Метод перерваного статевого акту
Це традиційний метод планування сім’ї, який полягає в тому, що чоловік повністю виводить пеніс з піхви жінки до того, як у нього відбудеться еякуляція.
Механізм дії:
- пеніс виводиться з піхви до еякуляції, через що сперма не потрапляє у піхву і запліднення не відбувається.
Переваги:
Контрацептивні:
- негайна ефективність;
- не впливає на грудне годування;
- може використовуватись як страхувальний метод для інших контрацептивних методів;
- може застосовуватись у будь-який час;
- не вимагає грошових витрат.
Неконтрацептивні :
- сприяє залученню чоловіка до планування сім’ї;
- можливе встановлення більш близьких стосунків між партнерами.
Недоліки:
- ефективність залежить від бажання пари використовувати метод перерваного статевого акту під час кожних статевих зносин (4-18 вагітностей на 100 жінок протягом 1 року використання);
- ефективність може ще більше знизитись через присутність у пенісі (уретрі) сперми, що збереглась після недавньої (менше 24 годин назад) еяколяції;
- можливе зниження сексуальних відчуттів у партнерів;
- не захищає від ІСШ чи інших ЗПСШ (наприклад, ВГВ, ВІЛ/СНІД).
Добровільна хірургічна стерилізація
На сучасному етапі добровільна хірургічна контрацепція або стерилізація (ДХС) є найбільш поширеним методом планування сім’ї як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. ДХС є незворотним і найбільш ефективним методом запобігання вагітності не тільки для чоловіків, але й для жінок і в той же час це найбезпечніший і економний засіб контрацепції.
Враховуючи важливість добровільності і вірного вибору методу контрацепції, особлива увага надається консультуванню, бо рішення про проведення стерилізації повинне базуватися на бажанні пацієнтів більше не мати дітей, повній інформованості і можливості старанно обдумати свій вибір. Передусім за все пацієнтам треба сказати, що процедури ДХС, як для чоловіків, так і для жінок, повинні розглядатися як постійні і незворотні. Парам, які можуть побажати мати дітей у майбутньому, потрібно порадити інші методи планування сім’ї.
Добровільна хірургічна стерилізація жінок
Більшість даних із країн, що розвиваються, вказують, що смертність при проведенні хірургічної стерилізації складає приблизно 10 випадків на 100000 процедур у той час, як материнська смертність у цих країнах 300- 800 випадків на 100000 живонароджених. Таким чином, ДХС у 80 разів безпечніша повторної вагітності.
Немає медичних передумов, за якими стерилізація була б абсолютно неприйнятна для пацієнта. Можуть існувати стани або обставини, які диктують необхідність дотримуватися деяких застережень чи відкласти процедуру для корекції стану пацієнта.
Процедуру стерилізації повинен проводити досвідчений хірург і медичний персонал, необхідне відповідне обладнання та медичне забезпечення.
Трубна оклюзія – це хірургічне блокування прохідності труб з метою перешкоджання злиття сперматозоїду та яйцеклітини, тобто заплідненню. Трубна оклюзія є методом перманентного припинення жіночої репродуктивної функції (див. рис.29).
Рис.29. Закупорка труб.
Методи:
- міні-лапаротомія;
- лапароскопія.
Механізм дії:
При блокуванні фаллопієвих труб (зав’язавши та перерізавши їх або використовуючи скобки, кільця або електрокоагуляцію) запліднення яйцеклітини стає неможливим.
Міні – лапаротомія
Види:
1. Післяпологова.
2. Інтервальна.
Післяпологова лапаротомія повинна стати невід’ємною частиною медичних послуг пологових стаціонарів. Операція може проводитися в пологовому блоці або операційній досвідченим хірургом у перші дві доби після пологів. Міні-лапаротомія виконується через невеличкий поперечний розріз (1,5-3 см ) нижче пупка, тому що в післяпологовий період матка і фаллопієві труби розташовані високо в черевній порожнині. Операція може виконуватися під місцевим знеболюванням з використанням седативних препаратів або аналгетиків.
Метод Притчарда (Паркленда) у порівнянні з вищеописаним методом дозволяє зберегти більшу частину маткової труби і уникнути її реканалізації. При даній операції частина кожної маткової труби відтинається в безсудинній ділянці, труба перев’язується в двох місцях хромованим кетгутом, а сегмент, що знаходиться між ними, не відтинається.
