Приклади розв’язку типових задач. Задача 1. Мале підприємство використовує 5 швейних машин, які придбані 3 роки тому за ціною 1200 грн кожна

Задача 1. Мале підприємство використовує 5 швейних машин, які придбані 3 роки тому за ціною 1200 грн кожна. Нормативний строк служби такого класу обладнання 6 років. Теперішня ціна машини такого класу 1050 грн. Розрахувати загальний коефіцієнт зношення машин.

Розв’язок

1. Загальний коефіцієнт зношення обладнання визначаємо за формулою:

Кзаг.знош= 1–(1–Кф.знош)×(1– Кмор.знош.1).

Кф.знош можна обчислити як відношення суми нарахованої амортизації за три роки до початкової вартості машин.

2. Норму амортизації обчислюємо за формулою:

Тоді сума нарахованої амортизації становить:

Кзаг.знош = 1–(1–0, 498)×(1–0, 125) = 1– 0, 439 = 0, 561.

Відповідь: Кзаг.знош = 0, 561.

Задача 2.Обчислити коефіцієнт змінності роботи ткацьких верстатів у цеху, якщо 30 із них працює в одну зміну, 80-у дві зміни, 20-у три зміни.

Розв’язок

У даному випадку коефіцієнт змінності можна обчислити як середньозважену величину з числа одиниць устаткування на кількість змін його роботи:

Відповідь: Кзм=1, 9 зміни.

Задача 3.У цеху машинобудівного заводу встановлено 100 станків. Кількість днів у році – 260, час роботи одного станка за рік 4000 год.

Режим роботи цеху двозмінний. Тривалість зміни 8 год. Річний обсяг випуску продукції 280 тис. виробів, виробнича потужність цеху – 310.

Визначити коефіцієнт екстенсивного, інтенсивного та інтегрального завантаження.

Розв’язок

 
 

1. Визначаємо коефіцієнт екстенсивного завантаження станків за формулою:

2. Визначаємо коефіцієнт інтенсивного завантаження станків за формулою:

 
 

3. Визначаємо коефіцієнт інтегрального завантаження станків за формулою:

Кінтегр. = 0, 96 * 0, 9 = 0, 864

Відповідь: Кінтегр. = 0, 864.

Задача 4.У звітному році підприємство запланувало виготовити товарної продукції на суму 110 тис. грн. Залишки нереалізованої продукції на складах на початок року становили 20 тис. грн. Фактично обсяг реалізації за рік зріс порівняно з плановим рівнем на 3,2 %. Середньорічні залишки нормованих оборотних засобів заплановані в розмірі 2 тис. грн, а фактично склали 1, 7 тис грн.

Встановити суму абсолютного і відносного вивільнення оборотних засобів у результаті прискорення їх оборотності.

Розв’язок

1. Абсолютне вивільнення оборотних засобів можна знайти за формулою:

2. Щоб знайти планову і фактичну тривалість одного обороту оборотних засобів у днях, слід знати планову і фактичну кількість оборотів оборотних засобів. А ці величини можна обчислити, знаючи обсяг запланованої (РПпл) і фактичної (РПфакт) реалізації у звітному році.

РПпл =ТПпл+(Гп–Гк) =110+(20–17, 5)= 112, 5 тис. грн.

РПфакт = 1 12, 5 × 1, 032 = 116, 1 тис. грн.

Тоді

Звідси

3. Відносне вивільнення (у процентах) оборотних засобів можна знайти через відношення денної реалізації продукції за планом і фактично:

.

Отже, у результаті прискорення оборотності оборотних засобів на 12,04 оборотна за рік (68, 29–56, 25) фактична тривалість одного обороту скоротилася на 1,1 дня, а сума абсолютного вивільнення оборотних засобів склала 0.355 тис.грн. Відносне вивільнення дорівнює 3,1%.

Задача 5.Річний план реалізації продукції підприємства складає 28 млн. грн. Запланована сума оборотних засобів – 7 млн грн. Внаслідок переводу цехів на нові технології тривалість одного обороту скоротилась на 10 днів. Визначити плановий і фактичний коефіцієнт оборотності та кількість вивільнених оборотних коштів внаслідок прискорення їх оборотності.

Розв’язок

1. Визначаємо кількість обертів, які зроблять 7 млн грн. Оборотних засобів за рік, щоб випустити продукцію на 7 млн грн:

 
 

2. Визначаємо тривалість одного обороту оборотних засобів за планом протягом року.

