Міністерства агарної політики та продовольства України

• ⇐ Предыдущая
• 19
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 252627
• 28
• 29
• 30
• 31
• 32
• 33
• 34
• Следующая ⇒

МАРКЕТИНГ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства агарної політики та продовольства України

 

 

1. Концепція маркетингу – це:

– система зв'язків виробника і споживача товару;

– наукова система надання послуг;

+ орієнтована на споживача інтегрована цільова філософія індивідуального економічного суб’єкта;

– одержання взаємної вигоди суб'єктів маркетингу та клієнтури.

 

2. Бюджет маркетингу передбачає розподіл коштів за:

+ складовими маркетингу, цільовими ринками та конкретними заходами;

– напрямами різних видів діяльності, цільовими сегментами, виконавцями;

– елементами діяльності відділу збуту та маркетингу;

– потребами стратегічних зон господарювання.

 

3 У процесі розробки бізнес-плану на підприємстві виникла дискусія щодо місця складових частин у його структурі. Правильною, на думку маркетолога, є відповідь:

+ базовим для бізнес-плану є план маркетингу;

– план виробництва є основною складовою бізнес-плану;

– найважливішою складовою бізнес-плану є фінансовий план;

– базовим для бізнес-плану є організаційний план.

 

4. Запропоновані Майком Портером базові конкурентні стратегії – це:

+ концентрації, диференціації, лідерства за рахунок зменшення витрат;

– доповнення товару новими характеристиками, оновлення асортименту, поліпшення якості;

– інтенсивне зростання, інтеграції, розвитку ринку.

– усі відповіді правильні.

 

5. Фірма вирішила розробити бюджет маркетингу. Маркетолог запевняє керівництво фірми, що це:

+ сума коштів на маркетинг з розподілом за видами робіт;

– загальна сума коштів на маркетинг;

– розрахунок коштів на проведення рекламної кампанії;

– сума коштів на просування товарів.

 

6. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку узгодженості таких факторів:

+ задоволення потреб споживачів, отримання прибутку та збереження добробуту суспільства;

– задоволення потреб держави та споживачів, отримання прибутку;

– комерційних зусиль, заходів стимулювання та задоволення потреб споживачів;

– задоволення потреб соціуму та дотримання етичних норм.

 

 

7. Місткість ринку будь-якого товару може вимірюватися:

+ як у грошових, так і у натуральних одиницях;

– у грошових одиницях;

– у натуральних одиницях;

– інший вимір.

 

8. Маркетинг слід розглядати як:

+ інструмент підвищення ефективності та результативності системи будь-якої сфери, пов'язаної з обслуговуванням людини, клієнта;

– засіб забезпечення ефективності торгівлі;

– комплекс результативних дій підприємства на ринку;

– знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну.

 

9. Макромаркетинг – це:

+ заходи маркетингу в національному масштабі, спрямовані на поліпшення якості життя людини та суспільства;

– засіб більш раціонального використання ресурсів країни;

– інструмент задоволення потреб людини на коротко- і довгострокову перспективу;

– спосіб поліпшення якості товарів та послуг національних виробників.

 

10. Маркетингова концепція ґрунтується на таких засадах:

+ спостереження за поведінкою споживачів;

– виготовленню товарів передують дослідження ринку, а покупці можуть бути згруповані в окремі сегменти;

– виготовлення товарів здійснюється в обсягах, менших від сукупного попиту на ці товари;

– у рамках сегментів покупці надають перевагу тим фірмам, які пропонують кращі товари.

 

11. Перевагами маркетингової концепції є:

+ вивчення запитів ринку, а потім виготовлення товару;

– задоволення запитів покупців;

– намагання максимально задовольнити сьогоденні потреби споживачів;

– гарантія прибутку фірми.

 

12. Передумовами запровадження соціальної концепції маркетингу є:

+ готовність фірми поступитися частиною сьогоденних прибутків для виготовлення товарів, які б враховували довгострокові цілі споживача, суспільства;

– не завжди задоволення сьогоденної потреби людини збігається із задоволенням потреби на тривалий період життя;

– не завжди задоволення потреб людини збігається з інтересами суспільства;

– усі відповіді правильні.

 

13. Концепцію маркетингу не можуть застосовувати:

+ адміністративні установи, обласні та районні органи виконавчої влади;

– підприємства виробничої сфери, торгівлі, харчування, побуту, аудиторські фірми, банки, страхові та рекламні агентства;

– навчальні заклади та лікувальні установи, заклади культури, політичні партії та діячі, спортивні клуби, рок-групи;

– у кожному з варіантів є підприємства, які не можуть застосовувати концепцію маркетингу.

 

14. Запровадження концепції маркетингу необхідне та ефективне за умов:

+ узгодження експорту та імпорту країни з внутрішнім ринком, наявності сировинних та виробничих резервів;

– ринку покупця, дійової системи захисту прав споживачів, гарантії "свободи" на підприємстві та за його межами;

– монополії виробника, ринку продавця;

– усі відповіді правильні.

 

15. Для якої із таких ситуацій на ринку товарів та послуг можна запропонувати синхромаркетинг:

+ наявна кількість місць у кінотеатрах міста не дає змогу задовольнити всіх бажаючих відвідувати сеанси у вечірній час;

– на ринку молока спостерігається надмірний попит на молоко підвищеної жирності;

– на ринку тютюнових виробів існує стабільна тенденція зростання попиту на тютюнові вироби серед молоді та юнацтва;

– на ринку овочів попит значно перевищує пропозицію цього товару.

 

16. Чинники, які можуть спонукати або навіть остаточно переконати керівництво запровадити маркетинг на підприємстві:

– сповільнення темпів зростання проданих товарів, прибутків;

– зміна попиту на товар, зростання витрат на продаж товарів;

– загострення конкурентної боротьби на ринку;

+ усі відповіді правильні.

 

17. Ефективне законодавство щодо захисту прав споживача розглядається як умова застосування маркетингу у зв’язку з тим, що:

+ сприяє успіху на ринку тих фірм, які пропонують товари відповідно до вимог людей та суспільства і перешкоджає фірмам, які таких вимог не дотримуються;

– змушує фірму максимально враховувати потреби споживача;

– розцінюється як серйозний бар'єр на шляху виробництва і продажу товарів, що суперечать за своїми параметрами вимогам людей та суспільства;

– усі відповіді правильні.

 

18. Обмеження можливостей застосування маркетингу на сучасному вітчизняному ринку полягає у тому, що:

+ на незрілому ринку можливий тільки незрілий маркетинг;

– маркетинг доцільний переважно на експортних для України ринках;

– кваліфікований маркетинг може бути здійснений тільки під керівництвом визнаних закордонних фахівців;

– маркетинг на українському ринку – поки що суто теоретична дисципліна і стане необхідним у міру виходу економіки України на рівень економічно розвинених країн.

