Основні завдання інтеграції біометричних технологій 2 страница

– при глобальному застосуванні біометричних технологій в цивільній авіації дуже важливою вимогою є сумісність біометричних баз даних;

– вимога на забезпечення конфіденційності приватного життя громадян суттєво впливає на використання біометрики. Вона торкається таких аспектів застосування, як процедури взаємообміну персональними даними з відповідними структурами інших країн і приватними компаніями, а також обов’язкове оприлюднення мети використання та термінів зберігання всіх біометричних відомостей та відображення цих положень на законодавчому рівні кожної країни.

22 травня 2003 року була затверджена рекомендація Технічної консультативної групи до машинозчитуваних проїзних документів (TAG/MRTD), яка згодом отримала назву план ІКАО. Ця рекомендація обумовлює:

- вибір технології розпізнавання рис обличчя для використання в усьому світі з метою машинного підтвердження особистості;

- використання безконтактної інтегральної мікросхеми з мінімальним обсягом пам’яті 32 Кбайт як засобу зберігання електронних даних, у тому числі й біометричних, у проїзному документі;

– програмування інтегральних схем з використанням команд, які прописані у встановленій логічній структурі даних (ЛСД);

– використання змінюваної схеми інфраструктури відкритих ключів (PKI) для застосування електронноцифрових підписів з метою захисту електронних даних від несанкціонованої зміни*.

Діяльність аеропортів як найважливих транспортних вузлів тісно пов’язана з регулюванням міграційних потоків, прикордонним і митним контролем. Наведемо перелік основних питань, які вирішуються за допомогою біометрії на транспорті та насамперед на авіатранспорті:

– інтеграція біометричних технологій у комплексні системи безпеки транспортних об’єктів, особливо до систем контролю за доступом в аеропортах;

– наслідком вирішення вищезгаданої проблеми є розробка та застосування біометричних ідентифікаційних карток транспортних співробітників, які вимагають формування спеціальної інфраструктури, реалізацію завдань з реєстрації, персоналізації, видачі карток і супроводження при практичному застосуванні;

– реєстрації пасажирів і реалізації програм супроводу клієнтів авіакомпаній, що часто подорожують.

Таким чином, на сьогодні біометричні технології ефективно інтегруються до систем паспортно-візових документів нового покоління та в інші системи масового обслуговування авіапасажирів: супроводу часто подорожуючих пасажирів, прискорення проходження контролю перед вильотом за допомогою надійної верифікації особистості пасажира за його біометричними параметрами тощо.

Крім того, авіакомпанії й аеропорти також експлуатують масштабні інформаційні системи, забезпечення безпечної роботи яких досягається за допомогою використання засобів ідентифікації користувачів і контролю за їх доступом до корпоративних ресурсів**.

Досвід використання біометричних технологій у забезпеченні безпеки аеропортів у перспективі повинен бути розповсюджений окрім транспортної сфери на паливно-енергетичний комплекс і ряд інших сфер людської діяльності.

Розглянемо детальніше практичне застосування біометричних системних рішень при організації процедури проведення контролю авіапасажирів перед польотом і організації контролю за доступом в аеропортах.

Компаніями «Precise Biometrics» і «IER» розроблено комплексне рішення, що дозволяє істотно скоротити процедуру контролю перед вильотом і одночасно досягти ще більшого рівня безпеки. У новому рішенні об’єднані біометричні технології ідентифікації за відбитками пальців та нові моделі турнікетів, за допомогою яких контролюють посадку пасажирів на борт повітряного судна. Новинка вперше була представлена на виставці «Passenger Terminal Expo»у квітні 2008 року в Амстердамі. Були продемонстровані два варіанти «біометричних ліній» контролю перед польотом, які мають деяку технологічну відмінність.

Перший варіант розрахований на осіб, котрі є учасниками програми супроводу пасажирів, що часто подорожують, і мають відповідну картку, в пам’ять якої вже занесені відомості про відбитки пальців або інші біометричні дані.