Після пологів можна використати затискачі (кліпи) Фільші, які накладаються на маткові труби на відстані близько 1-2 см від матки.
Використання кілець та пружинних затискачів, а також електрокоагуляції під час післяпологової стерилізації не рекомендується .
Ускладнення післяпологової стерилізації можуть бути пов’язані з анестезією і розвитком післяпологових запальних захворювань органів малого таза. Ці ускладнення можна звести до мінімуму ретельним обстеженням пацієнтки з метою виявлення протипоказань до стерилізації (післяпологові кровотечі, інфекційних захворювань та запальних процесів).
Операцію слід виконувати обережно для уникнення травмування кишки. Лікування труб повинно бути надійним для запобігання кровотечі. Операцію не рекомендується проводити пізніше ніж через 48 годин після пологів у зв’язку з ризиком висхідної інфекції при більш пізньому її виконанні.
Якщо міні-лапаротомію не можна здійснити після пологів, операцію можна виконати через 6 тижнів.
Інтервальна (надлобкова) міні-лапаротомія проводиться після повної інволюції матки через 6 тижнів після пологів або в будь-який день менструального циклу, якщо є впевненість, що пацієнтка не вагітна.
Техніка операції дещо відрізняється: розріз проводиться над лобком; використовується металевий під’ємник матки. Щоб наблизити матку і труби до розрізу. Стерилізація виконується методом Помероя або Паркленда, а також використовуються затискачі, кільця.
Лапароскопія
Під час лапароскопічної стерилізації частіше всього застосовуються фаллопієві кільця, затискачі або електрокоагуляція. Лапароскопія проводиться в спеціально обладнаній операційній. Техніка виконання залежить від кваліфікації хірурга: черезчеревинна або черезпіхвова. Частота ускладнень залежить від лікаря.
Переваги трубної оклюзії:
Контрацептивні:
- висока ефективність (0,2-4 вагітності на 100 жінок протягом першого року використання);
- негайна ефективність;
- постійний метод;
- не впливає на грудне годування;
- не пов’язане із статевим актом;
- підходить пацієнткам, для здоров’я яких вагітність є серйозною небезпекою;
- нескладна хірургічна процедура, яка звичайно виконується під місцевою анестезією;
- відсутність довготривалих побічних ефектів;
- не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гормонів яєчників).
Неконтрацептивні:
- знижує ризик розвитку раку яєчників.
Недоліки:
- метод незворотній;
- пацієнтка згодом може шкодувати про своє рішення;
- невеликий ризик ускладнень (ризик зростає при використанні загальної анестезії);
- короткочасний дискомфорт;
- необхідна участь кваліфікованого лікаря( гінеколог або хірург для лапароскопії);
- апаратура для лапароскопії дорого коштує;
- не захищає від ІСШ та інших ЗПСШ ( наприклад, ВГВ,ВІЛ/ СНІД).
Коли проводити:
- у будь-який день менструального циклу, якщо є цілковита впевненість, що пацієнтка не вагітна;
- з 6 по 13 день менструального циклу (слід віддати перевагу проліферативній фазі);
- після пологів:
- міні-лапаротомія (в перші 2 дні або через 6 тижнів);
- лапароскопія (не підходить для жінок після пологів).
- після аборту:
- 1-й триместр (зразу чи протягом 7 днів, якщо немає ознак інферції органів тазу - міні-лапаротомія або лапароскопія);
- 2-й триместр (зразу або протягом 7 днів, якщо немає ознак інфекції органів тазу - тільки міні-лапаротомія).
Поради пацієнтці
- Тримайте місце операції сухим протягом 2 днів.
- Утримуйтеся від статевих зносин протягом 1 тижня. Якщо після поновлення статевих зносин виникає дискомфорт, проконсультуйтесь з лікарем.
- Повертайтесь до повсякденних занять поступово. Уникайте важкої роботи протягом тижня.
- На повторний прийом до лікаря зверніться через 7—14 днів.
- Якщо у вас виникли:
- жар ( більше 38*С)
- запаморочення з непритомністю
- постійний або наростаючий біль у животі
- витікання з рани крові або рідини
- ознаки чи симптоми вагітності
терміново зверніться до лікаря.
Додаткова інформація
- Біль у плечі протягом 12—24 годин після лапаротомії є звичайним явищем, яке зумовлене наявність газу, який використовувався для пневмоперитонеуму, під діафрагмою.
