Додавання номерів сторінок
Для уставлення номерів сторінок необхідно викликати команду Номера страниц меню Вставка, що викликає вікно Номера страниц (мал.1).
У полі Положение слід вибрати розташування номера на сторінці:
Вверху страницы – номер сторінки розташовується угорі (уставляється в верхній колонтитул);
Внизу страницы –номер сторінки розташовується унизу (уставляється в нижній колонтитул).
У полі Выравнивание – розташування номера сторінки відносно полів сторінки:
Слева – номер сторінки розташовується у лівого краю сторінки;
От центра – номер сторінки розташовується по центрі сторінки;
Справа –номер сторінки розташовується у правого краю сторінки;
Внутри – номер сторінки розташовується з внутрішнього краю листа (доступний, тільки якщо документ має дзеркальні поля);
Снаружи – номер сторінки розташовується у зовнішнього краю листа (доступна, якщо документ має дзеркальні поля).
Якщо зняти прапорець Номер на первой странице, то на першій сторінці номер не буде проставлений.
Кнопка Формат викликає діалогове вікно Формат номера страницы (мал.2), в якому задається формат нумерації. У полі переліку Формат номера вибираєтьсятип нумерації (арабські і римські цифри або літери латинської абетки).
Мал.2
У рамці Нумерация страниц установлюється початок нумерації:
продолжить –нумерація сторінок поточного розділу починається з числа, наступного за номером останньої сторінки попереднього розділу;
начать с –нумерація починається з числа, зазначеного у полі праворуч.
Якщо увімкнути прапорець Включить номер главы, до номеру сторінки буде доданий номер глави або розділу документа. У полі перелікуначинается со стиля необхідно зазначити, який стиль форматування відповідає рівню глав, номера яких будуть використані. Можна вибрати один із стилів заголовків Заголовок1 . Заголовок9. У поліразделитель задається роздільник між номером сторінки й номером глави. Установивши усі параметри, слід натиснути OK, після чого знову з'являється вікно Номера страниц. Тут також необхідно натиснути OK і усі сторінки документа будуть пронумеровані.
Команди Меню
документі, а також завершити роботу з редактором формул.
Ці команди доступні тільки у тому випадку, якщо редактор формул був
запущений як окреме застосування або після виділення формули була
вибрана команда «Правка | Объект Формула | Открыть».
Команда Дія
«Обновить» Поновлення формули в документі без закриття вікна редактора
формул
«Выход и возврат в документ» Закриття всіх вікон редактора формул,
завершення роботи з ним та поновлення формули в документі (якщо до неї
були внесені зміни)
Команди меню «Правка»
Меню «Правка» містить команди, призначені для зміни формул. За допомогою
цих команд можна переміщати або копіювати елементи формул,
використовуючи буфер обміну.
Команда Дія
«Отменить» Відміна останньої виконаної дії. Якщо останньою операцією
була відміна, то вибір цієї команди приводить до відбудови скасованої
дії. Якщо відміна операції неможлива, команда у меню стає недоступною
«Вырезать» Видалення виділених елементів формули із занесенням їх до
буферу обміну. Попередній уміст буферу обміну губиться та не
відбудовується навіть після вибору команди «Отменить удаление в буфер»
«Копировать» Копіювання виділених елементів формули до буферу обміну.
Попередній уміст буферу обміну губиться та не відбудовується навіть
після вибору команди «Отменить копирование в буфер»
«Вставить» Вставка умісту буферу обміну в формулу в позицію курсору або
замість виділеного фрагменту. Якщо буфер обміну містить щось, крім
формули, на екрані з(явиться повідомлення про помилку
«Удалить» Видалення виділених елементів формули без занесення до буферу
обміну. Уміст буферу обміну не змінюється при виконанні цієї команди
«Выделить все» Виділення всієї формули, в тому числі її елементів, що
знаходяться за межами вікна
Команди меню «Вид»
Меню «Вид» містить команди, які визначають вигляд вікна редактора формул
та вигляд формул, що розташовані в ньому.
Команди зміни масштабу («100%», «200%», «400%» та «Масштаб») доступні
лише у тому випадку, якщо редактор формул був запущений як окреме
застосування або після виділення формули була вибрана команда «Правка |
Объект Формула | Открыть».
Команда Дія
«100%» Відображення формули в поточному вікні такого розміру, який вона
буде мати в документі або при виведенні на друк
«200%» Відображення формули у два рази більше звичайного розміру.
