Тема 9. Галицьке літературне відродження
План
1. Особливості літературного процесу в Галичині.
2. «“Руська трійця»” і початок розвитку нової української літератури у Галичині.
3. Наукова та фольклористична діяльність «“Руської трійці»”.
4. Альманах «“Русалка Дністровая»” (1837): історія видання, структура і проблематика пам’ятки, художні тексти.
5. Літературна творчість Маркіяна Шашкевича[5] (1811 – 1843):
a) поетична творчість, її основні мотиви: громадянська лірика, епічно-історична поезія, пейзажна та інтимна лірика;
b) казка «“Олена»” – зразок стильового синкретизму в українській романтичній прозі;
c) художні переклади і переспіви.
6.Поетична творчість Івана Вагилевича[6] (1811 – 1866):
a) легендарно-історична поема «„Мадей»”, проблема вождя і народу;
b) балада «„Жулин і Калина»”.
7. Мотиви й образи лірики Якова Головацького[7] (1814 – 1888).
Тексти
М.Шашкевич. Слово до чтителей руського язика. Руська мати нас родила. Другові. Побратимові. Відкинь той камінь... Туга. Думка. Місяченько круглоликий. Згадка. Погоня. О Наливайку. Хмельницького обступленіє Львова. Руська мова. До милої. Розпука. Веснівка. Псалми Русланові. Над Бугом. Сумрак вечерній.
Олена.
І.Вагилевич. Мадей. Жулин і Калина.
Я.Головацький. Два віночки. Туга за родиною. Весна. Братові з-за Дунаю. Моя доля. Річка.
Література
1. Письменники Західної України 30-50-х рр. ХІХ ст. – К., 1965.
2. Русалка Дністровая. – К., 1967.
3. Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. – К., 1982.
4. Білецький О. «“Русалка Дністровая»” // Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т. - Т.2. – К., 1965. – С.127-147.
5. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.274-288.
6. Вінок Маркіянові Шашкевичу: Поезії, статті, виступи, хроніка. – Х., 1987.
7. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.270-284.
8. Євшан М. Свято Маркіяна Шашкевича // Євшан М. Критика. Літературознавство.
Естетика. – К., 1998. – С.33-45.
9. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т.2. – К., 1990. – С.129-135.
10. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1988. – С.89-107.
11. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.355-394.
12. Микитась В. Галузка могутнього дерева: Літературний нарис. – Ужгород, 1971.
13. Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність «„Руської трійці»”. – К., 1990.
14. Комаринець Т. Яків Головацький і українське національне відродження // Комаринець Т. Твори. – Львів, 1999. – С.197-205.
15. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш і «“Руська трійця»”: до проблеми ідеологічних шукань серед української інтелігенції ХІХ століття. – Львів, 1994.
16. Нахлік Є. Поетичний світ Шашкевича-романтика // Рад. літературознавство. – 1984. -№8. – С. 37-46.
17. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ століття. – К., 1988. - С.152-167.
18. Пільгук І. Літературне відродження на Західній Україні (30-50-і роки ХІХ ст.) // Письменники Західної України 30-50-х рр. ХІХ ст. – К., 1965. – С.5-33.
19. Петраш О. Подвижники української ідеї. – Тернопіль, 1996.
20. Петраш О. «“Руська трійця»”: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький та їхні літературні послідовники. – К., 1986.
21. Поплавський В. «„Погоня»” М.Шашкевича як романтична балада // Шашкевичіана. Маркіян Шашкевич в історії української культури. – Тернопіль, 1995. – С.36-37.
22. «“Русалка Дністровая»”: Документи і матеріали. – К., 1989.
23. «“Руська трійця»” в історії суспільно-політичного і культурного руху України. – К., 1987.
24. Скоць А. Балада Івана Вагилевича «„Мадей»” // Шашкевичіана. – Вип. 3-4. – Львів, 2000. – С.116-124.
