Кістки гоміли і стопи гоміковостопний суглоб

Кістки стопи (ossapedis)

Вони поділяються на:

 

- заплеснові кістки (ossatarsi);

- плеснові кістки (ossametatarsi);

 

- кістки пальців (ossa digitorum).

 

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

 

- проксимальний ряд;

- дистальний ряд.

 

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossatarsi) належать:

 

- надп’яткова кістка (talus);

- п’яткова кістка (calcaneus).

 

До дистального ряду заплеснових кісток (ossatarsi) належать:

 

- човноподібна кістка (os naviculare);

- кубоподібна кістка (os cuboideum);

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).

 

Надп’яткова кістка (talus)

Надп’яткова кістка має:

 

- тіло надп’яткової кістки (corpus tali);

- шийку надп’яткової кістки (collum tali);

 

- голівку надп’яткової кістки (caput tali).

Зверху на тілі надп’яткової кістки (corpus tali)є блок надп’яткової кістки(trochlea tali),який має:

 

- верхню поверхню (facies superior);

- бічнукісточковуповерхню (facies malleolaris lateralis);

 

- присереднюкісточковуповерхню (facies malleolaris medialis).

 

Збокунатілінадп’ятковоїкістки(corpus tali)розташованийбічнийвідростокнадп’ятковоїкістки

 

(processus lateralis tali).

 

Ззадунатілінадп’ятковоїкістки(corpus tali)розміщенийзаднійвідростокнадп’ятковоїкістки(processus posterior tali), якийборозноюсухожилкадовгогом’яза-згиначавеликогопальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяєтьсяна:

 

- бічний горбок (tuberculum laterale);

- присередній горбок (tuberculum mediale).

 

Знизу на тілі надп’яткової кістки (corpus tali)є:

- передняп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis calcanea anterior);

 

- середняп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis calcanea media);

- задняп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis calcanea posterior).

 

Міжзадньоюп’ятковоюсуглобовоюповерхнею (facies articularis calcanea posterior) тасередньою

п’ятковоюсуглобовоюповерхнею (facies articularis calcanea media) розташованаборознанадп’яткової

 

кістки (sulcus tali), якаразомзборозноюп’ятковоїкістки (sulcus calcanei) утворюєпазухузаплесна

(sinus tarsi).

 

Голівканадп’ятковоїкістки (caput tali) спередузакінчуєтьсячовноподібноюсуглобовоюповерхнею

(facies articularis navicularis).

 

П’ятковакістка(calcaneus)

 

П’ятковакісткамає: п’ятковийгорб (tuber calcanei), якийзабезпечуєопорутілалюдини.

Зверхунап’ятковійкістці(calcaneus)розташовані:

- переднянадп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis talaris anterior);

- середнянадп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis talaris media);

- заднянадп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis talaris posterior).

 

Міжсередньоюнадп’ятковоюсуглобовоюповерхнею (facies articularis talaris media) тазадньою

 

надп’ятковоюсуглобовоюповерхнею (facies articularis talaris posterior) розташованаборознап’яткової

 

кістки (sulcus calcanei), яказборозноюнадп’ятковоїкістки (sulcus tali) утворюєпазухузаплесна (sinus tarsi).

 

Cереднянадп’ятковасуглобоваповерхня (facies articularis talaris media) розташовананавідростку

 

п’ятковоїкістки – підпорінадп’ятковоїкістки (sustentaculum tali). Інколивонавідсутня.

Підпідпороюнадп’ятковоїкістки (sustentaculum tali) розміщенаборознасухожилкадовгогом’яза-

 

згиначавеликогопальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п’ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогоміл-

 

ковогом’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Цяборознаоб-меженаугорімалогомілковимблоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спередунап’ятковійкістці (calcaneus) розташованакубоподібнасуглобоваповерхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossatarsi) належать:

 

- човноподібна кістка (osnaviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositasossisnavicularis);

- кубоподібна кістка (oscuboideum), на якій знаходяться:

 

- борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcustendinismusculifibularislongi; sulcustendinismusculiperoneilongi);

- горбистість кубоподібної кістки (tuberositasossiscuboidei);

- п’ятковий відросток (processus calcaneus).

