Структура математичних моделей
Вхіднимиприйнято називати параметри, що не залежать від режиму роботи об’єктів, піддаються безпосередньому впливу розробника або оператора та забезпечують керування процесом.
Приклад: вхідна напруга або струм, температура теплоносія
Група параметрів об’єкту, які залежать від його конструкції, режиму роботи і вхідних параметрів, називаються вихідними. Вони є результатом сумарної дії вхідних та збурювальних впливів.
Збурювальні впливи – це впливи, що порушують встановлений функціональний зв’язок між вхідними та вихідними параметрами. Вони мають в основному імовірнісний характер. Збурювальні впливи можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.
Теоретичний опис фізичних процесів базується на:
§ законах збереження матерії та енергії;
§ різних фізичних законах, встановлених дослідним шляхом.
3. Класифікація моделей об’єктів керування
Предметні моделі реалізуються у вигляді певних матеріальних об’єктів. Вони можуть мати однакову або різну природу з досліджуваним оригіналом.
Якщо предметна модель (макет) і модельований об’єкт мають однакову фізичну природу, то таке моделювання і сама модель називається фізичною.
Важливими умовами фізичного моделювання є геометрична (за формою) і фізична подібність. Це означає пропорціональність величин досліджуваних параметрів оригіналу і моделі у відповідні моменти часу і точках приросту:
значення оригіналу = значення моделі ´ k (коефіцієнт подібності)
Безрозмірні комбінації коефіцієнтів подібності називають критеріями подібності.
Необхідною умовою фізичного моделювання є рівність усіх критеріїв подібності для оригіналу та моделі.
Побудова таких моделей є досить проблематичною задачею, тому використовують наближені моделі, що дає змогу дослідити лише найважливіші характеристики об’єкта.
В аналоговому моделюванні, на відміну від фізичного, природа досліджуваного об’єкта і моделі може бути різною, але функціонування їх обох має одинакові закономірності.
– механічні коливання маятника
– q – заряд на пластинах конденсатора у коливальному контурі з послідовним з’єднанням E, C, L.
Суть імітаційного моделювання полягає у побудові імітаційної моделі об’єкта та у подальшому цілеспрямованому експериментуванні з такою моделлю для отримання закономірностей. для імітаційної моделі можна використовувати сучасні інструментальні засоби програмування.
4. Основні поняття планування активного експерименту
1) Результати спостережень 
повинні бути незалежними, нормально-розподіленими початковими величинами;
2) Незалежні зміні 
повинні вимірюватись з малою похибкою у відношенні з визначенням y;
3) Фактори мають бути регульовані у відповідних межах.
Областю значень фактора називають сукупність значень даного фактора, які він приймає в експерименті.
Діапазон зміни фактора – це найменший відрізок, всередині якого знаходяться усі значення, які приймає даний фактор в експерименті.
Рівнем фактора називається фіксоване значення фактора у процесі проведення експериментальних досліджень.