Рarticipium perfecti passīvi
утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень
-us (m), -a (f), -um (n).
І)laudo, laudāvi, laudātum, laudāre
laudāt-
laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ) doceo, docui, doctum, docēre
doct-
doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ) lego, legi, lectum, legĕre
lect-
lect-us, a, um – прочитаний, а, е
ІV) audio, audīvi, audītum, audīre
audīt-
audīt-us, a, um – вислуханий, а, е
Основа супіна утворюється відкиданням від третьої
основної форми дієслова (супіна) закінчення -um.
Рarticipium perfecti passīvi відмінюється як прикметники
першої і другої відміни. Він є частиною трьох доконаних
часів (perfectum, plusquamperfectum, futūrum II (secundum))
пасивного стану.
6)Declinationes ІV et V
Declinatio quarta
Належать іменники чол.роду,які у називному відм. Одн.
Закінчуються на –us,і сер. Роду на –u. Родовий відм. Цих
Ім. має зак. –us(fructus,-us m- плід,cornu,-us-ріг,фланг)
Ще сюди нал. декілька ім.. жін.. роду:manus,-us-рука,
Acus/acus – голка,відм. Так само як і чоловічий.)
Пркм. ІV відм. у лат. Мові немає. Іменники вживаються
Разом з пркм. І-ІІІ відмін.:exercitus fortis,fructus bonus)
Declinatio quinta
До 5-ї відміни нал.ім. жін. Роду на –es. У родовому відм.
одн. Вони мають зак.-ei:res/rei-річ,справа,species/specie-
вид. Іменники res і dies m(термін,строк) мають однину
і множину,інші або зовсім не відмінюються у множині
або вживаються лише у наз. і знахідному відм.
7)Perfectum Indicativi activi(мин. Час доконаного виду-
Може виражати тривалу або одноразову дію)
Утв. Шляхом додавання до перфектної основи особових
Закінчень.основу перфекта одержуємо,відкинувши в першій
Особі однини перфекта закінчення –і.
Особові закінчення перфекта:
1.-і - imus
2.-іsti -istis
3.-it -erunt
У формах перфекта може випадати склад “vi”:ornavisti=
Ornasti.
Perfectum indicative допоміжного дієслова sum/esse/fui
1.fui fuimus
2.fuisti fuistis
3.fuit fuerunt
8)Plusquamperfectum indicativi activi(давноминулий
Час дійсного способу вживається переважно в
Підрядних реченняхна позначення дії,яка відбулася
Раніше іншої минулої дії.Утвор. шляхом додавання до
Перфектної основи суфікса –era- і особових закінчень:
-m,-s,-t/mus,tis,nt.
9)Futurum ІІ ind. Activi(майбутній час ІІ дійсного способу
активного стану.
Утворюємо,додаючи до перфектної основи у першій особі
Одн. Суфікс –er-(а в інших особах – eri-)та особові закінчення:
В однині-o/s/t/mus/tis/nt.:ornavero…
Fut.ІІ indicativi
1.fuero fuerimus
2.fueris fueritis
3.fuerit fuerint
10)Perfectum indicativi passivi,Plusquamperfectum ind. Passivi,
Futurum ІІ indicativi passivi.
Утворюються з двох частин:participulum perfecti passivi і
допоміжного дієслова sum/esse/fui у praesens indicative
(sum/es/est/sumus/estis/sunt)
(ornatus,-a,-um sum Perf.ind.passivi),у imperfectum indicative
(eram/eras/erat/eramus/eratis/errant) і у futurum ! indicative
(ero/eris/erit/erimus/eritis/erunt).
11)Gradus comparationis adiectivorum(ступені порівняння
пркм.)
у лат. Мові є gradus positivus(звичайний),gradus comparati
vus(вищий),gradus superlativus(найвищий).
Найв. Ступінь переважної більшості пркм. Утворюється
За допом. Додавання до основи суфікса –issim- та зак.
Us/a/um. Longus-a-um- long-i(gen.)/long-issim-us,-a,-um.
Найвищий ступінь пркм.,які зак. На –er,утворюються
Шляхом додавання –rimus,-a,-um(m,f,n) до пркм. Чол.
Роду в Nom/sg.//на –ilis утв. За допомогою –limus,-a,-um.,
Що додається до основи:facilis,-e//facil-limus,-a,-um/найлег
ший.difficilis,e-difficil-limus,a,um/найважчий.
Суплетивні(від різних основ) ступені пор. прикметників П’ять
прикметників утворюють ступені порівняння
від різних основ (суплетивно):
| Positīvus | Comparatīvus | Superlatīvus | |
| m, f | n | ||
| bonus, a, um – добрий | melior | melius | optĭmus, -a, -um |
| malus, a, um – поганий | рeior | peius | pessĭmus, -a, -um |
| magnus, a, um – великий | maior | maius | maxĭmus, -a, -um |
| parvus, a, um – малий | minor | minus | minĭmus, -a, -um |
| multi, ae, a – численні | рlures | plura | plurĭmi, -ae, -a |
12)займенники:Pronomina demonstrative-hic/haec/hoc;is/ea/id;
Ille,illa,illud.