 

19. Маркетинг вивчає:

+ кон'юнктуру продуктів харчування й інших;

– виробництво пропонованих до збуту виробів;

– загальний рівень цін в умовах інфляції;

– технологічні можливості забезпечення рівня якості товарів відповідно до запитів окремих груп споживачів.

 

20. Провідним ринком, що визначає перспективи розвитку інших ринків, є:

+ ринок споживчих товарів;

– ринок засобів виробництва, інвестиційних товарів;

– ринок коштів;

– ринок продуктів харчування.

 

21. Фірма "Технологія XXI" бажає впровадити методи сучасного маркетингу. Девіз, який найбільш відповідатиме новому стилю діяльності:

+ покупець завжди правий;

– наш бізнес – роби гроші;

– продавай, продавай, продавай;

– встановлюй ціни нижчі.

 

22. Макросередовище маркетингу фірми не визначає:

+ внутрішньокорпоративні взаємини на фірмі;

– природні і та науко-технічні фактори;

– економічні фактори;

– фактори культурного середовища.

 

23. До основних елементів комплексу маркетингу належать:

+ товар, ціна, методи розповсюдження та комунікації;

– потреба, попит, товар;

– попит, сукупність існуючих та потенційних покупців;

– ціна, методи розповсюдження та методи просування.

 

 

24. Звіт про ринкове середовище підприємства має містити інформацію:

+ про зміни у середовищі споживачів, каналів розповсюдження, конкурентів, громадської думки, підприємства;

– про споживача, ринок, податкову політику держави, канали розповсюдження;

– про зміни у середовищі конкурентів, споживачів, засобах масової інформації;

– про зміни у нормативному, конкурентному середовищах, на міжнародних ринках.

 

25. Мікромаркетинг слід розглядати:

+ як діяльність підприємства на підставі дослідження ринку, спрямовану на задоволення потреб споживачів і досягнення мети підприємства;

– як прогнозування запитів клієнтів і відповідно до цього виготовлення чи закупівлю товарів;

– як певний перелік операцій, які виконують фахівці на підприємстві та в регіоні, що обслуговують це підприємство;

– як ефективний засіб забезпечення доходів підприємства, який базується на досконалих знаннях ринку.

 

26. Маркетингова діяльність фірми полягає:

+ у діях, спрямованих на освоєння нових ринків, активізацію потенційних можливостей обміну;

– у виявленні та задоволенні потреб і запитів клієнтів, пошуку нових способів їх задоволення;

– у створенні невідомих для клієнтів потреб та їх задоволенні;

– усі відповіді правильні.

 

27. Об'єктами маркетингу можуть бути:

– товари, послуги;

– фірми, місця (будівельні майданчики, дачні ділянки, курортно-санаторні місця тощо);

– люди, ідеї;

+ усі відповіді правильні.

 

28. Суб'єкти маркетингу – це:

– виробники товарів, фірми обслуговування, ВНЗ, клініки, театри, рок- групи;

– гуртові та роздрібні підприємства торгівлі;

– банки, спортивні клуби, політичні партії;

+ усі відповіді правильні.

 

29. Продукція вашої фірми функціонує на місцевому ринку (хліб, молоко та ін.), тому варто врахувати думку, насамперед, таких контактних аудиторій:

– місцевої преси та громадських груп, об'єднань;

– споживачів товарів, які продукує ваша фірма;

– внутрішньої контактної аудиторії (робітників і службовців фірми);

+ усі відповіді правильні.

 

30. Мета системи маркетингу:

+ поліпшення якості життя суспільства;

– досягнення максимуму споживання товарів;

– збільшення задоволення потреб споживачів;

– усі відповіді правильні.

 

31 Маркетингові цілі підприємства:

– збільшення частки підприємства на ринку;

– створення іміджу підприємства та його товарів;

– досягнення максимального прибутку;

+ усі відповіді правильні.

 

32. Поняття "конкуренція" найкраще характеризують такі ознаки :

– боротьба виробників, торговців за ринки збуту;

– форма розвиту продуктивних сил;

– комерційне суперництво фірм;

+ усі відповіді правильні.

33. Для ринку покупця характерні:

+ конкуренція виробників, продавців та економічна свобода дій фірми на ринку;

– конкуренція серед покупців;

– адміністративні дії, в межах яких працюють фірми на ринку;

– правильна відповідь відсутня.

 

34. Суб'єктами конкуренції є:

+ підприємства, які виробляють і продають або купують і продають товари;

– малі підприємства, спільні підприємства;

– державні підприємства;

– підприємства споживчої кооперації.

 

35. У країнах з розвинутою економікою більшого поширення набувають нецінові методи конкуренції, зумовлені тим, що:

– зниження ціни має свою межу;

– зменшується кількість покупців, що реагують на зниження ціни;

– поширюються асоціації "низька ціна – низька якість";

+ усі відповіді правильні.

36. Нецінові методи, конкурентної боротьби, які можуть бути застосовані в торговельній сфері, – це:

+ високоякісне обслуговування покупців;

– новизна товару;

– висока якість товару;

– сучасне упакування товару.

 

37. Першочерговою метою дослідження конкуренції вважається:

+ виявлення тієї частки ринку, яку фірма може реально задовольнити;

– збільшення прибутковості фірми;

– створення позитивного іміджу фірми на ринку;

– збільшення частки фірми на ринку.

 

38. Закон попиту являє собою таку залежність:

+ коли ціна товару падає, обсяг планованих закупівель, зазвичай, росте;

– зростання доходів споживачів призводить до того, що вони починають купувати більше товарів;

– перевищення пропозиції над попитом, зазвичай, призводить до зниження ціни на товар;

– крива попиту має позитивний нахил.

 

39. Ринок товарів перебуває в рівноважному стані, якщо:

+ об'єм попиту дорівнює об'єму пропозиції;

– сума цін на товар дорівнює бюджету споживачів;

– ціна дорівнює витратам плюс запланована норма прибутку;

– рівень технології змінюється плавно.

 

40. Еластичність пропозиції залежить, здебільшого, від:

+ періоду часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися до зміни ціни;

– кількості товарів – замінників певного товару;

– того, чи є певний товар предметом першої необхідності або розкоші;

– того, чи належить певний товар до предметів тривалого користування або повсякденного споживання.

 

41. Маркетингове дослідження потребує сукупності таких складових:

+ інформація, методика дослідження, виконавці;

– фінансування, організація, працівники;

– термін дослідження, досвід дослідника, ресурси;

– усі відповіді правильні.

 

 

42. Маркетингове дослідження можна визначити як:

+ систематичний збір і аналіз маркетингової інформації;

– засіб сприяння маркетологам щодо прийняття оптимального рішення;

– гарантію зменшення ризику щодо цільових ринків, ціни товару, реклами та інших складових комплексу маркетингу;

– усі відповіді правильні.