Команда не впливає на розмір формули в документі
«400%» Відображення формули в чотири рази більше звичайного розміру.
Корисна при прогляданні дрібних символів або при точному регулюванні
інтервалів та розмірів. Команда не впливає на розмір формули в документі
«Масштаб» Управління відображенням формули в поточному вікні
«Панель инструментов» Відображення або приховування панелі інструментів
редактора формул
«Обновить» Поновлення формули у поточному вікні зі збереженням поточного
масштабу. Корисна для приведення екрана в порядок
«Показать все» Включення та виключення відображення деяких спеціальних
ення та виключення відображення деяких спеціальних
символів на екрані, в тому числі символів табуляції та пропусків
Команди меню «Формат»
Меню «Формат» призначено для контролю за розташуванням формули та її
елементів. Перші п(ять команд відповідають за горизонтальне вирівнювання
елементів у купках та матрицях. Для використання команд вирівнювання
курсор або виділений фрагмент повинен розташовуватись у купці або
матриці. Для вирівнювання стовпців матриці служить команда «Матрица».
Примітка. Купкою називають розташовані по вертикалі одна під одною
формули або елементи формул. Утворити купку можна встановивши курсор у
кінці поля та натиснувши клавішу ENTER. При цьому нижче поточного поля
відкривається ще одне. Після заповнення нового поля натисніть клавішу
ENTER знову і так далі до формування купки потрібного розміру.
Команда Дія
«По левому краю» Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання
по крайньому лівому символу
«По центру» Переміщення рядків по горизонталі для вирівнювання їх
центрів
«По правому краю» Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання
по крайньому правому символу
«Выровнять по =» Переміщення рядків по горизонталі для їх вирівнювання
по знакам = та іншим знакам рівності або нерівності з розташуванням їх
один під одним
«Выровнять по ,» Переміщення рядків по горизонталі з розташуванням
десяткових ком в них одна під одною
«Матрица» Дозволяє змінити утворену матрицю. Для використання цієї
команди слід або розташувати курсор усередині цієї матриці, або виділити
її. Після цього треба дати відповіді у вікні діалогу такому самому, що і
при утворенні матриці
«Интервал» Дозволяє визначити розташування елементів формули
Команди меню «Стиль»
Кожна з команд меню «Стиль» служить для присвоєння визначеного стилю або
шрифту виділеній групі символів у формулі або для контролю за
присвоєнням стилів та шрифтів кожному символу, що вводиться. Будь-який
стиль або шрифт можна застосовувати напрямки, використовуючи команду
«Другой», або перевизначити вбудований стиль, використовуючи команду
«Определить».
Команда Дія
«Математический» В більшості випадків слід використовувати саме цей
стиль тому, що в ньому розрізняються функції та змінні, а їх
форматування виконується по-різному
«Текст» Вибір цього стилю полегшує введення звичайного тексту в формулу.
В цьому стилі замість інтервалів, що автоматично вставляються, для
вставки пропусків використовується клавіша ПРОПУСК
«Функция» Ця команда служить для присвоєння послідовності символів стилю
«Функция», якщо редактор формул не розпізнав імені цієї функції
«Переменная» Ця команда служить для присвоєння послідовності символів
стилю «Переменная», якщо редактор формул розпізнав помилково цю
послідовність як ім(я функції
«Греческий» Символам нижнього регістру присвоюється стиль L.C. Greek, а
верхнього регістру — U.C. Greek
«Матрица-вектор» Цей стиль присвоюється об(єктам типу матриця-вектор
«Другой» Дозволяє присвоїти форматування символів або шрифт напрямки
«Определить» Дозволяє визначити стилі для використання їх у формулах
Дозволяє визначити стилі для використання їх у формулах
Команди меню «Размер»
Кожна з команд меню «Размер» дозволяє присвоїти визначений тип розміру
або виділеній групі символів, або символам, які будуть введені потім.
Команда Дія
«Обычный» Присвоєння звичайного розміру символам
«Крупный индекс» Присвоєння розміру крупного індексу
«Мелкий индекс» Присвоєння розміру дрібного індексу
«Крупный символ» Присвоєння розміру крупного символу
«Мелкий символ» Присвоєння розміру дрібного символу
«Другой» Дозволяє присвоїти конкретний розмір символам
«Определить» Дозволяє змінити визначення перших п(яти розмірів,
перерахованих у меню
Користування автотекстом
Команда Автотекст дозволяє автоматизувати вставку в документи часто використовуваних слів, фраз або графічних елементів. Як елемент автотексту використовуються поштові адреси, стандартні пункти договору, найменування товарів, що відпускаються, або малюнки, адреси електронної пошти, список персональних даних з адресної книги Outlook. Кожен текстовий або графічний елемент, що зберігається у вигляді елементу автотексту, отримує своє унікальне ім'я. Введення імені елементу забезпечує вставку автотексту в документ.
