ФУНКЦІЇ ПРАВА ТА ЙОГО СОЦІАЛЬНА ЦІННІСТЬ
Функції права - основні напрями правового впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування. Розгляд функціональної сторони права дозволяє вивчати його у процесі реальної життєдіяльності. За характером безпосереднього впливу на суспільні відносини функції права поділяють на загальносоціальні та спеціально-юридичні.
Загальносоціальні функції - напрями впливу права на суспільні відносини за допомогою неюридичних засобів (тих, які не породжують юридичних наслідків).
Інформаційна - інформування громадян, тобто доведення до адресата відомостей про напрями регулювання суспільних відносин, про їхні права, обов'язки та відповідальність.
Орієнтуюча - джерело орієнтації суб'єктів на позитивні правові установлення, що передбачає формування готовності діяти відповідно до вимог його норм.
Виховна - право разом із мораллю та релігією здійснює цілеспрямований вплив на поведінку суб'єктів із метою формування певних зразків поведінки.
Інтегративна - право є інструментом забезпечення єдності суспільства, формує у членів суспільства установку на дотримання групових стереотипів правомірної поведінки.
Соціалізації - право втручається у соціальну сферу, схиляє соціальні групи до певних форм поведінки, взаємодії, у суспільстві виникають різноманітні зв'язки, через право усі індивіди приєднуються до єдиної системи соціальної організації.
Соціального контролю - приведення фактичної поведінки до єдиного стандарту, процес зведення до мінімуму розбіжностей, що виникають між вимогами правової норми та її фактичною реалізацією.
Культурно-історична - накопичення у праві культурних надбань людства (демократія, права людини, конституціоналізм тощо).
Спеціально-юридичні функції - напрями впливу права на суспільні відносини за допомогою юридичних засобів.
Регулятивна - завданням цієї функції є регулювання суспільних відносин, безпосереднє закріплення прав та обов'язків учасників правовідносин (суб'єктів права).
Регулятивно-статична - забезпечення стабільності у суспільстві, закріплення суспільних статусів, принципів діяльності, правових дефініцій (закріплення основних прав і свобод особистості, компетенції посадових осіб, визначення правової термінології тощо).
Регулятивно-динамічна - регулювання відносин, обслуговування засобами права тих чи інших соціальних процесів, функція забезпечення активної поведінки суб'єктів права.
Охоронна - захист суспільних відносин через правовий вплив. Головним її призначенням є охорона норм права від порушень, встановлення у суспільстві стану законності та правопорядку, гарантування державою заходів юридичного захисту та юридичної відповідальності. Реалізується функція переважно за допомогою забороняючих норм. За її допомогою здійснюється нормальна реалізація регулятивної функції.
Охоронна функція виражається у:
- встановленні правових заборон на скоєння протиправних дій;
- визначенні юридичних санкцій, що передбачають відповідальність за порушення норм права;
- безпосередньому застосуванні юридичних санкцій щодо конкретних правопорушників.
Цінність права - його сутнісна характеристика, яка дозволяє йому залишатися унікальним соціально корисним явищем. Цінність права – це його здатність служити метою та засобом для задоволення соціально справедливих потреб індивідів та суспільства в цілому, стверджувати справедливі та гуманні начала у взаємовідносинах особи та влади, виступати силою, що протистоїть свавіллю. Соціальна цінність права полягає у тому, що воно дозволяє забезпечити порядок у суспільних відносинах, надає їм цілісності, визначає межу дозволеної свободи та обсяг нормальних активних дій людини тим, що протидіє незаконним посяганням на сферу правомірної діяльності за допомогою механізмів юридичної відповідальності та решти примусових заходів. Право надає діям людей організованість, впорядкованість, узгодженість, забезпечує їх підконтрольність. Право є засобом цивілізації відносин. Державно організоване суспільство не може обійтися без права. Воно виступає незамінним засобом державного управління. Загальносоціальна цінність права полягає в тому, що воно впливає на поведінку і діяльність людей за допомогою узгодження їх специфічних інтересів. Цінність права також в тому, що воно є виразником і масштабом свободи особи у суспільстві. При цьому право визначає не свободу взагалі, а визначає міру цієї свободи. Право протистоїть свавіллю, безконтрольності окремих осіб та груп людей. В цьому сенсі право – це об’єктивно обумовлена у конкретних історичних умовах форма свободи в діях та вчинках людей, їх відносинах. Право є формальною свободою. Цінність права, таким чином, полягає в тому, що воно пронизане гуманними началами: воно відкриває доступ особи до благ, виступає дієвим засобом її соціального захисту. Правові підходи є основою та єдиним можливим цивілізованим засобом рішення проблем міжнародного та міжнаціонального характеру. Право є ефективним інструментом досягнення соціального миру, зняття напруги у суспільстві.
Контрольні запитання для самоперевірки знань
1. Чим зумовлене те, що таке явище, як право, не має єдиного розуміння?
2. У чому складність інтегративного підходу до розуміння права?
3. В яких значеннях можна використовувати термін «право»
4. Перелічіть ознаки юридичного права.
5. У чому полягає сутність такої ознаки права, як нормативність?
6. У чому виражається зв’язок права з державним примусом?
7. Назвіть аспекти сутності права.
8. Дайте стислу характеристику принципам права.
9. Охарактеризуйте функції права.
10. У чому виражається поділ права на матеріальне та процесуальне?