 

43. Маркетингові дослідження, які можна назвати безперервними, – це:

+ дослідження споживчого кошика сім'ї на всіх етапах її життєвого циклу;

– фактори формування попиту на хліб;

– визначення ресурсів, необхідних для збільшення частки фірми на ринку;

– фактори формування попиту на одяг, взуття.

 

44. Способи одержання первинної інформації:

+ спостереження, експеримент, опитування;

– ведення статистичного обліку;

– ведення оперативного обліку;

– усі відповіді правильні.

 

45. Об'єктом маркетингового дослідження на ринку товарів та послуг не може бути:

+ підприємство, яке виготовляє або продає товари;

– покупець, споживач товарів або послуг та потенційний покупець або споживач товару;

– відвідувач торговельного підприємства;

– фермер, який вирощує (виробляє) сільськогосподарські продукти та який купує реманент, машини, насіння.

 

46. Під час складання анкети слід користуватися непрямими запитаннями якщо:

+ нема переконаності, що респондент дасть достовірну, неперекручену інформацію;

–інформація, яку планується зібрати, незначна за обсягом;

– працюватимуть інтерв'юери високого професійного рівня;

– група інтерв'юерів недостатня для опитування.

 

47. Досконала конкуренція від недосконалої відрізняється:

+ можливістю впливу окремих конкурентів на попит;

– складом стратегій конкуренції;

– кількістю конкуруючих фірм;

– ступенем напруженості конкурентної боротьби.

 

 

48. Головний конкурент визначається:

+ за величиною частки ринку;

– за найкращим співвідношенням між обсягами продажу і пропозиції;

– за обсягом пропозиції;

–за рівнем споживчих властивостей товару

 

49. Модифікація комплексу маркетингу, зокрема, за рахунок зниження ціни найбільш характерна для етапу життєвого циклу товару:

+ зрілості;

– виведення на ринок;

– зростання;

– спаду.

 

50. Товарний асортимент характеризують за допомогою ознак:

+ ширини, глибини, насиченості, гармонійності;

– глибини, ширини, стабільності, насиченості, безпеки;

– ширини, насиченості, безпеки, нешкідливості;

– глибини, ширини, стабільності, насиченості.

 

51. Товар "з підкріпленням" передбачає:

+ гарантії, поставки, кредитування, монтаж;

– рівень якості;

– специфічне оформлення, марочну назву;

– гарантії, специфічне оформлення, марочну назву.

 

52. Товар знаходиться на етапі зростання. Із перерахованих нижче заходів найдоцільніше застосувати:

+ маркетингові заходи (реклама, стимулювання збуту, виставки, ярмарки);

– зниження ціни товару;

– пошук нових сегментів ринку;

– зменшення витрат на комунікації.

 

53. Маркетингова стратегія продукту базується на тому, що покупці здійснюють вибір товару за:

+ очевидними і прихованими ознаками товару, які допомагають відрізнити товари конкурентів і привернути увагу покупця;

– якістю виробу;

– зовнішнім оформленням виробу;

– маркою відомої фірми.

 

 

54. Для прогнозування обсягу продажу товарів фірмі слід застосувати прогноз:

+ коротко- або середньостроковий;

– тільки короткостроковий;

– тільки середньостроковий;

– середньо- або довгостроковий.

 

55. За ступенем формалізації до інтуїтивних належить прогноз:

+ експертного оцінювання;

– нормативний;

– трендовий;

– математичного моделювання.

 

56. Широтою товарного асортименту називається:

+ загальна чисельність груп товарів в асортименті;

– загальна чисельність варіантів пропозиції всіх товарів;

– ступінь розмаїтості товарів різних асортиментних груп;

– правильна відповідь відсутня.

 

57. Глибина товарного асортименту – це:

+ кількість варіантів пропозиції кожного окремого товару в рамках асортиментної групи;

– довжина параметричного ряду товарів;

– ступінь індивідуалізації товарів за запитами споживачів;

– сукупність всіх асортиментних груп товарів.

 

58. Базою для успіху товару є:

+ пропозиція товару з підкріпленням;

– рівень товару за задумом;

– характеристики товару в реальному виконанні;

– ціна споживання товару.

 

59. Кольоровий телевізор – це товар:

+ попереднього вибору;

– повсякденного попиту;

– особливого попиту;

– пасивного попиту.

60. Життєвий цикл товару – це:

+ сукупність фаз впровадження товару на ринок, росту продажу, зрілості товару і спаду продажів;

– інтервал часу від моменту придбання до моменту утилізації, припинення існування товару;

– інтервал часу, у якому попит на сезонний товар проходить усі можливі фази і повертається до вихідної точки;

– процес розвитку продажів товару й одержання прибутків.

 

61. Максимальна ціна товару визначається:

+ величиною попиту на товар;

– максимальними претензіями на прибуток, що існують у певній галузі виробництва;

– цінами конкурентів на аналогічний товар;

– найвищим рівнем сукупних витрат;

 

62. Мінімальна ціна товару визначається:

+ рівнем перемінних витрат;

– місткістю ринку товару;

– рівнем сукупних витрат фірми;

– коефіцієнтом еластичності попиту.

 

63. Найбільш суб'єктивним методом ціноутворення є:

+ прейскурантний метод;

– метод відповідності конкуренту;

– установлення ціни в ході торгів, акта купівлі-продажу;

– завищення ціни.

 

64. Цінова конкуренція від нецінової відрізняється:

+ рівнем ціни в конкуренції за обсяг збуту;

– рівнем коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною;

– тим, що цінова конкуренція має місце на ринку з високим рівнем доходу;

– неможливістю використовувати безкоштовну рекламу.

 

65. Ринок, який відповідає положенню, коли попит перевищує пропозицію:

+ ринок продавця;

– ринок споживача;

– ринок цінних паперів;

– ринок товарів.

 

 

66. Передумовами виникнення маркетингу є:

– розширення товарного асортименту;

– розширення активів і пасивів підприємства;

+ наявність конкурентного середовища щодо виробників та споживачів продукції;

– здійснення цінової політики.

 

67. До основних підходів організації маркетингової діяльності відносяться:

+ функціональний;

– регіональний;

– базовий;

– сучасний.

 

68. Якість маркетингу – це:

– пріоритетне задоволення запитів покупця або клієнта, орієнтація на постійне новаторство, пріоритет довгострокових цілей діяльності над короткостроковими;

– постійна турбота про образ фірми та її продукцію, стимулювання почуттєвого, а не раціонального сприйняття продукту;

– орієнтація діяльності фірми на охорону здоров'я споживачів і навколишнього середовища, тобто забезпечення відповідних заходів безпеки;

+ сумарний ефект філософського, поведінкового, інформаційного аспектів, аспектів принципу дії, диференціації, організаційного і соціального аспектів.