 
 

3. Визначаємо фактичну тривалість одного обороту оборотних засобів:

Тоб = 90 – 10 = 80 днів

 
 

4. Визначаємо фактичний коефіцієнт обороту:

 
 

5. Визначаємо фактичний обсяг оборотних засобів:

6.Визначаємо кількість вивільнених оборотних коштів:

Оз = ОзПЛ −ОзФ = 7 – 6, 22 = 0, 78 млн. грн.

Відповідь: Оз= 0, 78 млн. грн.

 

 

«Визначення основних показників технічного рівня та показників виробничої потужності підприємства»

Техніко-технологічну базу підприємства характеризують наступні показники:

1. Фондоозброєність праці (Фозб) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

2. Фондооснащеність праці (Фосн) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

3. Енергоозброєність (Еозб) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

4. Структура технологічних процесів за трудомісткістюпоказує яка питома вага норм штучного часу припадає на окремі операції технологічного процесу.

5. Питома вага нових технологій за обсягом або трудомісткістю (Пвнт) визначається за формулою:

де Nпрог – обсяг продукції, що виробляється за новою (прогресивною) технологією, натуральних або вартісних одиниць;

Nзаг – загальний випуск продукції на підприємстві, натуральних або вартісних одиниць.

6. Середній вік технологічних процесів, що застосовуються (t) – визначається діленням суми періоду використання (віку) всіх основних технологічних процесів (у роках, місяцях) (∑Fті) на кількість процесів (n):

7. Продуктивність (потужність) устаткування (М) – показує максимально можливий обсяг випуску продукції обладнанням за певний період часу:

8. Питома вага прогресивних видів устаткування в загальній його кількості (Пвпт)визначається за формулою:

або

де Вбалпрог, Nпрог – балансова вартість або кількість одиниць прогресивних груп обладнання (спеціального, автоматичного, з програмним управлінням тощо);

Вбалзаг, Nзаг – загальна вартість або кількість усього парку даного виду обладнання підприємства (цеху).

9. Питома вага технічно і економічно застарілого устат­кування у загальному парку (Пвзу)визначається за формулою:

де Км – вартість (або при однотипному парку – кількість одиниць) морально застарілого обладнання;

Кп – балансова вартість (кількість одиниць) усього діючого парку обладнання підприємства.

10. Коефіцієнт оновлення (Конов) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

11. Коефіцієнт вибуття (Квиб) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

12. Коефіцієнт зносу (Кзн) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

13. Ступінь охоплення робітників механізованою працею. Коефіцієнт механізації праці (Км) – відношення кількості робітників, що зайняті на механізованих роботах Рм, до загальної чисельності робочих:

де Рм– кількість робітників, що зайняті на механізованих роботах, чол.

Рр – кількість робітників, що виконують ручні операції, чол.

Виробнича потужність провідного цеху, дільниці, або групи однотипного технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції визначається за формулою:

де Феф – ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.;

С – прийнята кількість верстатів, одиниць;

Квн – коефіцієнт виконання норм;

Тшт – норма часу на обробку одиниці продукції, за якою визначається потужність, н-год., год.

Ефективний фонд часу (Феф) визначається:

де Др – кількість робочих днів, дні;

nзм– кількість змін роботи на добу;

Тзм тривалість зміни, год;

К – коефіцієнт, що враховує витрати часу на ремонт.

Кількість (розрахункова) одиниць обладнання визна­чається за формулою:

Отримана в результаті розрахунків кількість одиниць устат­кування (розрахункова) округлюється до прийнятої кількості одиниць устаткування в більший бік.

Коефіцієнт завантаження обладнання (Кзм)можна визначити за формулою:

де Ср – розрахункова кількість верстатів, одиниць;

Спр – прийнята кількість верстатів, одиниць.

Вихідна виробнича потужність (тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) у вартісному виразі (Мвих) розраховується за формулою:

Мвих = Мвх + Мвв – Мвив,нат. або варт. одиниць,

де Мвх – виробнича потужність на початок періоду (вхідна), нат. або варт. одиниць;

Мвв – введена в плановому році виробнича потужність, нат. або варт. одиниць;

Мвив – виведена за плановий період виробнича потужність, нат. або варт. одиниць.

Середньорічна виробнича потужність підприємства, цеху за всією номенклатурою продукції, що випускається (Мср),визначається:

де Твв – період використання введеної виробничої потужності від моменту введення і до кінця року, місяців;

Твив – період, протягом якого потужність не вико­рис­то­ву­валася, визначається як час від моменту вибуття і до кінця року, місяців.