Класифікація фінансових потоків
Глобалізація світової економіки призводить до суттєвого ускладнення руху фінансових засобів, що вимагає розробки нових науково обґрунтованих методик, які б дозволили ефективно організовувати та управляти фінансовими потоками як у масштабі окремого підприємства, так і країни, інвестиційного угрупування, всього світу. Саме такі можливості забезпечує фінансова логістика як новітній науково-практичний напрямок, що розглядається нами як складник логістики послуг. Наукові джерела та публікації з теми даного розділу є нечисленними, зокрема з фінансово-банківської логістики. Останній напрямок в Україні розробляють А.І. Бланк, В.Б. Захожа, Г.В. Ситник, І.Г. Смирнов.
З позиції бізнесу фінансова логістика являє собою інструмент управління грошовими потоками, що дозволяє забезпечити фінансову прибутковість підприємства та збільшити його ринкову вартість. Об’єктом дослідження фінансової логістики є, в першу чергу, головний потік –грошовий, а також допоміжні (обслуговуючі) потоки –інформаційний, матеріальний, кадровий. Грошовий потік визначається, як “сукупність розподілених в часі надходжень та витрат грошових коштів, шо генеруються господарчою діяльністю підприємницького суб’єкта”. Це визначення можна віднести не тільки до фінансової логістики мікрорівня (підприємство), але й до мезо-, макро-, мега-, метарівнів. У літературі наводиться детальна класифікація грошових потоків за 12 ознаками.
Так, залежно від мірила обслуговування господарського процесу (I) виділяють: а) фінансовий потік підприємства в цілому, б) фінансові потоки за певними напрямками та видами господарської діяльності підприємства; в) фінансові потоки окремих структурних підрозділів; г) фінансові потоки за окремими господарськими операціями.
За напрямком руху (II): а) вхідний (позитивний) потік,; б) вихідний (негативний).
За видами господарської діяльності (III) виділяють фінансові потоки: а) з операційної діяльності; б) з інвестиційної діяльності, в) з фінансової діяльності.
За вартісним складом (IV): а) валовий, б) чистий,
За ступенем пріоритетності (V): а) пріоритетний фінансовий потік; б) другорядний потік.
За відношенням до певного інвестиційного проекту (VI): а) діючий фінансовий потік; б) ретроспективний.
За рівнем достатності обсягу (VII): а) надлишковий фінансовий потік; б) дефіцитний.
За вартісною оцінкою в часі (VIII): а) поточний фінансовий потік; б) майбутній.
За характером грошового потоку відносно підприємства (IX): а) внутрішній грошовий потік; б) зовнішній.
За формою використання грошових коштів (X) бувають: а) готівковий потік; б) безготівковий.
За видом валюти, що використовується, (XI) виділяють: а) фінансові потоки в національній валюті; б) фінансові потоки в іноземній валюті.
За можливістю регулювання процесу управління (XII) розрізняють: а) потоки, що підлягають регулюванню; б) потоки, що не підлягають регулюванню.
Грошовий потік як об’єкт управління у фінансовій логістиці характеризується певним набором параметрів, з кожним з яких пов’язаний певний набір інформації та показники фінансового стану закладу. Виділяють наступні параметри грошових потоків: розмір (сума грошового потоку); швидкість; ступінь регулярності; ступінь рівномірності; рівень збалансованості; рівень синхронності; ступінь ліквідності.
Вивчення особливостей функціонування грошових потоків дозволяє визначити функції фінансової логістики, які розподіляються на комплексні та елементарні. В свою чергу комплексні функції фінансової логістики включають дві групи логістичної активності: ключові та підтримуючі. Перші спрямовані на оптимізацію основних параметрів грошових потоків з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства. Ці функції передбачають наступне:
1.Управління залишками грошових коштів з метою забезпечення необхідного запасу грошей на рахунках закладу для досягнення стандартів платоспроможності, уникнення знецінення під впливом чинників часу та інфляції.
2.Управління дебіторською заборгованістю, в процесі якого обгрунтовується частка продажу в кредит, період надання відстрочки платежу, розмір цінових дисконтів, порядок інкасування та форми рефінансування дебіторської заборгованості.
3.Управління кредиторською заборгованістю, в межах якого визначається частка закупівель у кредит, терміни надання товарного кредиту, встановлюється графік погашення кредиторської заборгованості тощо.
4.Управління банківським кредитом, що передбачає обгрунтування необхідного розміру кредиту, виду акредитиву, термінів кредитування, умов погашення відсотків та основної суми боргу тощо.
5.Управління фінансовим лізингом, яке охоплює визначення суми угоди, розміру та форми лізингового платежу, періоду кредитування тощо.
6.Управління облігаційною позикою, в процесі якого обгрунтовується розмір позики, номінал облігацій, умови і порядок розміщення емісії облігацій, рівень відсоткової ставки, періодичність сплати відсотків за облігаціями, умови погашення облігацій.
7.Управління інвестиціями, в т.ч. обгрунтування та вибір інвестиційних проектів, схем їх фінансування тощо.
8.Формування дивідентської політики, в процесі якого обирається її принциповий тип, встановлюється оптимальне співвідношення частин прибутку, що споживаються та капіталізуються, визначаються форми дивідентських виплат.
9.Формування податкової політики, в межах якої оптимізуються розміри податкових платежів за їх окремими видами.
10.Управління поточними витратами, що передбачає заходи з оптимізації витрат, визначення їх пріорітетності та термінів фінансування.
Щодо підтримуючих функцій фінансової логістики, то вони спрямовані на створення найсприятливіших умов до реалізації її комплексних логістичних активностей. Вони включають процес моніторингу, аналізу та планування грошових потоків. Реалізація цих функцій дозволяє оцінювати стан грошових потоків підприємства, фіксувати проблеми в їхньому русі, виявляти причини цього та розробляти заходи з вирішення проблем шляхом реалізації ключових функцій. Елементарні функції фінансової логістики скеровані на виконання операцій, пов’язаних з забезпеченням руху грошових засобів, включаючи дії з підготовки платіжних документів, з визначення форм розрахунків, з інкасування грошових коштів тощо. Всі функції фінансової логістики тісно пов’зані між собою і не можуть виконуватися відособлено одна від іншої. Їх склад, співпідпорядкованість та класифікація за складністю відповідають філософії тотального управління грошами на підприємстві.
До складу фінансової логістики відноситься і банківська логістика, скерована на оптимізацію грошових потоків клієнтів та банку шляхом побудови спеціальної внутрішньо-банкової організаційно-функціональної структури. В той же час, банківська логістика охоплює і баланс зовнішніх банківських зв’язків шляхом застосування кількісних та якісних показників ринку банківських послуг. Баланс банківських зв’язків складається з: балансу формування ресурсів; балансу використання ресурсів; балансу міжрегіональних зв’язків з різних видів банківської діяльності тощо.
Система балансів дає можливість виявити взаємозв’язки (грошові потоки), що виникають між банківською системою та окремими галузями виробництва, соціальним сектором, регіонами; показати участь певних підрозділів економіки у формуванні та використанні банківських ресурсів.