Проблеми екологістики на макрорівні

Екологістика має концентрувати увагу на таких питаннях:

• оцінка й вибір постачальників;

• переробка й використання відходів;

• вибір перевізників;

• 3 EEY (Enhanced Environmentally Prienclly Vehicle — Особливо екологічний автомобіль) - найвищий екологічний стандарт, що застосовується в ЄС, йому повністю відповідають NGY (вантажні автомобілі на природному газі);

• проектування товару;

• пакування й маркування товару.

Перший напрям означає, що при виборі постачальника необхідно приділяти істотну увагу "екологічній характеристиці" (яку сировину він використовує, як переробляє відходи, чи використовує екологічне пакування, як зменшує витрати пального тощо). Прикладом такого підходу є компанії - виробники меблів у США. зокрема при закупівлі деревини. Оскільки більшість постачальників цінної тропічної деревини — країни, що розвиваються, від них вимагають документ про ''екологічну свідомість". Меблеві компанії тісно співпрацюють із Фундацією тропічних лісів (Tropical Forest Foundation) та Міжнародною організацією тропічної деревини (International Tropical Timber Organization). Такі ж високі екологічні вимоги використовують хімічні підприємства. Так, компанія "Dow Corning of Midland" (штат Мічиган) дуже суворо оцінює своїх постачальників, тобто інші хімічні компанії, при цьому головний критерій вибору партнера — ступінь екологічного ризику при закупівлі конкретного хімікату, що визначається його якістю (ступенем чистоти). Отже, компанія Dow обирає тих постачальників, які відповідають екологічним стандартам своєї галузі. Переробка й використання відходів є дуже важливим питанням екологістики, оскільки підприємства в розвинутих країнах постають перед проблемою як утилізувати відходи, адже нові площі під звалища знайти дуже складно, а старих не вистачає.

Дуже важливий компонент екологістики підприємства — вибір перевізника та безпечне транспортування вантажів, особливо, коли йдеться про небезпечні матеріали. Це питання є актуальним для хімічних підприємств, тому компанія "Dow Chemical" вважає екологічні вимоги першочерговими, коли визначає транспортну політику в ланцюгах постачання. Хоча такі заходи вимагають додаткових витрат, компанія підрахувала, що втрати від екологічного забруднення при можливих аваріях (разом із судовими позивами) є набагато більшими. Компанії, що прагнуть стати лідерами екологістики, застосовують екоаналіз "життєвого циклу продукту" (ЖЦП), який виявляє всі можливі екологічні проблеми товару. Такий підхід вимагає певних зусиль, однак забезпечує екологічну адаптованість товару протягом його "життя". У процесі проектування багато компаній одразу розробляють шляхи повторного використання продукту або його переробки. Упаковка теж має "екологічний вимір". Так гофрований картон використовують частіше, бо його легше переробити. Стандартні металеві контейнери багаторазового використання є своєрідним "канбаном" (сигналом) потреби доставки "точно у термін" покупцю або постачальнику. Щоб упаковку швидше переробити, треба знати її хімічний склад, тому деякі компанії вимагають від постачальників маркувати упаковку або супроводжувати відповідним документом.

Екологічний стан логістичних систем підприємств, їхніх ланцюгів постачання безпосередньо впливає на глобальну екосистему, яка відчуває на собі сукупну дію екологістичних чинників, зокрема, особливо шкідливого для природи впливу транспорту, на який нині припадає одна третина всіх витрат енергії в розвинених країнах.

Виділяють такі напрями впливу логістики на глобальну екосистему:

• парниковий ефект;

• забруднення навколишнього середовища;

• руйнування озонового шару;

• використання відходів.

Парниковий ефект. Екологістика також має брати участь у розв'язанні цього завдання, оскільки вона займається вибором виду транспорту та перевізника, визначенням оптимальних схем і маршрутів доставки товарів тощо. Так екологістика пропонує більше використовувати комбіновані перевезення, щоб зменшити частку автотранспорту на користь менш екологічно шкідливої залізниці та інших видів транспорту. Також на вміст СО2 впливає складське та транспортне господарство, особливо при їхньому екологічно невиваженому проектуванні, функціонуванні та розміщенні. Забруднення навколишнього природного середовища в логістиці, насамперед, пов'язане з використанням автотранспорту, що вважається головним забруднювачем, зокрема в розвинених країнах., оскільки "екологічно чистих" двигунів поки що немає, завдання щодо автотранспорту у сфері екологістики полягає у стабілізації та зменшенні обсягу дорожнього руху. Причому це стосується не тільки вантажних автоперевезень, а й адміністративних. Руйнування озонового шару, як відомо, пов'язано з використанням речовин CFC (chlorfluorcarbon або фреон) при виробництві аерозольних препаратів і холодильників компресійного типу. Це питання є також актуальним для екологістики у зв'язку з широким використанням транспортних засобів і складів із холодильним устаткуванням (автопоїзди-рефрижератори, залізничні вагони- холодильники). Логістичні, торговельні, промислові фірми ще не усвідомили повною мірою стратегічну важливість цієї проблеми і продовжують викидати в атмосферу речовини, що знижують озон. Використання відходів є актуальним питанням для екологістики не тільки в масштабі окремої фірми (про що вже йшлося), але й у глобальному вимірі, оскільки нагромадження відходів є світовою екологічною проблемою, шкідливий вплив якої на природу стрімко зростає з часом. Екологістика розглядає цю проблему в таких площинах: зовнішнє пакування; транспортні й складські відходи: утилізація транспортних засобів. Щодо зовнішнього пакування, то фірми розвинених країн прикладають значних зусиль, щоб ви- користовувати багаторазові пакувальні матеріали, багаторазові контейнери тощо. Транспортні відходи — це зношені автошини, вичерпані акумулятори, замінене моторне масло тощо. Утилізація зношених автопокришок є великою проблемою у світовому масштабі, особливо в розвинених країнах. Так, тільки у Великій Британії їхня кількість щорічно збільшується на ЗО млн., при цьому значний відсоток не переробляється, а потрапляє на смітники. У масштабі Європейського Союзу поставлено вимогу, щоб з 2000 р. всі зношені автошини було відновлено, перероблено або спалено як паливо, і щоб жодне "колесо" не забруднювало природу. Така сама вимога висувається щодо акумуляторів і моторних масел та мастил, для яких розроблено спеціальні технології переробки. Утилізація "списаних" транспортних засобів наприкінці їхнього "життєвого циклу" передбачає не просто відправку на металобрухт, а використання схеми "ремонт — повторне використання — переробка". Прикладом сформованої екологістичної системи в Україні є передача відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів і нафтопродуктів на подальшу утилізацію ДП Західне Українського AT "Вторколірмет" та на нафтобази Волинської області. Функціонує логістичний ланцюг "металовідходи м. Луцька — ЗАТ "Укрвторчормет" м. Донецька. Отже, екологістика досліджує екологічні проблеми сфери транспортно- логістичних послуг як на рівні окремого підприємства, так і на регіональному, державному та глобальному рівнях. Вона грунтується на теоретико- методологічних і практично-методичних засадах, які, проте, потребують подальшої розробки. У цьому й полягає роль екологістики як чинника "сталого" бізнесу, в тому числі в Україні.