Склади: визначення, види та функції
Складська діяльність — це планові та систематично реалізовані заходи підприємств щодо зберігання і сортування матеріальних запасів за умови забезпечення встановлених вимог до їхньої якості і кількості.
Основні завдання складської діяльності:
• приймання,
• зберігання матеріальних запасів;
• підготовка до виробничого зберігання;
• відвантаження готової продукції споживачам;
• дотримання норм запасів;
• контроль за використанням матеріалів.
Основним елементом складської діяльності є склад.
Склади— це будинки, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення та зберігання товарів, що надійшли на них, підготовки їх до споживання та відправлення споживачеві.
Завдання складу — забезпечення належних умов для приймання, опрацювання, зберігання та відвантаження товарів за умови дотримання певних вимог до їхньої кількості і якості.
Необхідність у складуванні і зберіганні продукції пов'язана з існуючими коливаннями циклів її виробництва, транспортування та споживання. За таких умов склади різних типів можуть формуватися на початку, у середині та наприкінці товаропотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництва сировиною і матеріалами у необхідній кількості.
Організація і функціонування складської діяльності відображає логістичну стратегію підприємства, яка вирішує наступні питання:
• де необхідно розміщати склади?
• скільки складів необхідно побудувати та наскільки вони повинні бути великими?
• які зберігаються матеріали, у яких кількостях і умовах?
• які роботи повинні виконуватися на складі?
• хто має бути власником складів?
• яке найкраще планування складів?
• яке устаткування необхідно використовувати для складського переміщення матеріалів?
• як необхідно вимірювати показники роботи складу?
В.В. Волгін визначає наступні складові процесу організації складського господарства:
• вибір місця для будівництва власних складів, оцінка вигідності розміщення складів для оренди;
• підготовка технічного завдання на будівництво з врахуванням конструктивних особливостей і техніко-експлуатаційних можливостей складських приміщень при розробці схем використання складського простору, планів розміщення стелажів, технології складських операцій, маршрутних карт і т. д.;
• оптимізація використання приміщень;
• визначення найбільш вигідного використання площ і ємності приміщень при розміщенні стелажів, устаткування, проїздів і проходів;
• вибір методів і способів зберігання, створення необхідних умов;
• вибір і визначення використання устаткування і техніки у складських роботах;
• постановка завдань по механізації технологічних операцій;
• освоєння комп'ютерних систем, навчання відповідних співробітників, призначення адміністратора системи, що контролює її функціонування;
• організація контролю наявності і збереження товарів на складі;
• розробка технологічних карт, опису послідовності операцій, інструкцій по виконанню операцій, нормативів для бізнес-процесів і т.д.;
• розробка положень про служби, що виконують відповідні роботи;
• забезпечення підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, що виконують відповідні операції.
Рис. 6.1. Координація діяльності суміжних служб на складі
Важливим моментом у визначенні спрямованості складської діяльності є її координація із суміжними підрозділами підприємства (рис. 6.1).
Основні функції складу.
1. Складування і зберігання.
Дана функція дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції і її споживанням, дає можливість здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів.
2. Надання послуг.
Відповідно до цієї функції склад може надавати споживачам послуги, які забезпечують підприємству високий рівень обслуговування. У тому числі:
• підготовка товарів до продажу (фасування, упакування і т. д.);
• перевірка функціонування устаткування, його монтаж;
• надання продукції товарного виду, попереднє опрацювання;
• транспортно-експедиційні послуги.
3. Перетворення виробничого асортименту у споживчий.
Б.А. Анікін визначає зміст цієї функції як створення необхідного асортименту для виконання замовлень споживачів.
Дана функція сприяє ефективному використанню замовлень і виконанню більше частих поставок у тому обсязі, який необхідний споживачеві.
4. Консолідація та транспортування.
Більшість споживачів замовляють на складах партії товарів в об'ємах «менше, ніж вагон» або «менше, ніж трейлер» призводить до значного зростання витрат, пов'язаних з доставкою цих вантажів. При цьому склад може здійснювати функцію консолідації невеликих партій вантажів для декількох споживачів до повного завантаження транспортного засобу.
