V. Яке ставлення до навчання у вашому класі?
1. Краще, ніж у більшості класів.
2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів.
3. Не гірше, ніж у більшості класів.
4. Не знаю.
Обробка результатів: Підраховуємо кількість балів, відповідно до таблиці
| № питання | Варіант відповіді | Бал за варіант відповідей |
| І. | ||
| ІІ. | ||
| ІІІ. | ||
| ІV. | ||
| V. | ||
| Всього |
Інтерпретація індексу групової згуртованості Сішора:
ü 15,1 бала і вище – високий рівень згуртованості;
ü 11,6-15 балів – вище середнього рівень згуртованості;
ü 7-11,5 балів – середній рівень згуртованості;
ü 4-6,9 бала – нижче середнього рівень згуртованості;
ü 4 бали і нижче - низький рівень згуртованості.
Дана методика дозволяє визначити рівень згуртованості учнівського колективу, відношення до адміністрації школи, вчителів; ставлення до навчання в класі, бажання належати до даного учнівського колективу.
2.2.2. Організація дослідження рівня згуртованості учнівського колективу.
Організація дослідження рівня згуртованості учнівського колективу має відбуватися поетапно.
Планування експерименту. Дослідження учнівського колективу має на меті не лише визначення рівня згуртованості, але й завдяки роботі шкільного психолога сприяти підвищенню рівня згуртованості колективу учнів. Тобто вибрана експериментально-формувальна стратегія.
Для даного дослідження були взяті два паралельних сьомих класа . В 7-А класі взяли участь 25 учнів, з них 14 хлопчиків та 11 дівчаток. В 7-Б класі – 24 учня, з них 11 хлопчиків та 13 дівчаток. 7-А клас – це експериментальна група учнів, з якими буде проводити шкільний психолог роботу по сприянню підвищення рівня згуртованості учнівського колективу. 7-Б клас – це контрольна група учнів. Тривалість дослідження – 5 тижнів.
З учнями обох класів в один і той же день були проведені дослідження рівня згуртованості колективу з визначенням індексу Сішора – констатувальний зріз. Для проведення дослідження були підготовлені бланки опитувальника для кожного учня. Перед початком шкільний психолог розповідає про мету та важливість цього дослідження й обіцяє повідомити кожного про результати дослідження та зберегти таємницю відповідей. Просить підписати свої бланки з опитувальником, вказати прізвище, клас, школу, дату дослідження. В бланку опитувальника учні визначають правильну відповідь, яка найбільш точно характеризує відносини в класі. Прохання бути відвертими та щирими.
Згідно наведеної вище таблиці, підраховують загальну суму отриманих балів.Обробку результатів здійснює психолог, отримавши загальну суму балів всіх учнів та поділивши її на кількість учнів, які взяли участь в дослідженні (середнє арифметичне).
Формувальний етап експерименту. З учнями 7-А класу (експериментальна група) проводиться соціально-психологічний тренінг «Розвиток згуртованості учнівського колективу». Тренінг включає п’ять занять, які розвивають такі навички та вміння: доброзичливість, інтерес і вміння будувати довірчі відносини один з одним; емоційно співпереживати однокласнику; співпрацювати і діяти спільно; погоджувати свої дії з іншими і спільно вирішувати поставлені завдання.
Контрольний зріз. Повторне дослідження рівня згуртованості учнівського колективу в експериментальній (7-А клас) та контрольній (7-Б клас) групах.
Зіставлення результатів та формулювання висновків.Отримані результати порівнються не лише з попередніми в експериментальній групі, але й з результатами контрольної групи.
Для перевірки статистичної достовірності використаємо систему знаків. Та на основі цього, наступний етап – це підтвердження або спростування гіпотези дослідження .
Висновок формулюємо на основі отриманих результатів. Проводимо узагальнення результатів теоретичного аналізу та емпіричного дослідження окресленої проблеми. Аналізуємо апробацію соціально-психологічного тренінгу з проблеми сприяння розвиткові згуртованості учнівського колективу. Формулюємо перспективу подальшого дослідження.
Розділ ІІІ. Робота шкільного психолога з питань сприяння розвиткові згуртованості учнівського колективу