Порядок розробки, побудови, викладання й оформлення технічних умов
Технічні умови є самим розповсюдженим видом нормативних документів.
Технічні умови розробляються на продукцію, для якої відсутні державні і галузеві стандарти або при необхідності доповнення або посилення вимог, а також на продукцію, що випускається дрібними партіями по замовленнях або контрактам, і виробу, освоювані на основі нових рецептур і технологій.
Технічні умови (ТУ) – документ, що установлює вимоги до конкретної продукції, послузі і регулює відносини між постачальником (розроблювачем) і споживачем (замовником) продукції, послуги.
Як правило, ТУ розробляються підприємством-виготовлювачем і містять:
· вступну частину;
· технічні вимоги до сировини, органолептичні і фізико-хімічні показники продукції;
· вимоги безпеки й охорони навколишнього середовища;
· правила приймання;
· методи контролю;
· правила транспортування і зберігання;
· маркірування;
· гарантії постачальника.
Вимоги ТУ і зміни до них не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів, що поширюються на цю продукцію. Затверджує ТУ підприємство-виготовлювач за узгодженням з органами охорони здоров'я, замовником і ін.
Позначення ТУ містить у собі 4 позиції, розділені дефісом (ТУ а-б-в-г): а – код групи продукції по ДКП; б – порядковий номер ТУ підприємства; в – код підприємства по ДКПО; г – рік затвердження.
Крім ТУ розробляється також каталожний лист із докладними відомостями про підприємство-виготовлювача і продукцію. Реєстрація ТУ з каталожним листом здійснюється територіальним органом Держспоживстандарта України. Без облікової реєстрації ТУ і змін до них продукцію випускати не допускається.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Організаційна структура державної служби стандартизації України. Які основні функції органів служби стандартизації?
2. Які функції служби стандартизації на підприємстві?
3. Які стандарти розроблюються на підприємствах харчування?
4. Який порядок оформлення, викладення й затвердження стандартів підприємств харчування?
5. Який порядок впровадження стандартів на підприємстві?
6. У чому полягає державний контроль и нагляд за впровадженням стандартів на підприємстві?
7. У чому суть нормоконтролю технічної документації, що використовується на підприємстві та в організації?
Розділ 6. МІЖНАРОДНА І ЄВРОПЕЙСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ В ОБЛАСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
Перші національні організації зі стандартизації були утворені у Великобританії (1911 р.), Німеччині (1917 р.), Франції і США (1918 р.).
Розвиток економічних зв'язків між країнами і розширення робіт зі стандартизації в промислово розвинених країнах вимагали їхньої координації.
У 1926 р. була створена міжнародна федерація національних асоціацій зі стандартизації – ISA, до складу якої ввійшло близько 20 національних органів зі стандартизації.
У 1946 р. 25 країн під егідою ООН утворили Міжнародну організацію зі стандартизації – ISO, що успішно працює і зараз. Ціль її утворення була сформульована в такий спосіб: "…сприяти успішному розвиткові стандартизації в усім світі".
У 1904 р. була створена міжнародна електрична комісія – IEC, що з 1946 р. разом з ISO і її комітетами проводить активну роботу зі стандартизації. На першому етапі розроблялися посібники ISO/IEC зі стандартизації, надалі робота була спрямована на розробку стандартів до управління якістю і сертифікації. Результатом цієї роботи стало створення в 1987 році технічним комітетом ISO/ТК 176 "Управління якістю і забезпечення якості" стандартів серії ISO 9000, а в 1990-1995 р. – серії стандартів ISO 10000.
До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет зі стандартизації – CEN, створений у 1961р., і Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці – CENELEC.
Діяльність CEN у напрямку стандартизації систем якості знайшла своє відображення в створенні європейських стандартів EN 29001, EN 29002, EN 29003, що аналогічні стандартам ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003.
Після одержання незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні і європейські структури і співпрацює також із країнами СНД.