До вказівних займенників належать:
а) ille, illa, illud – той, та, те (вказує
на найвіддаленіший предмет);
б) iste, ista, istud – цей, ця, це; той, та, те
(вказує на предмет поблизу особи);
в) is, ea, id – цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно;
г) hic, haec, hoc – цей, ця, це (вказує на предмет,
який найближчий до того, хто говорить).
Вказівні займенники відмінюються, як прикметники
першої і другої відміни (чоловічий і середній рід за
другою відміною, жіночий – за першою) з двома
особливостями:
а) у родовому відмінку однини вони мають
закінчення -īus (m, f, n);
б) у давальному відмінку однини закінчення -і (m, f, n).
Зразок відмінювання займенника is, ea, id:
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | is (m), ea (f), id (n) | e-i (ii) (m), e-ae (f), e-a (n) |
| Gen. | e-īus (m, f, n) | e-ōrum (m, n), e-ārum (f) |
| Dat. | e-ī (m, f, n) | e-is (iis, is) (m, f, n) |
| Acc. | e-um (m), e-am (f), id (n) | e-os (m), e-as (f), e-a (n) |
| Abl. | e-ō (m, n), e-ā (f) | e-is (iis, is), (m, f, n) |
13)Pronomen rellativum:qui/que/quod
Pronomina interrogative-quis?/quid?
До відносних займенників належать: qui (m), quae (f),
quod (n) – який, яка, яке; чий, чия, чиє;
котрий, котра, котре.
Відмінювання відносних займенників
qui (m), quae (f), quod (n):
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | qui (m), quae (f), quod (n) | qu-i (m), qu-ae (f), qu-ae (n) |
| Gen. | cu-īus (m, f, n) | qu-ōrum (m, n), qu-ārum (f) |
| Dat. | cu-ī (m, f, n) | qu-ĭbus (m, f, n) |
| Acc. | qu-em (m), qu-am (f), quod (n) | qu-os (m), qu-as (f), qu-ae (n) |
| Abl. | qu-ō (m, n), qu-ā (f) | qu-ĭbus (m, f, n) |
Местоимение quis? quid? кто? что? в значении существительного;
употребляется оно только в singulāris:
| m, f | n | ||
| Nom. | quis | quid | |
| Gen. | cujus | ||
| Dat. | cui | ||
| Acc. | quem | quid | |
| Abl. | quo |
14)Pronomina indefinita – quiddam/quedam/
quoddam
Pronomina negative – nemo/nihil
| Отрицательные местоимения nemo - никто и nihil – ничто склоняются только в singulāris (с частичным использованием падежных форм местоименного прилагательного nullus):
|
Неозначені займен. Утв. Шляхом додавання до
Займ. Qui, quae,quod і quis,quid незмінних часток,
Які ставляться перед або після займенників.
quidam (m), quaedam (f), quoddam (n) – якийсь, якась, якесь
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | quidam (m), quaedam (f), quoddam (n) | quidam (m), quaedam (f), quaedam (n) |
| Gen. | cuiusdam (m, f, n) | quorundam (m, n), quarundam (f) |
| Dat. | cuīdam (m, f, n) | quibusdam (m, f, n) |
| Acc. | quendam (m), quandam (f), quoddam(n) | quosdam (m), quasdam(f), quaedam(n) |
| Abl. | quōdam (m, n), quādam (f) | quibusdam (m, f, n) |
| Voc. | quidam (m), quaedam (f), quoddam (n) | quidam (m), quaedam (f), quaedam (n) |
15)declinationеs І і ІІ
Перша відміна (Declinatio prima)
До першої відміни належать іменники,
прикметники, присвійні займенники,
порядкові числівники жіночого роду,
які в Nom. sing. закінчуються на -ă, у Gen. sing.
– на -ае. Історична основа -ā.
Іменники:
terra, ae, f – земля stella, ae, f – зірка
silva, ae, f – ліс aqua, ae, f – вода
via, ae, f – дорога forma, ae, f –
| До першої відміни, як винятки, належать деякі іменники чоловічого роду, що є назвами чоловічих професій, імен, народів, рік: agricŏla, ae, m – землероб, Catilīna, ae, m – Катіліна collēga, ae, m – друг, колега, Belga, ae, m – бельгієць nauta, ae, m – моряк, Persa, ae, m – перс athlēta, ae, m – атлет, Scytha, ae, m – скит (скіф) poēta, ae, m – поет, Harumna, ae, m – ріка Гарумна Iugurtha, ae, m – Юґурта, Sequăna, ae, m – ріка Сена Numa, ae, m – Нума |
Відмінкові закінчення першої відміни:
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | -ă | -ae |
| Gen. | -ae | -ārum |
| Dat. | -ae | -is |
| Acc. | -am | -as |
| Abl. | -ā | -is |
| Voc. | -ă | -ae |
До другої відміни належать іменники
(прикметники, присвійні займенники, порядкові
числівники) чоловічого і середнього роду, які в
родовому відмінку однини закінчуються на -i.
У називному відмінку однини чоловічий рід
закінчується на -us, -er і один іменник на -ir (vir, i, m
– чоловік, муж, воїн), а середній рід – на -um.
Наприклад:
Іменники
discipŭlus, i, m – учень
oeconōmus, i, m – економіст
mathematĭcus i, m – математик
Відмінкові закінчення другої відміни:
|