Туберкульоз

Основні вимоги: надійна контрацепція; мінімальний ризик метаболічних порушень.

Рекомендовані методи:

- ВМЗ, що виділяють мідь за винятком туберкульоза органів малого таза;

- Бар'єрні методи.

Протипоказані методи:

- ВМЗ при туберкульозі органів малого таза.


РОЗДІЛ VII

ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

Класифікація, симптоми, наслідки і профілактика

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), мають також назву “венеричні захворювання”. В останні роки частота цих захворювань збільшилася. Таких захворювань, згідно з класифікацією ВООЗ, – 21. Вони поділяються на три групи.

Класичні венеричні хвороби:

сифіліс; гонорейна інфекція та ін.

Інші інфекції, що передаються статевим шляхом з ураженням статевих органів:

- урогенітальний хламідіоз;

- урогенітальний трихомоніаз;

- урогенітальний мікоплазмоз;

- кандидоз;

- генітальний герпес;

- гострокінцеві кондиломи;

- генітальний контагіозний молюск та ін.

З переважним ураженням інших органів:

- інфекція, зумовлена вірусом імунодефіциту людини;

- гепатит В;

- цитомегаловірусна інфекція та ін.

На відміну від інших захворювань, ЗПСШ у більшості випадків пов’язані з незахищеним статевим актом без використання презервативів. Мікроорганізми, які визивають ЗПСШ, досить різноманітні: бліда трепонема, гонокок Нейсера, піхвові трихомонади, хламідії, мікоплазми, вірус простого герпесу та інші.

Усі ЗПСШ мають ряд характерних симптомів, таких як:

- патологічні виділення з піхви;

- часте болюче сечовипускання;

- підвищення температури тіла;

- болі в животі;

- свербіння в ділянці статевих органів;

- біль під час статевого акту.

При багатьох ЗПСШ ранні прояви малосимптомні, і більшість людей не звертає на них увагу, доки не з’являться серйозні симптоми, а значить важкі ураження.

Наслідки усіх ЗПСШ дуже серйозні:

- безпліддя (у 20-40% чоловіків та 55-85% жінок з невилікуваними ЗПСШ);

- запальні процеси статевих органів;

- порушення сексуальної функції;

- позаматкова вагітність;

- невиношування вагітності;

- мертвонародження;

- збільшення частоти захворювання на рак шийки матки;

- хронічний тазовий біль.

Діагностика ЗПСШ полягає в ретельному зборі анамнезу, об’єктивному, бактеріоскопічному, бактеріологічному та серологічному методах дослідження.

Профілактика:

- уникнення випадкових статевих зв’язків;

- при випадкових статевих зносинах – використання презервативу;

- дотримання елементарних правил гігієни статевих органів.