Розділ 1. Біографія Михайла Семеновича Слободяника
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра реклами та зв’язків з громадськістю
Життєвий та творчий шлях
Слободяника Михайла Семеновича»
курсова робота з бібліотекознавчих дисциплін
Виконав:
студента ІV курсу, групи КББб-1-12-4.0д
Купрієнко Володимир Миколайович
Науковий керівник:
доктор наук із соціальних комунікацій, професор
Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна
Київ – 2016
ЗМІСТ
Вступ3
Розділ 1. Біографія Михайла Семеновича Слободяника6
Розділ 2. Внесок професора М. С. Слободяника у сучасне бібліотекознавство10
2.1. Дослідження наукової бібліотеки10
2.1.1. Стратегічні напрями прориву12
2.1.2. Формування електронної бібліотеки як бібліотекознавча проблема15
2.1.3. Базова модель бібліотеки як соціально-комунікаційної
інституції18
2.2. Українське бібліотекознавство20
Розділ 3. Доробок професора М. С. Слободяника в теорії і практиці документознавства 24
3.1. Українське документознавство24
3.1.1. Проблемне поле документологічних досліджень24
3.1.2. Основні напрями розвитку документознавства в Україні27
3.1.3. Структура сучасного документознавства в Україні31
3.2 Документознавча концепція Слободяника М. С.34
Висновки37
Список використаної літератури39
ВСТУП
Багатогранні сторони діяльності М. С. Слободяника, його наукові досягнення та людські якості висвітлені в публікаціях великої групи відомих український та російських науковців, яких об’єднує з професором М. С. Слободяником багаторічна спільна робота та особисті дружні стосунки.
Дана Курсова робота присвячена життєвому та творчому шляху професора М. С. Слободяника. В першому розділі, під назвою «Біографія Михайла Семеновича Слободяника» розглядається весь життєвий шлях професора. Велика увага приділяється його навчанню; роботі в бібліотеках, навчальних закладах, в редакторських колегіях; досягненням в сфері бібліотекознавства, документознавства та інформології тощо.
В другому розділі «Внесок професора М. С. Слободяника у сучасне бібліотекознавство» розглядається науковий доробок науковця в бібліотечну справу в Україні. Особливо приділяється увага дослідженню професором
М. С. Слободяником наукової бібліотеки, стратегічних напрямів прориву, формуванню електронної бібліотеки, базової моделі бібліотеки як соціально-комунікаційної інституції та розвитку і власного внеску в бібліотечну справу в Україні.
В третьому розділі «Доробок професора М. С. Слободяника в теорії і практиці документознавства» розглядається внесок Михайла Семеновича в розвиток науки про документ. Найбільше приділяється увага внеску професора в проблемне поле документологічних досліджень, основним напрямам розвитку українського документознавства, структурі сучасного українського документознавства та власне концепції М. С. Слободяника.
Також, в даній роботі представляється заслуги професора в сферах бібліотекознавства та документознавства. Особливо заслуженим авторитетом професійної спільноти як в Україні, так і за її межами, користується міжнародний науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», головним редактором якого був М. С. Слободяник, та щорічна Міжнародна наукова конференція «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики», що з 2004 року постійно організовувалась під керівництвом Михайла Семеновича.
Об’єкт дослідження –життєвий і творчий шлях професора М. С. Слободяника.
Предмет дослідження –внесок професора М. С. Слободяника в розвиток бібліотекознавства та документознавства в Україні.
Мета курсової роботи –на основі комплексного аналізу документів, опублікованих джерел та аналізу розвитку бібліотекознавства та документознавства, дослідити життєвий шлях та внесок професора М. С. Слободяника.
Завдання:
1) Дослідити життєвий шлях професора М. С. Слободяника.
2) Охарактеризувати внесок професора М. С. Слободяника у сучасне бібліотекознавство.
3) Дослідити внесок професора М. С. Слободяника в сучасне документознавство.
4) З’ясувати вплив професора М. С. Слободяника в сучасне бібліотекознавство та документознавство в Україні.
Методи під час дослідження:
Методами дослідження даної роботи є порівняльно-історичний, культурологічний, інформаційний, пізнавальний та аксіологічний методи.
Наукова новизна:
Науковою новизною даної роботи є те, що вперше з урахуванням багатьох джерел комплексно досліджується життєвий та творчий шлях М. С. Слободяника та його внесок в сучасне бібліотекознавство та документознавство.
Структура курсової роботизумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг курсової роботи складає 41 сторінку. Список використаних джерел і літератури включає 25 позицій.
Розділ 1. Біографія Михайла Семеновича Слободяника
Слободяник Михайло Семенович народився 21 грудня 1949 р. у складний післявоєнний час в невеличкому містечку Поліське в Київській області у сім’ї службовців. Батько – Семен Захарович, працював керівником районного відділу кінофікації. Мати – Ніна Давидівна, була вчителькою у середній школі. «Родина на той час мала безпосереднє відношення як до галузі культури, так і до галузі освіти. Мабуть, саме ці обставини і визначили подальший життєвий шлях Михайла Семеновича, який багато років віддав розвитку культури та освіти в Україні» [11].
В 1967 р. закінчив Васильківську школу № 7 в Київській області. Трудову діяльність розпочав на підприємствах м. Василькова в Київській області. З 1968-1973 рр. без відриву від виробництва навчався у Київському державному інституті культури.