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а саме:

- бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

- проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium);

- присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

 

Плеснові кістки (ossa metatarsi)

 

Це п’ять коротких (трубчастих) кісток (ossa brevia), які мають:

 

- проксимальний виросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

 

Проксимальний наросток плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi)утворює основуплеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному наростку плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi)розміщена голівка

плесновоїкістки (caput ossis metatarsi).

 

Міжнаростками (epiphyses) розташованетілоплесновоїкістки (corpus ossis metatarsi). Наосновах II і V кістокзбічнихсторінзнаходятьсясуглобовіповерхні (facies articulares).

 

Збокуосновипершоїплесновоїкістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташованагорбистістьпершоїплесновоїкістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

 

Збокуосновип’ятоїплесновоїкістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташованагорбистістьп’ятоїплесновоїкістки [V] (tuberositas ossis metatarsi quinti [V]).

 

Кісткипальців; фаланги(ossa digitorum; phalanges)

 

Кістки пальців складаються із:

- проксимальних фаланг (phalanges proximales);

 

- середніх фаланг (phalanges mediae);

- кінцевих фаланг (phalanges distales).

 

Великий палець стопи (hallux)має лише проксимальну фалангу(phalanx proximalis)та кінцеву фа-

лангу (phalanx distalis).

 

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фа-

 

ланги (tuberositas phalangis distalis).

 

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

 

- основу фаланги (basis phalangis);

- тіло фаланги (corpus phalangis);

 

- голівку фаланги (caput phalangis).

 

На голівці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalangium distales), розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Надп’ятково-гомілковий суглоб

 

(articulatiotalocruralis)

 

Надп’ятково-гомілковий суглоб є:

 

- блокоподібний (ginglymus) – за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

- одноосьовий – за функцією.

 

Рухи навколо лобової осі(axis frontalis).

Види рухів:

 

- згинання і розгинання (flexio et extensio);

 

- при підошвовому згинанні (flexio plantaris) – відведення і приведення стопи (abductio et adductio pedis).

Суглобові поверхні:

- нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis inferior tibiae);

 

- суглобова поверхня присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis);

- суглобоваповерхнябічноїкісточки (facies articularis malleoli lateralis);

 

- блокнадп’ятковоїкістки (trochlea tali).

Допоміжний апарат:

 

- присередня обхідна зв’язка; дельтоподібна зв’язка (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum), яка має

такі частини:

 

 

- великогомілково-човноподібну частину (pars tibionavicularis);

- великогомілково-п’яткову частину (pars tibiocalcanea);

 

- передню великогомілково-надп’яткову частину (pars tibiotalaris anterior);

- задню великогомілково-надп’яткову частину (pars tibiotalaris posterior);

- бічна обхідна зв’язка (lig. collaterale laterale), яка складається з:

- передньої надп’ятково-малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare anterius);

- задньої надп’ятково-малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare posterius);

- п’ятково-малогомілкової зв’язки (lig. calcaneofibulare).

2.печінка кровопостачання,

На відміну від усіх інших органів печінка (hepar) отримує:

- артеріальну кров із власної печінкової артерії (a. hepaticapropria);

- венозну кров з ворітної печінкової вени (venaportaehepatis).

У печінковій часточці (lobulushepatis) кров проходить через синусоїдні судини (vasasinusoidea) доцентру часточки і є мішаною.

Увійшовши у ворота печінки (portahepatis), ворітна печінкова вена (venaportaehepatis) та власна печінкова артерія (a. hepaticapropria) розгалужуються на часткові, сегментарні, міжчасточкові танавколочасточкові вени й артерії (arteriaeetvenaelobales,segmentales, lobulares),які йдуть разоміз жовчовивідними міжчасточковими проточками (ductusbiliferiinterlobulares). Останні об’єднуютьжовчні проточки (ductulibiliferi), що розміщені між рядами гепатоцитів.