У 1992 р. у м. Москві (м. Мінську) Україною була підписана угода про проведення погодженої політики зі стандартизації, метрології і сертифікації. Відповідно до угоди утворена Міждержавна рада з цих питань, а також було передбачено, що державні стандарти колишнього Радянського Союзу є власністю всіх держав, що підписали угоду, і використовуються як державні до розробки своїх національних стандартів.
У січні 1993 р. Україна була прийнята в члени Міжнародної організації ISO, а в лютому цього ж року – у члени Міжнародної електротехнічної комісії IEC, що дає їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більш ніж 1000 міжнародних робочих органах, технічних комітетах зі стандартизації і використовувати у своїй роботі більш 12 тис. міжнародних стандартів.
У своїй міжнародній діяльності Держспоживстандарт України проводить єдину технічну політику в таких основних напрямках:
▪ гармонізація національних стандартів з відповідними міжнародними і європейськими, або їхнє пряме впровадження;
▪ забезпечення як можна більшої відповідності національних стандартів вимогам ринку, включаючи вимоги Світової організації торгівлі (WTO), особливо в галузях, де Україна має визначений науково-виробничий потенціал, для забезпечення і посилення ринкових позицій у міжнародному поділі праці;
▪ забезпечення простого доступу експортерів до міжнародних стандартів шляхом розвитку національного інформаційного фонду стандартів і поширення необхідної інформації через засоби масової інформації і спеціальні видання.
У 1997 р. Україна була прийнята в GATT/WTO, що буде сприяти усуненню зайвих труднощів у зовнішній торгівлі, підвищенню якості і конкурентноздатності української продукції, підтримці вітчизняного товаровиробника, захистові прав споживачів і запобіганню реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна громадян і навколишнього середовища.
У цьому ж (1997) році Україна була прийнята в Європейські організації зі стандартизації CEN і CENELEC, у Міжнародну організацію законодавчої метрології OIML.
З метою подолання технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі, забезпечення національного режиму щодо імпортних товарів відповідності нормам і правилам Світової організації торгівлі (WTO) Україна приєдналася до Кодексу сумлінної практики з підготовки, прийняттю і впровадженню стандартів WTO.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Які міжнародні та регіональні організації зі стандартизації Вам відомі? Яка історія їх створення і розвитку?
2. У яких формах здійснюється міжнародне співробітництво України в області стандартизації?
3. Що таке Міждержавна стандартизація? Історія її виникнення?
4. Що є об'єктом міждержавної стандартизації?
ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗАСВОЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
1. Коли була створена державна система стандартизації України?
1) 1993 р.;
2) 1992 р.;
3) 1991 р.;
4) 1990 р.
2. Коли була створена міждержавна система стандартизації?
1) 1991 р.;
2) 1992 р.;
3) 1994 р.;
4) 1995 р.
3. Коли був створений Європейський комітет зі стандартизації (CEN)?
1) 1936 р.;
2) 1946 р.;
3) 1961 р.;
4) 1970 р.
4. Коли була створена Міжнародна організація зі стандартизації (ISO)?
1) 1970 р.;
2) 1956 р.;
3) 1946 р.;
4) 1936 р.
5. За яким документом було створено міждержавну стандартизацію?
1) Декрет "Про захист прав споживачів";
2) Декрет "Про стандартизацію і сертифікацію";
3) Угода "Про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації";
4) Декрет "Про забезпечення єдності вимірювань".
6. Який орган є постійно діючим робочим органом в галузі міждержавної стандартизації?
1) Технічний секретаріат;
2) Технічний комітет;
3) Технічна рада;
4) Національний орган зі стандартизації.
7. Основні функції міждержавного технічного комітету:
1) Розробка міждержавних стандартів;
2) Координація робіт з міжнародної стандартизації та метрології;
3) Розробка міждержавних стандартів і конкретна робота в галузі міждержавної стандартизації;
4) Розробка та узгодження пріоритетних напрямків наукових досліджень в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.
