат на енергію у структурі собівартості продукції має тенденцію до зростання. Оскільки енергія (електроенергія насамперед) не може накопичуватися, тобто процес її виробництва збігається з процесом споживання, будь-які порушення енергопостачання завдають підприємству значних збитків. Усе це підвищує значення безперешкодного енергетичного обслуговування, тобто функціонування енергетичного господарства.
Головне призначення енергетичного господарства підприємства – безперебійно забезпечувати виробництво всіма видами енергії при дотриманні правил техніки безпеки, виконанні вимог до якості та економії енергоресурсів.
Енергетичне господарство— це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечують підприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною, паливом тощо. Енергія використовується для виробничих, технологічних потреб, освітлення, опалення та за іншим призначенням. До звичайних енергоресурсів відносяться:електричний струм; натуральне (природне) тверде, рідке, газоподібне паливо і конденсат; скраплений газ; пар за різними параметрами; стиснуте повітря під різним тиском, гаряча вода, вода під тиском та ін.
Головні завдання енергогосподарства:
ü безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії при найменших втратах;
ü економне використання енергії;
ü упровадження найбільш ефективних і найновіших видів, повне використання наявних потужностей енергоустаткування;
ü організація й упровадження систем обліку, контролю, планування, регулювання й управління затратами енергії, розроблення та втілення різних нормативів затрат і використання енергії, енергозберігаючих технологій тощо;
ü підвищення продуктивності праці та зниження собівартості енергетичної продукції, затрат при її транспортуванні, розподілі й використанні;
ü нагляд і контроль за виконанням у технологічних та інших цехах, підрозділах правил експлуатації енергетичного устаткування, забезпечення його технічного обслуговування й ремонту;
ü організація системи технічного нагляду, енергобезпеки, розвитку та обслуговування енергетичного устаткування і мереж.
За виробничими ознаками діяльності енергетичне господарство підприємства складається із загальнозаводського(загальнозаводських відділів, служб та виробничих підрозділів) та цехового.
Загальнозаводське енергогосподарство складається з:
Відділу головного енергетика(на чолі з головним енергетиком, який керує всією системою енергетичного господарства підприємства). Структура цього відділу:
ü бюро використання енергії,що розробляє норми і планує енергопостачання;
ü оперативно-диспетчерське бюро,яке здійснює оперативне управління всією системою енергопостачання та енергозабезпечення підрозділів, займається збиранням, аналізом інформації й виконує інші функції;
ü технічне бюроорганізовує, керує ремонтом електромереж, енергоустаткування загальнозаводського призначення, наглядає за їх роботою;
ü енергетичні лабораторії,які розробляють і впроваджують заходи для підвищення ефективності роботи енергогосподарства, енергозбереження, зниження енергоємності виробничих процесів і продукції;
ü спеціалізовані енергетичні цехи;
ü енергослужби цехів, які можуть бути підпорядковані відділу головного енергетика підприємства;
ü загальнозаводські мережі й енергоустаткування.
Контрольні питання для самостійної роботи до «Розділу 9»
1 Що таке інструментальне господарство підприємства?
2 Перелічіть та охарактеризуйте основні підрозділи системи технічного обслуговування виробництва.
3 Назвіть склад і дайте стислу характеристику заводських і цехових органів інструментального господарства.
4 Як підрахувати потребу підприємства та цеху у відповідному виді технологічного оснащення?
5 Назвіть основні напрями вдосконалення інструментального господарства.
6 У чому полягає сутність і завдання ремонтно-профілактичного обслуговування та системи планово-попереджувальних ремонтів на вагоноремонтному підприємстві?
7 Яка різниця між поточним, середнім і капітальним ремонтом?
8 Як визначити тривалість ремонтного циклу?
9 Перелічіть основні напрями вдосконалення системи ремонтно-профілактичного обслуговування та ремонтного господарства.
10 Які види енергії використовуються у виробничій діяльності підприємства?
11 У чому полягають основні завдання енергогосподарства підприємства?
12 Охарактеризуйте загальнозаводське та цехове енергогосподарство.
13 Дайте характеристику зовнішнього та внутрішнього транспорту підприємства і з'ясуйте, які функції він виконує.
14 Як підрахувати необхідну кількість транспортних засобів одного виду на плановий період для заданого маршруту?
15 Як побудована система матеріально-технічного забезпечення виробництва?
16 Які функції виконують загальнозаводське й цехове складські господарства?
17 Назвіть напрями вдосконалення складського господарства.
Частина II Організація заробітної плати. Планування роботи на підприємствах по ремонту вагонів
Розділ 10 Заробітна плата