Інформаційна база ідентифікації товарів
Інформаційна база ідентифікації включає в себе:
- Нормативні документи, які регламентують показники якості та можуть бути використані для цілей ідентифікації (ГОСТ, ДСТУ, ТУ)
- Техні́чна документа́ція — сукупність документів, необхідних і достатніх для безпосереднього використання на усіх стадіях життєвого циклу продукції. Технічну документацію стосовно етапів життєвого циклу продукції можна поділити на вихідну, проектну, робочу, інформаційну.
- Товаросупровідні документи (ТСД)- документи, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації партій товарів на всьому шляху товаропросування. На відміну від нормативних документів ТСД мають слабку правову основу. Вимоги до оформлення багатьох із них регламентовані недостатньо або зовсім не встановлені. Відсутність уніфікованого підходу призводить до різноманіття форм упорядкування ТСД та ускладнює аналіз і порівнянність відомостей, наведених в аналогічних документах. Виняток становлять тільки свідоцтва про якість, нормативна база яких закладена у законах, стандартах, правилах та інструктивних листах Держкомстандарту України.
До числа обов'язкових документів відносять товарно -транспортні накладні , рахунки та рахунки - фактури , посвідчення про якість , сертифікати відповідності чи декларації про відповідність. Ідентифікацію ТСД можуть проводити експерти при документальній експертизі або спеціалісти ( товарознавці , менеджери , приймальники товарів ) при прийманні товарів за кількістю і якістю.
Справжність і правильність заповнення документів встановлюють за наявності необхідних реквізитів : підписів , печатки організації -постачальника , назви та реквізитів постачальника. Крім того , необхідно провести перехресне звірення основних характеристик товару ( видова і марочна назва , організація - виробник ) , зазначених в різних документах ( накладних , сертифікатах , посвідченнях про якість та ін..
- Ідентифікація упаковки - встановлення відповідності упаковки вимогам безпеки і
сумісності , що пред'являються нормативними документами , а також відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах. Метою такої ідентифікації є запобігання якісних і кількісних втрат за рахунок використання упаковки товарів з урахуванням їх властивостей. Крім того , при ідентифікації упаковки може бути виявлено відповідність виду , розмірів і ємності упаковки вимогам, що пред'являються до кількості фасованих товарів . Розміри упаковки не повинні вводити споживача в оману щодо кількісних характеристик упакованого товару.
- Ідентифікація маркування - встановлення достовірності відомостей , зазначених
у маркуванні , і визначення їх відповідності інформації в товаросупровідної документації, а також зовнішнім виглядом товару.
При цьому виді ідентифікації перевіряють відповідність основоположною товарної інформації у маркуванні товару з інформацією у товаросупровідних документах. Ідентифікуючі ознаки товарної партії : найменування товару і виробника , дата випуску , термін придатності до певної дати або термін зберігання , код ОКП і інші ознаки , які повинні збігатися у маркуванні і в товаросупровідних документах.
Для окремих продовольчих товарів передбачені спеціальні інформаційні знаки для партионной ідентифікації ( номер зміни , вибійки , варіння і т. П. ) , Дубльовані на етикетках , кришках консервних банок , поверхні товару ( сири ) і т. п.
15.Маркування як засіб ідентифікації товарів.
Важливим засобом ідентифікації продуктів харчування є маркування, що містить інформацію, яку можна використати з метою ідентифікації (назва, вид, сорт товару, основний хімічний склад, сировина, тощо).
Маркування – це текст, умовні позначення, малюнки, нанесені на упаковку або товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виробників, кількісні та якісні характеристики товару.
Основні функції маркування: інформаційна, ідентифікаційна, емоційна, мотиваційна, вказівна, обмежувальна.
Основні вимоги до маркування: достовірність, доступність, достатність. Специфічні вимоги до маркування: чіткість, наочність, однозначність тексту, відповідність споживчим властивостям товару, використання незмивних, стійких фарб, дозволені органами Держсанепідслужби.
Елементи маркування: текст, позначення, малюнок. Текст має найбільшу питому вагу (50-100%), виконує всі основні функції маркування, але найбільш властиві – інформаційна та ідентифікаційна. Малюнок на маркуванні не завжди присутній, відрізняється високим ступенем доступності та виконує емоційну, мотиваційну, ідентифікаційну функції. Умовні позначення в основному для виробничого маркування, їх мета – ідентифікувати товар конкретної фірми.
Залежно від місця нанесення маркування буває виробниче (нанесене виробником) та торговельне (нанесене продавцем на чеки, пакування, товар).
На виробничому повинні бути нанесені такі данні: назва продукту, назва, адреса, телефон виробника та виробничих потужностей, к-ть нетто, склад, калорійність, спож. цінність, кінцеву дату споживання, № партії, умови споживання, зберігання, застереження.
Для маркування використовуються етикетки, кольєретки, штампи, ярлики, вкладиші.