Word пропонує як ім'я елементу перші слова виділеного фрагмента. Ви можете ввести інше ім'я елементу. Для збереження елементу разом з його форматуванням включите символ абзацу у виділений фрагмент.
Мал. 5.4 Діалогове вікно, використовуване для створення елементу автотексту
Word містить готовий набір елементів автотексту: що часто зустрічаються вделовой листуванню слова і вираження типа У відповідь на, довідкові відомості про відкритий файл: Дата створення, Ім'я файлу, Повне ім'я файлу і тому подібне Для вставки елементу автотексту введіть в документ декілька перших символів його імені. Висвітиться підказка з елементом автотексту. Натискуйте клавішу Enter або F3, аби прийняти пропозицію або продовжите введення.
Роботу з автотекстом полегшує панель інструментів Автотекст (AutoText) (мал. 5.6). Її можна відображувати наступними способами:
1. Вибрати в меню Вигляд (View) команди Панелі інструментів (Toolbars), Автотекст (AutoText).
2. Натискувати кнопку Панель (Show Toolbar) у діалоговому вікні Автозаміни (Autocorrect) на вкладці Автотекст (AutoText) (див. мал. 5.5).
Автотекст і автозаміна — дуже зручні засоби, які збережуть вам багато часу. Вони зв'язані між собою, але у них різні цілі.
• Автозаміна шукає помилки набору і правопису, що часто зустрічаються, у вашому документі і автоматично виправляє їх, як тільки вони з'являються. Наприклад, ви можете вказати, що слово вінегрет завжди потрібно замінювати на венігрет.
• Автотекст дозволяє визначити і зберегти текстові блоки, що часто використовуються, и/или графічні об'єкти і вставляти їх в документ у міру потреби. Наприклад, ви можете вказати як елемент автотексту своє повне ім'я і адресу і вставляти його в документ за допомогою всього лише декількох клавіш.
Визначення елементу автозаміни
Елемент автозаміна виконує дві основні функції. Одна з них виявляє помилки у використовуванні прописних букв (наприклад, ви, можливо, постійно забуваєте писати пропозицію з прописної букви). Друга функція пов'язана з виправленням орфографічних помилок і додаванням спеціальних символів. Таким чином, автозаміна може автоматично замінювати тект на текст і -> на символ стрілки. У Word є безліч елементів автозаміни, що використовуються за умовчанням, — ви можете доповнити цей список своїми елементами.
Текст автозаміни може бути звичним текстом, який відформатує так само, як і текст абзацу, в який він буде вставлений, або ж текстом, що зберігає власне форматування. Для того, щоб створити елемент автозаміни, виконайте наступне.
1. Якщо ви хочете зберегти параметри форматування разом з текстом, виділіть текст, що відформатує, в документі. Якщо ви хочете створити текст автозаміни у вигляді окремого абзацу, переконайтеся, що виділили спеціальний символ кінця абзацу. Якщо ж ви хочете створити елемент автозаміни у вигляді звичного тексту, виділяти його необов'язково.
2. Виберіть команду Сервіс -> Автозаміна для відкриття діалогового вікна Автозаміна (мал. 15. 1).
3. Введіть текст, який повинен бути замінений в полі Замінити. Це той текст, який буде замінений, якщо ви наберете його в документі.
4. Якщо ви виділили текст документа на першому кроці, він вже буде виведений в текстовому полі На. Інакше наберіть потрібний текст в полі На.
5. Виберіть перемикач Форматований текст, якщо хочете зберегти форматування замінюючого тексту, або Звичний текст для вставки тексту без форматування.
6. Клацніть на кнопці Додати. Якщо замінюючий текст, тільки що визначений вами, вже внесений в список, Word запитає, чи хочете ви замінити його. Якщо так — клацніть на кнопці Так, інакше — на кнопці Немає.
7. Клацніть на кнопці ОК.
