Культура між статевого виховання. Взаємозв*язок у статевому вихованні біологічного,почуттєвого і духовного
Культура статевої поведінки є результатом впливу стереотипів у сім'ї і найближчому оточенні дитини. За грамотного впливу дорослих у дитини формуватиметься адекватне ставлення до статевих відмінностей і ролей, стосунків між чоловіком і жінкою тощо. Дитина може ставити батькам і вихователям запитання про відмінності статей, походження дітей тощо.Така природна допитливість повинна задовольнятися дорослими, які серйозно поставляться до запитань дітей, дотримуватимуться такту, враховуватимуть вік і психологічні особливості кожної дитини. Також ці питання діти обговорюють між собою.Вихователь повинен знати позицію батьків щодо питань статевого виховання дітей і працювати насамперед з ними з метою подолання певних упереджень щодо цього.Статеве виховання - засвоєння знань про взаємини статей, формування культури статевої поведінки.Роль дорослого у формуванні психологічних основ статевого виховання дошкільників надзвичайно важлива. Оскільки від правильності побудови виховного процесу залежить статева самоідентифікація, засвоєння ролей чоловіка чи жінки, адекватне ставлення до статевих відмінностей. Провідне значення при цьому має сім'я і найближче оточення дитини, які виробляють стереотипи її поведінки.Безумовно, людина народжується як представник певного біологічного виду. Водночас людина після народження виявляється в певному соціальному оточенні і тому розвивається не тільки як біологічний об'єкт, але й як представник певного суспільства. Ці дві тенденції відображаються в закономірностях розвитку людини, знаходяться в постійному взаємозв'язку.Результати численних досліджень свідчать про те, що вихідною передумовою психічного розвитку індивіда є його біологічний розвиток. Індивід народжується з певним набором біологічних властивостей і фізіологічних механізмів, які виступають підґрунтям його психічного розвитку. Але ці передумови реалізуються лише в умовах людського суспільства.По-друге, слід мати на увазі, що одне з цих понять сформувалося в рамках біологічних наук, а інше — у рамках соціальних наук. Біологічне може виступати по відношенню до психічного як деякий його механізм, як передумова розвитку психічного, як зміст психічного відображення, як чинник, що впливає на психічні явища, як причина окремих актів поведінки, як умова виникнення психічних явищ тощо. Ще більш багатогранними є зв'язки психічного і соціального.Пубертатний період (13–18 років), для якого характерні платонічні мрії і фантазії, еротичні ласки та ігри. Платонічний потяг розвивається через „дитячу” закоханість, бажання духовного спілкування і потім його реалізацію, коли достатньо спільного виконання уроків, занять в одному гуртку, прояву уваги. Пізніше в платонічну закоханість включаються окремі елементи еротичного фантазування (бажання усамітнитися, мрії про енти еротичного фантазування (бажання усамітнитися, мрії про дотики, ласки), які займають все більше місця. З’являється інтерес до інтимних стосунків статей, еротичної літератури. Це означає перехід до другої стадії – еротичної. Для нормального психосексуального розвитку необхідне завершення кожної фази реалізацією її мети. Зокрема, в платонічній фазі слід зуміти звернути на себе увагу, долучитися до спілкування. Якщо це не вдається,то залишаються невпевненість і страхи, що переносяться в наступну фазу.
Реалізація кожної стадії дає необхідну базу для наступної. Чим менший розрив у часі між фантазуванням і реалізацією, тим гармонійніше відбувається розвиток.Злиття чуттєвого і психічного компонентів приносить людині щастя й радість у житті. Діючи на центральну нервову систему, статеві гормони сприяють створенню в корі головного мозку джерела збудження – домінанти. Зовнішні подразники
посилюють збудливість і змінюють поведінку людини. Статевий потяг – це
вираження потреби в зближенні, а потім і максимально глибокому контакті
з представником іншої статі. Отже, він зводиться до різних форм уваги до
іншої статі і різних форм зближення з нею. Учителі, вихователі, класні керівники мають глибоко усвідомити, що статеве дозрівання, крім його впливу на фізичний розвиток організму,
неминуче впливає і на психічний розвиток підлітка. Саме в цей час
починає формуватись чоловіча і жіноча психологія: дівчата утверджуються в своїй внутрішній позиції „жінки”, та й хлопці, хоч із запізненням,починають почувати себе „чоловіком” і відмовляються повністю від ворожого ставлення до дівчат. І хлопці, і дівчата виявляють підвищену статеву допитливість, орієнтованість у сексуальних питаннях, інтерес до книг любовного змісту, до інтимного світу дорослих, негативне ставлення до спроби дорослих проникнути в таємниці їх інтимного світу. У них все більше проявляється інтерес до власної особистості, самопізнання і самовиховання, виявляється потреба в популярності, формується воля і самостійність.