25. Ткачук М. Лірика Маркіяна Шашкевича. – Тернопіль, 1999.
26. Ткачук М. Маркіян Шашкевич: дослідження. — Тернопіль, 2009.
27. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.167-183.
28. Шалата М. Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.
29. Шалата М. Перші будителі народного руху в Галичині // Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. – К., 1982. – С.5-22.
30. Щурат В. Шашкевичева «“Олена»” // Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963. – С.138-143.
31. Франко І. До біографії Івана Вагилевича // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. - Т.37. – К., 1982. – С.296-363.
32. Франко І. М.Шашкевич і галицько-руська література // Там само. - Т.29. – С.249-257.
33. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури… // Там само… -Т.41.
Поміркуйте над висловлюваннями:
Письменство у кожного народу – це його життя, його спосіб думати, його другий образ; воно повинно заклюнутись і вирости серед народу і розквітнути на його ж таки ниві, щоб не скидатись на того райського птаха, про якого розповідають, що не має ніг, а через те мусить довіку в повітрі виснути. Письменство – найперша потреба всього народу.
М.Шашкевич
Головне враження, яке вона («“Русалка Дністровая»”. – І.Савт.)робить на нас, - це якесь неясне, а сильне чуття, ніжне і інстинктивне, як чуття дитини, що рветься на волю силою вродженого потягу, не аргументуючи, не роздумуючи, не розуміючи навіть докладно, як виглядає ця воля. Це ніжне чуття, мов запах лугів напровесні, обхвачує кожного читача «“Русалки”», в нім лежить її найбільша вартість… Ціла «“Русалка»” – це немов один неясний прорив чуття людського серед загального отупіння та одичання.
М.Возняк
Поява «“Русалки Дністрової»”, цієї першої в Галичині книжки кринично-чистою українською мовою, мала таке епохальне значення, як вихід «“Енеїди»” Котляревського… Ця книга відкривала народ, його мову, його культуру, його потенційні можливості. Вже на своїх перших сторінках «“Русалка Дністровая»” подавала сестринську руку творам Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Гулака-Артемовського. Вона нагадувала збірники українського фольклору й художні книги українською мовою, що вийшли в Петербурзі, Москві і Харкові.
Т.Комаринець
Шашкевич та його сподвижника – це ті, хто дав своїм сучасникам урок патріотизму, національної гідності, урок того, як людина свідомо бере максимальні життєві навантаги, і в мужній невсипущій праці для народу, у вірнім служінні йому знаходить для себе втіху, відраду й надію і найвищий життєвий сенс…
О.Гончар
Одним з найбільших досягнень Я.Головацького є осягнення ним народної культури як самобутньої і національно неповторної, що йшло в парі з розумінням національної мови як душі народу. Ось чому він надавав такого величезного значення українському фольклору як першооснові національної культури. Народні пісні як вияв життя народу, його нескореного духу, відзначав він, є «“живим джерело»м”, з якого не тільки можуть, а й повинні почерпнути письменники, якщо вони хочуть виплекати істинну поезію.
Т.Комаринець
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Становлення нової української літератури
План
1. Історичні, суспільно-політичні та культурні передумови становлення нової української літератури.
2. Народна мова як визначальна основа нового письменства.
3. Журналістика першої половини ХІХ ст. і її роль у становленні нової української літератури.
4. Початки вітчизняного літературознавства, фольклористики та мовознавства.
5. Формування стильових напрямків у літературному процесі ХІХ ст.: інерція бароко, фрагменти класицизму, просвітницький реалізм, сентименталізм, романтизм.
6. Доведіть або спростуйте тезу С.Єфремова: „У нас письменство ніколи не було тільки письменством, а справляло разом і величезної ваги громадську роботу”.
Завдання
З’ясувати поняття альманах, бурлеск, взаємодія літератур, дискурс, епігонство, етнографізм, журнал, класицизм, літературна критика, літературний вплив, літературний процес, народність літератури, новаторство у літературі, просвітницький реалізм, раціоналізм, реалізм, романтизм, сентименталізм, травестія, традиція, фольклоризм.