- Менструації залишаються такими ж, як і раніше.
- Трубна оклюзія ефективна з моменту завершення операції.
- Трубна оклюзія не захищає від захворювань, які передаються статевим шляхом, включаючи вірус СНІДу.
Добровільна хірургічна стерилізація чоловіків
Вазектомія – це чоловіча добровільна стерилізація (ДС), що здійснюється стандартним методом (один або два невеликих розрізи), або безскальпельною технологією – метод, якому надають перевагу (див. рис.30).
Рис.30. Вазектомія.
Механізм дії:
Після блокування сім’явиносного протоку (vas deferens) сперматозоїди в еякуляті відсутні.
Переваги:
Контрацептивні:
- висока ефективність (0,1-0,15 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання);
- постійний метод;
- не впливає на грудне годування у дружини;
- не пов’язаний із статевим актом;
- підходить для пар у тих випадках, коли вагітність або трубна оклюзія становить підвищений ризик для здоров’я жінки;
- проста операція, яка проводиться під місцевою анестезією;
- відсутність довготривалих побічних ефектів;
- не змінює статевої функції (не впливає на продукцію гормонів яєчниками).
Недоліки:
- метод незворотний;
- пацієнт може згодом жалкувати про своє рішення;
- затримка ефективності (вимагається аж до 3 місяців або 20 еякуляцій після операції);
- ризик та побічні ефекти, пов’язані з невеликою операцією, особливо при використанні загальної анестезії;
- короткочасний біль, дискомфорт після процедури;
- необхідна участь кваліфікованого медпрацівника;
- не захищає від ІСШ та інших ЗПСШ (наприклад: ВГВ, ВІЛ/СНІД).
Поради пацієнту
1. Уникайте важкої роботи протягом 3 днів.
2. Не знімайте пов”язку протязом 3 днів.
3. Не чипайте рану до її загоєння.
4. Приймати ванну можете через 24 години після операції, але не давайте рані намокнути. Через 3 дні ви можете мити зону операції водою з милом.
5. Носіть суспензорій протягом 2—3 дні.
6. Якщо не відчуваєте дискомфорту, можете поновити статеві зносини через 2—3 дні. Пам”ятайте про необхідність користуватися презервативами або іншим методом контрацепції протягом 3 місяців після операції.
7. Прийдіть до клініки через 3 місяця для аналізу сперми, якщо ви хочете впевнитися у повній ефективності операції.
8. Якщо були накладені неабсорбовані шви, прийдіть через 1 тиждень для їхнього видалення. У випадку виконання безскальпельної вазектомії (накладання швів не виконується) або застосуванні абсорбованого шовного матеріалу, то при відсутності скарг немає необхідності звертатися до лікаря.
9. Якщо у вас виникли:
- жар ( більше 38*С);
- витікання з рани крові або рідини;
- мошонка дуже болюча або набрякла;
- у партнерші не було менструації;
терміново зверніться до лікаря.
Форма добровільної згоди на стерилізацію
Я, що нижче підписався (-лась)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
(прізвище та ім'я пацієнта)
прошу провести мені операцію хірургічної стерилізації.
Я звертаюсь з цим проханням за своїм бажанням, без примусу або впливу з боку будь-кого. Я усвідомлюю, що:
1. Я та мій партнер можемо скористатись наявними тимчасовими методами контрацепції.
2. Процедура, якій я підлягаю, являє собою хірургічну операцію, деталі якої мені були детально пояснені.
3. Як і будь-яка хірургічна операція, ця процедура, крім позитивних результатів, несе в собі певний ризик, який був мені пояснений.
4. Якщо операція пройде вдало, то я більше не зможу мати дітей.
5. Процедура є незворотною.
6. Я можу прийняти рішення про відміну операції в будь-який момент до її проведення.
| (підпис пацієнта) | (дата) |
| (підпис лікаря, що лікує або призначеного співробітника) | (дата) |
Невідкладна контрацепція
Невідкладна (посткоїтальна) контрацепція повинна використовуватися після незахищеного статевого акту в тому випадку, якщо вагітність не планується або небажана.