Для того, щоб засвідчити свою особистість за допомогою біометричної ідентифікації, пасажир повинен скористатися мобільним телефоном, який може підтримувати технологію NFC (Near-Field Communications), і оснащений сканером відбитків пальців. Авіапасажир вставляє картку учасника програми супроводу і по каналах NFC відомості про його біометричні ідентифікатори транслюються в SIM-карту мобільного телефону. Далі за допомогою мобільника клієнт сканує відбиток пальця, а програмне забезпечення Precise Match-on-Card, що завантажене в SIM-картку телефона, зіставляє отримані відомості про раніше зареєстрований і знов пред’явлений біометричні ідентифікатори. Якщо ці персональні дані співпали, авіапасажирові дозволяється посадка на борт повітряного судна.

Другий варіант контролю перед вильотом з використанням біометричних технологій виглядає не настільки екзотичним і не вимагає додаткових технічних засобів. Пасажир сканує відбитки пальців при реєстрації на рейс, а потім знову проходить біометричну ідентифікацію вже безпосередньо перед посадкою на борт літака, що дозволяє пересвідчитися в тому, що на рейс зареєструвалася та на борт повітряного судна піднімається одна й та ж сама фізична особа. Відомості про відбитки пальців, що використовуються при проходженні процедури контролю, знищуються відразу ж після того, як літак приземлився в пункті призначення*.

У відповідності до закону, що був прийнятий американським Конгресом у січні 2008 року, а також у рамках загального плану щодо підвищення безпеки аеропортів, в американських повітряних портах проходять тестування біометричні системи контролю доступу. За наслідками тестування управління транспортної безпеки США (Transportation Security Administration – TSA) планує виробити загальні рекомендації з подальшого розповсюдження накопиченого в ході цих експериментів досвіду ще в 100 аеропортах США, що висловили бажання посилити свою безпеку**.

З 30 січня 2007 року приступила до експлуатації системи біометричної ідентифікації своїх авіапасажирів японська компанія «Japan Airlines».

Окрім систем ідентифікації авіапасажирів, авіаційні компанії використовують у своїй повсякденній діяльності біометричні системи, що призначаються для проведення контролю за доступом у службові приміщення, виходу обслуговуючого персоналу на летовище та запобігання можливим небажаним діям співробітників аеропорту. В наш час у даній сфері ринок пропонує ефективні і досить надійні біометричні системи.

Управління транспортної безпеки США (TSA) ще в четвертому кварталі 2007 року затвердила список перших п’яти повітряних портів, у яких були протестовані біометричні ідентифікаційні картки транспортного працівника (Transportation Worker Identification Credential – TWIC). У цей список увійшли аеропорти, що розташовані в містах Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Лонг-Біч (штат Каліфорнія), Браунсвілл (штат Техас). Крім того, компанія «Watermark Cruises», яка знаходиться в Аннаполісі (штат Меріленд) і займається організацією туристичних і чартерних рейсів, також провела тестування такої картки.

За словами менеджера програми TWIC Морін Фенгай (Maurine Fanguy) були проведені випробування апаратно-програмного забезпечення, яке дозволяло проводити ідентифікацію власників карток TWIC за паролем і біометричними ознаками. Час ідентифікації утримувача біометричної ідентифікаційної картки складав біля трьох секунд*.

За відомостями газети «Financial Times» у березні 2008 року тисячі співробітників британських аеропортів стали першими громадянами Сполученого Королівства, яким видали біометричні ідентифікаційні картки. Видача службовцям аеропортів нових
ID-карт дало змогу істотно підвищити безпеку цих об’єктів транспортної інфраструктури і ліквідувати вразливість систем безпеки британських аеропортів, що були виявилені наприкінці 2007 року.

У четвертому кварталі 2007 року було встановлено, що попередня перевірка кандидатів на працевлаштування в аеропортах повною мірою не виключала загрозу прийому на роботу «неблагонадійних» осіб. Це, у свою чергу, підвищувало ступінь можливої вразливості цих транспортних вузлів на предмет здійснення терористичного акту. Крім того, аеропортам потрібно запровадження набагато надійнішої й уніфікованої системи безпеки, яку не можна побудувати на базі використовуваних на цих об’єктах звичайних магнітних карток, випуск яких до того ж безпосередньо проводять компанії, що забезпечують працевлаштування**.