8. Який орган Міждержавної Ради зі стандартизації. метрології та сертифікації має статус юридичної особи?
1) Технічний секретаріат;
2) Технічний комітет;
3) Технічна рада;
4) Національний орган зі стандартизації.
9. Що таке міждержавна стандартизація?
1) Стандартизація об'єктів, що мають міжнародний інтерес;
2) Стандартизація об'єктів, що мають міждержавний інтерес;
3) Стандартизація об'єктів, що мають державний інтерес;
4) Стандартизація об'єктів, що мають національний інтерес для країн СНД.
10. Що є основою державної системи стандартизації України?
1) Декрет України "Про стандартизацію і сертифікацію";
2) Національні стандарти ДСТУ 1.0 ... 1.5-2003;
3) Міжнародні стандарти ISO;
4) Міждержавні стандарти ГОСТ.
11. Що є об'єктом стандартизації?
1) Нормативний документ, затверджений відповідним органом зі стандартизації;
2) Нормативний документ, затверджений відповідним органом зі стандартизації;
3) Предмет, що підлягає стандартизації;
4) Документ, який встановлює правила, що торкаються різних видів діяльності або результатів.
12. Що таке категорія стандарту?
1) Характеристика стандарту, що визначає сферу його дії;
2) Специфіка об'єкта стандартизації;
3) Орган зі стандартизації, що розробляє і затверджує стандарт;
4) Сукупність об'єктів стандартизації, на яку розповсюджуються вимоги стандарту.
13. Виберіть варіант, де вказані всі сфери дії нормативних документів державної системи стандартизації України.
1) ГОСТ, ОСТ, ДСТУ, СТТУ, ТУ;
2) ДСТУ, ГОСТ, ISO, ГСТУ, ТУУ;
3) ГСТУ, EN, СТП, ГОСТ, ТУУ;
4) СТТУ, СТП, ТУУ, ДСТУ, ГСТУ.
14. Вкажіть види стандартів державної системи стандартизації України.
1) ДСТУ, СТТУ, ГСТУ, ТУУ;
2) ГОСТ, ОСТ, ISO, EN;
3) На продукцію (послуги); процеси; методи контролю; основоположні;
4) На послуги, виконання робіт, основоположні, методи контролю.
15. Які вимоги містять національні стандарти України?
1) обов'язкові і рекомендаційні;
2) ґрунтовні і приблизні;
3) випереджаючі і дійсні;
4) міжнародні і регіональні.
16. На що розробляються галузеві стандарти України?
1) На продукцію, послуги, процеси якщо відсутні національні стандарти;
2) На продукцію (процеси, послуги), на яку відсутні національні стандарти і якщо необхідно встановити вимоги, які перевершують або доповнюють національні стандарти;
3) На продукцію (процеси, послуги), що виробляють на конкретному підприємстві;
4) На вимоги до продукції і такі, що регулюють відносини між постачальником (розробником) і споживачем (замовником) цієї продукції.
17. На що розробляються технічні умови України?
1) На продукцію, послуги, процеси якщо відсутні національні стандарти;
2) На продукцію (процеси, послуги), на яку відсутні національні стандарти і якщо необхідно встановити вимоги, які перевершують або доповнюють національні стандарти;
3) На продукцію (процеси, послуги), що виробляють на конкретному підприємстві;
4) На вимоги до продукції і такі, що регулюють відносини між постачальником (розробником) і споживачем (замовником) цієї продукції.
18. На що розробляються стандарти підприємства?
1) На продукцію, послуги, процеси якщо відсутні національні стандарти;
2) На продукцію (процеси, послуги), на яку відсутні національні стандарти і якщо необхідно встановити вимоги, які перевершують або доповнюють національні стандарти;
3) На продукцію (процеси, послуги), що виробляють на конкретному підприємстві;
4) На вимоги до продукції і такі, що регулюють відносини між постачальником (розробником) і споживачем (замовником) цієї продукції.