Від навколоміжчасточкових артерій і вен всередину часточок відходять вхідні артеріоли і венули,які на периферії часточок зливаються, утворюючи синусоїдні капіляри діаметром до 30 мкм, щопроходять між печінковими пластинками, по яких тече мішана кров до центральних вен (vv.centrales). Вийшовши із часточки, центральні вени впадають у збірні або підчасточкові вени, від якихпочинається система печінкових вен.Останні збираються в 3-4 печінкові вени (vv. hepaticae) і впадають у нижню порожнисту вену(venacavainferior) біля місця її прилягання до печінки.

Сукупність синусоїдних капілярів між двома системами вен ворітної печінкової вени(venaportaehepatis) і печінкових вен (venaehepaticae), що є притоками нижньої порожнистої вени (venacavainferior), – називається дивовижною венозною сіткою печінки (retemirabilevenosumhepatis).

Кров, яка притікає в нижню порожнисту вену (venacavainferior) по печінковиx венаx (vv. hepatis),проходить на своєму шляху через дві капілярні сітки (retiacapillaria) – капілярні судини (vasacapillaria):

- одна з них розміщена в стінці травної трубки, де беруть початок притоки ворітної печінкової вени

(vena portae hepatis);

- друга знаходиться в паренхімi печінки (parenchymahepatis), яка представлена синусоїдними

капілярами часточок печінки (vasacapillarialobulorumhepatis).

3.проміжний мозок гіпофіз його функції,

ПРОМІЖНИЙ МОЗОК(diencephalon)

За новою Міжнародною анатомічною номенклатурою проміжний мозок поділяється на:

- епіталамус (epithalamus);

- таламус,горб(thalamus);

- субталамус (subthalamus);

- метаталамус (metathalamus);

- гіпоталамус (hypothalamus).

Із філогенетичної точки зору (найбільш поширений термін у вітчизняних підручниках) проміжниймозок поділяється на:

1 Таламічний мозок (thalamencephalon), або таламічну ділянку, який є філогенетично молодшим і є центром аферентних шляхів (має іншу назву – дорсальна частина проміжного мозку.

Таламічний мозок поділяється на:

- таламус (thalamus);

- епіталамус (epithalamus);

- метаталамус (metathalamus).

2 Гіпоталамус (hypothalamus), що є філогенетично старішим. Він є вищим вегетативним центром.

Таламус;горб(thalamus)

Це парний утвір, який складається переважно із сірої речовини.Спереду на таламусі (thalamus) розміщується передній горбик таламуса (tuberculumanteriusthalami).Ззаду таламус (thalamus) закінчується розширенням, яке називається подушкою таламуса(pulvinarthalami).

Сіра речовина таламуса (substantiagriseathalami)формує специфічні ядра таламуса (nucleithalami), які розмежовані бічною мозковою пластинкою (laminamedullarislateralis) таприсередньою мозковою пластинкою (laminamedullarismedialis)на такі основні групи ядер:

Функція таламуса: в ньому розміщені всі (крім нюхового, смакового і слухового) чутливі підкірковіцентри, тобто вся інформація (окрім нюхової, смакової та слухової), що прямує до кори головного мозку, обов’язково проходить через таламус.

Метаталамус(metathalamus)Він розміщений під подушкою таламуса (pulvinarthalami) і складається з:

- бічного колінчастого тіла (corpusgeniculatumlaterale),або підкіркового центру зору,щоз’єднується позаду з верхніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих

горбиків;

- присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale),або підкіркового центру слуху,

що з’єднується з нижніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цихгорбиків.

Епіталамус (epithalamus)Він розміщений позаду таламуса (thalamus). До нього належать:

- шишкоподібна залоза (glandulapinealis),яка лежить між верхніми горбиками пластинки

середнього мозку і належить до залоз внутрішньої секреції;

- повідці (habenulae),що є парним продовженням дозаду мозкової стрічки таламуса і з’єднують

правий та лівий таламус з шишкоподібною залозою;

- повідцевий трикутник (trigonumhabenulare),що розміщений у задній частині повідців у місці

зрощення повідців з правою та лівою мозковими стрічками таламуса. Цей трикутник відмежований від подушки таламуса повідцевою борозною (sulcushabenularis);

- спайка повідців (commissurahabenularum),що утворена передніми відділами повідців перед

входженням у шишкоподібну залозу. За допомогою повідців залоза з’єднується з присередньою поверхнею правого та лівого таламусів;

- задня спайка;епіталамічна спайка(commissuraposterior; commissuraepithalamica),що розміщена

під спайкою повідців і з’єднує між собою найближчі ділянки півкуль великого мозку (комісуральні волокна);

- підспайковий орган (organumsubcomissurale),який розміщений під задньою спайкою і об’єднує

групу епендимних клітин, що містяться у стінці третього шлуночка.