5. Вирівнювання матеріальних потоків у часі, асортиментах і споживаних обсягах.
Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримування запасів існує на всіх стадіях потоку продуктів, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи передачею кінцевому споживачеві готової продукції. Цим пояснюється велика кількість різноманітних складів, які відрізняються за виконанням, розмірами та видами продукції, що зберігається.
Основні характеристики складів.
Склади розділяють:
За умовами складської обробки матеріальних запасів.
Розрізняють склади накопичувального, транзитно-перевалочного та розподільного типу.
Склади накопичувального типу (товарні склади). Вони орієнтовані на тривале зберігання матеріальних запасів. Їхнє завдання:
• прийомка від постачальника сировини, матеріалів і т. д. з подальшим їхнім зберіганням і складською обробкою;
• обслуговування виробництва (зберігання комплектації, виробничих заділів, готової продукції і т. д.).
Склади транзитно-перевалочного типу. Призначені для перевідправлення різними видами транспорту матеріальних запасів з районів виробництва до пунктів їхнього споживання. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів. Тут вивантажують запаси, які доставлені одним видом транспорту, здійснюють їхню прийомку за кількістю і якістю, сортують і завантажують на інший вид транспорту (товарно-сортувальні станції, морські вантажні порти і т. д.).
Залежно від широти асортименту продукції, що зберігається, розрізняють:
• спеціалізовані склади;
• склади зі змішаним або універсальним асортиментом.
Склади розподільного типу (розподільні центри). Вони забезпечують короткотермінове зберігання матеріальних запасів під час їхнього руху від місця виробництва до оптової або роздрібної точки. Вони безпосередньо задіяні у потоковому процесі. За таких умов розподільний центр і його клієнти повинні створювати єдину систему, тобто бути організаційно, економічно, технологічно та технічно інтегрованими.
Розподільний центр фактично є складом накопичувального типу, але із прискореним рухом матеріальних запасів. Такий склад не має зайвих запасів, і клієнти не можуть на ньому повторити. Після відвантаження комплектів матеріальних запасів зусилля розподільного центра зосереджуються на виконанні наступних замовлень. Цикл становить 24-48 годин.
За родом матеріальних запасів, що зберігаються.
Розділяють склади на універсальні та спеціальні.
Універсальні склади призначені для зберігання різних видів матеріалів.
Спеціальні склади — для складування тільки певних видів матеріалів.
Ці склади можуть бути централізованими, прицеховими і цеховими.
За типом конструкції складів.
Склади ділять на наступні види.
Закриті склади.
Опалювальні склади. Приміщення із штучно регульованими умовами зберігання. Температура -25 ± 15° С, вологість 80 % при температурі 25° С.
Неопалювальні склади. Приміщення із природною вентиляцією без штучного регулювання умов зберігання. Коливання температури і вологості істотно менше, ніж на відкритому повітрі. Температура -5 ± 45° С, вологість 98 % при температурі 25° С.
Напівзакриті склади (навіси). Місце, у якому умови зберігання несуттєво відрізняються від коливань температури і вологості на відкритому повітрі. Складовані матеріальні запаси захищені від прямої дії опадів і сонячного випромінювання. Температура 0 ± 50° С, вологість 100 % при температурі 25° С.
Відкритий склад (складський майданчик). Місце, де умови зберігання несуттєво відрізняються від коливань температури і вологості на відкритому повітрі. Температура 0 ± 50° С, вологість 100 % при температурі 25° С.
Спеціальний склад (підземні склади, резервуари). Місце, що за умовами зберігання виробничих запасів відповідає закритим опалювальним складам. Температура -25 ± 15° С, вологість 80 % при температурі 25° С.
За місцем складів у виробничому процесі.
Розрізняють матеріальні, внутрішньовиробничі і збутові склади.
