Визначення виходу митої вовни, кондиційної та залікової маси вовни
Мета заняття. Навчитися визначати вихід чистої вовни кондиційну та залікову масу вовни.
Матеріали і прилади. Руна і зразки вовни різних груп, класів і стану. Посуд для миття вовни: 30-літрові баки — 4; тазки — 4; відра, сітчасті металеві корзини до баків — 4; термометри водяні — 2; переносні сітчасті полиці-лотки; сушильні шафи ЦС-153— 1; колекційний апарат АК-2; один з приладів для віджимання вовни ГПОШ-2М або ЦС-53А, ЦС-53Б; содово-мильний розчин, вода, марля, лабораторний посуд. •
Зміст заняття. Знання виходу чистої вовни важливе при розрахунках при здаванні і оплаті вовни, контролі за роботою чабанських бригад, В селекційній роботі. Хоча вовна продається в оригінальному вигляді, розрахунки здійснюються з урахуванням виходу чистого волокна і кондиційної маси.
Для об'єктивного визначення виходу чистої вовни у вівчарських господарствах створюються лабораторії.
На підприємствах первинної обробки вовни (ПОВ) прийняті партії оригінальної вовни після контрольного класування і сортування за промисловими стандартами промивають в содово-мильному розчині дня видалення жиропоту, рослинних та ґрунтових домішок. Миючі води в спеціальних цехах аеруються, утворювана піна підлягає обробці, і одержаний вовновий жир йде на виготовлення ланоліну — цінної сировини для фармацевтичної та фармакологічної промисловості.
Зооінженера жиропіт цікавить не тільки в зв'язку з визначенням виходу чистої вовни, але і як важливий якісний показник здоров'я тварини, збереження вовни, загальної вовнової продуктивності.
Жиропіт — суміш секретів сальних та потових залоз. Чим густіша вовна, тим більше жиропоту. На утворення жиропоту вівці витрачають велику кількість поживних речовин, і надмірна жиропітність — явище небажане, пов'язане з погіршенням м'ясності тварин. При великій кількості жиропоту руно стає важким, витрачається більше часу і коштів на його миття. Але і недостатня кількість жиропоту небажана, вовна стає цупкою, її важко зістригати. Не захищена жировим мастилом, вовна погано зберігається. Взагалі потрібний середній вміст жиропоту, характерний для даної породи, віку, статі.
Важлива якість жиропоту. Він може бути важкорозчинним та легкорозчинним в атмосферних опадах і миючих розчинах. Легкорозчинний жиропіт швидко вимивається, коли на вовновий покрив впливають атмосферні опади. При цьому вимивання штапелю або косиць глибоко заходить у руно і вимиті зони втрачають міцність, еластичність, пружність.
Важкорозчинний жиропіт при митті вовни потребує збільшення миючих розчинів, а луг незадовільно впливає на вовну. Особливо цінною якістю жиропоту при помірній його кількості характеризуються австралійські мериноси та вівці грозненської породи.
Жиропіт цих овець не вимивається атмосферними опадами, але легко розчиняється в звичайних миючих розчинах, тому вихід чистого волокна досягає 60—65 %.
Якість жиропоту визначають за кольором, величиною вимивання у верхівці штапелів або косиць, за проникненням забруднювачів у штапель. Бажаний жиропіт білого, світло-жовтого і кремового кольору. Жиропіт іржаво-жовтий, коричневий, зелений свідчать про важку його розчинність, порушення обміну речовин у вівці.
Хід виконання роботи
Завдання 1.Визначити вихід чистої вовни в рунах.
Методика виконання завдання. Під час проведення заняття в обладнаній лабораторії дотримуються такої послідовності операцій.
- відбір зразків;
- зважування зразків;
- лабораторне гаряче миття зразків
- сушка зразків;
- визначення виходу митого волокна за допомогою спеціальних таблиць або перевідних коефіцієнтів.
Відбір зразків вовни.