 

Гіпоталамус(hypothalamus)

Він об’єднує структури, що розміщені під гіпоталамічною борозною (sulcushypothalamicus) і згідно зі старою Базельською анатомічною номенклатурою складається із:

- зорової частини гіпоталамуса (parsopticahypothalami)–передньої частини,яка формується

за рахунок кінцевого мозку (telencephalon);

- нюхової частини гіпоталамуса (parsolfactoriahypothalami)–задньої частини,яка формуєтьсяза рахунок проміжного мозку (diencephalon).

 

До зорової частини гіпоталамуса; передньої частини гіпоталамуса (parsopticahypothalami) належать:

- сірий горб (tuber cinereum);

- нейрогіпофіз (neurohypophysis),який має:

- лійку (infundibulum);

- нервову частину (pars nervosa);

- зорове перехрестя (chiasma opticum);

- зоровий шлях (tractus opticus).

ГІПОФІЗ;МОЗКОВИЙПРИДАТОК(hypophysis; glandulapituitaria)

Це залоза внутрішньої секреції (hypophysis), яка належить до неврогенної групи залоз, розміщених у гіпофізній ямці турецького сідла (fossahypophysialissellaeturcicae).

Гіпофіз (hypophysis) відмежований від порожнини черепа (cavitascranii) діафрагмою сідла (diaphragmasellae) і через отвір у цій діафрагмі за допомогою лійки (infundibulum) сполучається згіпоталамусом проміжного мозку (hypothalamusdiencephali).

У гіпофізі (hypophysis) розрізняють:

- аденогіпофіз;передню частку(adenohypophysis; lobus anterior);

- нейрогіпофіз;заднючастку(neurohypophysis; lobus posterior).

 

Уаденогіпофізі; переднійчастці (adenohypophysis; lobus anterior) є:

- дальша частина (pars distalis);

- проміжна частина (pars intermedia);

- горбова частина (pars tuberalis).

 

Нейрогіпофіз;задня частка(neurohypophysis; lobus posterior)складається з:

- нервової частки;нервової частини(lobus nervosus; pars nervosa);

- лійки (infundibulum).

 

Аденогіпофіз (adenohypophysis)виробляє:

- соматотропний гормон,соматотропін,що викликає ріст організму;

 

- адренокортикотропний гормон,адренокортикотропін,що стимулює секрецію стероїдних

гормонів наднирковою залозою;

- тиреотропний гормон,тиротропін,що стимулює діяльність щитоподібної залози;

 

- гонадотропні гормони,що впливають на статеве дозрівання,у чоловіків на сперматогенез,у

жінок – на розвиток фолікулів у яєчнику, овуляцію, ріст молочних залоз, продукцію молока;

- ліпотропний гормон,ліпотропін,який впливає на обмін жирів у організмі.

Проміжна частина аденогіпофіза утворює:

- меланоцитостимулювальний гормон,який регулює колір шкіри,контролюючи утворення в

організмі людини пігменту маланіну.

Нейрогіпофіз є гормонокумулювальною ділянкою, яка накопичує:

- вазопресин;

- окситоцин.Вони виробляються ядрами гіпоталамуса.

 

Від цих ядер по лійці у складі гіпоталамо-гіпофізарного шляху (tractushypothalamohypophisialis)гормони вазопресин та окситоцин надзорового (nucleussupraopticus) та пришлуночкового (nucleusparaventricularis) ядер гіпоталамуса через аксони нервових клітин стікають у нервову частину нейрогіпофіза (parsnervosaneurohypophysis), де вони накопичуються. Далі з нервової частини ці гормони потрапляють у кров.