В процесі редагування документа автозаміна вибирає тільки цілі слова. Наприклад, якщо ви набираєте документ. Word не замінить його словом документ до тих пір, поки ви не введете після нього пропуск, крапку або не натиснете яку-небудь іншу клавішу, вказуючу на кінець слова.
Мал. 15. 1. Діалогове вікно Автозаміна
Зміна параметрів автозаміни
Параметри автозаміни можна міняти так, щоб вони задовольняли вашим потребам. Для цього потрібно зробити наступне.
1. Виберіть команду Сервіс -> Автозаміна, щоб відкрити діалогове вікно Автозаміна (див. мал. 15. 1).
2. Виконайте що-небудь з нижчеперерахованого (залежно від того, що вам потрібно).
• Для зміни дій автозаміни по виправленню прописних букв встановіть або зніміть три верхні прапорця діалогового вікна.
• Щоб зробити можливою або, навпаки, недоступною автоматичну заміну тексту, встановіть або зніміть прапорець Замінювати при введенні.
• Для знищення елементу автозаміни виділите його в списку, відредагуйте текст в полі На і клацніть на кнопці Замінити.
• Для зміни тексту автозаміни виберіть його в списку і клацніть на кнопці Видалити.
3. Клацніть на кнопці ОК.
Word дозволяє набудувати такі функції автозаміни: Усувати дві прописні букви на початку слова і Робити перші букви пропозицій прописними.
• Звично ініціали і інші абревіатури складаються з двох прописних букв і більш, тому автозаміну можна відмінити в таких випадках.
• Word змінює на прописну першу букву пропозиції, виходячи з того, що попередня пропозиція закінчується крапкою або іншим символом кінця пропозиції. Проте може вийти, що пропозиція містить скорочення з крапкою (наприклад, див.), і ви зовсім не збираєтеся писати наступне слово з прописної букви. У Word є список абревіатур, які за умовчанням ігноруються, ви можете змінити його.
От як набудувати параметри виправлення прописних букв.
1. Виберіть команду Сервіс -> Автозаміна для відкриття діалогового вікна Автозаміна.
2. Клацніть на кнопці Виключення, щоб відкрити діалогове вікно Виключення при автозаміні.
3. Клацніть на корінці вкладки Дві Прописні, потім введіть абревіатуру, яку потрібно ігнорувати, в текстове поле не замінювати і клацніть на кнопці Додати. Виділіть невживане вами скорочення із списку і клацніть на кнопці Видалити, щоб видалити його із списку.
4. Клацніть на корінці вкладки Перша буква і введіть абревіатуру, яку слід ігнорувати, в текстове поле не замінювати прописною буквою після, потім клацніть на кнопці Додати. Виділіть абревіатуру в списку і клацніть на кнопці Видалити для видалення її із списку.
5. Клацніть на кнопці ОК, щоб повернутися в діалогове вікно Автозаміна.
Помітьте, що автозаміна працює тільки з текстом, який ви набираєте. При відкритті вже створеного документа автозаміна не виправляє помилки в ньому.
Створення елементу автотексту
Word дозволяє зберігати будь-який текст і малюнки у вигляді пойменованого елементу автотексту. Потім ви легко зможете вставити малюнок або текст в документ, набравши або виділивши ім'я відповідного йому елементу.
Основне вікно
Після запуску Word у системі Windows на екрані з’являється головне вікно Word, фрагменти якого з відповідними поясненнями наводяться нижче. Зауважимо лише, що Word має потужні засоби настройки системи і тому вигляд головного вікна може бути суттєво іншим.
Заголовок редактора разом із іменем документа, що редагується
Головне меню редактора
Стандартна панель інструментів
Панель форматування
Лінійка
Кнопка звичайного режиму
Кнопка режиму розмітки
Кнопка режиму структури
Горизонтальна смуга прокрутки
Рядок стану
Елементи вікна Word
Після запуску текстового процесора на екрані відображується вікно додатка (мал. 3.1). Відкритий документ відображується в робочої зони вікна додатка. Елементи вікна Word загальні для всіх додатків Office були розглянуті в главі 2 (см, мал. 2.1).