Фінансисти, банкіри, рітейлери і отельєри вбачають неабиякі перспективизастосування біометричної ідентифікації при роботі з дебетовими та платіжними картками, а понад 87% клієнтів європейських готелів підтримують запровадження біометричних систем у практику готельного бізнесу. Американські банкіри і страхові компанії почали застосовувати біометрію при роботі зі здобувачами кредитів і вкладниками, а також застосовували її при видачі компенсацій потерпілим від ураганів «Ріта» і «Катріна». Біометрична ідентифікація покупців у платіжній системі «Pay by Touch» дозволила на практиці, а не в теорії, впровадити технології персоналізованого маркетингу***.

Підприємства торгівлі й обслуговування – невід’ємна і важлива частина інфраструктури будь-якого населеного пункту, чи-то мале містечко чи гігантський мегаполіс. Відвідувачі цих установ чекають від них комфорту, якісного та швидкого обслуговування, безпечної обстановки, заохочення своєї лояльності. У свою чергу, керівники підприємств торгівлі й обслуговування зацікавлені в ефективній роботі своїх співробітників, надійному розмежуванні доступу в службові приміщення, склади та ін., наявності дієвого захисту корпоративних мереж, без яких неможлива діяльність будь-якого сучасного магазину або ресторану.

Основні завдання, що вирішуються підприємствами торгівлі й обслуговування за допомогою біометричних технологій:

– облік робочого часу персоналу;

– розмежування фізичного доступу в будівлях і на території підприємств;

– контроль за доступом до кас, а також до платіжним і POS-терміналам;

– захист інформації, яка обробляється у корпоративній мережі;

– надання високого рівня сервісу покупцям і клієнтам, що беруть участь у програмах заохочення лояльності;

– полегшення й прискорення розрахунків з відвідувачами з одночасним підвищенням рівня захисту їх персональних даних і зниженням транзакційних витрат.

Наведемо ряд прикладів вже втілених у життя проектівідентифікації покупців і співробітників на підприємствах торгівлі й обслуговування:

– біометрична платіжна система «Pay by Touch» – оплата покупок з підтвердженням транзакції за допомогою проведення ідентифікації за відбитком пальця в США (понад трьох мільйонів користувачів);

– розмежування доступу барменів й офіціантів до інформаційних терміналів за допомогою інтеграції сканерів відбитків пальців в інформаційну систему «Food Master» – найбільшу мережу піцерій «Andy’s Pizza» в Молдавії;

– впровадження біометричної системи обліку робочого часу в торговому
домі «ОЛДІ» в Росії (понад 1000 користувачів в мережі територіально розподі-
лених офісів)*.

Останнім часом у всьому світі спостерігається активізація використання біометричних технологій у різних установах охорони здоров’я. Зростання інтересу до досягнень біометрії цілком зрозуміле: будь-яка лікарня, поліклініка або госпіталь повинні працювати достатньо точно і надійно, а реалізуванню цих вимог на практиці сприяють засоби біометричної ідентифікації.

Біометрична ідентифікація пацієнтів дозволяє оптимізувати процес лікування і практично виключає ймовірність виникнення помилок при призначенні лікування та прийомі ліків. Крім того, застосування біометричних засобів для ідентифікації користувачів під час доступу до медичних інформаційних систем служить достатньо надійним захистом спеціальної медичної інформації та персональних даних пацієнтів і дозволяє вивільнити персонал від непродуктивної та трудомісткої роботи щодо постійного введення логінів і паролів.

Запровадження біометрії у системи контролю фізичного доступу забезпечує раціональну організацію пересувань пацієнтів, співробітників і відвідувачів по території установ охорони здоров’я: при цьому комфортність і гранична простота ідентифікації представників кожної з цих груп поєднується з надійністю і ефективністю заходів за контролем доступу.

Наведемо перелік основних завдань, що вирішуються в діяльності установ охорони здоров’я за допомогою біометричних технологій:

– можливість розмежування фізичного доступу в будівлі та приміщення медичних центрів;

– організація доступу лікарів і медперсоналу до медичних інформаційних систем (електронні історії хвороб і т. ін.) та систем розподілу медикаментів (включаючи препарати, до складу яких входять наркотичні засоби);

– облік робочого часу співробітників з проведенням автоматизації розрахунку зарплат, нарахування премій за роботу в нічні зміни тощо.

