Предмет економічного контролю

Одразу ж слід зауважити, що визначення предмета контролю ще залишається не остаточно розробленим. Автори існуючих навчальних по­сібників та підручників з контролю та ревізії або зовсім не розглядають це питання, або розкривають його частково.

Так, наприклад, в підручнику "Ревізія і контроль" проф. Л.М. Кра-маровського зовсім відсутнє визначення предмета контролю.

Автори більш ранніх видань посилаються на соціалістичну власність і обіг суспільних фондів в процесі виконання господарських штанів (Мура­шко В.М. Контроль і ревізія господарської діяльності торгових організацій. К.: Вища школа, 1974, с 22); на забезпечення і ефективність використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів і т. п.

Сучасні ж автори дають добре обгрунтовані теоретичні розробки з окремих видів та форм контролю. Так, справедливим є визначення пред­мету незалежного виду контролю в формі аудиторських перевірок. Взага­лі "предметом аудиторської діяльності являється стан економічних, орга­нізаційних, інформаційних та інших характеристик системи, яка знахо­диться в сфері аудиторської оцінки" (Валуєв Б.І. Предмет і метод ауди­торської діяльності (Аудит: Практичний посібник // Під ред. А.Кузьмінсь-кого. - К.: Облікінформ, 1996. с 18).

В той же час робиться порівняння предмету аудиту з предметом ревізії, минаючи предмет економічного контролю. Безумовно, ні в якому разі не слід принижувати значення та роль ревізії. Однак, на наш погляд, слушно мати на увазі, що ревізія - це насамперед одна з форм послідую-чого контролю. І саме з предметом контролю у предмета аудиторської ді­яльності простежується найбільше спільного, бо обом притаманні:

• дослідження одних і тих же процесів і явищ з використанням прийо­
мів документального та фактичного контролю:

• виявлення недоліків, розбіжностей, порушень;

• розробка заходів по урегулюванню відхилень та їх попередженню в
подальшому.

В Національних нормативах аудиту, затверджених рішенням Ау­диторської палати України № 73 від 18.12.1998 р. практично немає поси­лання на предмет ревізії, проте підкреслюється важливість оцінки систе­ми внутрішнього контролю підприємства (норматив № 12 "Оцінка систе-


ми внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язані з ефектив­ністю їх функціонування). Це також підсилює необхідність визначення предмета економічного контролю та слушність порівняння саме з ним предмета аудиторської діяльності.

Відсутня розробка та конкретне визначення предмета контролю і в спеціальних посібниках по теорії. Наприклад, в учбово-методичному по­сібнику "Організація бухгалтерського обліку і контроль в умовах ринко­вої економіки" (науково-впроваджувальна фірма "Екоукрприватизація", 1992р.) взагалі немає розгляду предмета контролю; завуальована і органі­зація контролю.

Найбільш грунтовно предмет контролю викладено в підручнику проф. М.Т. Білухи "Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту" (К.: ПП "Влада", 1996, с 52-54). Предмет фінансово-господарського кон­тролю визначено як "процес розширеного відтворення суспільно необхід­ного продукту і одержання його економічного регулювання в умовах ри­нкової економіки".

В такому ж контексті, наскільки це є коректним, далі розглядається тлумачення предмета економічного контролю.

Економічний контроль є важливим фактором успішного рішення задач впровадження та розвитку ринкових відносин. Він сприяє додер­жанню та закріпленню законності, правопорядку, державної, договірної та виконавчої дисципліни. Добре організований та системно функціоную­чий контроль формує у працівників всіх ланок управління високий про­фесіоналізм, компетентність, оперативність прийняття рішень та їх вико­нання, що гарантує вірогідність високорезультативної фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства.

Характерним напрямком зосередження контролю є господарські і фінансові операції та процеси підприємств. Вони досліджуються з пози­цій їх законності, достовірності, доцільності та забезпечення умов збері­гання коштів, засобів, предметів праці, інших товарно-матеріальних цін­ностей. При цьому аналізуються відхилення, порушення, недоліки; ви­вчаються їх причини; оцінюються прийняті посадовими особами заходи по забезпеченню нормального функціонування об'єкта та розробляються шляхи його подальшого вдосконалення.

В Положенні по організації обліку і звітності, в нормативних та ін­структивних матеріалах йдеться мова про контроль в його тісному зв'язку з бухгалтерським обліком. Цс слушно, багато в чому доцільно, але марно. В такий спосіб нівелюється роль і значення контролю для поліпшення ді­яльності, результативності і подальшого розвитку підприємств.

Певна річ, бухгалтерський облік і контроль дійсно тісно взаємо­зв'язані. В процесі бухгалтерського обліку фінансово-господарських опе­рацій виконується багато контрольних функцій. Але те ще не є весь еко­номічний контроль.


Нерідко зміст бухгалтерського обліку і контролю просто ототожню­ють. Однак ці категорії виконують цілком самостійні функції управління. Тож слушно зауважити, що тісний зв'язок обліку з контролем, зовсім не значить цілковите охоплення контролю обліком або його заміну останнім.

Якщо вище означене обгрунтування можна вважати за достатнє, то час зробити висновок, що економічному контролю в повній мірі прита­манні специфічні особливості, які повинні бути відображені в визначенні його предмету.

Предметом економічного контролю є фінансово-господарська дія­льність підприємства, яка вивчається з метою виявлення недоліків та їх причин у взаємозв'язку з діями виконавців і розробки пропозицій для по­ліпшення функціонування об'єкта.