Енергетичний обмін. Терморегуляція
1. Руйнування структур переднього гіпоталамуса призведе до наступних розладів в системі терморегуляції:
A. Буде пошкоджено центр тепловіддачі;
B. Буде пошкоджено центр теплопродукції;
C. Буде пошкоджено центр хімічної терморегуляції;
D. Виникнуть розлади в механізмах нескоротливого термогенезу;
E. Виникнуть розлади в механізмах скоротливого термогенезу.
2. Що лежить в основі прямої калориметрії?
A. Визначення кількості виділеного вуглекислого газу і поглинутого кисню;
B. Визначення кількості виділеного вуглекислого газу, тепла і поглинутого кисню;
C. Визначення кількості виділеного вуглекислого газу;
D. Визначення кількості виділеного тепла;
E. Визначення кількості поглинутого кисню.
3. Через два тижні після початку досліджень процесів життєдіяльності у людей в умовах жаркого клімату відмітили зниження основного обміну; судини та потові залози реагували при більш високій температурі, підвищувалась кількість функціонуючих потових залоз, але виведення поту і NaCl зменшилось. Для якого функціонального стану це характерно?
A. Вичерпання біологічних можливостей.
B. Відсутності адаптації.
C. Недостатньої функції гіпоталамусу.
D. Підвищеної чутливості.
E. Сформованої адаптації.
4. При визначенні основного обміну з’ясовано, що його величина у досліджуваного перевищує належну величину на 8 %. Це означає, що процеси енергетичного метаболізму у досліджуваного:
A. Відбуваються нормально;
B. Помірно підвищені;
C. Помірно пригнічені;
D. Суттєво підвищені;
E. Суттєво пригнічені.
5. У мешканців територій з холодним кліматом в крові збільшений вміст гормону, що має пристосувальне терморегуляторне значення. Про який гормон йдеться?
A. Глюкагон.
B. Тироксин.
C. Інсулін.
D. Соматотропін.
E. Кортизол.
6. У холодну погоду з вітром люди мерзнуть швидше, ніж при відсутності вітру. Причиною цього є те, що вітер збільшує віддачу тепла шляхом:
A. Випаровування.
B. Конвекції.
C. Радіації.
D. Теплопроведення.
E. Тепловіддачі.
7. У людини, яка працює в гарячому цеху виникло відчуття втоми, сонливість, апатія. Що може бути причиною цього явища?
A. Зниження сили м’язів.
B. Зниження температури шкірних покривів.
C. Підвищення температури тіла.
D. Порушення співвідношення об’ємів плазми і екстрацелюлярної рідини, зумовлене посиленим потовиділенням.
E. Порушення сенсорних функцій.
8. У людей, адаптованих до дії високої зовнішньої температури, посилене потовиділення не супроводжується втратою з потом великої кількості хлориду натрію. Дія якого гормону на потові залози спричинює такий ефект?
A. Тироксину.
B. Натрійуретичного.
C. Кортизолу.
D. Вазопресину.
E. Альдостерону.
9. За рахунок чого, в основному, збільшується теплотворення на холоді у людей, які знаходяться в умовах Півночі?
A. Зниження концентрації міоглобіну.
B. Зниження обміну речовин у печінці.
C. Активації обміну речовин у скелетних м'язах.
D. Посилення рухової активності людини.
E. Пригнічення обміну речовин у бурій жировій тканині.
10. Досліджували обмін азоту у людей трьох груп: підлітків, вагітних і тих, хто одужує після хвороби. Що буде спільного для цих груп?
A. Азотистий баланс збережений.
B. Знижена екскреція азоту.
C. Кетонемія.
D. Підвищена екскреція азоту.
E. Протеїнурія.
11. При зануренні людини у воду, температура якої нижча за нейтральну, спостерігається сильне охолодження організму. Який процес терморегуляції активується за даних умов?
A. Випаровування.
B. Конвекція.
C. Скоротливий термогенез.
D. Тепловиділення.
E. Теплопроведення.
12. Нервова клітина ссавця функціонує в умовах дефіциту кисню. Який вид обміну речовин у клітині порушиться перш за все?
A. Жировий.
B. Енергетичний.
C. Вуглеводний.
D. Водно-сольовий.
E. Білковий.
13. Активність симпатичних холінергічних нейронів потових залоз при збільшенні температури зовнішнього середовища …
A. Зростає у порівнянні з вихідним рівнем.
B. Знижується у порівнянні з вихідним рівнем.
C. Не змінюється у порівнянні з вихідним рівнем.
D. У вказаних залозах не реєструється взагалі.
E. Усі відповіді невірні.
14. У людини вимірюють енерговитрати натщесерце, лежачи, в умовах фізичного і психічного спокою, при температурі комфорту. В який проміжок часу енерговитрати будуть найменшими?