Як приклади реалізованих проектів можна навести:

– інтеграцію засобів біометричної ідентифікації (сканери, комплект розробника) в спеціалізовану інформаційну систему «Thorax» у словенському клінічному центрі Любляни (Web-інтерфейс, протокол HTTPS) і в систему віддаленого доступу «CITRIX» на замовлення транснаціональної медичної і фармацевтичної корпорації «Quintiles»;

– в Росії – впровадження засобів біометричної ідентифікації (сканерів відбитків пальців) у медичну інформаційну систему міської лікарні № 1 м. Тольятті (проект здійснюється з 2002 року)*.

У Латвії за допомогою біометричних технологій заплановано ведення електронних рецептів, електронних історій хвороб, організації електронного запису до лікаря. Очікується створення єдиного порталу, що буде висвітлювати питання надання електронних послуг у сфері охорони здоров’я, а також ведення автоматизованих регістрів й архівів зберігання медичної інформації**.

Ще одним прикладом сучасного активного запровадження систем біометричних технологій є їх широке й активне розповсюдження у дошкільних, шкільних і вищих учбових закладах. Застосування біометрії дозволяє вирішити наступні нагальні потреби освітніх установ:

1. Забезпечення безпеки дітей, школярів, студентів, співробітників і викладачів. Освітні установи все частіше стають об’єктом атак терористів і злочинців, і лише системи контролю за доступом, які дозволяють ідентифікувати відвідувачів за їх унікальними та невідчужуваними ознаками, здатні підвищити безпеку цих установ. Крім того, біометричні системи надають можливість організації розмежування доступу в особливо важливі службові приміщення (комп’ютерні класи, хімічні лабораторії тощо).

2. Оптимізація учбово-виховного процесу. Коло відповідних завдань надзвичайно широке: від реєстрації відвідування учнями або студентами занять і спрощення видачі книг у бібліотеках (за простою та зручною ідентифікацією за біометричними ознаками) до засвідчення осіб, які складають іспити або які проходять сертифікаційні випробування чи використовують системи дистанційного навчання, а також захисту інформаційних ресурсів і комп’ютерних мереж освітніх установ.

3. Надання додаткового комфортного сервісу (з одночасним зменшенням організаційних витрат) при наданні супутніх послуг. Наприклад, все популярнішою стає біометрична ідентифікація учнів у кафетеріях й їдальнях (з безготівковою оплатою вартості вибраних школярем /студентом/ страв з його рахунку, що поповнюється і контролюється його батьками або спонсорами). Аналогічним чином може бути організований доступ до копіювальних апаратів, лінгафонної техніки та ін., а також SMS-інформування батьків про час прибуття дитини в учбовий заклад або виходу з нього.

Необхідно враховувати й специфічні чинники, що обумовлюють доцільність впровадження біометричних технологій у діяльність освітніх установ. Так, через вікові особливості діти та підлітки постійно гублять картки, жетони й інші матеріальні носії, вони забувають паролі, ідентифікаційні номери або легко плутають їх. Таким чином, при використанні інформаційно-автоматизованих систем, дія яких заснована на використанні таких ідентифікаторів, неминуче виникають проблеми, не кажучи вже про витрати на додаткову закупівлю загублених або зіпсованих носіїв.

При організації харчування школярів на пільговій або безкоштовній основі їх
ідентифікація за прізвищами або виокремлення пільговиків створює в учнів психологічний дискомфорт і нерідко викликає глузування з боку дітей з більш заможних сімей.
При переході на безготівкову оплату харчування за допомогою ідентифікації учнів за біометричними ознаками ці негаразди усуваються (так само як і інші проблеми, що пов’язані обертанням грошової готівки у дитячому середовищі).

Розповсюдження біометричних технологій не тільки отримують позитивний відгук в абсолютної більшості учнів і їх батьків, але й призводять до інших позитивних результатів, що інколи навіть заздалегідь не планувалися. Так, оснащення шкільних бібліотек засобами біометричної ідентифікації читачів у деяких освітніх закладах США сприяло тому, що учні, які раніше ігнорували бібліотеки, почали активніше відвідувати їх. Збільшення кількості відвідувань було викликане можливістю користування новітніми технологічними досягненнями.