Мал. 3.1. Елементи вікна Word, використовувані для перегляду документа:
1 — вішка розбиття вікна на частини; 2 — кнопка переміщення документа у вікні на один рядок вгору; 3 — бігунок вертикальна смуга прокрутки; 4 — кнопка переміщення документа у вікні на один рядок вниз; 5 — кнопка переміщення документа у вікні до попереднього об'єкту; 6 — кнопка вибору об'єкту переходу; 7 — кнопка переміщення документа у вікні до наступного об'єкту; 8 — кнопка Звичайний режим, 9 — кнопка веб-сервер-документ; 10 — кнопка Режим розмітки; 11 — кнопка Режим структури; 12 — кнопка Режим читання; 13 — кнопка зсуву документа у вікні вліво; 14 — горизонтальна смуга прокрутки, 15 — кнопка зсуву документа у вікні управо
Вішка розбиття вікна на частини
Над вертикальною смугою прокрутки розташована вішка розбиття вікна на частини 1 (маркер розділення). Її використання розглянуте нижче в цій главі, в розділі «Розділення вікна на дві частини».
Смуги прокрутки
Прокрутка (scrolling) є електронним еквівалентом читання документа, що скачав в рулон, на відміну від перевертання сторінок книги. Клацання мишею на кнопці, розташованій на кінці смуги прокрутки, переміщає вміст вікна Microsoft Word на один рядок. Після клацання кнопки 2 документ переміщається на один рядок вниз, кнопки 4 — на один рядок вгору.
Один з найшвидших способів переходу на потрібну сторінку документа — переміщення бігунка (3) вертикальної лінійки прокрутки вгору або вниз, утримуючи такою, що натискує кнопку миші. Поряд з бігунком висвічується заголовок розділу, що переглядається, і номер сторінки, яка відображуватиме на екрані, якщо відпустити кнопку миші (мал. 3.2).
Мал. 3.2 Номер сторінки і заголовок, які висвічуються поруч
Натискуйте кнопку 6 — Вибір об'єкту переходу (Select Browse Object) (див. мал. 3.1) і поряд з нею відображуватиметься вікно (мал. 3.3), що дозволяє задати об'єкт, відносно якого вироблятиметься переміщення у вікні документа після натиснення кнопки 5 або 7. Можна не клацати мишачу кнопку вибору об'єкту переходу (6), а натискувати поєднання клавіш Alt+Ctrl+Home.
Мал. 3.3 Кнопок, що дозволяють вибрати типа об'єктів, між якими вироблятиметься переміщення: 1 — поля, 2 —концевые виноски, 3 — виноски, 4 — примітки, 5 — розділи, 6 — сторінки, 7 — перейти, 8 — знайти, 9 — виправлення, 10—заголовки, 11 — малюнки, 12 — таблиці
Для перегортання документа натискуйте кнопку (1) із зображенням сторінки, для переміщення між малюнками — кнопку (11) із зображенням малюнка. Аби переміщатися від одного заголовка в документі до іншого, як об'єкт переходу слід вибрати Заголовки (Heading) (9). Натискуючи кнопки попередній і наступний об'єкт, ви зможете швидко переміщатися між сторінками, розділами, примітками, малюнками, заголовками, таблицями і тому подібне
Кнопки 8 — 12 на горизонтальній смузі прокрутки використовуються для швидкого переходу в різні режими перегляду документа (див. далі в цій главі розділ «Режими перегляду документа»).
Рядок стану
У рядку стану відображується інформація про положення курсора, включені індикатори, мову введення. На мал. 3.4 показана рядок стану (Status bar) при перегляді документа в режимі розмітки. Для її відображення на екрані необхідно вибрати в меню Вигляд (View) команду Рядок стану (Status Bar).
