Структурний аналіз засобів та джерел їх утворення

Наступним етапом дослідження фінансової звітності аптек є аналіз структури і дже­рел утворення майна аптеки, який досліджується за допомогою порівняльного аналітич­ного балансу.

При складанні та аналізі порівняльного балансу використовують прийоми аналізу горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вер­тикального (визначають питому вагу окремих статей та їх змін).

Показники порівняльного балансу можна об’єднати у такі групи: структури балансу; динаміки балансу; структурної динаміки балансу.

На основі структури змін в активі та пасиві можна зробити висновки про те, які дже­рела в основному забезпечували надходження нових коштів і в які активи вони були інвестовані. Забезпечення наступних витрат і платежів (розділ II пасиву) та доходи май­бутніх періодів (розділ V пасиву) показують заборгованість аптеки власне собі, тобто

йдеться про власні кошти аптеки. Тому в агрегованому порівняльному балансі суми цих розділів слід додати до власного капіталу.

При аналізі одержаних коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.

Як базові величини використовують:

· теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитувань величини відносних показників, що характеризують оптимальні і критичні значення;

· посередні за тимчасовим рядом значення показників даної аптеки, що належать до минулих сприятливих стосовно фінансового стану періодів;

· значення показників, розраховані за даними звітності успішного конкурента;

Для проведення вказаних видів аналізу необхідно підготувати порівняльний аналі­тичний баланс, який містить згруповані статті балансу і доповнений показниками струк­тури (табл. 19.5).

Таблиця 19.5

Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу аптеки “Здоров’я”

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Вертикальний аналіз Горизонтальний аналіз
Питома вага у валюті балансу Різниця між кін­цем і початком періоду Темп при­ росту
на початок періоду на кінець періоду в абсолют­ному ви­раженні У пи­томій вазі
Актив
І. Необоротні активи 61,2 81,7 41,8 48,6 20,5 6,8 33,5
II. Оборотні активи 82,8 84,0 56,5 49,9 1,2 -6,6 1,4
в т. ч.: товар 61,7 65,1 42,1 38,7 3,4 -3,4 5,5
дебіторська заборгованість 3,0 3,9 2,0 2,3 0,9 0,3 30,0
грошові кошти 3,9 0,9 2,7 0,5 -3,0 -2,2 -76,9
Баланс 146,5 168,2     21,7 - 14,8
Пасив
І. Власний капітал 41,3 49,0 28,2 29,1 7,7 0,9 18,6
IV. Поточні зобов’язання 105,2 119,2 71,8 70,9 -0,9 13,3
в т. ч.: кредитор­ська заборгова­ність за товар 78,8 97,8 53,8 58,1 4,3 24,1
кредити банку 12,6 16,2 8,6 9,6 3,6 1,0 28,6
Баланс 146,5 168,2 21,7 - 14,8

Вартість сукупних активів аптеки за аналізований період зросла на 21,7 тис. гри (темп приросту склав 14,8 %). Зріст зумовлено за рахунок як необоротних, так і оборот­них активів відповідно на 33,5 % і 1,4 %. Зростання основних коштів оцінюється пози­тивно, бо свідчить про підвищення виробничого потенціалу аптеки. Збільшення суми залишку товару становить 5,5 %, абсолютний приріст - 3,4 тис. грн паралельно із зрос­танням суми доходу від реалізації необхідно оцінювати як позитивне явище. Результати вертикального аналізу свідчать про збільшення питомої ваги необоротних активів на 6.8 %. Збільшення суми дебіторської заборгованості на 900 грн свідчить про розширення соціальної функції аптеки з безоплатного відпуску лікарських засобів і невчасне повер­нення грошей. Зміни у складі оборотних активів зумовлять деяке зниження ліквідності аптеки, тому що спостерігається скорочення суми і питомої ваги абсолютно ліквідних активів (гроші) і збільшення найменш ліквідного елемента оборотних активів (товарно- матеріальних запасів).

У структурі пасивів відбулися певні зміни: незважаючи на зростання суми влас­ного капіталу на 7,7 тис. грн, фінансова незалежність аптеки є слабкою, бо питома вага позикових коштів складає 70,9 %. Позиковий капітал представлений зобов’язаннями за товар (темп приросту становить 24,1 %) і кредитом банку (темп приросту - 28,6 %). Сума кредиторської заборгованості значно більша за суму дебіторської заборгованості, і це свідчить, що аптека користується товарним кредитом постачальників.