Прикладами впроваджуваних і вже запроваджених проектів можуть служити:

– ідентифікація учнів за відбитками пальців у шкільних кафетеріях й їдальнях в США (штати Нью-Джерсі, Огайо, Флоріда, Каліфорнія, Орегон, Мен, Аляска);

– біометричні системи контролю доступу в дитячі садки (ідентифікація батьків і обслуговуючого персоналу за відбитками пальців) у Великобританії (графства Абердіншир, Сомерсетшир, Ланкашир, Камбрія);

– облік відвідування занять школярами (ідентифікація за відбитками пальців)
в Індії (штати Пенджаб, Гуджарат, Раджастан)*.

На поточний момент майже всіх власників комп’ютерної та цифрової техніки хвилює забезпечення безпеки різних персональних і особистих даних, тобто унеможливлення скористання сторонніми особами персональними відомостями без відома власника або, що ще гірше, викрадення приватної інформації. Тому все більше компаній оснащують різні пристрої, що випускаються ними, електронною пам’яттю з функцією біометричної аутентифікації користувача. Низка фірм налагодили випуск USB флеш-приводів, що оснащені вбудованою системою аутентифікації власників.

При цьому пристрої здатні запам’ятовувати до 10 різних зображень, які використовуються згодом для аутентифікації, що дає можливість верифікації декількох фізичних осіб, що користуватимуться цією апаратурою. Для тих, хто хоче ще більше убезпечити свій пристрій, може бути активована система, що вимагає введення пароля**.

В Індії компанія «Lenovo» ще на початку 2007 року почала випускати ноутбуки Y300 і Y500, які були оснащені вбудованою системою біометричної ідентифікації «Veriface». За повідомленням інтернет-видання «SiliconIndia» біометрична система ідентифікує власника ноутбука за його обличчям. Моментальна фотографія перетворюється на цифрове зображення обличчя власника ноутбука, що є паролем для входу в «Windows» або інші прикладні програми. Таким чином, власникові ноутбука запам’ятовувати та вводити пароль не потрібно. Більше того, якщо програма доступу до ноутбука вирішить, що до його ресурсів намагається отримати доступ незареєстрований користувач, вона сфотографує зловмисника і збереже фото в своїй пам’яті для того, щоб згодом законний власник зміг з’ясувати, хто робив спробу отримати доступ до його комп’ютера. Ноутбуки обох моделей забезпечені 1,3-мегапіксельною камерою*.

Швейцарська телекомунікаційна компанія «Swisscom» закупила в першому кварталі 2008 року другу партію клавіатур з вбудованими в них сканерами відбитків пальців. Перша партія «біометричних» клавіатур була придбана швейцарською компанією ще наприкінці 2006 року, і тепер, переконавшись у перевагах цього рішення, фірма вирішила розширити кількість користувачів системи біометричної ідентифікації. До цього рішення «Swisscom», що спеціалізується на наданні послуг мобільного зв’язку, чисельність персоналу якої налічує понад 12 тисяч чоловік, прийшла, оцінивши зручність заміни автоматичним скануванням відбитка пальця старої схеми введення логіна і пароля. Важливу роль відіграла й «розумна ціна», яка була запропонована за нову партію «біометричних» клавіатур шведським виробником «Precise Biometrics»**.

Біометрія належить до тих сучасних технологій, темп розвитку яких надзвичайно збільшився після відомих подій 11 вересня 2001 року в США. За останні роки значно виросло фінансування біометричних досліджень, які виконуються як комерційними, так і державними структурами. В даний час у значній кількості країн світу біометричні пристрої стають звичною частиною повсякденного побуту.

В жовтні 2002 року Міжнародна Біометрична Група (International Biometric Group /IBG/) і Biometric Market Report склали прогноз стану ринку біометрії протягом 2000–2005 років (див. діаграму на рис. 9).

З наведених у діаграмі відомостей наочно видно, що найбільшу питому вагу в 2000–2005 роках мали системи фізичного доступу (близько 0,38 частини ринку – 38%), а біометричні пристрої у системах комп’ютерної безпеки мали питому вагу в 0,05 (5%) від усього обсягу ринку і були лише на 6–7 місці.

Але вже до кінця 2007 року, за даними IBG, використання біометрії у системах управління доступом до персональних комп’ютерів і інформаційних мереж істотно збільшилося і склало конкуренцію таким сферам застосування, як використання в галузі безпеки та фінансів***.