Матеріальні склади призначені для матеріально-технічного забезпечення виробничої діяльності підприємства. На них зберігаються запаси, призначені для підтримки безперервності та безперебійності виробничого процесу.
Внутрішньовиробничі склади забезпечують зберігання незакінченого виробництва і міжцеховий розподіл матеріалів, деталей, вузлів (центральний і інструментальний склади).
На збутових складах зберігається готова продукція, призначена для реалізації споживачам.
У найбільш загальному випадку на складі формуються певні виробничі зони.
На них виконуються наступні основні операції.
1. У зоні розвантаження вантажів виконується механізоване або ручне розвантаження транспортних засобів.
2. Прийомочна експедиція зв'язує постачальника і замовника: приймання вантажу, що надійшов, по кількості та його передача на основний склад (у випадку надходження вантажу у неробочий час, він розміщається тимчасово у зоні прийомки вантажів).
3. У зоні прийомки вантажу проводять прийомку вантажів по кількості і якості з наступною їхньою передачею на основний склад.
4. Зона зберігання вантажів.
В активній зоні розміщаються вантажі, які охоплені процесами зберігання та внутрішньоскладських переміщень (відбір вантажу для відправки споживачеві).
У резервній зоні розміщаються вантажі, призначені для вирівнювання складських товаропотоків у процесі формування замовлення споживачів.
5. У зоні комплектування вантажів на відправку формуються вантажні одиниці, що містять підібрані відповідно із замовленнями споживачів асортименти товарів.
6. У зоні завантаження вантажів відбувається механізоване або ручне завантаження транспортних засобів.
Планування складів
Планування складу призначене для створення ефективної системи зберігання запасів, за умови дотримання встановлених показників якості і кількості таким чином, щоб вони були досяжні у будь-який час, уникаючи будь-яких втрат.
Планування складу повинно відповідати таким вимогам:
• виключення негативного впливу одних запасів на інші при їхньому зберіганні;
• застосування найбільш раціональних способів складського розміщення запасів;
• забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортних засобів.
При плануванні складу необхідно дотримуватися таких умов:
• оптимальне використання складських приміщень;
• максимальна ефективність роботи з матеріальними запасами;
• підвищення економічності всіх складських операцій.
Показники, які визначають вибір варіанта планування складу.
1. Розміщення складу:
• закріплення складської площі за певним товаром;
• направленість складування товару (горизонтальне чи вертикальне).
Вирішувані питання:
• чи потребує кожний вид товару встановлення постійного місця зберігання?
• яким чином необхідно розмістити сезонний товар, щоб він займав мінімальну площу?
• чи є площі для поповнення запасів і видачі товару?
• як відслідковується знаходження кожного виду товару на складі?
2. Узгодженість операцій комплектації замовлення та поповнення запасів.
Як формується графік роботи складських працівників, які займаються комплектацією замовлень і поповненням запасів (послідовно чи паралельно)?
3. Зручність виконання вантажних робіт.
Вирішуються питання:
• як розміщуються складські активні та резервні запаси?
• яким є співвідношення складських обсягів, відведених під активні та резервні запаси?
4. Організація процесу складської переробки вантажів.
Вирішувані питання:
• чи передбачена на складі завантажувальна платформа для обслуговування автомобільного транспорту?
• як узгоджуються між собою завантажувальні і розвантажувальні роботи (за часом, місцем);
• яке співвідношення паперової та електронної складської документації?
• чи передбачене оперативне управління роботою складського персоналу (мобільний зв'язок, система електронного обміну інформацією і т. д.)
При виборі варіанта планування складу визначають:
• оптимальне співвідношення між робочими об'ємом та площею складу;
• чисельністю обслуговуючого персоналу і рівнем механізації складських робіт.
Загальна площа складських приміщень промислового підприємства, як правило, становить 5-6 % виробничої площі. При їхньому плануванні до 2/3 усього складського простору відводять під зберігання запасів. На практиці користуються наступними типорозмірами площі складів: 600, 800, 1000, 1250, 5000, 7500, 10000, 25000 м2.