Посткоїтальна контрацепція - це збірне поняття, яке об’єднує різноманітні види контрацепції, застосування яких у першу добу після коїтусу попереджає настання небажаної вагітності, а препарати, що застосовуються для забезпечення цього методу, одержали назву “пігулки наступного ранку”. Ще з давніх часів жінки для запобігання вагітності вдавалися до різноманітних спринцювань, термічних дій (ванни), фізичного навантаження, введення різноманітних рослинних засобів у піхву.
На сьогоднішній день у світі не існує ідеального контрацептиву. Це стало поштовхом до пошуку нових підходів і розробки контрацептивів разового застосування: засобів, які використовуються після статевого акту. Посткоїтальна контрацепція може застосовуватись як основний контрацептивний спосіб, або в якості “аварійного” засобу, як невідкладна контрацепція.
Метод невідкладної контрацепції застосовується для запобігання небажаної вагітності у випадку “незахищеного” (без контрацептива) статевого акту або при виявленні дефектів бар’єрних протизапліднюючих засобів (презерватива, діафрагми), при огріхах гормональної контрацепції (пропуск прийому чергової пігулки), після згвалтування, особливо в підлітків, чи в інших випадках, коли вагітність небажана або небезпечна. Ефективність методу досить висока і досягає 96%, якщо з моменту “незахищеного” статевого акту пройшло не більше 72 годин.
Препарати:
- монофазні КОК;
- гестагени;
- даназол;
- міфепристон (Ru-486);
- внутрішньоматкові засоби (ВМЗ).
Переваги:
- висока ефективність (менше 3% жінок вагітніють у цьому циклі);
- ВМЗ забезпечує також тривалий контрацептивний захист.
Недоліки:
- КОК ефективні тільки в тому випадку, якщо перша доза прийнята протягом 72 годин після незахищеного статевого акту – 4 таблетки низько дозованого препарату (30 мкг етинілестрадіолу) з наступним прийманням через 12 годин ще 4 таблеток; або 2 таблетки високо дозованого КОК (50 мкг етинілестрадіолу) в перші 72 год. з наступним прийманням через 12 год.;
- КОК можуть викликати нудоту, блювання або біль молочних залоз;
- перша доза ЧПК повинна бути прийнята протягом 48 годин після статевого акту, однак вони в меншій мірі викликають нудоту і біль молочних залоз;
- антипрогестини ефективні тільки у випадку, якщо прийняті протягом 72 годин після незахищеного статевого акту; в даний час дорого коштують і є лише в деяких країнах;
- ВМЗ ефективний тільки тоді, коли вводиться протягом 5 днів після незахищеного статевого акту;
- ведення ВМЗ є незначною процедурою, яка виконується кваліфікованим медпрацівником і не повинна здійснюватися жінками, які мають ризик зараження ІСШ та іншими ЗПСШ (такими як ВГВ та ВІЛ/СНІД).
Препарат ПОСТИНОР, який використовується виключно для екстреної контрацепції і містить 0,75 мг левоноргестрела. Згідно рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров”я була розроблена і випробована схема, яка передбачає двохразовий прийом по 1 таблетці (0,75 мг левоноргестрела) з інтервалом в 12 годин на протязі 48-72 годин після статевого акту.
Побічні ефекти та шляхи їх подолання
Виникнення побічних ефектів залежить від виду засобів, які використовуються з метою невідкладної контрацепції. Шляхи подолання побічних ефектів і проблем визначені у відповідних розділах.
Контрацепція в післяпологовий період
Метод лактаційної аменореї.Висока ефективність до 6 місяців при дотриманні умов виключно грудного годування (див. рис.31) та відсутності менструальної кровотечі (аменореї). Годування груддю повинно початися зразу після пологів. Значна користь як для здоров’я матері, так і дитини, дає час для вибору і підготовки до одержання хірургічного або іншого контрацептивного методу.
Зауваження:
- для максимальної ефективності годування повинно бути виключно грудним;
при спробі відлучити від грудей, або ввести прикорм, ефективність методу знижується.
Рис.31.Метод лактаційної аменореї.
Внутришньоматкові засоби
Може вводитися постплацентарно, після кесаревого розтину або в післяпологовий період (протягом 48 годин після пологів). Якщо ВМЗ не введений постплацентарно, або протягом 48 годин після пологів, введення слід відкласти до 4-6 тижнів після пологів. Якщо при годуванні груддю у жінки поновилися менструації, ВМЗ можна ввести в будь-який день менструального циклу, якщо є впевненість, що пацієнтка не вагітна. Метод не впливає на кількість молока, а також на його якість і здоров’я дитини.