 

69. Останній період розвитку маркетингу – це:

– «Цикли життя»;

+ «Ера персоніфікації»;

– «Ера витрат»;

– «Ера зростання».

 

70. Концептуальний підхід сутності маркетингу:

– базується на теорії життєвого циклу товару та тих завданнях, котрі має вирішувати маркетинг на кожному з етапів життєвого циклу;

– розглядається як система з багатьма елементами, що взаємодіють один з одним і з елементами зовнішніх систем;

+ визначається як спрямування ділового мислення, філософія ділової активності, систематизоване і планомірне спрямування всіх функцій підприємства, комплексно-системний підхід до вирішення проблем конкуренції через задоволення потреб споживачів із максимальною вигодою економічного суб'єкта;

– ґрунтується на маркетингових функціях, які, на думку авторів, може виконувати фірма.

 

71. До завдань, що вирішуються за допомогою маркетингу відносять:

+ аналіз, оцінювання і прогнозування стану та розвитку ринків, на яких фірма реалізує або планує реалізовувати свої товари та послуги;

– аналіз витрат підприємства;

–боротьбу зконкурентами;

–аналіз прибутків підприємства.

 

72.На етапі усвідомлення проблеми з'ясовують:

– які конкуренти з'явилися на ринку;

+ чим спровоковане виникнення проблем чи нестатків;

– особливості банківських послуг;

– поведінку після прийняття рішення про покупку.

73. Теорію корисності благ, де корисність розглядається основою їх вартості започаткував:

– А. Монкретьєн;

– У. Петті;

– І.Ф. Галіана;

+ Ж.Б. Сей.

74. До рушійних сил ринкової економіки А. Сміт відносив:

+ дію законів попиту і пропозиції;

– повну зайнятість;

– сильну державну владу;

– цільові державні капіталовкладення.

75. Фундатор маржиналізму – це:

+ Ж. Менгер (1840-1921), Австрія;

– В. С. Джевонс (1835-1882), Англія;

– Л. Вальрас (1834-1910), Франція – Швейцарія;

– А. Маршал (1842-1924), Англія.

76. Представник математичної школи в економічній теорії однієї із шкіл маржиналізму – це:

– А. Маршапл;

+ В. Джевонс;

– Е. Бем-Баверк;

– Дж. Б.Кларк.

77. Основна ідея маржиналізму – це:

– суб'єктивно-психологічний підхід до економічних явищ;

– раціональність економічної поведінки окремого економічного суб'єкта;

+ дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи в масштабі галузі і господарства;

– граничний аналіз: причинно-наслідковий чи функціональний.

 

78. Представники австрійської школи маржиналізму – це:

+ Карл Менгер (1840-1921); Ейген фон Бем-Баверк (1851-1914); Фрідріх фонВізер (1851-1926);

– Фрідріх Август фон Хайєк (1899-1992);

– Йозеф Шумпегер (1883-1950);

– Герман Генріх Гессен (1810-1858).

 

79. Концепція маркетингу стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно, щоб:

– витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;

– товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

+ виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.

 

80.Виробнича концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно, щоб:

+ витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;

– товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

– виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.

 

81. Товарна концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

– витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;

+ товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

– виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.

82. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що:

– витрати на виробництво товару мають мінімальними, а ціни – доступними якомога більшій кількості покупців;

– товари повинні мати найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

+ зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців мають були максимальні;

– виявлення та задоволення потреб споживачів має бути кращим, ніж у конкурентів.

83. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку:

– прагнення держави, товаровиробників і споживачів до збільшення своїх доходів;

– прагнення товаровиробників до збільшення своїх доходів за рахунок створення дефіциту пропозиції товару;

– прагнення держави контролювати виробництво товарів;

+ задоволення потреб споживачів, одержання товаровиробником прибутку та виконання вимог суспільства щодо збереження довкілля.

 

84. Основні відмінності концепції маркетингу від інших концепцій:

– перед підприємством не постає завдання задоволення потреб певного прошарку споживачів;

+ задоволення потреб певного прошарку споживачів вимагає проведення цілого комплексу маркетингових досліджень для їх виявлення;

– головне завдання підприємства полягає в тому, щоб досягти певного обсягу продажу своїх товарів;

– комплекс заходів із задоволення попиту не має викликати повторні закупки продукції.

 

85. Нужда, потреба і попит перебувають у такій ієрархії:

+нужда-потреба-попит;

– потреба-нужда-попит;

– попит-потреба-нужда;

– попит-нужда-потреба.

 

86. Поняття "потреба" означає:

– потребу, яка підкріплена спроможністю, тобто забезпечена грошима;

– відчуття людиною нестачі чого-небудь;

+ нужду, яка набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особи індивіда;

– засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності.

 

87. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що:

+ попит забезпечений купівельною спроможністю;

– попит є конкретнішим поняттям, а потреба – переважно абстрактна;

– попит реалізується на ринку;

– попит порівняно з потребою є суб'єктивним.

88. Потреби відповідно до теорії А. Маслоу розподіляють:

+ на п'ять рівнів і дві категорії;

– на два рівні і п'ять категорій;

– на п'ять категорій і два рівні;

– на п'ять рівнів і три категорії.

89. Соціогенні потреби споживачів – це:

– потреба у відновленні енергії;

– потреба емоційного контакту;

+ потреба в пізнанні, спілкуванні, в самоствердженні;

– потреба в свободі.

90. «4П» у контексті маркетингової діяльності фірми – це:

– спосіб шифрування певного переліку маркетингових робіт на фірмі;

+ скорочені назви відомих стратегій маркетингу в англійській термінології;

– класифікація операцій маркетингу за певною ознакою;

– поділ регіональних ринків, що мають відмінності маркетингового характеру.

91. До основних елементів комплексу маркетингу належать:

– потреба, попит, товар;

– ціна, сукупність існуючих та потенційних покупців;

– заміри обсягу попиту та прогнозування ринку;

+ товар, ціна, методи стимулювання збуту та методи розповсюдження.

92. Рішення підприємця за умов прийняття стратегії розширення меж ринку полягає:

– у розробленні й представленні нового товару чи послуги на існуючих ринках;

+ у пошуку ринків (географічних, демографічних, підприємств) для виявлення можливостей більш широкого їх освоєння;

– у зниженні (можливо на деякий час) ціни на товар;

– у забезпеченні товару більш помітною викладкою в магазинах.

93. Ринок чистої монополії складається із:

– невеликої кількості продавців, надто чутливих до політики ціноутворення й маркетингових стратегій;

+ безлічі продавців та покупців дуже схожого товарного продукту;

– безлічі покупців та продавців, що здійснюють угоди не за єдиною ціною, а в широкому діапазоні цін;

– одного продавця.

