Gt; ПК як засіб підвищення ефективності науково-дослідницької діяльності всіх учасників НВП.
Сучасні наукові дослідження не можуть бути успішно розв'язаними без достатнього інформаційного забезпечення НВП. Таке забезпечення є джерелом найбільш «свіжої» й наукомісткої інформації, що містить добір та оцінку цієї інформації, зберігає її, класифікує на належному рівні, а також подає користувачеві альтернативні варіанти необхідної інформації. Комп'ютерні банки даних ізнань, що використовують у сфері управління, входять до складу інформаційно-пошукових систем різного рівня й поступово розширюють свої функції під час порівняння різних конкуруючих варіантів рішень івизначення раціонального варіанта з урахуванням компромісу існуючих умов.
Кожний із вказаних напрямів матриці (див. рис. 2.3) пов'язано зі сферою освіти (позначених на вертикальній «осі»), що впливає на розвиток того чи іншого напряму впровадження ПК і водночас зазнає впливу відповідного напряму інформатизації зазначеної сфери освіти. До цих сфер (вертикальний напрям) відносять:соціально-економічну; філософсько-методологічну (сфера міждисциплінарного наукового знання); науково-технічну; психолого-педагогічну.
Соціально-економічна сфера визначає необхідність і масовість комп'ютерного всеобучу, використання комп'ютерної техніки як засобу підвищення ефективності управлінської діяльності людини, впровадження інформаційних технологій навчання й управління; диктує необхідність вивчення й використання комп'ютерної техніки. У колі факторів і відносин, що супроводжують комп'ютерну техніку, центральним є відношення в системі «людина — комп'ютер». Глобальність і багатоаспектність цієї проблеми змушує враховувати всі різноманітні зв'язки людини з комп'ютером з позицій специфічного світогляду іфілософської парадигми.
Теоретико-методологічні основи інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом на соціально-економічному, філософському й науково-технічному рівнях забезпечують раціональні шляхи та методи використання комп'ютерної техніки вНВП. Водночас пріоритетне значення має розробка організаційно-педагогічних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладомна психолого-ііедагогічному рівні, що дає змогу розв'язати різноманітні педагогічні завдання.
Інформатизація управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає урахування існуючих законів управління й принципів побудови традиційних систем управління, специфіки функціонування сучасного закладу освіти відповідного типу (школа, ліцей, гімназія). З урахуванням теоретико-прикладних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом і концептуальних основ інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом нами розроблена організаційна модель інформатизації управління закладом освіти (рис. 2.2).
Функціональною основою інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом є інформаційно-комунікаційна система управління закладом освіти. Під час розробки такої системи було враховано:
• системність і безперервність процесу управлінського впливу керівника закладу освіти;
• властивість об'єктів і суб'єктів управління;
• умови моделювання результатів управлінських рішень;
• діалектичну єдність законів управління при дотриманні плюралізму всіх форм власності та комплекс взаємопов'язаних елементів, що складають систему в єдине ціле.
Відповідно до теоретичних основ управління системами будь-якому процесу управління соціально-економічними системами властиві загальні й специфічні риси. Перші відображають особливості управління як системи дій керівника закладу освіти й ознаки, характерні для управління як явища; розкривають закони його функціонування.
Специфічні функції характеризують особливості об'єктів управління й умови їх функціонування. Виходячи з цього, до специфічних рис інформаційно-комунікаційної системи управління закладом освіти, на наш погляд, можна віднести основні функції й напрями управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу: планування, прогнозування, організацію, координацію, стимулювання, нормування, облік і контроль, регулювання.
Конкретні функції управління класифіковані нами як функції забезпечення управлінської діяльності керівника на різних стадіях прийняття управлінських рішень: на підготовчій стадії (планування навчально-виховного процесу); виробничій стадії (упродовж НВП) та на заключній стадії (підбиття підсумків НВП). Реалізація принципів управління
соціальними системами передбачена системою управлінських функцій керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Hис. 2.2 Організаційна модель інформатизації загальноосвітнього навчального закладу
Проектування інформаційно-комунікаційної системи управління загальноосвітнім навчальним закладом велося з урахуванням загальних рис системи управління, зокрема подільності й цілісності. Ознака подільності системи управління сприймається системою управління загальноосвітнім навчальним закладом як така, що складається з відносно самостійних частин — підсистем, кожна з яких є відносно самостійною системою. Можливість виключати підсистеми (декомпозиція системи) спрощує аналіз і розробку інформаційно-комунікаційної технології управління.
Під час розробки концептуальних основ інформатизації управління закладом освіти нами враховувалося, що ознака цілісності інформаційно-комунікаційної системи управління навчально-виховним процесом указує на узгодженість мети функціонування системи управління закладом освіти з метою функціонування її підсистем та елементів. До таких елементів віднесено:
. організаційну структуру системи (множина підсистем з урахуванням взаємозв'язків між ними);
• функціональні підсистеми;
. апаратні й програмні засоби забезпечення прийняття управлінських рішень;
• інформаційні потоки кожної підсистеми й системи загалом;
• обмеження системи або окремих її підсистем. Концептуальні основи інформатизації управління закладом
освіти,що розроблено нами під час дослідження організаційно-педагогічних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом,забезпечили:
• якісно новий рівень функціонування системи управління загальноосвітнім навчальним закладом;
. умови моделювання управлінських рішень й вибір їх раціонального варіанта керівником загальноосвітнього навчального закладу;
• доступ до інформаційних ресурсів ЗНЗ;
. підвищення якості, доступності та ефективності управління й навчання;
• скорочення термінів часу на прийняття управлінських рішень за рахунок упровадження та експлуатації інформаційних систем обробки інформації;
. передумови розробки та впровадження електронних документів.
Інтегральний ефект, що одержав освітній заклад і система загальної середньої освіти в цілому від інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом, полягає у сформованому інформаційному навчальному середовищі, яке забезпечило якісно новий рівень інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу й створило умови для прийняття раціональних управлінських рішень керівником загальноосвітнього навчального закладу. Водночас упровадження інформаційно-комунікаційних технологій управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів сприяє підвищенню ефективності управління та якості навчання. Такий ефект оцінено не тільки економічними показниками, а й моральними, етичними та іншими категоріями, що сприяють підвищенню рівня адаптації людини в суспільстві.