При введенні ВМЗ жінці, яка годує груддю дитину, побічних явищ (таких як кровотеча, біль) значно менше.
Зауваження:
- необхідний досвідчений персонал, навчений техніці постплацентарного або післяпологового введення ВМЗ;
- для постплацентарного введення ВМЗ пацієнтка повинна бути обстежена та проконсультована в пренатальний період;
- у матерів, які годують груддю, нижча частота випадків вилучення ВМЗ протягом першого року використання;
- вірогідність експульсії при введенні ВМЗ в післяпологовий період вища (6-10%), ніж при інтервальному введенні, однак найнижчий в перші 10 хвилин після відходження плаценти;
- при інтервальному введенні ВМЗ через 4-6 тижнів після пологів процедура введення звичайна (не вимагається спеціального навчання).
Бар’єрні методи
Презервативи, діафрагми, сперміциди у вигляді пінки, вічок, кремів, пігулок, плівок можуть використовуватись у будь-який час після пологів, вони не впливають на кількість і якість грудного молока та здоров’я дитини. Ці методи зручні як проміжні, якщо початок використання іншого методу відкладено.
Зауваження:
- при використанні бар’єрних методів, що застосовуються на шийці матки (діафрагма із сперміцидами), слід зачекати закінчення післяпологового періоду (6 тижнів після пологів) перед тим, як застосовувати і використовувати діафрагму;
- використання сперміцидів вирішує проблему вагінальної сухості під час статевого акту (часте явище у жінок, що годують).
Природне планування
Не рекомедується починати використання методу до відновлення регулярних менструацій. Пацієнтка може почати вести карту через 6 тижнів після пологів, але при цьому їй слід продовжувати використання МЛА. Метод не впливає на кількість і якість грудного молока та здоров’я дитини.
Зауваження:
- цервікальний слиз важко “інтерпретувати” до поновлення регулярних менструацій (овуляцій);
- базальна температура тіла змінюється, якщо мати просинається вночі для грудного годування. Тому підвищення температури зранку після овуляції може виявитися не зовсім надійним.
Добровільна хірургічна стерилізація
Може бути проведена зразу після пологів при виконанні кесаревого розтину або протягом 48 годин після пологів. Якщо не проведена протягом 48 годин після пологів, повинна бути відкладена до 6 тижнів після пологів. Ідеальним вважається час, коли жінка повністю одужала після пологів і здоров’я дитини не викликає сумнівів. Це не впливає на кількість і якість грудного молока та здоров’я дитини.
Зауваження:
- післяпологову міні-лапаротомію краще проводити під місцевою анестезією, що зменшує ризик для матері та можливе тривале розлучення матері з дитиною.
Вазектоміячоловікові може бути проведена в будь-який час післяпологів жінки. Ефект не настає негайно. Необхідно забезпечити тимчасовим методом контрацепції на перші 3 місяці, якщо пара живе статевим життям.
Комбіновані гормональні контрацептиви ( КОК і КІК)
Не рекомендується для годуючих жінок у перші 6-8 тижнів після пологів. Відкладіть використання КОК чи КІК до початку відлучення від грудей. Слід уникати застосування для годуючих жінок, за рідким винятком тих випадків, коли інші методи неприйнятні (починаючи з 6 місяців). Якщо жінка грудьми не годує, КОК та КІК можна використовувати через 3 тижні після пологів.
Використання КОК чи КІК у перші 6-8 місяців після пологів зменшує кількість грудного молока і може негативно вплинути на нормальний ріст дитини (цей ефект продовжується до 6 місяців).
У першіі 3 тижні після пологів КОК чи КІК дещо збільшують ризик підвищеного тромбоутворення в зв’язку з вмістом у них естрогенів.
Зауваження:
- КОК чи КІК є найменш прийнятими методами для годуючих матерів;
- через 3 тижні після пологів ризик підвищеного тромбоутворення зникає;
- КОК чи КІК можуть використовуватися жінками, які під час вагітності мали гестоз, за умови, що до моменту початку вживання контрацептивів.