 

94. Промисловий ринок формується з:

+ підприємств-виробників готової продукції;

– підприємств, які закуповують товари для подальшої реалізації споживачам;

– осіб, які купують товари для особистого та сімейного споживання;

– державних установ.

95. Маркетинг промислових товарів – це коли:

– спортклуб пропонує ракетки для любителів тенісу;

– одяг купують студенти;

– гітари розкуповуються рок-групами;

+ жоден не належить.

 

96.Конверсійний маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– надмірним;

+ негативним;

– відсутнім.

 

97. Стимулюючий маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– негативним;

+ відсутнім;

– нерегулярним.

 

98. Розвивальний маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– надмірним;

– негативним;

+ потенційним.

 

99. Ремаркегинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

+ що знижується;

– негативним;

– відсутнім.

100. Синхромаркетинг пов'язаний з попитом:

+ нерегулярним;

– надмірним;

– негативним;

– відсутнім.

101. Підтримувальний маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– надмірним;

+ повноцінним;

– відсутнім.

102. З чим зв'язані сучасні проблеми маркетингу:

– із сталою ціннісною орієнтацією споживачів;

+ із кризами світової економіки;

– із поліпшенням стану довкілля;

– із послабленням конкуренції в глобальних масштабах.

103. Іноді проблеми маркетингу сприяють створенню нових маркетингових можливостей, до яких належать:

– падіння частки некомерційного маркетингу;

– використання застарілих інформаційних технологій у продажу товарів і послуг;

+ прискорення глобалізації економічних процесів;

– погіршення стану довкілля.

104. Основними аргументами критики маркетингу щодо впливу на окремих споживачів є:

– зменшення ціни товарів;

+ використання засобів, що вводять споживачів в оману;

– криза світової економіки;

– поліпшення стану довкілля.

105. До аргументів критики маркетингу, яка ґрунтується на збільшенні ціни, не належить:

– висока вартість збуту;

– висока вартість підтримки іміджу;

– висока вартість реклами та просування;

+ зневага товаровиробників до вимог безпеки.

106. До основних аргументів критики маркетингу щодо впливу на суспільство загалом не належить:

– створення потреби та надмірний матеріалізм;

– недостатність соціально значущих товарів;

– забруднення культурного середовища;

+ нечесна конкуренція.

107. До основних аргументів критики маркетингу щодо виливу на інших підприємців не належить:

– поглинання компаній-конкурентів;

– створення перепон щодо виходу на ринок інших компаній;

– нечесна конкуренція;

+ забруднення культурного середовища.

108. Глобальні маркетингові стратегії – це:

– вузька товарна спеціалізація;

– сегментація;

+ інтернаціоналізація;

– «зняття вершків».

109. Розширення діяльності підприємства за допомогою об'єднання або взяття під контроль інших підприємств – це:

– інтенсивний розвиток;

+ інтеграційний розвиток;

– диверсифікація;

– спеціалізація.

110. Основна перешкода експорту послуг – це:

+ митні бар'єри країн-імпортерів;

– місцеві традиції країн, куди експортують послуги;

– природні фактори;

– соціально-економічні фактори.

111. Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «глобальної» проходить такі стадії інтернаціоналізації:

– експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

– спорадичний експорт, експортна експансія, розвиток закордонних філій, глобалізація діяльності;

+ спорадичний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордонним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяльності;

– інвестиційна діяльність.

112. Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів виділяються два типи маркетингу:

– експортний та глобальний;

– місцевий та глобальний;

+ внутрішній та міжнародний;

– мікромаркетинг та макромаркетинг.

113. Найсучаснішими формами прямого маркетингу є:

– телевізійний маркетинг та маркетинг прямого відгуку;

– телевізійний та інтерактивний маркетинг;

+ телевізійний маркетинг, маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг;

– маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг.

114. Телевізійна реклама прямого відгуку відрізняється від звичайної телевізійної реклами тим, що:

– значно менша за обсягом;

– присвячена декільком товарам;

+ має вигляд 15-30 хв. програми, присвяченої одному товару;

– застосовується переважно для продажу фінансових послуг.

 

115. Електронна торгівля – це:

–"торговельні зали", в яких продавці, користуючись новими електронними технологіями, пропонують свої товари та послуги, а покупці відшукують інформацію, яка їх цікавить;

+ процес купівлі та продажу, що підтримується електронними технологіями;

– глобальна система комп'ютерних мереж;

– компанії, які надають інформацію і маркетингові послуги абонентам за певну щомісячну плату.

116. Купівля товарів через Інтернет дає споживачам такі переваги:

+ мінімізацію часу;

– відсутність доступу до порівняльної інформації про подібні товари та компанію;

– неможливість замовлення товару безпосередньо вдома;

– інформаційну перевантаженість мережі.

117. На ринку інформації можна виділити такі основні сектори:

– сектор ділової активності;

– сектор закритої інформації;

+ сектор інформації для спеціалістів;

– сектор комерційної інформації.

118. Користуватися послугами з ремонту комп'ютерної техніки доцільно, якщо вартість ремонту не перевищує:

– 30% від вартості устаткування:

– 40% від вартості устаткування;

+ 50% від вартості устаткування;

– 60% від вартості устаткування.

119. Причини, які спонукають купувати продукцію методом прямого продажу:

– неможливість розпочати власний бізнес і побудувати кар'єру;

– витрачання часу на покупках;

+ наявність особистого консультанта, індивідуальний підхід до клієнта:

– можливість отримати додатковий дохід.

120. Прямі (індивідуальні) продажі – це:

– спеціалізовані замовлення поштою;

+ реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом проведення безкоштовних класів, консультацій і презентацій;

– продаж без доставки додому безпосередньо клієнту;

– реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом продажу за каталогом.

121. Основні переваги прямого продажу для незалежного продавця:

– вузький спектр та асортимент товарів;

– незручний та негнучкий графік роботи;

+ навчання та підтримка з боку компаній прямого продажу;

– неможливість власного бізнесу з мінімальним ризиком та стартовим капіталом.

 

122. Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом:

+ законодавчих обмежень і регламентації;

– збитковості;

– думки споживачів;

– сезонності.

 

123. В Україні екологічне підприємництво формується за такими напрямами:

– використання застарілих технологій для хімічної промисловості;

+ інформатизації виробництва і збуту;

– використання традиційних джерел енергії;

– використання застарілих технології виробництва продуктів харчування.

 

124. Основними категоріями екологічного маркетингу є:

– обмін;

– екологічні проблеми;

– екологізація довкілля;

+ екологічні товари.