Корпорацією «Nokia» запатентовано мобільний дисплей з функціональністю сканера відбитків пальців. Фінською фірмою запантентовано оригінальний сенсорний інтерфейс, який може надавати або забороняти доступ до даних, ґрунтуючись на результатах біометричної перевірки. Розробка також дає можливість створення користувальницьких профілів, які є надзвичайно корисними в тих випадках, коли пристроєм користується декілька осіб. Кожному користувачеві надається доступ тільки до його відомостей або даних, а також до відповідних додатків до програмного забезпечення****.

Рис. 9. Прогноз стану ринку біометрії протягом 2000–2005 років

 

Консалтингова фірма «Farpoint Group», що спеціалізується на вивченні ринку безпровідних комунікацій, опублікувала в 2007 році доповідь, у якій висвітлила динаміку використання технологій біометричної ідентифікації у мобільному зв’язку. Російський біометричний портал BIOMETRICS.RU з посиланням на матеріали огляду повідомляв, що кількість нових моделей сотових телефонів, які були оснащені сканерами відбитків пальців і представлені покупцям, збільшилась у цьому році більш ніж у 10 разів.

За оцінками авторів доповіді, ринок сотових телефонів переживав у 2007 році такий же переломний етап, як і ринок ноутбуків у 2005 році, коли сканери відбитків пальців стали невід’ємним елементом майже всіх останніх моделей портативних комп’ютерів. «Оскільки мобільні телефони містять важливі дані та все частіше починають виступати у ролі електронних гаманців, цілком очевидно, що їх власники прагнуть до того поєднання безпеки та зручності застосування, яке забезпечують біометричні технології і, зокрема, сканери відбитків пальців, – констатував голова «Farpoint Group» Крейг Матіас (Craig Mathias). – 2007 рік став свого роду «моментом істини» для сканерів відбитків пальців, які з лептонів перейшли до експансії на ринку мобільних телефонів, і зараз ми спостерігаємо зростаюче сприйняття даної технології на цьому ринку».

Головними стимулами експансії біометричних технологій на ринку сотового зв’язку автори доповіді називали розширення застосування мобільного банкінга та безпровідних платежів*.

Наприкінці 2007 року в Японії розпочалося застосування сигаретних автоматів, які оснащалися системою розпізнавання облич. Пристрої визначали вік покупця за станом шкіри на його обличчі. Від бажаючого придбати сигарети вимагалось подивитися у вбудовану відеокамеру автомата та натиснути відповідну кнопку. Спеціальний комп’ютерний алгоритм аналізує зморшки і провисання шкіри на обличчі клієнта і протягом трьох секунд визначає, чи виповнилося потенційному покупцеві двадцять років. Якщо висновок буде негативним, автомат не продасть сигарети. В тому випадку, якщо виникають ускладнення з визначенням віку молодої людини, покупцеві доводиться пред’являти певним способом свої водійські права або інший документ, і лише тоді він зможе отримати жадану пачку сигарет. У ході проведених випробувань пристрою на п’яти сотнях добровольців у віці від 10 до 69 років було встановлено, що автомат у 90% випадків вірно визначає вік покупця*.

За останніми повідомленнями ЗМІ ідентифікація за біометричними параметрами все більше починає використовуватися для вирішення таких завдань масової ідентифікації, як проведення перепису населення та забезпечення прозорості виборів. Так, застосовувати технології розпізнавання за відбитками пальців при організації перепису населення заплановано в Анголі, Бразилії і Нігерії, а для ідентифікації виборців – у Кот-д’Івуарі, Кабо-Верде, Замбії, Бангладеш, Йємені та деяких інших країн. Так, наприклад, виборців африканської держави Кабо-Верде, яка розташована на островах Зеленого Мису, щоб уникнути спроб повторного голосування одних і тих же осіб, виборців ідентифікують за відбитками пальців.

У рамках реалізації укладеного в 2007 році контракту з дочірнім підприємством групи «Zetes», розташованого в Португалії, уряд цієї африканської країни отримає спеціалізоване програмне забезпечення для реєстрації громадян і мобільні пункти біометричної ідентифікації, спеціально адаптовані під потреби виборчого процесу. Функціонування перерахованих апаратних і програмних засобів забезпечуватиме централізована система ідентифікації за відбитками пальців. У свою чергу, ця система ідентифікації почне працювати на одній платформі з системою управління базою даних щодо виборців Кабо-Верде**.