A. 14-16 години дня.
B. 17-18 години вечора.
C. 3-4 години ранку.
D. 7-8 години ранку.
E. 10-12 години дня.
15. Активність симпатичної регуляції тонусу волосяних фолікулів при зниженні температури зовнішнього середовища…
A. Зростає у порівнянні з вихідним рівнем.
B. Знижується у порівнянні з вихідним рівнем.
C. Не змінюється у порівнянні з вихідним рівнем.
D. У вказаних структурах не реєструється взагалі.
E. Усі відповіді невірні.
16. Під час обстеження дитини 14 років був виявлений позитивний азотистий баланс. Зазначте, переважаючим ефектом якого з факторів це зумовлено?
A. Голодуванням.
B. Захворюванням легенів.
C. Значним зниженням вмісту білка в їжі.
D. Значними фізичними навантаженнями.
E. Ростом організму.
17. Робітники гарячих цехів металургійних підприємств втрачають з потом значну кількість води. Для оптимальної компенсації цього потрібно вживати:
A. Газовану воду;
B. Квас;
C. Молоко;
D. Натуральні соки;
E. Підсолену воду.
18. У людини дихальний коефіцієнт збільшився з 0,85 до 0,95. Збільшення споживання яких речовин відбувається в клітинах організму цієї людини?
A. Білків та жирів.
B. Білків.
C. Жирів.
D. Вуглеводів.
E. Поживних речовин.
19. Яка кількість тепла виділяється при окисненні в організмі макронутрієнтів – білків, вуглеводів і жирів, відповідно (ккал/г):
A. 4.1, 4.1, 9.3;
B. 0.41, 0.41, 0.93;
C. 0.93, 0.41, 0.41;
D. 9.3, 4.1, 4.1;
E. 4.1, 9.3, 4.1.
20. Для підтримання азотистого балансу здоровій дорослій людині рекомендують споживати з їжею не менше якої кількості білка на добу:
A. 0,5 г на 1 кг маси тіла;
B. 1 г на 1 кг маси тіла;
C. 1,5 г на 1 кг маси тіла;
D. 2 г на 1 кг маси тіла;
E. 10 г на 1 кг маси тіла.
21. При збалансованому харчуванні яка кількість глюкози міститься у крові здорової людини в нормі (ммоль/л):
A. 2,5 – 3;
B. 4,4 – 6,5;
C. 1,5 – 2,5;
D. 15 – 25;
E. 7,4 – 9,5.
22. Який стан білкового обміну у здорової дорослої людини, яка нормально харчується, називають „азотистою рівновагою”?
A. Третина від кількості азоту, що споживається з білками їжі, дорівнює кількості азоту, що виділяється з сечею.
B. Кількість азоту, що споживається з білками їжі, дорівнює третині від кількості азоту, що виділяється з сечею.
C. Кількість азоту, що споживається з білками їжі, дорівнює кількості азоту, що виділяється з сечею.
D. Кількість білка, депонованого в організмі, дорівнює третині від кількості азоту, що виділяється з сечею.
E. Кількість білка, депонованого в організмі, дорівнює кількості азоту, що виділяється з сечею.
23. Де розміщений центр регуляції обміну білків, ліпідів і вуглеводів?
A. В підшлунковій залозі.
B. В гіпоталамусі.
C. В тимусі.
D. В щитоподібній залозі.
E. В надниркових залозах.
24. Споживання їжі у спеку викликало у жінки 30 років погіршення самопочуття, зумовлене активізацією процесів обміну. Особливо це було виражено при надходженні:
A. Білкової їжі.
B. Вуглеводної їжі.
C. Жирної їжі.
D. Змішаної їжі.
E. Надмірної кількості рідини.
25. Калорійність їжі при збалансованому харчуванні може перевищувати добові енерговитрати організму (величину загального обміну) не більш, ніж на (%):
A. 15;
B. 30;
C. 0;
D. 10;
E. 55.
26. Методом прямої калориметрії визначили, що при окисненні 1 г глюкози виділилось 15,7 кДж енергії у вигляді тепла. Скільки виділиться кДж енергії при окисненні тієї ж самої маси глюкози в організмі до тих самих продуктів:
A. 15,7;
B. 17,2;
C. 29,7;
D. 38,9;
E. 7,4.
27. За якої концентрації глюкози в крові людина впадає в гіпоглікемічну кому (ммоль/л)?