19. Нетрадиційні технології є об'єктом стандартизації нормативного документу:
1) ГСТУ;
2) СТП;
3) СТТУ;
4) ТУУ.
20. Вимоги до організації та управління виробництвом викладені у нормативному документі:
1) ГСТУ;
2) СТП;
3) СТТУ;
4) ТУУ.
21. Який розмір штрафу накладається на службових осіб та громадян-підприємців за реалізацію продукції, виготовленої з порушенням стандартів, норм і правил?
1) 25 % від вартості реалізованої продукції;
2) 50 % від вартості реалізованої продукції;
3) 75 % від вартості реалізованої продукції;
4) 100 % від вартості реалізованої продукції.
22. Який розмір штрафу накладається на службових осіб та громадян-підприємців за реалізацію на території України імпортної продукції, виготовленої з порушенням стандартів, норм і правил?
1) 25 % від вартості реалізованої продукції;
2) 50 % від вартості реалізованої продукції;
3) 75 % від вартості реалізованої продукції;
4) 100 % від вартості реалізованої продукції.
23. Який розмір штрафу накладається на службових осіб та громадян-підприємців за реалізацію продукції, яка заборонена органами Держнагляду до випуску?
1) 25 % від вартості реалізованої продукції;
2) 50 % від вартості реалізованої продукції;
3) 75 % від вартості реалізованої продукції;
4) 100 % від вартості реалізованої продукції.
24. Який відсоток від суми штрафу за порушення вимог стандартів, норм і правил при виготовленні продукції відраховується до держбюджету України?
1) 80;
2) 60;
3) 50;
4) 30.
25. Який відсоток від суми штрафу за порушення вимог стандартів, норм і правил при виготовленні продукції відраховується до бюджету Держспоживстандарта України?
1) 10;
2) 20;
3) 40;
4) 50.
26. Ціль міжнародної стандартизації - це:
1) скасування національних стандартів;
2) розробка найвищих вимог;
3) усунення технічних бар'єрів у торгівлі;
4) сприяння взаєморозумінню в ділових спілкуваннях.
27. Перед вами ДСТУ, на обкладинці якого зазначений номер стандарту ISO. Це:
1) пряме застосування стандарту ISO;
2) непряме застосування стандарту ISO;
3) застосування "методом обкладинки";
4) часткове використання.
28. Перед вами ДСТУ, на обкладинці якого зазначений номер стандарту ГОСТ. Це:
1) пряме застосування стандарту ГОСТ;
2) непряме застосування стандарту ГОСТ;
3) застосування "методом обкладинки";
4) часткове використання.
29. Перед вами ДСТУ, на обкладинці якого зазначений номер стандарту EN. Це:
1) пряме застосування стандарту EN;
2) непряме застосування стандарту EN;
3) застосування "методом обкладинки";
4) часткове використання.
30. Вимоги національних стандартів України:
1) обов'язкові для виконання;
2) рекомендаційні;
3) добровільні для виконання;
4) обов'язкові окремі вимоги.
31. Обов'язковими вимоги стандартів можуть бути на підставі:
1) пропозицій споживача;
2) бажання виготовлювача;
3) державного законодавства;
4) контракту (договору) купівлі-продажу;
5) директиви (у ЄС).
32. Міжнародні (регіональні) стандарти:
1) обов'язкові для виконання;
2) рекомендаційні;
3) добровільні для виконання;
4) обов'язкові окремі вимоги.
33. Технічний регламент приймається:
1) національним органом зі стандартизації;
2) органом по сертифікації;
3) урядовим органом;
4) міжнародною організацією зі стандартизації.
34. Європейські стандарти розробляють:
1) національні організації країн ЄС;
2) регіональні організації;
3) Європейський комітет зі стандартизації;
4) міжнародною організацією зі стандартизації.
ЧАСТИНА 3
СЕРТИФІКАЦІЯ