У 1973 р. одержав диплом зі спеціальності «бібліотекар-бібліограф». Фактично з цього часу до Михайла Семеновича приходить свідоме прагнення працювати в галузі досліджень процесів, що відбуваються в інформаційній сфері. Першим місцем роботи в цій галузі став відділ науково-технічної інформації галузевого сільськогосподарського інституту Українського філіалу ДержНДТІ. З 1972-1978 рр. Михайло Семенович безпосередньо займався дослідженням проблем інформаційного забезпечення ремонту сільськогосподарської техніки. У ці роки відбулося поєднання гуманітарної освіти та потягу молодого фахівця до математичних методів дослідження. Саме це у подальшому визначило напрям його наукових уподобань на тривалий період.
«Становлення Михайла Семеновича як науковця і педагога відбулося у 1979-1981 рр., коли він навчався в аспірантурі Московського державного інституту культури під науковим керівництвом доктора технічних наук, професора Костянтина Васильовича Тараканова. Результатом навчання став захист у 1982 р. дисертації на тему, що поєднувала гуманітарні та технічні аспекти дослідження і присудження наукового ступеня кандидата педагогічних наук» [11]. Дисертація була на тему: «Удосконалення системи інформаційно-бібліографічного обслуговування спеціалістів НІІ (на матеріалах НІІ по механізації сільського господарства)», після захисту якої, йому було присуджено науковий ступень кандидата педагогічних наук за спеціальністю 05.25.03 «Бібліотекознавство і бібліографознавство».
«Школу життя» Михайло Семенович пройшов з 1982-1985 рр. як організатор та керівник нової кафедри бібліотекознавства і бібліографії в Наманганському факультеті Ташкентського державного інституту культури. Саме тут молодий науковець починає самостійну науково-педагогічну діяльність та набуває досвіду організатора-управління.
Після повернення до України шукає своє місце в діяльності провідних бібліотечних закладів м. Києва. Особливе значення в своєму житті науковець відводить рокам роботи в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. З 1986-1997 рр. в цій установі Михайло Семенович обіймав посади завідувача відділу бібліотекознавства, директора Інституту бібліотекознавства та заступника директора з наукової частини. Ці роки діяльності відзначені такими визначними віхами:
1990 р. – член міжвідомчої робочої групи з розроблення «Концепції бібліотечної справи в Українській РСР»;
1991 р. – присвоєно вчене звання старший науковий співробітник за спеціальністю бібліотекознавство та книгознавство.
1991-1992 рр. – член редколегії журналу «Радянське бібліотекознавство».
1994 р. – обрано членом-кореспондентом Міжнародної академії інформатизації при ООН.
В 1994-1995 рр. був членом редколегії науково-теоретичного та практичного журналу «Бібліотечний вісник», який видає Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського.
«Якісно новий етап наукової діяльності розпочинається із захисту дисертації на тему: «Наукова бібліотека – еволюція структури: функції в період освоєння інформаційних технологій» та присудження наукового ступеня доктора історичних наук в 1995 р.» [11].
Характерною ознакою наукових інтересів Михайла Семеновича у цей період було дослідження інформаційних потреб користувачів і задоволення їх на основі комплексного обслуговування та впровадження інформаційних технологій.
В 1998 р. був членом редколегії щоквартального науково-виробничого журналу «Бібліотечна планета», який видає Національна парламентська бібліотека України.
Окремою сторінкою у діяльності науковця стала робота на посаді директора Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук (ЦНСГБ УААН). За досить короткий час (1998-2000) установа одержала статус наукової, було сформовано колектив фахівців, спроможних піднести діяльність закладу на якісно новий рівень.
В 1999 р. Міжнародний біографічний інститут удостоює Михайла Семеновича званням «Людина року» та нагороджує почесною медаллю «За заслуги у XX столітті».
Розпочинається перебудова роботи бібліотеки на основі впровадження інноваційних технологій. У цей час Михайло Семенович стає ініціатором підготовки та випуску загальноакадемічного реферативного журналу «Агропромисловий комплекс України» та фундатором бібліографічної серії «Академіки Української академії аграрних наук».
З 1999-2014 рр. був членом редколегії збірника наукових праць «Вісник Харківської державної академії культури».
З 1999-2015 рр. був членом редколегії науково-практичного журналу «Вісник Книжкової палати», який видає Книжкова палата України.
З 2000 р., не полишаючи наукової роботи, Михайло Семенович визначає основним пріоритетом своєї діяльності підготовку нових кадрів для інформаційної сфери. У Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ) ним започаткована кафедра та факультет документальних комунікацій і міжнародної інформації.
Пізніше Михайло Семенович працював завідувачем кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Європейського університету. Розквіту науково-педагогічна діяльність набула з 2002 р. в Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (ДАКККіМ), де йому було присвоєно вчене звання – професор.
З 2002-2015 рр. був професором та завідувачем кафедри Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
З 2004 р. за ініціативою Михайла Семеновича в ДАКККіМ започатковано високопрофесійний фаховий часопис «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», головним редактором якого він був до кінця останніх днів життя.
В 2014 р. Михайла Семеновича було обрано дійсним членом Академії наук вищої освіти України.
«Загалом, науково-теоретичний доробок вченого становить понад 220 праць. Авторитетною і завжди професійною є його участь у роботі Спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, що функціонують у навчальних закладах» [11].
12 серпня 2015 р. Михайло Семенович пішов із життя та похований в Києві.