Схема вивчення класного колективу

Загальні відомості про клас.Склад учнів за віком, з них скільки хлопчиків і дівчаток.,Історія класу і його традиції.

- Загальна характеристика успішності і дисципліни.

- Відмітки неповні, неблагонадійні сім’ї.

Спрямованість класу як колективу.

- Мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності. Атмосфера в класі.

- Рівень загального розвитку учнів, широта інтересів. Характеристика професійних інтересів, улюблені уроки класу. Позитивні і негативні прояви взаємодії і взаємодопомоги в навчальній роботі- Інтерес класу до мистецтва, літератури, спорту тощо.

Організаційна структура класу як колективу.Коротка характеристика активу класу. Вимогливість до себе та до інших, авторитетність.

- Взаємовідношення учнів з активом класу.

- Чи є у класі угрупування, які з них більш авторитетні і чому?

- Чи є у класі пасивні учні, їх характеристика? Причини пасивності.

Інтелектуальна єдність класу.Чи знаходять учні спільну мову при розв’язанні загально класних проблем?

- Як сприймаються критичні зауваження з боку учнів класу та інших учнів?

- Загальна інтелектуальна активність класу.

Емоційна єдність класу.

- Емоційний тон класу: доброзичливість, симпатії, уважність, чуйність один до одного, сумісні переживання успіхів і невдач всього класу.

- Загальна емоційна атмосфера класу.

Вольова єдність класу.

- Чи здатні учні класу до подолання труднощів і перешкод?

- Колектив класу швидко і усвідомлено виконує загально прийняте рішення.

- Чи спостерігається в класі постійна готовність до подолань труднощів.

Керівництво класом як колективом.

- Вплив особистості класного керівника, вчителів на відношення в класі.

- Авторитет дорослих (класний керівник, вчителі) серед учнів класу.

- Здійснення індивідуального підходу до учнів.

Загальні висновки Дати характеристику рівня розвитку класного колективу.

Виділити позитивне і негативне в організації колективу класу. Рекомендації щодо подальшої роботи класного керівника з класом.

3. Скласти та обґрунтувати анкету для виявлення професійних інтересів учнів випускних класів.

Форми профорієнтаційої роботи:

1. профінформаційна,та профпропагандистська діяльність учителів-предметників в процесі викладання своїх дисциплін - коли учитель будує викладання своєї навчальної дисципліни під кутом зору її можливого застосування в тій чи іншій професії. Учитель зосереджує увагу дітей на тому, де і в яких сферах людської діяльності можназастосувати знання з дисципліни, яку він викладає.

Такий вид має великі можливості - у школярів появляється стійкий інтерес до того чи іншого. Формування інтересу позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей дитини, спонукає до глибшого вивчення самої навчальної дисципліни, відвідування факультативів.

2. Профінформаційний урок, під час якого здійснюється:

а) активізація інтересу до вивчення і вибору професії;

б) виховання активного і відповідального ставлення та здійснення

свідомого самостійного вибору професії;

в) стимул до самовиховання професійно значущих якостей особистості.

Профінформаційні уроки проводяться в рамках програми профінформаційного курсу "Основи вибору професії" або «Основи психологи та профорієнтації»

3. Професіографічна зустріч - один із способів вивчення професії, який передбачає зустріч з представником певної професії, що знайомить дітей зі змістом своєї професійної діяльності. Даючи аналіз своєї професійної діяльності, представник тої чи іншої професії обов'язково повинен зупинитися на таких питаннях як:

а) Чим приваблює професія?

б) Чому ця професія не кожному до вподоби?

в) Вимоги професії до того, хто збирається обрати ту чи іншу професію?

г) Чому не всі можуть справлятися з завданнями професійної діяльності?

д) Якими особистісними рисами необхідно володіти та які індивідуальні якості необхідно розвивати, щоб успішно працювати в даній сфер.

4. Професіоргафічна екскурсія - передбачає екскурсії на підприємства, в організації, профтехучилища, середні спеціальні та вищі навчальні заклади, зокрема під час проведення днів "відкритих дверей". Метою такого заходу є ознайомлення учнів із структурою сучасного підприємства, організації чи закладу, технікою, технологією, організацією праці сучасного виробництва. Крім того, на основі побаченого учні будуть мати можливість самостійно робити аналіз професій, сформувати своє особисте

ставлення до певної професії.

5. Професіографічне дослідження - передбачає самостійну діяльність учнів з метою пошуку інформації про певну професію. Вивчення професії відбувається за такими параметрами:

а) загальні відомості про професію;

б) характеристика процесу праці;

в) санітарно-гігієнічні умови праці;

г) вимоги професії до фізичної та психічної сфери людини;

д) вимоги до професійної підготовки.

8. Організація конкурсів "Кращий за професією ";

9. Участь школярів у факультативах та предметних гуртках, пов'язаних з професіями, які діти збираються обрати у майбутньому;

10. Організація виробничо-господарських об'єднань школярів,шкільних ферм, трудових об'єднань старшокласників тощо

Профорієнтаційні методи вивчення школярів:

• педагогічне спостереження,анкетування; бесіда-інтерв'ю; тести; педагогічний експеримент тощо.

• аналіз документів (особових справ, результатів медичних обстежень, класних журналів тощо) та продуктів діяльності, творчих робіт учнів,

• аналіз практичних дій учнів в школі, в громадських місцях, сім'ї;

• метод узагальнення незалежних характеристик;

АНКЕТА ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАХИЛІВ УЧНІВ

Дайте відповіді на запитання (потрібне підкреслити).

1. Якій професії, спеціальності ви хотіли б себе присвятити?

2. Які вимоги, на вашу думку, ця професія ставить перед людиною:

3. Які вимоги висуває обрана вами професія до здоров’я людини? Ваша пидатність.

4. Де виявляються ваші позитивні якості:

а) в школі на уроках; б) у гуртках;

в) у позашкільних закладах;

г) вдома; д) не знаю.

5. Чи знаєте ви, де можна отримати підготовку до обраної професії?

6. З ким ви мали бесіду про обрану вами професію:

а) з учителем; б) з батьками;

в) з товаришами-ровесниками;

г) із старшими товаришами, які мають цю професію;

д) ні з ким не мав бесіди.

7. Ваше рішення з вибору професії остаточне, чи ви можете ще

передумати?

8. Хто справив на вас найбільший вплив у виборі професії:

а) батьки; б) вчителі;

в) працівники виробництва;

г) товариші; д) хтось інший?

9. На яких уроках учителі розповідають про професії та як часто?

10. Які екскурсії на виробництво вам найбільше сподобались?

11. Ким би ви хотіли бути в професійній групі:

а) виконавцем; б) організатором;.

12. Якою галуззю знань та вмінь ви захоплюєтесь:

а) про природу; б) про науку;

в) про мистецтво; г) про техніку;

д) про людину.

Висновки…

4. Спланувати та обґрунтувати систему виховних заходів з організації самовиховання учнів класу.

Сучасним завданням виховного процесу в школі є створення умов для самовиховання.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних. Воно складається з трьох етапів: підготовчий – переконання учнів у необхідності зайнятися самовихованням і в можливостях досягти бажаних результатів; допомога в складанні програми самовиховання і її реалізації; організація контролю за ходом самовиховання, який згодом переходить у самоконтроль.

Система виховних заходів з організації самовиховання учнів класу:

1. Бесіда на тему: "Чи потрібен людині ідеал?"

2. Анкетування.

Анкета:

- Чи маєте ви ідеал?

- Чи аналізуєте свої дії і вчинки, допущені протягом дня?

- Чи плануєте ви роботу над собою на тиждень, місць, чверть, півріччя чи на рік?

3. Виховна година на тему: "Значення розпорядку дня вжитті людини?"

4. Гра "Впізнай себе".

5. Продумати і обґрунтувати систему виховних заходів із згуртування тільки, що організованого колективу.

Колектив – це організована форма об’єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності. У своєму розвитку колектив проходить три основні етапи. На першому етапі вимоги до колективу ставить педагог. На другому етапі вимоги педагога підтримуються частиною вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і самого себе. На третьому етапі розвитку вимоги ставить колектив. Це досягається при згуртуванні вихованців у єдиній діяльності. Засобом згуртування учнівського колективу є й формування в ньому традицій, бо ніщо так не цементує його, як традиція. Особливо важливі так звані «традиції щоденного вжитку» — дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті (наприклад «у нашому класі допомагають один одному» та ін.). Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці.

Сприяє згуртуванню учнівського колективу обґрунтований і використовуваний А. Макаренком принцип паралельної діївимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування. Цю методику можна використовувати вже на другій стадії розвитку колективу. Різноманітна спільна діяльність робить життя дитячого колективу цікавим, сприяє налагодженню стосунків між первинними колективами, загальношкільним і первинними колективами, що згуртовує і первинні колективи, і загальношкільний. Об'єднують колектив цікаві конкретні справи, що потребують узгоджених дій його членів. Особлива роль у згуртуванні учнівського колективу належить громадській думці, що формується переважно на третій стадії його розвитку. Формою її вияву є загальні збори колективу, на яких вирішуються всі важливі справи, проблеми, порушення норм поведінки (зловживати таким обговоренням не слід).

Позитивно впливає на колектив і учнівське самоврядування. Педагоги повинні зміцнювати його авторитет серед школярів, частіше звертатися по допомогу до членів учнівського самоврядування, радитися з ними. За таких умов учні починають прислухатися до них. Проте не слід

обмежуватися тільки роботою членів самоврядування. Важливо, щоб кожен учень виконував конкретну, хоча б невелику роботу для загального блага, виявляючи себе при цьому як член колективу.

Продумана організація дозвілля учнів— колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпоходів, підготовка та проведення шкільних свят і вечорів відпочинку. На згуртованості учнівського колективу позитивно позначається і згуртованість у діяльності педагогів, єдність вимог з їхнього боку до нього. А. Макаренко вважав, що у згуртованому педагогічному колективі кожен педагог насамперед дбає про згуртованість загальношкільного колективу, відтак — про справи свого класу й лише потім про власний успіх.

Система виховних заходів із згуртування учнів 10-го класу.

Анкета

- Які хороші традиції є у вашій сім'ї?

- Чи поділяється праця у вашій сім'ї на чоловічу й жіночу?

- Як ставляться до речей і грошей у вашій сім'ї?

- Чи завжди і в усьому ви радитесь з батьками ?

- Чого вам не вистачає у взаємовідносинах з батьками?

- Що є причиною конфлікту між вами і батьками, якщо він має місце?

- Який ваш ідеал?

- Що ви любите робити?

2. Бесіда з приводу проведеного анкетування.

Шляхи згуртування учнівського колективу:

- Наявність системи перспективних ліній.

- Дотримання Макаренківського принципу паралельної дії.

- Зміцнення позитивних традицій.

- Формування громадської думки.

- Використанняи учнівського самоврядування у згуртуванні.

- Організація змагання Спільні справи.

- Взаємна інформація про стан справ у різних контактних колективах.

6. На конкретному прикладі виховного заходу показати шляхи реалізацій основних принципів виховання.

Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу.

Процес виховання ґрунтується на принципах:

1. Цілеспрямованість виховання.

2. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів.

3. Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї.

4. Опора на позитивне в людині.

5. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

6. Систематичність і послідовність виховання

7. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї та громадськості

8. Єдність свідомості й поведінки.

9. Народність.

10. Природовідповідність.

11. Культуровідповідність..

12. Гуманізація.

13. Демократизація.

14. Етнізація.

Тема:

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення:виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

-аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

- консультація у ході підготовки із класним керівником, організатором позакласної роботи навчального закладу.

ІІ. Реалізація.

7. Скласти і обґрунтувати план перевиховання педагогічно занедбаного учня.

Перевиховання — виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Виправлення — складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевихов ання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці. Ці процеси можуть збігатися або не збігатися в часі.

Етапи перевиховання:

На першому (підготовчому) етапі детально вивчають і аналізують позитивні й негативні якості педагогічне занедбаного учня, умови, що призвели до їх виникнення, визначають шляхи нейтралізації негативних і посилення позитивних якостей особистості, конкретні завдання та зміст процесу перевиховання. На основі цих відомостей складають програму перевиховання. На цьому етапі учень переживає сам факт свого незвичного становища в колективі. Ці переживання можуть посилюватися новими умовами життя: переведенням до іншого класу, розмовою з вихователем, що змушує його замислитися над своєю поведінкою, відчути провину.

На другому (початковому) етапі перевиховання починається реалізація наміченої програми роботи з учнем: підліток долає помилкові погляди і переконання, негативні звички поведінки. В нього зміцнюються позитивні й формуються нові риси характеру.

На третьому (переломному) етапі триває реалізація програми роботи з підлітком, але вже в умовах, коли він прийняв її, добровільно виконує свої обов'язки, виявляє самостійність і активність.

На завершальному етапі створюють умови для залучення учня до активної участі в усіх видах системної діяльності, нагромаджується позитивний досвід поведінки, розширюється сфера самовиховання.

Принципи перевиховання

Поєднання переконання з примусом. Передбачає використання методів виховного впливу на вихованця залежно від рівня розвитку його свідомості — що вищий рівень свідомості, то більша частка методів переконання, і навпаки.

Гуманне ставлення до важковиховуваних учнів. Вони не зможуть пізнати моралі гуманізму, якщо не відчують гуманного ставлення до себе і однолітків.

Об'єктивне ставлення до важковиховуваного учня у процесі його перевиховання. Передбачає виявлення в такого учня не лише негативних, а й позитивних якостей, на які спираються у перевих.

Ставлення до важковиховуваного учня як до всіх школярів. Йому не слід дорікати перед колективом, що він не такий, як усі, гірший за інших, бо це оздоблює і викликає бажання стати ще гіршими

Педагогічний вплив на важковиховуваного учня в неефектному стані. Виключає вплив на нього відразу після скоєння негідного вчинку, «по гарячих слідах», адже в такому стані ні педагог не може виявити об'єктивність, ні учень зрозуміти справедливість педагогічного впливу. У таких випадках А. Макаренко пропонував «відстрочену бесіду», яка дає вихованцеві можливість «охолонути», обдумати свій вчинок, а педагогові — підготуватися до розмови.

Випереджувальне формування позитивних якостей, а не боротьба з недоліками. Полягає у не «вип'ячуванні» негативних рис особистості, зосередженні уваги на формуванні позитивних якостей.

Провідна роль наставника у перевихованні. Вплив на цю категорію неповнолітніх морально вихованих наставників, оскільки вони мали значний досвід спілкування з аморальними людьми.

(залученням до неї учнівського колективу, батьків, громадськості, з використанням усіх загальнопедагогічних методів виховання, враховуючи при цьому специфічні особливості його особистості, ставлення до виховних впливів і до власного виправлення.

Здійснюючи виховний вплив на педагогічно занедбаних учнів, педагог повинен пам'ятати, що:

а) переорієнтація поглядів і переконань вихованця передусім залежить від рівня його розвитку;

б) швидкість та ефективність зміни помилкових поглядів та переконань залежить від їх стійкості;

в) знання педагогом помилкових поглядів виховання дає змогу добре аргументувати свої докази, переконувати учня та його однодумців;

г) переконуючи вихованця, треба домагатися, щоб він не лише погодився з педагогом, а й прийняв і зрозумів справедливість його аргументів;

ґ) пропонуючи вихованцеві нову програму життя та діяльності, слід вказати йому шляхи її досягнення, викликати і зміцнювати інтерес до неї;

д) у процесі переконування важливо впливати не тільки на його розум, а й на емоційну сферу, викликати переживання за своє становище

е) переконуючи вихованця, треба враховувати його настрій, настрій колективу, коли учень відвертий, схильний сприймати настанови педагога;

є) успіх переконування багато в чому залежить від упевненості самого педагога в можливості перевиховати учня, коли він вірить у корисність своєї праці, виявляє витримку, терплячість, такт, уміння слухати аргументи, аналізувати їх, знаходити правильні рішення.

План перевиховання педагогічне занедбаного учня.

1. Кількість членів сім’ї, її склад, хто з членів сім'ї працює.

2. Освіта старших членів сім'ї (матері, батька, бабусі, дідуся).

3. Спеціальність матері.

4. Спеціальність батька.

5. Місце роботи.

6. Рід діяльності.

7. Кваліфікація праці: кваліфікована, некваліфікована, службовці, ІТР.

8. Матеріальна забезпеченість сім'ї -.)

9. Підліток виховується (фактично):.

10. Чи є труднощі у вихованні дітей:

А)матеріального порядку; Б)педагогічного плану;

11. Чи хворіє часто один з членів родини:.

12.Чи має син, дочка:

велосипед,мопед; магнітофон; музичні інструменти;.

13. Чи допомагають батьки у навчанні? Якщо допомагають то до якого класу?

8. На конкретному прикладі розкрити етапність виховної роботи з формування певної якості особистості (гуманність, доброзичливість, ввічливість).

Моральне виховання - це виховна діяльність школи і сім'ї, що має метою формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

1. Година класного керівника бесіда на тему: “Хто має вітатись першим?”

3. Година класного керівника на тему: “Велика таємниця слів.”

4. Година класного керівника на тему : “У кіно, в театрі, у концертному залі.”

5. Виявити за допомогою анкети як діти розуміють ці поняття (гум. Добр. ввічл) узагальнити все це, зробити висновки і як підсумок провести лицарський турнір ввічливості.

План проведення:

Запрошення до участі в турнірі оформити у вигляді дуже ввічливого оголошення: …."( На початку турніру звучить романтична музика, відкрита виставка книжок "У країні ввічливих наук",

- Команди представляють себе.

- Конкурси: розминка, домашнє завдання "Чарівні вчинки”, гра з болільниками "Хто скаже більше чарівних слів", "від теорії до практики".

- В кінці учасники турніру дають клятву лицарів. Ведучі закликають бути всіх ввічливими.

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення:виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

-аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

ІІ. Реалізація.

9. Скласти та обґрунтувати схему одного з виховних заходів (бесіда, диспут, конференція, тематичний вечір) на довільну тему (моральну, правову, статеву, естетичну).

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

-аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

ІІ. Реалізація.

Бесіда на моральну тему: “Святе слово - “мати”.

1. Вступне слово вчителя.

2. Питання які розглядаються:

- Чому ми звернулися до матері як ви вважаєте?

- Що ви відчуваєте, коли вимовляєте слово “мама”?

- Чи любите ви своїх мам?

- 3а що ви їх любите?

3. Конкурси: (поділити клас на 2 команди.)

- Привітання.

- Конкурс художників.

- Конкурс читців.

- Конкурс капітанів.

- Вітання.

- Вікторина.

4. Заключне слово вчителя.

10. Що таке дисципліна? Шляхи формування дисципліни.

Дисципліна — свідоме дотримання учнями правил і норм поведінки, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підпорядкування громадським інтересам.

Для належної дисципліни учнів, учитель мав би виходити з таких пед.. позицій:

1. Ознайомитися з індивідуальними особливостями кожного учня, передбачивши можливі відхилення у їх поведінці.

2. У перші дні роботи слід поставити чіткі вимоги. Надалі неухильно домагатися їх виконання.

3. Виявляти повагу до дітей, не допускати приниження їх гідності.

4. Уникати хворобливого реагування на дріб'язкові пустощі, необдумані, ненавмисні дії та вчинки учнів.

5. На дріб'язкові відхилення від норм поведінки доцільно відповідати жартом, переключати увагу на навчальну діяльність.

6. У процесі планування уроку передбачати, щоб кожна хвилина була заповнена навчальною діяльністю. Якщо школярі зайняті серйозними і захоплюючими справами, то часу на пустощі, порушення дисципліни не залишається. (Ушинський)

7. Необхідно протягом уроку тримати у полі зору весь клас, намагатися збагнути психологію учнів, розпізнавати їх наміри, запобігати негативним діям і вчинкам.

8. Потрібно запроваджувати на уроці різні види навчальної роботи, змінюючи їх (особливо в молодших і середніх класах), дбати про новизну, цікавість у пропонованих видах робіт.

9. Якщо на уроці сталися порушення дисципліни або конфлікти, не варто витрачати час на детальний їх аналіз, а якнайшвидше ліквідувати причини, що призвели до цього, переорієнтувати увагу учнів на конкретну навчальну діяльність. Розглядом негативних вчинків і конфліктів доцільніше займатися після уроку.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

- Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом

- Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

- Дотримуйтеся доброзичливого тону, будьте уважні до кожного учня.

- Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

- Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

- Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

- Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти могли відчути себе лідерами.

- Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму.

- Будьте привітними. Не виявляйте антипатій до важких учнів. Діти відчувають скептичне ставлення до них і поводяться згідно з вашими очікуваннями.

- Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми

- Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові.

- Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

- Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів.

- Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка.

- Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі.

Правила формування дисципліни на уроці

1. Встановлюйте з учнями доброзичливі стосунки: посміхайтесь, підбадьорюйте,хваліть за старанність, не нагадуйте про їх минулі гріхи, не будьте занадто суворі без вагомої причини

2. Не принижуйте гідність учня, не дозволяйте собі зло жартувати над ним

3. Встановлюйте (в раз їх відсутності) або нагадуйте учням про еталони поведінки в стандартних шкільних ситуаціях

4. Будьте зразком зібраності та самодисциплінит для своїх учнів

5. Прагніть бути послідовними та справедливими, не поділяйте клас на"любимчиків"та "учнівського сорту"

6. Гнів, спори та нереальні загрози не є педагогічними аргументами

7. Замість підвищення голосу краще зробіть паузу (досить тривалу, щоб учні її "почули") та почніть говорити тихіше

8. Виховуйте в собі почуття гумору. Зізнавайтесь у своїх помилках перед учнями, не вважайте, що Ваш авторитет постраждає

9. Завжди готуйтеся до проведення уроку

10.Починаючи урок, визначте мету, задачі,розподіл часу на уроці: це організує учнів

11.Зведіть до мінімуму пасивність учнів: задавайте їм питання, заохочуйте їх до мислення, ставте перед ними проблеми та задачі.

12.Активність має спрямувати зайву енергію учнів позитивне русло

13.Методи та форми навчання мають бути різноманітними, практично пов'язаними з сучасним життям учнів.

14.Це дозволяє запобігти втоми, утримати інтерес учні до предмету

15.Прагніть мати позакласні контакти з учнями: поговорити про їх захоплення, друзів, проблеми

16.Майте декілька "домашніх заготівок" на той випадок, коли раптом прийдеться провести разом з учнями певний час

11. Скласти і обґрунтувати план роботи методичного об’єднання класних керівників.

Для координації навчання, виховного процесу створюються методоб’єднання. Методичне об'єднання класних керівників - це структурний підрозділ внутрішкільної системи управління виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

Основні завдання методичного об'єднання класних керівників

1. Підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників

2. Забезпечення реалізації єдиних принципових підходів до виховання і соціалізації учнів.

3. Озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями щодо сучасних форм і методів роботи.

4. Координація планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів.

5. Вивчення, узагальнення та використання прогресивного педагогічного досвіду роботи класних керівників.

6. Сприяння створенню й розвитку системи виховної роботи класних колективів.

Функції методичного об'єднання класних керівників.

1. Організовує колективне планування й колективний аналіз діяльності класних колективів.

2. Координує виховну діяльність класних, колективів та організовує їхню взаємодію

3. Визначає та узгоджує принципи виховання та соціалізації учнів.

4. Організовує вивчення та застосування класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи.

5. Оцінює роботу членів об'єднання, подає адміністрації школи пропозиції щодо заохочення найкращих класних керівників.

Документація методичного об'єднання класних керівників

1. Список членів методичного об'єднання.

2. Річний план роботи

3. Протоколи засідань

4. План роботи творчих груп.

5. Теоретичні та практичні розробки з проблемних тем творчих груп.

6. Інструктивно-методичні документи щодо виховної роботи в класних колективах І діяльності класних керівників.

7. Матеріали «методичної скарбнички класного керівника».

Загальне керівництво методичною роботою здійснює директор, а безпосередньо організовує її заступник директора з навчально-виховної роботи.

Керівниками методичних об'єднань обирають кращих, досвідчених вчителів. Засідання методичних об'єднань проводиться, як правило, один раз на чверть. На цих засіданнях вивчають і обговорюють директивні документи уряду, Міністерства освіти з питань удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури з педагогіки, психології, методик викладання навчальних дисциплін, аналізують навчальні програми, підручники, посібники, методичні рекомендації, дидактичний матеріал; аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість; тощо.

Відкриті уроки, виховні заходи можуть проводитися як в день засідання методоб'єднань, так і напередодні.

У період між засіданнями проводяться методичні тижні, дні творчих уроків, індивідуальні консультації для молодих учителів, а також для тих вчителів, які одержали рекомендації за результатами атестації, бесіди за круглим столом, педагогічні консультації для батьків, і інше.

Форма планування роботи методичного об'єднання довільна. При плануванні потрібно враховувати конкретні умови кожної школи: досвід роботи вчителів, їх здібності, інтереси, підсумки успішності учнів з даного предмету.

Зразок календарного плану роботи методичного об'єднання класних керівників на н.р.

ВЕРЕСЕНЬ

1. Проведення засідання з питання результатів виховної роботи у навчальному році.

2. Визначення основних напрямів методичної та виховної роботи на новий НР

3. Проведення анкетування класних керівників для з'ясування труднощів у роботі.

ЛИСТОПАД

1. Аналіз результатів планування виховної роботи в класах на І семестр.

2. Проведення засідання з питань підготовки до міського семінару заступників директорів шкіл із в.р.

3. Аналіз результатів анкетування, ознайомлення з діаграмою рівня методичної підготовки педагогів із питань виховання.

4. Затвердження плану роботи м/о класних керівників на навчальний рік.

5. Вибори голів м/о 1-3-х, 5-8-х, 9-11-х класів.

6. Затвердження складу творчих груп для роботи над проблемами виховання.

СІЧЕНЬ

1. Планування вих. роботи на II семестр.

2. Забезпечення морального виховання учнів у процесі виховної роботи в нача.процесі.

4. Здійснення огляду літератури з проблем виховної роботи.

БЕРЕЗЕНЬ

1. Проведення засідання з питання результатів міського семінару заступників директорів шкіл із виховної роботи.

2. Вивчення нових технологій організації виховного процесу.

3. Проведення засідання з питань роботи творчих груп над проблемами «

ТРАВЕНЬ

1. Підбиття підсумків роботи з виховання учнів у навчальному .

2. Проведення анкетування за підсумками роботи за рік.

12. Розробити і обґрунтувати план практичного заняття з батьками учнів на тему: «Обмін досвідом виховання в сім'ї засобами народних традицій».

1.Знайомство з батьками.

2. Повідомлення батьків про мету зустрічі.

3. З’ясувати особливості народних звичаїв у їх сім’ї.

4. Обговорення впливу та ролі виховання засобами народних традицій.

5. Спільний пошук кращих ідей та принципів, які панують у сім’ї.

6. Корекція змісту і методики домашнього виховання. Підбір методів.

7. Узгодження спільної діяльності школи та сім’ї, щодо впровадження.

Мета виховання – це сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Для досягнення цієї мети необхідною є реалізація принципу єдності педагогічних вимог школи, сім’ї і громадськості. Отже

метою нашої бесіди є налагодження взаємозв’язку між переліченими умовами виховання дитини. В даному випадку метою реалізації такого взаємозв’язку є збереження традицій українського народу, врахування певних цінностей, які сформовані у родині.

13. Скласти та обґрунтувати план бесіди з батьками учня, який скоює негативні вчинки в школі (бійки, куріння, вживання алкоголю,

План бесіди.

1.Знайомство з батьками.

2. Повідомлення батьків про мету зустрічі.

3. З’ясувати обізнаність батьків щодо поведінки дитини.

4. Обговорення впливу негативної поведінки на майбутнє дитини.

5. Спільний пошук причин негативної поведінки.

- Вивчення домашньої обстановки.

- З’ясування стилю виховання учня батьками.

- Вивчення вуличного оточення дитини.

- Ставлення батьків до негативних вчинків дитини.

- Дії батьків, щодо перевиховання дитини.

6. Корекція змісту і методики домашнього виховання.

7. Узгодження спільної діяльності школи та сім’ї, щодо перевиховання дитини

Мета виховання – це сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Для досягнення цієї мети необхідною є реалізація принципу єдності педагогічних вимог школи, сім’ї і громадськості. Отже

метою нашої бесіди є налагодження взаємозв’язку між переліченими умовами виховання дитини. В даному випадку метою реалізації такого взаємозв’язку є пошук причин негативної поведінки дитини, та складання спільного плану перевиховання дитини яка скоює негативні вчинки

14. Скласти та обґрунтувати план обговорення з учнями негативного вчинку, допущеного їх однокласником.

План обговорення

1. Повідомлення учням мети зібрання.

2. Ознайомлення класу з негативним вчинком.

3. З’ясування причини негативного вчинку.

4. Аналіз негативного вчинку.

5. Аналіз можливих наслідків негативного вчинку.

6. Вислухати думку однокласників щодо скоєного вчинку.

7. Підведення підсумків обговорення та надання порад учням щодо уникнення аналогічних проступків в майбутньому Складаючи даний план я намагаюся використати потужний виховний вплив колективу. З цією метою необхідним є проведення таких етапів як: ознайомлення класу з негативним вчинком, пошук причин та спільний аналіз скоєного вчинку.

Результатом загального обговорення вчинку буде глибоке усвідомлення його наслідків не лише учнем, а й колективом, а також формування відповідних психічних установок, щодо уникнення схожих ситуацій в майбутньому.

16. Скласти та обґрунтувати план підготовки і проведення етичної бесіди з підлітками про культуру поведінки.

Бесіда є джерелом і способом пізнання педагогічного явища шляхом безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Бесіда: - обґрунтування вчителем теми, як життєво важливої, а не видуманої; - формулювання запитань, які б спонукали до розмови; - спрямування розмови в вірному напрямку; - залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них ставлення до навколишньої дійсності; - підсумки бесіди, формування на їх основі раціонального вирішення проблеми, яка обговорюється , прийняття конкретної програми дій для закріплення прийнятої в результаті бесіди норми.

Мета бесіди – залучення учнів до оцінки подій, явищ суспільного життя; формування в них усвідомлення правил, норм поведінки, правильного підходу до оцінки своїх вчинків і вчинків товаришів.

План підготовки бесіди:

1. Збір інформації на тему “Культура поведінки”.

2. Формулювання вчителем основних запитань бесіди.

3. Передбачення конфліктних ситуацій та можливих шляхів їх розв’язання.

4. Повідомлення учнів про час і місце проведення бесіди.

План проведення питально-відповідальної бесіди проводиться за раніше підготовленими виступами учнів.

1. Вступне слово вчителя (повідомлення фактів, подій, які будуть обговорюватися).

2. Стимулювання активності учнів.

3. Виступи учнів з даної теми:

- Культура поведінки в сім’ї.

- Правила поведінки в закладах освіти.

- Як поводити себе в громадському транспорті.

- Культура поведінки в громадських місцях.

4. Обговорення конфліктних ситуацій (на даному етапі вчитель спрямовує і виправляє учнів).

5. Заключне слово вчителя (повідомлення підсумків всіх висловлювань; формулювання на їх основі найбільш раціонального вирішення обговорюваної проблеми).

6. Повідомлення учням плану подальшої роботи над даною темою (планування диспутів, вечорів, конференцій, усних журналів; рекомендація відповідної літератури для самостійного читання).

17. Скласти і обґрунтувати розділ плану роботи класного керівника одного з напрямків виховної роботи з учнями.

План роботи класного керівника – це науковообгрунтоване становлення і розвитку класногоо колективу і кожного вихованця зокрема. Складання плану вимагає:

1. Врахування актуальних питань у галузі народної освіти і виховання, плану роботи школи;

2. Цілеспрямованості, розумової насиченості, опори на інтереси учнів;

3.поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання;

4. Відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості;

5. Врахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій в житті Укр.;

6. Єдність педагогічного керівництва і самостійність учнів.

Розділ плану класного керівника, що передбачає трудове виховання учнів:

Трудове виховання є одним із напрямків всебічного розвитку людини, тобто складовою головної мети виховання.

Виховні заходи складеного плану виховної роботи своїми завданнями мають:

№	Тема виховної роботи	Дата пров.	Відмітки
	Здоров’я-це важливо		Вик.
	Вчись та працюй
	Майстер на всі руки
	Яка професій краща?
	Життєвий вибір

1. психологічну підготовку особистості до праці – формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як необхідного обов’язку й духовної потреби людини, бережливе ставлення до результатів праці та до людей праці, творчий підхід до праці.

2. практичну підготовку до праці – озброєння учнів системою загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої діяльності людини, вироблення умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури.

3. підготовку школярів до свідомого вибору професії – виховна робота школи, спрямована на те, щоб допомогти молодій людині обирати життєвий шлях.

Даний план відповідає принципам цілеспрямованості, зв’язку виховання з життям, вихованню в праці, системності, послідовності й наступності у вихованні, а в системі з іншими напрямками забезпечує реалізацію решти принципів виховання.

Складений план, маючи на меті трудове виховання учнів, дає можливість враховувати рівень розвитку учнівського колективу, індивідуальні інтереси і нахили учнів, специфіку навчального закладу, можливості району чи міста, а також вносити відповідні корективи для його най повнішої реалізації.

18. Скласти і обґрунтувати програму підготовки і проведення шкільного свята (визначити тему, етапи організації, характер підготовки з врахуванням активної участі самих учнів).

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета:

Форма проведення:виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

-аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

ІІ. Реалізація.

Вечір цікавої інформатики "ПК - асорті"

Мета:перевірити на практиці як учні засвоїли навчальний матеріал;

Виховуватикультуру почуттів.

Розвиватисмислову і образну пам'ять, вміння узагальнювати.

1. Програма підготовки шкільного свята: опрацюваннялітератури; визначення мети свята; ознайомлення з планом вечору учнів, розподіл учнів по командах, які братимуть участь в конкурсі "Ерудит"; обрання журі вечору, за діяння учнів до написання оголошення про те, що буде проводитися вечір в такій-то годині, в такий-то день.

2. Етапи проведення вечору:

- Вступне слово вчителя,

- Конкурс "ерудит" (на основі брейн - рингу).

- Конкурс "найкмітливіший та найдотепніший."

- Конкурс "Найгумористичніший".

- Конкурс "хто швидше".

- Конкурс "показуха".

- Заключне слово вчителя.

19. Підготувати план виступу перед батьками п'ятикласників на одну з тем сімейної педагогіки. Обґрунтувати актуальність обраної теми і питань запропонованого її плану.

Важливість співпраці з батьками. Психологічна допомога дітям. Допомога при адаптації дітей до старшої школи.

Тема: "Сім'я міцний і дружній колектив".

План:

1. Вступне слово вчителя.

2. Питання які розглядаються:

- Сім'я - природне середовище первинної соціалізації

дитини, джерелом матеріальної і емоційної підтримки,

необхідної для розвитку її членів, засобом збереження і

передачі культурних цінностей від покоління до покоління;

- Інтереси членів сім'ї.

- Вимоги батька і матері до сина (дочки).

- Трудові традиції в сім'ї;

- Організація життя дитини в сім'ї;

- Організація дозвілля учнів.

3. Заключне слово вчителя.

Зміст сімейного виховання: моральне, розумове, трудове, естетичне, фізичне виховання.

Реалізуючи ці напрями змісту, особливу увагу слід приділити вихованню у дітей любові до батьків, рідних, рідної мови, культури свого народу; поваги до людей; піклування про молодших і старших, співчуття і милосердя до тих, хто переживає горе і шанобливого ставлення до традицій, звичаїв, обрядів, до знання свого родоводу, історії народу.

20. Скласти та обґрунтувати план проведення, і підготовки години класного керівника у чому справжня краса людини.

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників:

Кількість учасників:

Аргументація:

Мета: навчити дітей розрізняти духовну красу від зовнішньої краси. Показати дітям всебічну гармонію людської душі

Розвиваюча: мислення та вміння аналізувати почуте та побачене

Виховна:виховувати любов та повагу до людей та до себе

Форма проведення: виховний захід.

Обладнання:

Оформлення:

Науково-популярна література

Етап підготовки та реалізації

І. Підготовчий

-аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу.

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу.

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу.

- підготовка оформлення. Обладнання.

ІІ. Реалізація.

21. Розкрити шляхи виховання свідомої дисципліни учнів, обґрунтувати доцільність використання методів і прийомів виховного впливу.

Дисципліна — свідоме дотримання учнями правил і норм поведінки, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підпорядкування громадським інтересам.

Свідома дисципліна проявляється в суворому, неухильному виконанні суспільних принципів і норм поведінки.

Шляхи виховання свідомої дисципліни:

- ознайомлення учнів з правилами поведінки в школі, зправилами і обов'язками школяра;

- організація порядку і дисципліни на уроках;

- чітка організація режиму праці і відпочинку впозанавчальний час;

- використання громадської думки колективу в дисциплінуванні учнів;

- спрямування органів учнівського самоврядування упроцес дисциплінування учнів;

- роль традицій в дисциплінуванні учнів;

- використання методів заохочення іпокарання у вихованні дисциплінованості учнів;

- єдність вимог педагогів і батьків у дисциплінованостіучнів, контроль за їх поведінкою;

- причини недисциплінованості учнів і шляхи їхпопередження і подолання;

22. Охарактеризувати основні причини формування у школярів асоціальних поглядів і поведінки. Запропонувати можливі шляхи їх попередження й подолання.

На фоні складної ситуації у світ виникають конфлікти, учасниками яких часто стають діти внаслідок необмеженого доступу до негативної інформації.

Основні причини формування у школярів асоціальних поглядів і поведінки:

1. негативний вплив сім'ї;

2. вплив преси, телебачення, радіо, інтернету;

3. вплив оточуючого середовища(неформальні об’єднання).

Завдання антинаркотичного, антиалкогольного, антинікотинового виховання:

1. озброєння учнів знаннями про шкідливість різних видів наркотиків, згубні його наслідки, формування у них правильних поглядів на це соціальне зло;

2. вироблення в учнів певних психологічних "гальм", які б стримували їх у сприятливих для вживання наркотиків умовах;

3. прищеплення школярам непримиренного ставлення до фактів вживання наркотиків, алкоголю своїми ровесниками, залучення учнів до боротьби з цим злом;

4. своєчасне виявлення тих, хто вживає наркотики, проведення з ними індивідуальної виховної роботи.

Шляхи попередження й подолання асоціальних поглядів і поведінки:

1. Використання загальновідомих форм і методів виховної роботи - бесіди, лекції, диспути, конференції та інші.

- підбір фактичного матеріалу, який викликав би негативні емоції щодо наркотиків, алкоголю, куріння, розпусти;

- вивчення ставлення учнів до цього соціального зла і врахування його під час проведення виховного заходу.

2. Власна позиція вчителя щодо вживання наркотиків, алкоголю, куріння, аморальної поведінки.

24. Охарактеризувати основні ідеї Макаренка, що стосуються виховання дітей в сім'ї та обґрунтувати актуальність для сучасної сім’ї.

Розглядаючи значення сімейного виховання, Макаренко аналізує ряд факторів (морально - психологічний мікроклімат сім'ї, приклад батьків, багатодітність тощо), які роблять сім'ю справжнім виховним осередком суспільства. Значна увага приділена Макаренком проблемі батьківського авторитету. В статі "Про батьківський авторитет" він детально аналізує хибні його вади, а саме: авторитет придушення, авторитет віддалі, авторитет чванства, авторитет педантизму, авторитет резонерства, авторитет любові, авторитет дружби, авторитет підкупу. Ще більш цінним для батьків є його вказівки на те, якими повинен бути справжній авторитет, які чинники його формування. Серед них виділяє загальну ерудицію і обізнаність, відповідальність в усьому, зацікавленість справами дітей і допомога їм, господарність, ставлення до членів сім'ї тощо.

23. Охарактеризувати основні ідеї А.С. Макаренка, що стосуються колективу та обґрунтувати можливості їх використання в сучасній школі.

Дитячий колектив, за вченням А. Макаренка, у своєму розвитку проходить декілька стадій.

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. Здійснюють також інтенсивний вплив на учнів, формують ядро активу з учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правила для учнів, вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності. Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного колективу, вони звикають до цього і згодом їх важко змусити підкорятися органам учнівського самоврядування.

На другій стадії вимоги педагога підтримує частина вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе. Ця стадія починається створенням органів самоврядування. В колективі триває процес вивчення один одного, пошуки товаришів і друзів. Оскільки ядро активу ще не має досвіду роботи, педагоги висувають до учнів категоричні вимоги, спираючись на ядро активу. Невиконання учнем вимог шкільного режиму відтепер слід розглядати як свідому протидію і вживати певних заходів впливу.

Особливу увагу приділяють засвоєнню органами самоврядування своїх прав і обов'язків, методів роботи. Розширюється актив. Іноді на цій стадії може утворитися і неофіційна група, яка протиставляє себе активу. Проте наявність органів самоврядування допомагає вчителеві справлятися з нею.

На третій стадії вимоги висуває колектив. Цього досягають, згуртувавши вихованців у єдиній діяльності. Педагог працює з активом, допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, прагнучи залучити до нього найбільше учнів з метою посилення його виховних можливостей. Вимоги педагогів і активу учнів стають лінією поведінки всього учнівського колективу.

На четвертій стадії кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. Створюють умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням. Важливою у цій роботі є система — низка послідовно поставлених перед колективом цілей, досягнення яких зумовлює перехід від простого задоволення до глибокого почуття обов'язку.

25. Розкрити основні ідеї В.О. Сухомлинського, що стосуються виховної роботи з важковиховуваними учнями.

Недопустимо робити предметом обговорення в колективі: відставання учня в навчанні в тому випадку, коли він має аномалії в розумовому розвитку, чи коли він виявляє старанність, але той чи інший навчальний матеріал для нього просто непосильний; поганий, неправильний вчинок, пояснення якого вимагає розповіді про глибоко особисті, дружні стосунки учня зі своїм ровесником чи із старшим або молодшим другом; поганий вчинок, мотиви якого пов'язані з особливими стосунками в сім'ї, про які дітям рано знати і які не можна їм роз'яснювати. Такі вчинки треба вміти тактовно і непомітно згладити, нейтралізувати.

Порада: Як планувати виховну роботу.

Планування виховної роботи - це насамперед уявлення про ідеал виховання. Вихователь повинен уявляти, що має вийти з доставленої в його майстерню "брили мармуру". Від того, на скільки ясне це уявлення залежить розуміння суті необхідності планування виховної роботи. Складіть насамперед список книжок із скарбниці світової культури, що їх ваші вихованці повинні прочитати за 10 років шкільного навчання. Далі продумайте і напишіть, що повинен зробити ваш вихованець своїми руками з першого дня навчання до вступу в пору зрілості - для матері батька, для людей, щоб бути справжньою людиною, знати що таке праця, честь, гідність, турбота про людину. Написати назви книжок про видатних людей, які мають стати ідеалом для підлітка, юнака і дівчини. 9-10, 13-14 річні учні повинні побачити те, що вони зробили своїми руками, вони мають знати, що є трудові мозолі, трудовий заробіток, трудовий відпочинок.

План виховної роботи на невеликий строк є ніби постійним, повсякденним зверненням того, що робиться щодня для досягнення ідеалу. План визначається насамперед життям. План виховання охоплює всю багатогранність діяльності учнів, а також роботу з батьками. План принесе безперечну користь вихователеві в тому разі, якщо буде глибоко продумано моральний зміст, мету кожного виду діяльності. Необхідною рисою планування і практичної роботи є в зв'язку з цим наступність і розвиток того, що вже досягнуто. Можна сказати, що одна з таємниць виховання полягає в тому, щоб постійно робити одне й те саме, але щоб вихованці цього не помічали. Як виховати справжню людину? "Виховати справжню людину, навчити її жити - це значить виховати в неї почуття громадянського обов'язку, навчити служити обов'язку."

26. Розкрити основні ідеї В. О. Сухомлинського, які стосуються виховання гуманізму у дітей та обґрунтувати їх актуальність в роботі із сучасними школярами.

Дуже важливо, щоб з дитинства в людини було духовне життя в світі моральних цінностей - святинь нашої ідеології, нашої Батьківщини, нашої історії, нашого народу. Суть духовного життя маленького громадянина повинна бути в захопленні, одухотворенні красою людини й красою ідеї, у прагненні стати справжнім патріотом, справжнім борцем. Той, хто живе в світі моральних цінностей з малих років почуває себе сином Батьківщини. Велику роль у етичному вихованні відіграє усвідомлення і переживання вдячності інших людей. презирство до невдячності - благородне почуття, яке треба виховувати з малих років. Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших треба тому, що вони мудріші, духовно багатші за тебе. Повага до старших тим сильніша, чим глибше осмислюється і переживається недопустимість вчинків, невихованість почуттів. Додержання 10 заповідей вважається в колективі справою честі й гідності, порушення - ганьбою й моральним невіглаством.

Берегти матір - значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху, й питимеш до останньої миті свого життя.

"Суть виховання я вбачаю в тому, щоб кожен вихованець загартовував свою волю і силу духу, виявляв себе в активному прагненні до добра, в рішучості досягти ідеалу добра, щоб то не було." "Виховання моральної свободи нерозривно пов'язано з культурою бажань, на основі яких формуються високоморальні потреби."

27. Показати співзвучність ідеї Г. Ващенка про мету виховання із завданнями української національної школи на сучасному етапі розвитку нашого суспільства.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі е:

1. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури, мови.

2. Формування на їх основі особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну свідомість, розвинуту духовність, моральну, естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру.

Розвиток індивідуальних здібностей і таланту.

3. З розуміння мети життя випливає таке поняття як ідеал.

Дане поняття відіграє суттєву роль у процесі виховання. Найбільш широко поняття ідеалу національного виховання розкриває Г. Ващенко у своїх творах "Виховний ідеал". "Виховна роль мистецтва" та ін. В основу розуміння ідеалу він кладе людські та загальнонаціональні цінності, що є духовним надбанням народу, добро, боротьба зі злом, пошук правди та справедливості, любов і краса. Носієм цих цінностей виступає християнство. Людина живе і народжується в конкретному національному середовищі, що вирізняється серед інших мовою, культурою, звичаями. Саме звідси для людини починається поняття свого народу, нації, етносу. Ідеал національного виховання ґрунтується на двох цілях: — служіння Богові і своїй нації. Бог — абсолютна правда, любов, краса. Нація—це реальна земна спільнота, в житті якої повинні реалізуватись абсолютні загальнолюдські вартості. Ідеал— людина, яка служить Богові й Україні. Г. Ващенко протиставляє українське національне виховання більшовицькій моделі, яка ґрунтується на матеріалізмі, атеїзмі, фашизмі. Національне виховання в українській школі повинно ґрунтуватись на потребах нації, зокрема, головною серед яких є потреба державотворення.

Основною ідеєю національного виховання залишається прилучення молодого покоління до творчої участі в рідній культурі, а через неї — до культури загальнолюдської. Співзвучність ідей Ващенка й української національної школи полягає в наступному: виховання людини, свідомого громадянина, високих моральних якостей, які базуються на християнських засадах. Такі люди складатимуть національно-зрілий народ. Також повага до надбань національної культури, звичаїв традицій, і на цій основі підготовка особистості до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, товариша.

1. Громадянин: формування людини з яскраво вираженою активною громадянською позицією, з почуттям обов’язку і відповідальності перед суспільством (національне виховання — історія України, героїчне минуле її народу).

2. Трудівник: вміння і бажання активно працювати, створювати нові матеріальні та духовні цінності (національне виховання — споконвічне складені норми культура праці на землі, повага до праці).

3. Громадський діяч: активна участь особистості в громадському житті (національне виховання — історія України, героїчне минуле її народу, бажання покращити життя народу, країни).

4. Сім'янин: майбутній чоловік, батько, мати, дружина (сформовані поколіннями нашого народу норми поведінки у сім'ї, родині, на вулиці, в громадських місцях, повага до старших, обов'язки, які накладаються на кожного члена родини).

5. Товариш: володіння вміннями розуміти іншу людину, співчувати жалітись, поступатись, поділитись...(християнські засади — 10 Заповідей Божих, 6 Правд Віри та ін.).

Виховання забезпечує у сім'ї всебічний розвиток особистості: розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання. У зміст національного виховання входить утвердження рис національного характеру, усунення негативних рис чи запобігання їх виникненню.

28. Розкрити можливі причини конфліктів між педагогами і учнями та обґрунтувати шляхи їх попередження і усунення.

Види конфліктів:

- Конфлікти діяльності - відмова учнів виконувати домашнє завдання, втома, труднощі у засвоєнні навчального матеріалу, невиконання домашнього завдання, недоцільне зауваження вчителя замість конкретної допомоги.

- Конфлікти поведінки — вчитель зробив помилки в аналізі вчинку