Чисто прогестинові контрацептиви
(імплантати, чисто прогестинові таблетки або чисто
прогестинові ін’єкційні контрацептиви – ЧПТ чи ЧПІІК)
Уникати використання ЧПК у перші 6 тижнів після пологів, за винятком тих випадків, коли інші методи неприйняті або недоступні. При використанні МЛА відкласти застосування ЧПК до 6 місяців після пологів. Якщо жінка не годує груддю, ЧПК можна почати застосовувати негайно. Якщо жінка не годує груддю і після пологів пройшло більше 6 тижнів або в неї поновилися менструації, ЧПК можна призначити, переконавшись, що жінка не вагітна. Метод не впливає на якість і кількість грудного молока і здоров’я дитини.
Зауваження:
- у перші 6 тижнів після пологів прогестин може негативно вплинути на нормальний ріст дитини;
- навіть у лактуючих жінок при використанні ЧПК можуть з’явитися нерегулярні кровотечі.
Післяпологова абстиненція (утримання)
Рекомендується:
- при захворюванні, що передається статевим шляхом, якщо воно діагностовано або підозрюється;
- у післяопераційний період після вазектомії, кесаровего розтину, епізіотомії або інших втручань;
- при запальних захворюваннях органів таза, піхви або сечовивідних шляхів.
Зауваження:
- деякі пари важко переносять періоди післяпологової абстиненції;
- прийнятні в суспільстві, де практикується післяпологова абстиненція.
Таким чином, в післяпологовий період можна використовувати ряд доступних та безпечних методів планування сім’ї. Тому головне завдання лікарів пологових стаціонарів, жіночих консультацій та клінік (центрів планування сім’ї) полягає в тому, щоб роз’яснити пацієнтам необхідність використання методів планування сім’ї в післяпологовий період для збереження здоров’я жінки.
Контрацепція для підлітків
Одним з основних аспектів консультування підлітків є забезпечення їх інформацією з питань контрацепції. Часто підлітки не повністю усвідомлюють зв’язок між сексуальними стосунками і вагітністю. У більшості українських сімей статеве виховання неадекватне, тому що підлітки одержують відповідну інформацію від товаришів, яка часто буває неправильною.
Дослідження в багатьох країнах показали, що 84% випадків вагітності серед жінок, молодших 20 років, не є запланованими. Наприклад, у США третина всіх абортів припадає на жінок, молодших 20 років. Статистичні дані по Україні свідчать про те, що в кожному десятому випадку на операцію переривання вагітності змушена йти молода жінка. Крім того, вагітність серед підлітків є основною причиною, через яку вони залишають школу.
Бесіди з підлітками повинні бути спрямовані на такі важливі аспекти, як сексуальна направленість, психологічні моменти – мораль і поведінка, а також вірогідність венеричних захворювань. Консультант повинен обговорити з підлітком можливі медичні проблеми, пов’язані з раннім початком статевого життя, такі як ризик виникнення раку шийки матки, а також пряму залежність між кількістю сексуальних партнерів і ризиком виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом.
Для підлітків, які ведуть статеве життя, консультація про методи контрацепції повинна починатися з бесіди про те, що найнадійнішим способом уникнення вагітності є відсутність сексуальних контактів. Слід погодитися з тим, що найкращий засіб контрацепції для більшості молодих людей – це відповісти “ні” і дотримуватися цього. Необхідно пояснити підлітку, що секс означає більше , ніж просто статевий акт, і утримання (відсутність статевих відносин) – найкращий захист від захворювань, які передаються під час сексуальних контактів. Молоді люди часто вірять різним міфам про методи контрацепції, і ці міфи повинен розвіяти консультант. Підлітка потрібно заспокоїти і пояснити, що різні методи контрацепції можуть бути допустимі в тій мірі, в якій вони можуть запобігти вагітності.
Різний вік, соціальні фактори та сексуальний досвід підлітків ускладнюють призначення контрацептивних методів підліткам, тим більше, що при відсутності ідеального методу контрацепції дуже важко зробити правильний вибір.
Таким чином, контрацепція в підлітків – дуже делікатна сфера консультування. Враховуючи той факт, що на консультації з контрацепції приходять підлітки, які вже мають сексуальний досвід, а також беручи до уваги збільшення кількості незапланованих вагітностей, лікарі зобов’язані надавати необхідну інформацію про засоби контрацепції.
Способи контрацепції для підлітків поділяються на:
- бажані (презервативи, оральні контрацептиви);
- застосовані (діафрагма, губка, сперміциди);
- менш популярні (методи природного планування сім’ї);
- застосовані в крайніх випадках (ВМЗ, посткоїтальнаконтрацепція).