Приклади розв’язку типових задач. Задача 1.На дільниці зайнято дев’ять робітників, які працюють у важких та шкідливих умовах праці
Задача 1.На дільниці зайнято дев’ять робітників, які працюють у важких та шкідливих умовах праці. Троє з них мають V розряд, двоє –ІV, троє – ІІІ і один І-ший розряд.
Годинна тарифна ставка першого розряду 1, 25 грн. Розрахувати середній тарифний коефіцієнт робітників дільниці та середню тарифну ставку.
Розв’язок
1. Знаходимо тарифні коефіцієнти кожного робітника з таблиці:
К V = 1, 5; К ІV = 1, 33; КІІІ = 1, 2; КІ = 1, 0.
|
2. Знаходимо середній тарифний коефіцієнт як середньозважену величину із числа робітників та їх тарифних коефіцієнтів:
3. Визначаємо середню тарифну ставку:
С г сер = Сг1 х К сер = 1, 25 х 1, 31 = 1, 64 (грн).
Відповідь: Ксер = 1, 31; Сг сер = 1, 64 (грн).
Задача 2.Встановити розцінки на виготовлення металовиробу, якщо відомі такі дані (таблиця 6.2):
Таблиця 6.2
| Операції | Розряд | Норма часу, хв. |
| 1) ливарна | IV | |
| 2)токарна | V | 2, 5 |
| 3) шліфувальна | VІ | 2, 0 |
| 4) зварювальна | ІІІ | 1, 7 |
Розв’язок
|
1. Визначаємо розцінок за формулою:
Рі=Тшт×Сгі
Відповідь: розцінок дорівнює 0, 318 грн.
Задача 3.Робітник ІV розряду виготовив за місяць 1700 деталей. Годинна тарифна ставка І-го розряду 1, 2 грн. Тарифний коефіцієнт ІV розряду – 1, 33, норма виробітку 5 деталей за годину. Визначити відрядний заробіток за місяць.
Розв’язок
1. Визначаємо заробітну плату за формулою:
Звід = N х Р.
2. Визначаємо розцінку за формулою:
Р = Тшт х Сг =Сг/Нв.
3. Визначаємо годинну тарифну ставку четвертого розряду:
СгІІІ = Сг1х КІV = 1, 2 х 1, 33 = 1, 596 грн.
Р = 1, 596/5 = 0, 3192 грн.
Отже, заробітна плата дорівнює
Звід = 1700 х 0, 3192 = 542, 64 грн.
Відповідь: Звід = 542, 64 грн.
Задача 4. Робітник-верстатник за місяць (170 годин) обробив 2100 деталей. Норма виробітку – 10 деталей за годину. Визначити заробіток робітника при відрядно-прогресивній системі оплати праці, якщо при перевиконанні норми більш ніж на 10 % розцінка збільшується на 50 %. Годинна тарифна
|
ставка робітника Сг = 1, 5 грн.
Розв’язок
|
Визначаємо планову к-сть деталей:
а) визначаємо трудомісткість виготовлення деталі:
|
б) визначаємо планову к-сть деталей:
Визначаємо звичайну розцінку на деталь:
Рзв = Тшт х СІІІ = 0, 1 х 1, 5 = 0, 15 грн.
2. Визначаємо % перевиконання норми (можливість підвищення розцінки) на 50%
|
1700 – 100%
2100 – х% тобто перевиконання плану на 23, 5 %.
3. Визначаємо збільшену (підвищену) розцінку на деталь:
| 
| ||
4. Визначаємо з/п при відрядно-прогресивній системі оплати праці:
З = 1700 х 0, 15 + (2100 – 1700) х 0, 225 = 345 грн.
Відповідь: Звід прог = 345 грн.
«Розподіл колективного заробітку в бригаді»
Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні найкращих кінцевих результатів праці зацікавлена як бригада в цілому, так і кожен її член зокрема. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і погодинної форм заробітної плати.
Розраховуючи загальний заробіток за відрядної форми оплати важливо визначити бригадні розцінки.
Колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
де 
– сума тарифних ставок членів бригади, грн;
Нбр – бригадна норма виробітку, грн.
Другий варіант розрахунку колективної відрядної розцінки заснований на калькуляції трудомісткості виконуваної роботи. У даному разі колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
де 
– сума тарифних ставок, які відповідають розряду робіт, грн;
– сума трудових затрат за нормами по кожному розряду, грн.
Колективна система оплати праці (бригадна)використовується в тому випадку, коли характер обладнання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної кваліфікації.
При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:
1. Метод коефіцієнта виконання норм.Використовується за умови, що члени бригади працюють у різних умовах. Послідовність розподілу бригадного заробітку така:
– визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (Збр 100 %) за формулою:
грн,
де Сгі – годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год.;
– знаходять коефіцієнт виконання норм (Квн):
– заробітну плату і-го робітника обчислюють:
,
2. Метод годино-коефіцієнтів.Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.
Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:
– визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г–К6р), відпрацьованих бригадою, за формулою:
,
де Тф, – фактична кількість годин, відпрацьована і-тим робітником, год./міс.;
Кі – тарифний коефіцієнт за розрядом і-горобітника;
m – кількість членів бригади, чол.;
– знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (З1г–к):
грн.;
– заробіток і-го робітника (члена бригади) (Зі) обчислюють:
Зі=Тфі×Сгі×З1г–к, грн.
Акордна система –передбачає встановлення розцінки працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується при ремонтних роботах, ліквідації наслідків аварій тощо.
Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).
Під час розподілу заробітку бригади між її членами необхідно забезпечити безпосередню залежність заробітку кожного робітника від його індивідуального внеску в загальні результати роботи. У зв’язку з цим прийнятнішим і досконалішим є метод розподілу колективного заробітку між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами і відпрацьованим часом з коригуванням на коефіцієнт трудової участі (КТУ).
Сутність цього коефіцієнта полягає в тому, що кожному робітникові бригади установлюється коефіцієнт, який характеризує ступінь його участі у виконанні загального завдання. Присвоєний кожному члену бригади КТУ чинний тільки на той період часу, за результатами роботи якого він був установлений.
На підприємствах КТУ застосовується для розподілу відрядного приробітку, всіх видів премій, доплат та інших видів колективної оплати.
Під час розподілу із застосуванням КТУ колективної премії та відрядного приробітку КТУ може коливатися від 0 до 2.
Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації. КТУ також виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.
Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:
1. Визначається кількість балів(Б), зароблена кожним і-тим працівником (або групою працівників одного рівня):
Б = К × Тф × КТУ,
де Тф – відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.
2. Визначається загальна сума балів(Бсум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:
де т – кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.
3. Визначається частка (доля) d фонду оплати праці(ФОП), що припадає на один бал:
4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника(Зі):
Для управлінського персоналу безтарифна система оплати праці передбачає коригування їхнього заробітку залежно від обсягу реалізації продукції.