A. При 5 – 4,5;
B. Більше 3 – 2,5;
C. Менше 3 – 2,5;
D. При 6,5 – 4,4;
E. При 9,5 – 7,4.
28. Коли в травний тракт надходить велика кількість легко засвоюваних вуглеводів, вміст глюкози в крові швидко зростає. Результатом виникнення за даних умов аліментарної гіперглікемії буде глюкозурія, що спостерігається при перевищенні рівня глюкози в крові (ммоль/л):
A. 2,5 – 3;
B. 4,4 – 6,5;
C. 8,9 – 10,0;
D. 15 – 18;
E. 5,5 – 7.
29. Хто є основоположником теорії адекватного харчування?
A. Арістотель, Гален.
B. А. М. Уголєв.
C. П. Бертло.
D. І. П. Павлов.
E. Л. Полінг.
30. Відомо, що надмірне вживання м'яса може призвести до важкого отруєння. З якими параметрами обміну речовин це пов'язано?
A. Відсутністю в їжі фосфоліпідів.
B. Затримкою продуктів обміну азоту.
C. Відсутністю споживання глюкози.
D. Надлишковим надходженням жирів.
E. Недостатнім споживанням води.
ДОДАТКИ
Таблиця 1.
Дані про порушення обміну речовин та енергії на різних рівнях (характер, причини, діагностика)
| Рівні порушення обміну речовин | Характер порушення обміну речовин | Причини порушення обміну речовин та енергії | Діагностика порушень обміну речовин та енергії |
| Молекуляр-ний | Зміна концентрації речовин, що беруть участь в метаболічних реакція. Зміна активності ферментів або кількості ферментних білків в результаті порушення швидкості їх синтезу. Зміни в кількості кофакторів ферментативних реакцій. | Генетичні дефекти. Дія інгібіторів ферментів ендогенного та екзогенного походження. Недостатнє надходження в організм ессенціальних речовин (незамінних аміно- та жирних кислот, вітамінів та мікроелементів). Порушення метаболізму на інших рівнях. | Визначення активності в біологічних рідинах та біопсійному матеріалі. Виявлення зсувів в хімічному складі крові та інших біологічних рідинах (непрямі дані). |
| Клітинний | Пошкодження мембран мітохондрій, лізосом, ендоплазматичного ретикулуму, клітинної плазматичної мембрани тощо. Порушення процесів мітозу, надмолекулярної організації хроматину. | Порушення біоенергетичних та анаболічних процесів, у першу чергу всього біосинтезу нуклеїнових кислот та білків, а також ліпідів. Активування процесів перекисного окислення. Дія тропних по відношенню до біомембран отрут та токсинів. Осмотичний шок. Порушення сталості внутрішнього середовища організму. Порушення нервової та гуморальної регуляції на клітинному рівні. | Визначення активності маркерних ферментів, специфічних для різних органел клітини. Гістохімічні дослідження клітин крові та біопсійного матеріалу. Електронно-мікроскопічні дослідження. |
| Органний та тканинний | Зміни специфічних функцій окремих органів і тканин. | Органна гіпоксія при порушенні регіонального кровообігу. Генні регіональні порушення гомеостазу. Пошкодження специфічних метаболічних процесів, що забезпечують особливі функції даного органу або тканини (скоротливу, секреторну, видільну, детоксикуючу тощо). | Дослідження біохімічного складу крові, цереброспінальної рідини, сечі. Визначення ізоферментних спектрів, а також активності маркерних ферментів, характерних для даного органу чи тканини. Дослідження секретів, біопсійного матеріалу. Аналіз складу крові, що відтікає від пошкодженого органу або тканини. Функціонально-біохімічні проби. |
| Цілісний організм | Порушення регуляторної функції нервової чи гормональної систем. Зсуви в метаболічному гомеостазі організму. | Захворювання ЦНС і залоз внутрішньої секреції. Порушення іннервації тканин, гормональний дисбаланс. Пошкодження органів, що забезпечують гомеостаз внутрішнього середовища. | Дослідження зсувів в концернтрації метаболітів у крові та біологічних рідинах. Визначення у крові та екскретах гормонів, медіаторів та їх похідних. Дослідження компонентів системи циклічних нуклеотидів, простагландидів, кінінової системи, тощо. |
Таблиця 2.