 

125. Маркетингові об'єктивні ризики – це:

– комбінація певної події, яка впливає на реалізацію цілей компанії у сфері маркетингу, її можливостей та наслідків;

+ певна подія, яка впливає на реалізацію цілей компанії;

– можливість певної події, яка впливає на реалізацію цілей компанії;

– сприймані ризики, з якими стикається споживач під час купівлі товару;

126. Комплекс маркетинг – мікс включає:

– засоби управління підприємством;

+ сукупність інструментів (товар, ціна, збут, просування);

– засоби реалізації товару;

– сукупність функцій маркетингу.

127. Елемент маркетингу, головним змістом якого є вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача – це:

– ціна;

+ розподіл;

– просування;

– товар.

 

128. Диверсифікація – це:

+ стратегія, яка передбачає вихід підприємства у нові для нього сфери бізнесу;

– більш глибоке проникнення на ринок;

– розширення меж ринку;

– правильна відповідь відсутня.

 

129. Диверсифікаційний напрям розвитку підприємства може здійснюватися методом:

– концентричної диверсифікації;

– горизонтальної диверсифікації;

– конгломератної диверсифікації;

+ кожний із методів можна використати залежно від конкретних умов.

 

130. Ситуація, в якій необхідно обов'язково проводити пробний маркетинг – це:

+ невпевненість в успіху нового товару на ринку;

– випуск на ринок товару, аналогічного товарам конкурентів;

– випуск на ринок товару, що являє собою модифікацію товару, реалізованого фірмою на ринку;

– випуску застарілого товару.

 

131. Маркетингове дослідження – це:

– вивчення теорії і практики маркетингу;

+ дослідна діяльність, спрямована на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу;

– розробка маркетингових планів і стратегій щодо управління різноманітними ринковими явищами і процесами;

– проведення експерименту.

132. Перший крок в алгоритмі процесу маркетингових досліджень – це:

+ визначення проблеми;

– збір та систематизація інформації;

– формування цілей і задач маркетингових досліджень;

– оцінювання конкурентоспроможності підприємства.

133. Останній етап процесу маркетингових досліджень – це:

– розробка дослідницького проекту;

– збір і систематизація інформації;

+ прийняття маркетингових рішень;

– визначення проблеми.

134. Власні організаційні форми проведення маркетингових досліджень – це:

– творчі колективи викладачів та студентів вищих навчальних закладів;

– інформаційні фірми;

– рекламні агентства;

+ власні відділи маркетингових досліджень.

135. Етап процесу маркетингових досліджень, який потребує найбільших витрат, – це:

– розробка дослідницького проекту;

+ збір та систематизація інформації;

– оцінювання інформації;

– визначення проблеми.

136. Сучасна маркетингова інформаційна система – це:

– сукупність програмних засобів та інформації;

+ організаційно-технічна система збору, систематизації та обробки маркетингової інформації;

– система, спрямована на забезпечення процесів прийняття рішень у процесі управління підприємством;

– система, що діє в комплексному та безперервному режимі.

137. Коли під час здійснення операції підприємство пропонує клієнтові нові товари, це:

– реклама комплексу послуг підприємства;

+ крос-селінг;

– іміджева реклама підприємства;

– комерційна реклама.

138. Акцент на якості, престижності в рекламному зверненні товару робиться на стадії його життєвого циклу:

– зрілості;

+ росту збуту;

– виведення товару на ринок;

– спаду.

 

139. Особливості послуг – це:

– неможливість їх зберігати;

– зміна якості та невід'ємність від кваліфікації людей;

– абстрактний характер;

+ всі відповіді правильні.

 

140. Впровадження нових послуг на ринок слід здійснювати:

– як тільки намітився спад обсягу продаж найбільш ходових послуг;

+ на основі дослідження ринку;

– всі відповіді вірні;

– правильна відповідь відсутня.

 

141. Життєвий цикл товару – це крива динаміки товару, представлена в координатах:

– тип клієнта – збут;

+ час – прибуток, збут;

– час – кількість конкурентів;

– час – збиток.

 

142. Суб'єкти конкуренції – це:

– малі підприємства, спільні підприємства;

– державні підприємства;

+ підприємства, які виробляють і продають або купують і перепродають товари;

– підприємства споживчої кооперації.

 

143. Ціна лідера – це:

– висока ціна на продукти і послуги особливої якості;

+ ціна, яка встановлюється відповідно до ціни головного конкурента;

– переважно висока ціна під час просування нового продукту, пов'язана із розрахунком на відповідне коло споживачів;

– ціна конкурента.

 

144. Кількісний показник еластичності – це:

– коефіцієнт кореляції;

– коефіцієнт детермінації;

+ коефіцієнт еластичності;

– коефіцієнт Спірмена.

145. Ціна рівноваги товару на ринку – це:

– ціна, що урівноважує витрати на виробництво та корисність товару;

– ціна, що балансує витрати на виробництво та якість товару;

+ ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару;

– ціна, що балансує запити покупців та їх доходи.

146. Неодноразове сприйняття цільовою аудиторією рекламного звернення – це:

– охоплення аудиторії;

– потужність рекламної кампанії;

– сукупність переглядів;

+ акумулювання аудиторії.

147. До маркетингових комунікацій не відносять:

– іменні;

– оліграфічні;

– електронні;

+ фамільні.

148. Смисловий синонім терміна «просунення» – це:

– формування іміджу;

+ промоушн;

– розподіл;

– виробництво.

149. Основна функція підприємств виробничо-торговельної сфери – це:

– створення робочих місць та забезпечення зайнятості населення;

– створення матеріальних благ суспільства;

+ виробництво та продаж товарів та послуг;

– реалізація задекларованої програми.

150. Маркетинг як нова філософія бізнесу – це, насамперед:

– певна концепція;

– спосіб мислення;

– різноманітні види діяльності фахівців;

+ усі наведені відповіді правильні.

151. Методологічні підходи до характеристики маркетингу – це:

– концептуальний, інституційний;

– функціональний, системно-поведінковий;

– товарний, національний;

+ кожний із зазначених підходів до характеристики маркетингу є актуальним.

 

152. Теоретичні і практичні підходи до розуміння сутності маркетингу в Україні:

– вичерпано повністю;

+ мають тенденції до розвитку;

– широкі настільки, що не вкладаються у прийнятні межі;

– звужуватимуться внаслідок глибшого вивчення теорії і практики маркетингу.

153. Різниця між концептуальним і функціональним підходами полягає в тому, що:

– перший є узагальнюючим, другий – конкретизованим;

– перший є узагальнюючим, другий – деталізованим;

– перший є проблемним, другий – конкретизованим;

+ жоден з варіантів відповідей не вичерпує суті названих підходів до характеристики маркетингу.