За день до стрижки через розкол проганяють отару. Якщо отара однорідна помічають кожну 20 тварину, якщо – неоднорідна кожну 15 тварину, від яких потім відбирають руна для визначення виходу митого волокна
Для відбору зразка руно розстилають на столі або на великому листі фанери, картону, причому штапелями або косицями вгору. На руно накладують сітку-трафарет (довжина її 2 м. ширина 1,6 м, з квадратними вічками 20x20) (рис. 13).
 |
Рис. 13. Сітка-трафарет
Сітка повинна повністю покривати все руно. Не допускається розтягування руна або його стискання.
Зсередини кожного вічка трафарету обережно (трьома пальцями правої руки) витягують пучечки вовни, при ньому пальці повинні доходити до підопліки руна, дотикатися столу. Лівою рукою придержують все руно, щоб не було втрат рослинних та мінеральних домішок при витягуванні пучка. Пучок вовни з кожного вічка беруть приблизно однакового об'єму; загальна маса зразка повинна дорівнювати 100 г. Зразок зважують з точністю до 1 г і загортають у папір або кладуть у спеціальний мішечок. Разом зі зразком вовни в нього вкладають облікову картку, в якій записують номер руна, вид вовни, клас, масу зразка і дату взяття. Коли з усіх рун зразки будуть підібрані, їх. розподіляють по класах і стану вовни. Зразки одного класу і стану перемішують на спеціальному столі, і через сітку-трафарет з них відбирають не менше трьох зразків масою по 200 г кожний, два відібраних посередніх зразки (основний і контрольний) разом з наданими їм жетонами вміщають у спеціальні сітчасті мішечки і відправляють на мийку. Якщо після промивання зразків різниця у виході чистої вовни становить понад 1 %, то миють третій зразок.
Миття вовни. Відібрані зразки однорідної і неоднорідної вовни миють у мильно-содовому розчині, який готують у такій пропорції: до 12 л Н2О додають 180 г господарського мила та 120 г кальцинованої соди і підігрівають до повного розчинення. Миття проводять в установці, яка складається з чотирьох баків. У перший бак наливають 30 л мильно-содового розчину (24 л Н2О + 6 л готового розчину, температура + 45° - 48 С), у другий та третій баки — той самий розчин, але по 15 л в кожний (12 л Н2О + 3 л розчину, температура +51°С), у четвертий — 20-25 л чистої води (+ 45°-48С Бажано мати баки з електропідігрівом. У кожному бачку зразок вовни промивають 5 хв. Не дуже забруднений, 10 хв. – брудний зразок, потім його вміщують у металеву корзину, яку опускають у розчин. Зразок під час миття помішують гладенькою дерев'яною паличкою, При перенесенні зразка з бака в корзину вовну виймають з розчину, віджимають і в цій же
Рис. 14. Бак для промивання вовни. Рис. 15. Прилад ЦС-53А.
корзині вміщують у наступний бак. Миючий розчин кожного бака може бути використаний тільки для промивання 1 кг вовни (рис. 14).
Якщо кафедра має в своєму розпорядженні прилад ЦС-53А, то вихід чистої вовни визначається шляхом віджимання зразків на приладі ЦС-53А.
Основні робочі вузли приладу —два гідравлічні (рис. 15) циліндри з встановленими на них гільзами. В гільзи вручну кладуть миті зразки вовни. Стиснення зразків у циліндрах відбувається автоматично працюючими поршнями шляхом перекачування насосом в циліндри масла. Встановлені реле тиску та реле часу визначають норму тиску (віджимання) і часу його тривалості. Віджаті зразки вовни виймають вручну. Вихід чистого волокна визначають за масою віджатого зразка вовни і таблицями, які додаються до приладу. Якщо таблиць не має використовують перевідні коефіцієнти:
- для тонкої та напівтонкої вовни – 0,41535;
- для напівгрубої та грубої вовни – 040250.