У Бразилії почали втілювати в життя масштабну програму зі створення біомет-
ричної бази даних виборців. Новий тип урни для голосування, що оснащений пристроєм для зчитування відбитків пальців, був продемонстрований у лютому 2008 року. За інформацією Вищого виборчого трибуналу (скорочена назва латиницею – ТСЕ) Бразилії, з березня 2008 року федеральна поліція приступила до складання електронного реєстру виборців. Кожен виборець повинен пройти процедуру зняття відбитків пальців і фотографування для отримання цифрового фотозображення.

За планом ТСЕ, створення бази даних виборців триватиме близько 10 років і обійдеться федеральному бюджету біля 200 млн. реалів (117 млн. доларів). За цей час до неї повинні бути внесені необхідні дані на 128 мільйонів виборців.

Голосування за допомогою біометричних технологій покликане звести до мінімуму випадки фальсифікації на виборах. З 1996 року процес голосування в найбільшій державі Латинської Америки проводиться за допомогою електронних урн. Це дозволяє усього за декілька годин обробляти до 90% загальної кількості бюлетенів. Вибори у Бразилії є обов’язковими для всіх виборців, тому традиційно супроводжуються високою явкою, яка сягає близько 80 відсотків***.

З 28 січня 2008 року в нижній палаті філіппінського парламенту була запроваджена процедура «біометричного голосування». Газета «Philippine Daily Inquirer», яка виходить у Манілі, повідомила, що ідентифікація за відбитками пальців стала обов’язковою процедурою перед голосуванням для всіх 240 членів палати представників.

За допомогою біометричної ідентифікації також проводиться перевірка явки законодавців на кожне засідання палати. Для того, щоб максимально підвищити комфортність цієї процедури, всі робочі місця членів палати представників оснащені сканерами відбитків пальців. Перш ніж проголосувати «за» або «проти» конкретного законопроекту, що обговорюється у парламенті, кожен член палати представників засвідчує свою особистість скануванням відбитка пальця. Вважається, що «біометричне голосування» дозволило зробити голосування (особливо щодо спірних питань) дійсно персоналізованим, а не номінальним, що, у свою чергу, повинно покращити роботу парламенту.

На оснащення палати представників системою біометричної ідентифікації законодавців було витрачено понад 360 тисяч доларів США*.

В Україні навесні і на початку літа 2008 року розглядалося питання щодо запровадження ідентифікації за відбитками пальців під час реєстрації та голосування у Верховній Раді (відповідний проект постанови був зареєстрований депутатом від Партії Регіонів Григорієм Смітюхом). У пояснювальній записці автор документа пропонував розширити функції електронної системи підрахунку голосів шляхом встановлення на пультах системи «Рада» пристроїв, які дозволили б розпізнавати особистість депутата за відбитком пальця під час реєстрації і голосування. Проектом ухвали також пропонувалося блокувати картки для голосування депутатів, які особисто не реєструвалися на початку ранішнього та вечірнього пленарних засідань**.

Як відомо, дана постанова не була ухвалена.

У нашій державі вже досить давно було передбачено створення Державного реєстру виборців України. За нормативними документами Центральна виборча комісія (ЦВК) зобов’язана була розпочати підготовку до його створення ще навесні 2007 року. Але тендер на створення реєстру був оголошений тільки в жовтні 2007 року, а потім на вимогу науково-виробничої фірми «Українські національні інформаційні системи» (УНІС) Тендерна палата і Міжвідомча комісія з держзакупівель звернулися з позовом до Господарського суду, в якому оспорили технічні параметри майбутнього Реєстру та тендерну документацію 2007 року. В підсумку тендер був скасований. За неофіційною інформацією тендер 2007 року був підготовлений під умови корпорації «Атлас», яка співробітничає з Кабміном, Національним банком, Пенсійним фондом і з рядом інших державних структур, котра розробляла і супроводжувала систему «Вибори», що встановлена у ЦВК. В результаті конфліктної ситуації між компаніями «УНІС» і «Атлас» у 2007 році не були освоєні виділені з Держбюджету 14,2 млн. гривень на створення Державного реєстру виборців.