154. Національний підхід до характеристики маркетингу зумовлює тлумачення маркетингу з урахуванням:

– національних традицій у реалізації загальновідомих принципів маркетингу фахівцями окремих країн;

– національних традицій населення, яке обслуговується, його ставлення до споживання або користування товарами, пріоритетів, цінностей;

+ національних традицій, історично сформованих методів і форм торгівлі, ставлення до підприємницької діяльності;

– жоден з варіантів відповідей не відображає суті національного підходу до розуміння маркетингу.

155. Концептуальний підхід до розуміння маркетингу характеризує:

– торговельна діяльність, яка сприяє просуванню товарів від виробників до споживачів;

+ напрям ділового мислення, спрямований на споживача і кінцевий результат діяльність фірми, філософія ділової активності за умов ринкових відносин і конкуренції;

– орієнтована на потреби ринку система організації та управління всіма сторонами ділової активності фірми від конструкторсько-технологічних операцій до діяльності з доведення товару до споживача, його післяпродажного обслуговування;

– засіб одержання адміністрацією підприємства необхідної інформації для прийняття правильних рішень.

156. Маркетинг слід розглядати:

– як засіб забезпечення ефективності торгівлі;

– комплекс важелів, що забезпечують результативні дії підприємства на ринку;

– знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну загалом;

+ інструмент підвищення ефективності та результативності будь-якої системи, зв’язаної з обслуговуванням клієнтів.

157. Своїм успіхом на національному та міжнародних ринках після приватизації підприємство «Львівський склодзеркальний завод» завдячує:

– своєчасним і потужним капіталовкладенням у модернізацію виробничої сфери;

– збігу сприятливих обставин виробничого й збутового характеру;

+ кваліфікованій реалізації концепції маркетингу;

– напруженій праці робітників, інженерно-технічних працівників та продавців.

158. Інструментом, здатним привернути увагу покупця до товарів фірми й бути «компасом» для орієнтації покупця в розмаїтті товарів, є:

– ціни на товари;

– чинний у країні економічний механізм;

+ маркетинг;

– над створенням такого інструменту й досі працюють провідні науково-дослідні інститути.

159.Основним об'єктом уваги у філософії маркетингу є:

– динамізм ринку;

+ потреби споживачів;

– можливості конкурентів;

– побажання посередників.

160. Економіка як попередниця маркетингу нездатна була пояснити ринкові явища, оскільки:

– зосереджувала увагу тільки на економічному боці процесу виробництва;

– зосереджувала увагу на досягненні економічних показників;

– недостатньо знала способи прогнозування ринку;

+ не розглядала процеси виробництва, продажу та споживання товарів як одне ціле.

161. Підприємці домаркетингового періоду концентрували увагу переважно на розв’язанні проблем:

+ виробничого характеру;

– пов’язаних зі збутом виробів;

– закупівлі сировини, складників;

– максимізації прибутків будь-яким способом.

162. Неефективність цінової конкуренції пояснюється, тим, що:

– зниження цін автоматично зменшує доходи фірми;

– зниження ціни, як уявляють покупці, здійснюється тільки щодо недоброякісних товарів;

– ухвалюючи рішення щодо купівлі товарів покупці керуються відомим висловом: «Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві товари»;

+ такий самий хід може одразу застосувати у відповідь фірма-конкурент.

163. Маркетинговій орієнтації фірми не відповідають такі принципи діяльності суб’єктів господарювання:

– гнучкість, висока мобільність діяльності та пристосування до навколишнього середовища;

– науковий підхід до розв’язання проблем, використання програмно-цільового методу управління, системного аналізу, досліджень;

+ централізований підхід до розв’язання основних проблем, прийняття рішень як на фірмі, так і щодо самої фірми;

– активна політика фірми, яка полягає у запровадженні нововведень на виробництві, у процесі освоєння ринку, випереджання конкурентів.

164. Комплексний підхід до розв’язання проблем фірми в контексті її маркетингової діяльності означає:

– визначення мети фірми відповідно до її ресурсів і можливостей;

– узгодження мети фірми з витратами на маркетингові операції;

– поєднання цілей фірми з цілями наявної і потенційної клієнтури;

+ використання усього комплексу маркетингових операцій для освоєння відповідної ніші товарного ринку.

165. Перевага маркетингових засад функціонування підприємств полягає в тому, що в поле зору підприємця потрапляють сфери:

+ виробництва, продажу, споживання (користування);

– управління;

– комерційної діяльності;

– правильна відповідь відсутня.

166. Концепція маркетингу виникла:

– в Японії у XVII ст.;

+ у США наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.;

– у європейських країнах у XVIIІ ст.;

– поступово, еволюційно, і тому важко встановити дату.

167. Першим, хто вказав на те, що маркетинг має стати головною функцією підприємства, а створення цільової групи споживачів — специфічною роботою менеджера, був:

+ Мак-Кармік, Міжнародна компанія прибиральних машин;

– Пітер Друкер, відомий американський теоретик і практик маркетингу;

– перший із клану Міцуї, японський купець середньовіччя;

– аргументованих і спеціальних досліджень у цьому напрямі не проводилося, та й мають вони переважно пізнавальний, а не серйозний теоретичний чи практичний характер.

168. Одним із перших принципів маркетингу на ринку споживчих товарів і послуг застосували:

– компанія «Макдональдс»;

+ купець з м. Токіо, перший із клану Міцуї;

– компанія «Дженерал-електрік»;

– ці принципи були відомі ще в добу першого поділу праці.

169. Між середньовічним купцем, першим із клану Міцуї (Японія, 1650 р.), та сучасною компанією «Універмаги Міцукосі» спільним є:

– відданість клієнтам, турбота про задоволення їхніх потреб;

– нагромадження капіталу;

+ генетична лінія;

– нічого спільного, крім країни функціонування.

170. У перекладі з англійської слово «маркетинг» означає:

– результат дії на ринку;

+ ринкова діяльність;

– прибуток від дії на ринку;

– мета дії на ринку.

171. Американська асоціація маркетингу (ААМ) визначає маркетинг:

– як різноманітні види господарської діяльності;

– діяльність з доведення товарів від виробника до споживача;

– різноманітні види господарської діяльності фірми, зв’язані з отриманням доходів;

+ всі відповіді правильні.

172. Подана ААМ дефініція маркетингу як виду господарської діяльності зі спрямування товарів від виробника до споживача не відображає суті маркетингу, оскільки:

+ стверджує, що маркетинг розпочинається там, де завершується виробництво;

– відводить споживачеві суто пасивну роль користувача доведеними до нього товарами;

– нехтує основним принципом маркетингу: закладати у процесі виробництва товару властивості, здатні задовольнити потреби споживача;

– кожен варіант відповіді певною мірою доповнює інший.

173.Оцінювання ефективності маркетингових рішень належить до групи цілей:

– аналітичних;

– облікових;

+ управління і контролю;

– виробничо-збутових.