Наприклад. Чисте волокно – це відношення митої вовни до брудної, виражене у відсотках.
Маса брудної вовни – 200 г;
Маса митого зразку – 102 г.
Вихід митого волокна = (102/200) х 100 = 50% - суб’єктивний показник
При використанні перевідних коефіцієнтів вихід митого волокна буде становити – 102 х 0,41535 = 42,4%
Таблиця
Відсотки виходу митого волокна в залежності від маси зразку митої вовни після віджимання його на приладі
| Маса зразку віджатої однорідної вовни від --- до --- г | Відсоток виходу митого волокна | Маса зразку віджатої однорідної вовни від --- до --- г | Відсоток виходу митого волокна |
| 72,2-73,3 | 30,0 | 115,5-116,6 | 48,0 |
| 73,4-74,5 | 30,5 | 116,7-117,8 | 48,5 |
| 74,6-75,7 | 31,0 | 117,9-119,0 | 49,0 |
| 75,8-76,9 | 31,5 | 119,1-120,2 | 49,5 |
| 77,0-78,1 | 32,0 | 120,3-121,4 | 50,0 |
| 78,2-79,3 | 32,5 | 121,5-122,6 | 50,5 |
| 79,4-80,5 | 33,0 | 122,7-123,8 | 51,0 |
| 80,6-81,7 | 33,5 | 123,9-125,0 | 51,5 |
| 81,8-82,9 | 34,0 | 125,1-126,2 | 52,0 |
| 83,0-84,1 | 34,5 | 126,3-127,4 | 52,5 |
| 84,2-85,3 | 35,0 | 127,5-128,6 | 53,0 |
| 85,4-86,5 | 35,5 | 128,7-129,8 | 53,5 |
| 86,6-87,7 | 36,0 | 129,9-131,0 | 54,0 |
| 87,8-88,9 | 36,5 | 131,1-132,2 | 54,5 |
| 89,0-90,1 | 37,0 | 132,3-133,5 | 55,0 |
| 90,2-91,3 | 37,5 | 133,6-134,7 | 55,5 |
| 91,4-92,3 | 38,0 | 137,8-135,9 | 56,0 |
| 92,6-93,3 | 38,5 | 136,0-137,1 | 56,5 |
| 93,4-95,0 | 39,0 | 137,2-138,3 | 57,0 |
| 95,1-96,1 | 39,5 | 138,4-139,5 | 57,5 |
| 96,2-97,3 | 40,0 | 139,6-140,7 | 58,0 |
| 97,4-98,5 | 40,5 | 140.8-141.9 | 58,5 |
| 98,6-99,7 | 41,0 | 142,0-143,1 | 59,0 |
| 99,8-101,0 | 41,5 | 143,2-144,3 | 59,5 |
| 101,1-102,2 | 42,0 | 144,4-145,5 | 60,0 |
| 102,3-103,4 | 42,5 | 145,6-146,7 | 60,5 |
| 103,5-104,6 | 43,0 | 146,8-147,0 | 61,0 |
| 104,7-105,8 | 43,5 | 147,1-149,1 | 61,5 |
| 105,9-107,0 | 44,0 | 149,2-150,3 | 62,0 |
| 107,1-108,2 | 44,5 | 150,4-151,5 | 62,5 |
| 108,3-109,4 | 45,0 | 151,6-152,7 | 63,0 |
| 109,5-110,6 | 45,5 | 152,8-153,9 | 63,5 |
| 110,7-111,8 | 46,0 | 154,0-155,1 | 64,0 |
| 111,9-113,0 | 46,5 | 155,2-156,3 | 64,5 |
| 113,1-114,2 | 47,0 | 156,4-170,0 | 65,0 |
| 114,3-115,4 | 47,5 |
Якщо таблиць нема, то вихід митої вовни можна розрахувати за формулою з урахуванням залишкової вологості віджатого зразка для однорідної вовни, що дорівнює 29 %, для неоднорідної— 30 %. Наприклад, маса віджатого зразка тонкої вовни 90 г (100 %), а оскільки залишкова вологість становить 29 %, то маса абсолютно сухої вовни дорівнюватиме:
90 г— 100%
х —71 %
х = = 63,9Г
Для визначення виходу чистої вовни користуються такою формулою:
П= 
де П— % виходу чистої вовни; У— маса зразка митої вовни абсолютно сухому стані; А — початкова маса оригінальної (брудної вовни), г; К— кондиційна вологість, 17 %.