Мал. 3.4. Рядок стану
Призначення елементів рядка стану розглянуте нижче:
1 — Стор. номер (Page number) — номер поточної сторінки, відповідно до схеми логічної нумерації, що показується у вікні;
2 — Разд. номер (Section number) — номер розділу сторінки, що показується у вікні;
3 — Номер/номер (number/number) — номер поточної сторінки і загальна кількість сторінок документа, грунтуючись на дійсному або фізичному лічильнику;
4 — На (At) — відстань по вертикалі від курсора до верхнього краю аркуша. Якщо курсор знаходиться поза вікном, то значення не відображується;
5 — Cт. (Ln) — кількість рядків від курсора до верхнього краю сторінки. Якщо курсор знаходиться поза вікном, то значення не відображується;
6 — Кіл (Col) — кількість символів від лівого поля до курсора. Враховуються пропуски і символи табуляції. Якщо курсор знаходиться поза вікном, то значення не відображується;
7 — ЗАП (REC) — індикатор режиму запису макросу (macro recorder status). Подвійне клацання індикатора включає або вимикає запис 'макросу. Яскраві букви свідчать про включення режиму, бляклі — про виключення. При вимкненому записі макросу цей індикатор недоступний;
8 — ІСПР (TRK) — індикатор режиму запису виправлень (track changes status). Подвійне клацання індикатора включає або вимикає цей режим. Детальніше цей режим розглянутий в главі 4, в розділі «Внесення до документа виправлень»;
9 — ВДЛ (ЕХТ) — індикатор режиму виділення (extend selection mode status). При включеному режимі виділення натиснення на клавіші переміщення курсора наводить до виділення фрагмента. Індикатор режиму виділення включається клавішею F8, вимикається клавішею Esc або клацанням миші індикатора. Подвійне клацання індикатора включает/выключает, вказаний режим;
10 — ЗАМ (OVR) — індикатор режиму заміни (overtype mode status). Якщо режим заміни символів активний, то символ, що вводиться з клавіатури, замінює символ, розташований на місці розташування курсора. Режим заміни включается/выключается подвійним клацанням індикатора або клавішею Insert;
11 — індикатор мови — висвічує підказку про використовувану мову, наприклад, російський (Росія) (Russian (Rus)). Подвійне клацання індикатора відкриває діалогове вікно Мова (Language)що дозволяє помітити виділений текст, як російський (Росія), англійський (США) і т.д.;
12 — Орфографія (Spelling and Grammar Status). В процесі перевірки правопису на значку відображується перо, що пересувається по книзі. Якщо помилок не знайдено, то з'являється значок перевірки. Якщо була знайдена помилка, то з'являється знак X червоного кольору. Аби перейти до наступного слова, що містить помилку, двічі клацніть значок.
У рядку стани можуть відображуватися:
індикатор режиму фонового збереження (background save status). При збереженні документа у фоновому режимі з'являється пульсуючий значок диска ;
індикатор режиму фонового друку (background print status). Значок принтера відображується під час друку документа. Число поряд із значком принтера показує номер друкованої сторінки .
Подвійне клацання рядка стану в області елементів 1 —6 відкриває діалогове вікно Знайти і замінити (Find and Replace) з відкритою вкладкою Перейти (Go To) (див. главу 4, розділ «Пошук символів, фрагментів тексту і параметрів форматування»).
Для відображення на екрані рядка стану виберіть в меню Сервіс (Tools) команду Параметри (Options) у діалоговому вікні Параметри (Options) відкрийте вкладку Вигляд (View) клацнувши її ярличок, і в групі Показувати (Show) встановите прапорець рядок стану (Status Bar) (див. главу 11, мал. 11.2).
Горизонтальна і вертикальна лінійки
Горизонтальна лінійка (ruler) має вигляд смуги, розташованої у верхній частині вікна документа нижче за панель інструментів (мал. 3.5). Якщо ви знаходитеся в режимі розмітки, то видно друга вертикальна лінійка біля лівого кордону вікна (режим розмітки розглянутий нижче).
Зображення лінійок з'являється або зникає після вибору команди Лінійка (Ruler) у меню Вигляд (View).
Горизонтальна лінійка використовується для завдання нестандартного розміру полий сторінки, ширини колонок і стовпців, відступів абзаців, позицій табуляції абзацу, в якому знаходиться курсор. (Точніше ці параметри встановлюються за допомогою вікон діалогу.) Вертикальна лінійка дозволяє контролювати розміри верхнього і нижнего полий сторінки і висоту рядків в таблиці.
На лінійках видно дві області: затемнена — що позначає поля і світла — область розташування тексту на аркуші. Для зміни розміру поля в режимі розмітки сторінки встановите курсор на лінійці на межі поля — він набере вигляду двонаправленої стрілки <-> . При переміщенні кордону областей мишею утримуйте тій, що натискує кнопку миші. Розташування тексту на сторінці при цьому міняється. Для відображення чисельного значення розміру поля сторінки при переміщень на лінійці межі тексту мишею натискуйте клавішу Alt. Установка позицій табуляцій з використанням лінійок, видалення маркерів табуляції розглянуте в главі 6, в розділах «Форматування абзацу» і «Табуляція».
Мал. 3.5 Відображення чисельного значення розміру верхнього поля сторінки
На лінійці можна встановити одну з наступних одиниць виміру: дюйми (inches), пункти (points), сантиметри (centimeters) або списи (picas). (Співвідношення між цими одиницями приведене в главі 6, в розділі «Використання різних шрифтів для оформлення документа»)