174. Перша організація в історії розвитку маркетингу у США – це:

+Американське товариство маркетингу;

– Національна асоціація викладачів курсу реклами;

– Національна асоціація викладачів реклами, перетворена на Національну асоціацію викладачів маркетингу;

– Американська асоціація маркетингу.

175. Кредо засновника компанії «Найк» Філа Найта, що є запорукою її успішної діяльності, звучить таким чином:

– стовідсоткове задоволення потреб клієнта;

– стовідсоткове продаж виготовлених кросівок;

– стовідсоткове охоплення клієнтів ринку;

+ стовідсоткове пропонування всіх можливих видів кросівок.

176. Необхідність застосування концепції маркетингу постала передусім у сфері:

+ економічній;

– соціальній;

– біологічній;

– природній.

177. Запровадження основних засад концепції маркетингу на початковій стадії розвитку маркетингу полягало:

– у підпорядкуванні виробничого циклу запитам клієнтів;

– урахуванні вимог світових стандартів щодо рівня якості;

+ забезпеченні клієнтам ринку широкого вибору товарів;

– інтенсивному рекламуванні та стимулюванні збуту.

178. Концепцію маркетингу спочатку застосували підприємства, фірми сфери:

– торговельної;

– побутових послуг;

+ виробничої;

– яку важко тепер установити.

179. Застосування концепції маркетингу на підприємствах виробничої сфери зумовлено тим, що:

– збитки підприємств через неефективне функціонування системи «підприємство – ринок» були надто великі за обсягом;

+ вони першими зіткнулися з проблемою збуту своєї продукції;

– там працювало найбільше фахівців, здатних підійти до розв’я­зання проблеми збуту з використанням концепції маркетингу;

– на той час склалася ситуація, яка об’єктивно сприяла застосуванню концепції маркетингу.

180. Концепцію маркетингу не можуть застосовувати:

– підприємства виробничої сфери, торгівлі, харчування, побуту, аудиторські фірми, банки, страхові й рекламні агентства;

– адміністративні установи, обласні та районні виконкоми;

– навчальні та лікувальні заклади, заклади культури, політичні партії та діячі, спортивні клуби, рок-групи;

+ у переліку немає правильної відповіді.

181. Мерчандайзинг слід розглядати:

– як нову концепцію, що змінює концепцію маркетингу;

+ новий підхід у межах концепції маркетингу;

– нову концепцію діяльності фірми, що застосовує маркетинг;

– відповіді п. 1, 3 є правильними.

182. Мерчандайзинг застосовується:

– виключно виробничими фірмами;

– і виробничими, і торговельними фірмами;

– виключно торговельними фірмами;

+ будь-якою фірмою з продажу товарів, послуг, ідей.

183. До ознак мерчандайзингу не належать:

– зосередження уваги фірми на певній назві товару;

+ зниження ціни на товар з певною назвою;

– стимулювання вибору покупцем товару з певною назвою;

– створення привабливості товару в думці, уяві покупця.

184. Об’єктом мерчандайзингу можуть бути:

– товари, пропоновані торговельною фірмою;

– певний товар, товарна група, продаж яких здійснює торговельна фірма, що застосовує особливі прийоми і методи;

+ будь-який товар, пропонований виробничою фірмою протягом певного періоду;

– товар, зазвичай, престижний, що потребує особливих прийомів продажу.

185. Франчайзинг – це:

– лобіювання франчайзером продажу товарів на товарному ринку;

– система певних знижок фірми-франчайзера фірмі-оператору в процесі продажу товарів;

– об’єднання зусиль з продажу товарів фірмою-франчайзером та фірмою-оператором за угодою;

+ надійний метод збуту товарів фірмою-франчайзером.

186. Фірма-франчайзер від фірми-оператора відрізняється тим, що:

+ перша тільки виготовляє, а друга тільки продає;

– перша і виготовляє, і продає, а друга тільки продає;

– перша тільки продає, а друга тільки виготовляє;

– перша тільки продає, а друга і виготовляє, і продає.

187. Фірма-оператор не зобов’язана:

– здійснювати одноразовий платіж франчайзеру за право діяти на ринку від його імені;

+ звітувати йому про доходи та витрати;

– нести перед ним повну відповідальність за якість обслуговування;

– відраховувати йому певну частку власних прибутків.

188. Найпоширеніша серед країн Західної Європи система франчайзингу існує:

– в Італії, Бельгії;

– Франції, Німеччині, Великій Британії;

– Іспанії, Нідерландах;

+ усіх західноєвропейських країнах.

189. В Україні першими систему франчайзингу застосували галузі підприємства:

– металургійної промисловості;

+ лікеро-горілчаної;

– легкої;

– фармацевтичної промисловості.

190. Ознакою поділу підприємств, закладів на комерційні і некомерційні є:

– засоби, інструменти у процесі діяльності;

+ остаточна, кінцева мета;

– сфера, до якої належить підприємство, заклад;

– масштаби, технології, ринки.

191. Феноменальний зліт «Пепсіко» на світовому ринку безалкогольних газованих напоїв можна пояснити:

– унікальними споживчими властивостями напою «Пепсіко», які винайдено внаслідок тривалих наукових досліджень;

– майстерністю віце-президента «Пепсіко» Джона Скаллі в управлінні маркетингом;

+ розгалуженою мережею продажу «Пепсіко» на всіх континентах;

– феномен цього явища ще не досліджено.

192. Різниця між підприємством та фірмою, яка діє на засадах маркетингу, полягає в тому, що:

– підприємство намагається досягти мети завдяки автономним зусиллям кожного підрозділу, а фірма об’єднує спільні зусилля всіх відділів;

– підприємство спрямовує зусилля фахівців на досягнення мети, а фірма домагається такого самого результату завдяки високій кваліфікації працівників;

+ жодної принципової відмінності між ними нема, оскільки змінюється лише форма;

– правильна відповідь відсутня.

193. Кінцева мета фінансового, технологічного та маркетингового відділів фірми в далекій перспективі – це:

– максимізація прибутків;

+ мінімізація витрат;

– оптимізація доходів;

– ощадливість.

194. Проміжна мета поточного періоду діяльності фірми, орієнтованої на маркетинг, полягає:

– у максимальному покритті витрат доходами;

+ у тимчасових збитках, виправданих потребою залучити якнайбільше потенційних покупців;

– у задоволенні запитів клієнтів будь-якою ціною;

– відповіді 1 і 3 є правильними.

195. До маркетингової підсистеми фірми варто включити:

---

• ⇐ Предыдущая
• 19
• 20
• 21
• 22
• 23
• 24
• 252627
• 28
• 29
• 30
• 31
• 32
• 33
• 34
• Следующая ⇒