Підставляючи в формулу значення, одержані в нашому прикладі, знаходимо:
П= 
Якщо приладів ЦС-53А чи ЦС-53Б нема, а є прилад ГПОШ-2М, о операція віджимання проводиться на ньому (рис. 19).
Вихід визначають за таблицями, які додаються до приладу. При відсутності зазначених приладів вовну до постійно сухої маси доводять у сушильних шафах будь-якої конструкції. Дуже вдала сушильна шафа марки ЦС-153Б (зразок вовни висушується за 6— 8 хв.).
Записи роблять у робочому зошиті за формою 11.
Форма II
| Вид вовни | Маса зразка оригінальної вовни, г | Маса митого і віджатого зразка, г | Маса зразка в абсолютносухому стані, г | Вихід чистого волокна |
Завдання 2.Визначте вихід чистої вовни за двома зразками тонкого та грубого волокна, виданими викладачем.
Методика виконання завдання. Одержані зразки вовни зважують, а потім промивають послідовно в трьох ванночках з мильно-содовим розчином і прополіскують у чистій воді, промивають обережно недопускаючи звалювання вовни.
Вимиті зразки віджимають аркушами фільтрувального паперу і вміщують у стаканчик (номер зазначити) або на аркуш паперу (з номером). Стаканчики або аркуш паперу для висушування вміщують у сушильну шафу.
Визначають постійну масу і роблять розрахунок за формою 12.
Форма 12
| Вид вовни | Маса вовни, г | Вихід чистого волокна, % | |
| оригінальної | митої та висушеної | ||
| Тонка | |||
| Груба |
Завдання 3.Визначення за рахункової маси вовни за вимитими зразками вовни.
. У вівчарстві потрібно визначати за рахункову масу вовни, яка характеризується базисним виходом митого волокна.
Базисний вихід митого волокна у південні зоні України становить:
- для однорідної тонкої вовни – 38 %;
- для однорідної напівтонкої вовни – 43%.
Приклад розрахунку. У господарстві перша бригада настригла 4320 кг вовни, при виході митого волокна 41,5%, друга бригада відповідно – 4640 кг та 37 %.
Визначити за рахункову масу вовни.
Хід виконання
1. Зарахункова маса вовни першої бригади становила:
2. Зарахункова маса вовни другої бригади становить
Завдання 4.Визначити кондиційну масу вовни вимитого зразку.
Приклад розрахунку.
Кондиційною масою вважається постійно суха маса митої вовни х додаванням до неї маси вологи (води), розрахованій по нормі вологості вовни.
Встановлена допустима норма вологості:
- для однорідної вовни - 17%
- для неоднорідної вовни – 15%.
Умова 1. Визначення ПСС зразку масою 200 г
- 200 г – маса брудної вовни
- 102 г маса митої вовни
Враховують, що у митому, висушеному зразку вони залишається вологи:
- у однорідній вовні – 29%
- у неоднорідній вовні – 30%
Визначення маси зразку
102 - 100%
Х - 71% Х = (102 х 71)/100 = 72,42 г.
Визначення кондиційної маси вовни за формулою:
А = а + 
Де А – кондиційна маса зразку
а – постійно суха маса зразку
В – допустима вологість
А = 72,42+ 
Кондиційна маса 1 кг вовни склала 84,73 х 5 = 423,65 г, або 0,424 кг
(1 кг = 200х5).
Заняття 11-12