Населення як суб'єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ
Населення - це сукупність людей, що природно-історично склалася, постійно відновлюється і проживає на визначеній території. В цьому ж розумінні в економічній літературі може використовуватися категорія «народонаселення». Населення - це найбільш загальне поняття для означення людських ресурсів.
Як самостійна етнічна спільнота українська народність склалась у XVI ст. Починаючи з XVII ст. українська народність трансформувалася в націю. Тоді вперше було визначено чисельність населення України - 5-6 млн., 1870 p. населення України вже складало 18 млн., 1897 p.- 28,4 млн., у 1913 p.- 32,5 млн. осіб (табл. 2.1).
На початку століття населенню України були властиві високий рівень народжуваності й смертності, Перехід до сучасного типу відтворення населення почався наприкінці XIX ст. з повільного зменшення смертності, а потім і народжуваності.
Перенаселення наприкінці XIX ст. - на початку XX ст. привело до масової міграції населення за межі України, в основному до Сибіру і на Далекий Схід. Значним було переселення й за океан, переважно з західноукраїнських земель. Еміграція з західноукраїнських земель тривала і в 1919-1939 pp. чи не основними причинами її була насильницька колективізація 1929-1932 pp.
Таблиця 2.1
Кількість наявного населення України у 1913-2001 pp.
за даними переписів
Роки | Всього, млн. осіб | З них | % до загальної кількості населення | ||
міське | сільське | міське | сільське | ||
1913 у сучасних межах | 32,5 | 6,8 | 28,4 | 19,3 | 80,7 |
У межах до 17.09.1939 | 27,2 | 5,5 | 21,7 | 20,3 | 79,7 |
1926 у межах до 17.09.1939 | 29,5 | 5,7 | 23,8 | 19,2 | 80,8 |
1939 (на 17.12.) | 31,8 | 11,7 | 20,1 | 36,8 | 63,2 |
1939 у сучасних межах | 40,5 | 13,6 | 26,9 | 33,5 | 66,5 |
1959 (на 15 січня) | 41,9 | 19,1 | 22,7 | 45,7 | 54,3 |
1970 (на 15 січня) | 47,1 | 25,7 | 21,4 | 54,5 | 45,5 |
1979 (на 17 січня) | 49,8 | 30,5 | 19,2 | 61,3 | 38,7 |
1989 (на 12 січня) | 51,7 | 34,6 | 17,1 | 66,9 | 33,1 |
2001 (на 5 грудня) | 48,8 | 32,9 | 15,9 | 67,2 | 32,8 |
Великих людських втрат Україна зазнала під час голодомору 1932-1933 pp. У роки Великої Вітчизняної війни загинув кожний шостий мешканець, а більш як 2 млн осіб було вивезено в гітлерівське рабство. Довоєнний рівень населення було відновлено і дещо перебільшено лише в 1959 р.
В останній чверті XX ст. збільшення населення України уповільнилося через зміну типу відтворення населення і довготермінові демографічні наслідки війн. А починаючи з 1993 р. населення України щорічно зменшується приблизно на 300-400 тис. осіб. Це скорочення населення зумовлено великою кількістю факторів, серед яких - економічна криза, зміна типу відтворення, демографічна криза, негативні тенденції у міграційних процесах (від'ємне сальдо зовнішньої міграції) та ін. За прогнозами комісії ООН до 2015 р. чисельність населення України через вказані причини скоротиться до 43,3 млн. осіб [2, с. 163]. Населення залежно від цілей аналізу класифікують за різними ознаками. Міжнародною організацією праці рекомендовано класифікацію населення, відповідно до якої воно поділяється на економічно активне і економічно неактивне (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл населення, рекомендований методологією МОП
Економічно активне населення - це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. Економічно активне населення складається з чисельності зайнятих і чисельності безробітних.
До зайнятих економічною діяльністю відносять осіб у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально чи в особистому підсобному господарстві. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві - не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна чи тимчасова робота.
Безробітні за методикою МОП - це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які не мають роботи, шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.
Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті чи безробітні. До них належать:
- учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
- особи, які одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
- особи, зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
- особи, які зневірилися знайти роботу і припинили її пошук. Класифікацію населення України за економічною активністю наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Динаміка чисельності населення України за економічною активністю
у віці 15-70 років, млн. осіб
Категорії населення | 2002 до 1999, % | ||||
Економічно активне населення | 22,7 | 23,1 | 22,8 | 22,7 | |
Працездатного віку | 21,2 | 21,5 | 21,3 | 21,1 | 99,5 |
Старше працездатного віку | 1,5 | 1,6 | 1,5 | 1,6 | 106,7 |
Зайняті | 20,1 | 20,4 | 20,2 | 20,4 | 102,0 |
Працездатного віку | 18,6 | 18,8 | 18,7 | 18,8 | 101,1 |
Старше працездатного віку | 1,5 | 1,6 | 1,5 | 1,6 | 106,7 |
Безробітні | 2.7 | 2,7 | 2,5 | 2,3 | 85,2 |
Працездатного віку | 2,7 | 2,7 | 2,5 | 2,3 | 85,2 |
Старше працездатного віку | 0,04 | 0,02 | 0,01 | 0.01 | 25,0 |
Економічно неактивне населення | 13,8 | 13,3 | 13,5 | 13,6 | 98,6 |
Працездатного віку | 7,8 | 7,6 | 7,9 | 8,1 | 103,8 |
Старше працездатного віку | 6,0 | 5,7 | 5,6 | 5,5 | 91,7 |
Як видно з таблиці, за досліджуваний період чисельність економічно активного населення суттєво не змінилася і склала 2002 р. 22,7 млн. осіб. Що стосується структури економічно активного населення, то тут помітні хоч і не значні, але позитивні зрушення, як-от: зростання кількості зайнятих, що відбулося за рахунок як працездатного населення, так і престарілих; зменшення безробітного населення майже на 400 тис. осіб.
Відповідно сталися зрушення у бік зменшення чисельності економічно неактивного населення. Останнє скоротилося за аналізований період на 200 тис. осіб. Ці позитивні явища у структурі населення України зумовлені збільшенням потреби ринку в робочій силі внаслідок пожвавлення ділової активності суб'єктів ринку.