Для кварталів малоповерхової забудови

Тип забудови Розмір ділян­ки, м2 Кіль­кість ділянок на 1 га Щільність населення (брутто), осіб/га, при середній величині сім’ї, осіб
Садибна 8-9 17-18 26-27 34-35 43-44 51-52
13-15 28-29 42-43 55-57 68-71 81-84
  16-17 34-35 50-52 66-68 82-84 97-99
  19-21 41-42 61-62 80-82 98-100 115-118
Блокована 24-27 53-55 78-80 101-104 124-127 144-148
  32-38 75-77 109-112 134-143 169-173 196-200
  40^49 96-99 138-142 176-180 211-216 242-248

 

Важливим показником, що характеризує співвідношення між загальною площею квартир і територією є показник щільності житлового фонду брутто (м2/га), він змінюється залежно від поверховості забудови.

Для попереднього визначення потреби у сельбищній території приймають узагальнені показники (табл. 8.2).

 

Таблиця 8.2

Узагальнені показники

Середня поверховість забудови Територія на 1000 осіб/га
9 і більше
4-8
До 3, без земельних ділянок
Те саме, з земельними ділянками
1-2 у сільських поселеннях

Межі території житлового району приймаються залежно від наявних просторових ситуацій. При приляганні території житлового району до магіст­ральних вулиць районного значення - згідно з осями цих вулиць, при приляганні до швидкісних доріг, магістральних вулиць і доріг загальноміського значення, залізниць - за червоними лініями.

На території житлового району допускається розташовувати заклади і підприємства, що не мають шкідливого впливу на довкілля: підприємства легкої промисловості, навчальні заклади тощо.

Для забудови житлових кварталів (мікрорайонів) вибираються території (ділянки), найсприятливіші за природними умовами для розташування житлової забудови згідно з умовами рельєфу, інсоляції, складу грунтів, наявності зелені та ін. При цьому необхідно дотримуватися пішохідної доступності до закладів повсякденного обслуговування і зупинок громадського транспорту.

Сквери і парки (сади) житлових районів і спортивні споруди доцільно розташовувати з врахуванням існуючого озеленення території та наявності водойм.

До складу житлового району зазвичай входять декілька житлових кварталів (мікрорайонів), для яких проводиться окреме функціональне зонування території. Територія кварталу приймається в межах червоних ліній, які умовно (в проектних матеріалах) відмежовують квартал від прилягаючих вулиць. Виділяються такі зони: житлова (житлові будинки, проїзди, тротуари, господарські майданчики, озеленені ділянки; ділянки дитячих дошкільних установ; ділянки шкіл; закладів і підприємств обслуговування; окремо розташованих гаражів; спортивних споруд; зелених насаджень загального користування.

Зонування території житлових кварталів (мікрорайонів) загалом підпорядковується планувальній організації житлового району, до складу якого вони входять.

Таблиця 8.3

 

Майданчик Розміри, м2 на 1 особу Найменші відстані до вікон житлових і громадських будинків
Ігрові для дітей дошкільного    
і молодшого шкільного віку Для відпочинку дорослого 0,7
населення 0,1
Для занять фізкультурою 2,0 10-40
Для господарських цілей 0,3
Для вигулювання собак 0,3
Для стоянок автомобілів 0,8 10-50 (залежить від вмістимості стоянок)

 

 

Школу доцільно розташовувати на виділеній ділянці у внутрішній зоні мікрорайону поряд з спортивними спорудами і в оточенні зелених насаджень загального користування. Дитячі дошкільні установи зазвичай розташовуються теж на окремих ділянках посеред житлової забудови, яку вони обслуговують.

У межах озелененої частини житлового району і кварталу слід передбачати різноманітні майданчики, їх розміри і відстані від них до житлових будинків наведені у табл. 8.3.

Між будинками повинні існувати відстані, величина яких встановлюється за нормативними вимогами. Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи необхідно дотримуватися відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.

При розташуванні 9-16-поверхових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться.