Розділ 8: Оцінювання ефективності виробництва та основні напрями її підвищення
147. Ефективність діяльності підприємства – це:
– різниця між обсягом виробленої продукції і витратами на її виробництво;
+ зіставлення результатів діяльності з витраченими ресурсами;
– виручка від реалізації продукції;
– отриманий прибуток, сплачені податки, створені робочі місця, шкідливі викиди в довкілля тощо.
148. Показник ефективності діяльності підприємства – це:
– обсяг реалізованої продукції;
– розмір отриманого прибутку;
+ зіставлення виручки від реалізації продукції з витратами на її виробництво і збут;
– питома вага підприємства на ринку збуту продукції.
149. Економічна суть підвищення ефективності виробництва – це:
– збільшення обсягу отриманого прибутку;
– забезпечення максимального збільшення обсягу виробництва на виробничих потужностях підприємства;
+ зниження витрат на виробництво одиниці продукції;
– впровадження нових інформаційних технологій.
150. З перерахованих показників ефективності до узагальнюючих відносяться:
– витрати на одиницю продукції;
+ валовий прибуток від реалізації продукції;
– рентабельність вибору;
– трудомісткість виготовлення виробу.
151. Показник, який характеризує ефективність діяльності підприємства –це:
– кількість шкідливих викидів в атмосферу внаслідок функціонування підприємства;
+ трудомісткість виробленої продукції;
– питома вага технічно обґрунтованих норм витрат ресурсів до загальної кількості використовуваних ресурсів;
– загальна величина кредиторської заборгованості.
152. Скорочення тривалості робочого тижня характеризує:
– економічний ефект;
– екологічний ефект;
– гуманітарний ефект;
+ соціальний ефект.
153. Рентабельність продажів окремих видів продукції обчислюється як відношення:
+ прибутку, який включається в ціну виробу, до ціни виробу;
– прибутку від операційної діяльності до виручки від реалізації;
– прибутку від звичайної діяльності до середньої вартості майна підприємства;
– прибутку від звичайної діяльності до середньої вартості основних фондів підприємства.
154. Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання:
– оборотних коштів;
– основних фондів підприємства;
+ всього наявного майна підприємства;
– активів підприємства, створених за рахунок власних засобів.
155. За методом розрахунку виділяють ефективність виробництва:
+ абсолютну, порівняльну;
– економічну, соціальну;
– на рівні підприємства, на рівні області, на рівні народного господарства;
– окремого підприємства загалом, окремих видів ресурсів, окремого виду продукції.
156. За об'єктами оцінювання виділяють ефективність виробництва:
– абсолютну, порівняльну;
– економічну, соціальну;
– на рівні підприємства, на рівні області, на рівні народного господарства;
+ окремого підприємства загалом, окремих видів ресурсів, окремого виду продукції.
157. У пасиві балансу відображається:
– склад і структура майна підприємства;
+ склад і структура джерел формування;
– склад витрат підприємства;
– вартість придбаних підприємством цінних паперів.
158. Оцінка забезпечення поточної діяльності підприємства власними оборотними засобами визначається відношенням:
+ власних оборотних коштів до короткострокових зобов'язань;
– власних оборотних коштів до величини оборотних коштів;
– власних оборотних коштів до виробничих запасів;
– власних оборотних коштів до вартості активів.
159. Валова продукція – це:
+ величина товарної продукції і зміна залишків незавершеного виробництва;
– вартість усієї продукції підприємства незалежно від міри її готовності;
– продукція, яка сплачена споживачами;
– продукція, яка підлягає перевірці у відділі контролю.
160. Показник, який визначається за формулою: валова продукція – матеріальні витрати і амортизаційні відрахування – це:
– товарна продукція;
– реалізована продукція;
+ чиста продукція;
– кінцева продукція.
161. Чиста продукція – це:
+ знову створена підприємством вартість;
– продукція, яка виготовлена тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;
– продукція, яка виготовлена без виробничої кооперації з іншими підприємствами;
– продукція, яка виготовлена понад державне замовлення.
162. Показник “норма прибутку” відображає розмір прибутку, який припадає в розрахунку на одиницю вартості:
– основних фондів;
– оборотного капіталу;
+ сукупних засобів;
– матеріальних витрат виробництва.
163. Частина валової продукції, яка реалізується за межі підприємства різним споживачам, – це:
– побічна продукція;
– кінцева продукція;
– проміжна продукція;
+ товарна продукція.
164. Винагороди працівникам за підсумками роботи за рік у складі коштів, які спрямовуються на споживання, належать до:
+ фонду основної заробітної плати;
– фонду додаткової заробітної плати;
– фонду виплати дивідендів;
– фонду матеріального стимулювання.
165. Рівень рентабельності показує:
– скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 працівника;
+ скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню виробничих витрат;
– скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню повної собівартості реалізованої продукції;
– скільки прибутку отримано в розрахунку на 1 гривню сукупних фондів.
166. Показник, який впливає на рівень рентабельності виробництва – це:
– фондоозброєність праці;
– фондовіддача;
+ рівень цін реалізованої продукції;
– енергозабезпеченість.
167. Для вимірювання і обліку валової продукції використовують показники:
– натуральні;
+ натуральні і вартісні;
вартісні;
якості продукції.
168. Фонд споживання на підприємстві – це:
+ фонд оплати праці і фонд матеріального заохочення;
– фонд оплати праці і матеріальні витрати;
– фонд оплати праці і валовий дохід;
– фонд оплати праці і чистий дохід.
169. Матеріальною основою процесу відтворення є:
+ відтворення всіх факторів виробництва, робочої сили і засобів виробництва;
– підтримання в робочому стані основних засобів виробництва;
– відтворення робочої сили;
– відтворення родючості землі.
170. Коефіцієнт фінансової залежності становить собою відношення:
+ усіх джерел фінансування до власного капіталу;
– власного капіталу до довгострокових зобов’язань;
– вартості основних засобів до загальної вартості майна;
– власного капіталу до величини обігових коштів.
171. Рівень рентабельності відображає ефективність використання:
+ спожитих виробничих ресурсів;
– застосованих виробничих ресурсів;
– витрат, які не включаються у виробничу собівартість;
– залишків незавершеного виробництва за собівартістю.
172. Про фінансову стійкість компанії свідчать показники:
– коефіцієнт оборотності всіх активів, що використовуються; коефіцієнт оборотності поточних активів, що використовуються; тривалість обороту поточних активів;
– показник поточної ліквідності; показник „критичної оцінки”; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; тривалість погашення дебіторської заборгованості;
– коефіцієнт ефективності; термін окупності; чистий приведений прибуток; період окупності, рівень рентабельності;
+ коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів; коефіцієнт довгострокової заборгованості.
173. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:
– з випереджальним зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;
– з розвитком підсобних промислових підприємств з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції;
+ з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням витрат праці та коштів на одиницю продукції;
– з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.