Література
1. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001.
1. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006.
2. Бондар М. Діалог з історичним часом: формування нової української літератури // Київська старовина. – 1998. - №5. – С.9-54.
3. Волинський П. Теоретична боротьба в українській літературі (перша половина ХІХ ст.). – К., 1969. – С.7-47.
4. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990.
5. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. – С.3-23.
6. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.
7. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.6-21.
8. Історія української дожовтневої журналістики. – К., 1983. – С.20-87.
9. Історія української літератури : У 8-ми т. – Т.2. – К., 1968. – С.133-190.
10. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С. 11-63, 88-126.
11. Історія української літератури поч. ХІХ ст. / За ред. Хропка П.П. – К., 1992. – С.9-47.
12. Історія української літературної критики: Дожовтневий період – К., 1989. – С.9-32.
13. Калениченко Н. Українська література ХІХ ст.: Напрями, течії. – К., 1977. – С.44-60, 80-134.
14. Попович М. Історія української культури. – К., 2001. – С.290-361.
15. Сивокінь Г. Одвічний діалог: Українська література і її читач від давнини до сьогодні. - К., 1984. – С.76-114.
16. Українські літературні альманахи і збірники ХІХ – початку ХХ ст. / Укл. І.З.Бойко. – К., 1967.
17. Федченко П. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К., 1982. – С.12-117.
18. Хропко П.П. Становлення нової української літератури – К., 1988. – С.7-44.
19. Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) – Тернопіль, 1994. – С.308-317.
20. Шубравський В. Від Котляревського до Шевченка: Проблема народності української літератури. – К., 1976. – С.11-63.
Тема 2. Поема І.Котляревського «“Енеїда»” як перший твір
нової української літератури
План
1. «“Енеїда»” І.Котляревського як одна з травестій поеми Вергілія. Традиції і новаторство українського автора.
2. Класицистичні та просвітницькі тенденції в «”Енеїді»” І.Котляревського.
3. Україна і українці у поемі І.Котляревського. «„Енеїда”» як джерело пізнання суспільного життя і побуту народу у другій половині ХVІІІ – на початку ХІХ ст.
4. Характер типізації у поемі «“Енеїда»”. Майстерність автора у змалюванні численних життєвих типів.
5. Значення поеми І.Котляревського «“Енеїда»” у становленні нової української літератури.
6. Доведіть або спростуйте тезу С.Єфремова про «„Енеїду»”: «„Вона, ота книжечка, завершила собою попередню еволюцію національного життя на Україні й стала вихідним пунктом для дальшої; закристалізувавши в художній формі минуле, вона разом із тим стала зерном для майбутнього, і з неї в українському письменстві починається той потужний дух свідомого демократизму й людяності, боротьби за право людини й нації, прочування до добра і волі, який озивався й раніше, але з цього часу зробився вже домінуючою нотою в нашому письменстві»”.
Тексти
Енеїда.
Завдання
1. З’ясувати поняття амбівалентність, ампліфікація, бурлеск, гротеск, епічна поема, класицизм, ментальність, пародія,просвітницький реалізм, сарказм, типізація, травестія.
2. Зробити версифікаційний аналіз тексту поеми І.Котляревського «„Енеїда»” (письмово).
3. Визначити, як І.Котляревський використав у поемі «“Енеїда»” традиції давньої української літератури (твори мандрівних дяків, апокрифи, інтермедії, козацькі літописи) (письмово).
Література
1. Балакірєва Р. «“Енеїда”» І.Котляревського й особливості психології народу // Слава сонцем засіяла: Відзначення 200-річчя з дня народження І.П.Котляревського. – К., 1972. – С.216-223.
2. Білецький О. «“Енеїда»” І.П.Котляревського // Письменник і епоха. – К., 1963. – С.109-124.
3. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.86-114.
4. Бовсунівська Т. Українська бурлескно-травестійна література першої половини ХІХ ст. (в аспекті функціонування комічного). – К., 2006. – С.21-74.
5. Вовк Я. «“Енеїда»” І.Котляревського у контексті травестій світової літератури // Українська мова й література. – 1999. - №3. – С.70-73.
6. Волинський П. І.Котляревський: Життя і творчість. – К., 1969. – С.80-189.
7. Гаранін В. Еней був парубок моторний: Лексична енциклопедія ««Енеїди»». – Одеса, 2005.
8. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.68-70, 96-97, 122-129.
9. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982.- С.24-37.
10. Єфремов С. Котляревський // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.121-140.
11. Житецький П. Етнографічний і поетичний реалізм в «“Енеїді»” Котляревського // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти т. – Т.2. – К., 1963. –С.134-138.
12. Жулинський М. Україна на шляхах до Вічного Міста (Втілення міфологеми «“Нового Риму»” у творчості Франческо Петрарки та Івана Котляревського) // Українська мова й література. – 1999. - №3. – С.4-11.
13. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. –К., 2003. – С. 21-54, 71-75.
14. Кирилюк Є. Іван Котляревський: Життя і творчість. – К., 1981. – С.91-149.
15. Микитенко О. Антична спадщина і становлення нової української літератури. – К., 1991. – С.58-72.
16. Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроби нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). – Л., 1994. – С.4-29.
17. Неборак В. Перечитана «“Енеїда»”: Спроба сенсового прочитання «“Енеїди»” І.Котляревського на тлі зіставлення її з «“Енеїдою»” Вергілія. – Львів, 2001.
18. Сверстюк Є. Іван Котляревський сміється // Сверстюк Є. На святі надій. – К., 1999. – С.253-282.
19. Скорина Л. Котляревский и Вергилий. – К., 1987.
20. Ткачук М. Естетична концепція людини в «“Енеїді»” Івана Котляревського. – К., 1995.
21. Ткачук М. Художній світ «“Енеїди»” І.Котляревського. – Тернопіль, 1994.
22. Хропко П. «“Енеїда»” І.Котляревського серед інших травестій епопеї Вергілія // Творчість І.Котляревського в контексті сучасної філології: Зб. наук. праць. – К., 1990. – С.31-40.
23. Хропко П. Біля джерел української реалістичної поезії. – К., 1972. – С.5-87.
24. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.44-73.
25. Хропко П. Українська бурлескна традиція ХVІІІ століття і «“Енеїда»” Івана Котляревського // Слава сонцем засіяла: Відзначення 200-річчя з дня народження І.П.Котляревського. – К., 1972. – С.207-216.
26. Шевчук В. «“Енеїда»” Івана Котляревського в системі літератури українського бароко. – Львів, 1998.
27. Яценко М. На рубежі літературних епох: «“Енеїда»” Котляревського і художній прогрес в українській літературі. – К., 1977.
Тема 3. Драматургія І.Котляревського
План:
1. Іван Котляревський і театр.
2. Жанрова специфіка «“Наталки Полтавки»”. Реалістичні принципи змалювання життя (життєві джерела сюжету, соціальний конфлікт, зображення соціально-побутових умов).
3. Типізація та індивідуалізація образів дійових осіб у п’єсі «„Наталка Полтавка»”.
4. Особливості композиції п’єси. Пісні як органічні композиційні частини твору.
5. Водевіль «“Москаль-чарівник»”: жанрова специфіка, морально-побутовий характер конфлікту, дидактизм, особливості поетики.
6.Доведіть або спростуйте тезу М.Зерова: «„Типом своєї творчості драматичної Котляревський перебуває в руслі тих впливів, що йшли з Франції ХVІІІ в.»”.
Тексти
Наталка Полтавка. Москаль-чарівник.
Завдання