Предмет, метод і зміст дисципліни «Менеджмент персоналу»

Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку

Менеджмент персоналу – це найбільш ефективний спосіб залучення персоналу до досягнення цілей організації.

Менеджмент персоналу(напрями розвитку)

n як сфера практичної професійної діяльності;

n як навчальна дисципліна;

n як галузь науки

Менеджмент персоналу – це вплив однієї особи або групи осіб відповідно на особу або групу осіб для виконання дій, які відповідають досягненню поставленої мети з прийняттям менеджером відповідальності за наслідки цього впливу.

Менеджмент персоналу — відносно молода наука.

Менеджмент персоналу як наука існує на двох рівнях:

• теоретичному (мета — одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних взаємозв'язків і закономірностей між ними);

• прикладному (управління персоналом займається питаннями зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання робітників).

Предметом МП є вивчення стосунків працівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу в умовах функціону­вання виробничих систем.

Основний зміст МП - планування, формування, роз­поділ, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів на виробництві; з цієї точки зору розгля­дає­ться аналогічно до управління ма­теріально-речовими елементами виробництва.

Суб’єктами МП є посадові особи, причетні до виконання загальних функцій менеджменту: планування, орга­нізації, мотивації, контролю, а також специфічних функцій зале­жно від займаної посади.

Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності

Для глибшого розуміння сутності, значення, складності менеджменту персоналу як сфери професійної діяльності доцільно мати більш – менш повне уявлення про наступні методологічні аспекти цього соціального явища: соціальне явище, сфера професійної діяльності,навчальна дисципліна, галузь науки,предмет наукових досліджень.

На нижчому рівні управління відбувається безпосереднє керівництво виконавцями. Керівник доводить до робочих місць виробничі завдання, забезпечує їх необхідними ресурсами, контролює виконання завдань, трудову дисципліну, дотримання норм і правил охорони праці тощо.

На середньому рівні управління вирішуються питання планування виробництва, нормування праці, організації діяльності, оплати праці, заміщення вакантних посад.

На верхньому рівні управління розробляються стратегія менеджменту персоналу як функціональна складова генеральної стратегії організації, формулюється політика менеджменту персоналу, визначаються обсяги інвестування в розвиток персоналу, ухвалюються рішення щодо заміщення ключових посад.

Провідними цілями менеджменту персоналу є:

- підвищення ефективності функціонування організації;

- поліпшення якості трудового життя персоналу.

Названі цілі органічно пов’язані одна з одною, невідривні одна від одної.

 


Предмет, метод і зміст дисципліни «Менеджмент персоналу».

Навчальна дисципліна “МП” має на меті формування системних знань теорії та практики керівництва персоналом різноманітних організацій, що функціонують у сфері національної економіки України.

Завдання навчальної дисципліни полягають у тому, щоб озброїти студентів (слухачів) сучасними знаннями теорії управління людьми у сфері економічної діяльності та практичними навиками впливу на трудову поведінку як колективів працівників, так і окремих виконавців, з метою забезпечення ефективної діяльності організації та задоволення результатами праці кожного працівника.

Завдання навчальної дисципліни ” МП” полягають у:

- вивченні теоретичних засад МП;

- вивченні практичного досвіду організацій в галузі управління людьми на виробництві;

- засвоєнні вмінь самостійно аналізувати складні виробничі ситуації, приймати й обґрунтовувати ефективні рішення в галузі МП.

Предмет. Навчальна дисципліна “МП” вивчає багатогранний, багаторівневий, складний процес відтворення й ефективного використання

До найпоширеніших методів наукових досліджень актуальних проблем праці та менеджменту персоналу належать:

загально – наукові (спостереження, класифікації та типології, групування і порівняння, середніх величин, аналізу і синтезу, системного підходу, експерименту тощо); економіко – статистичного аналізу; соціологічного аналізу; експертних оцінок; факторного аналізу; математичного моделювання; функціонально – вартісного аналізу; системно – структурного аналізу; математичної статистики; графічного моделювання; кореляційно – регресійного аналізу; тестових методик.

Об’єкт та суб’єкт МП.

Об’єкт МП – поняття широке, воно охоплює організацію як єдине ціле, кожен структурний підрозділ незалежно від кількості ієрархічних рівнів управління, первинні трудові колективи, кожного найманого працівника незалежно від статусу в організації.

Суб’єкт МП – поняття теж не просте. Стосовно нього існують різні погляди. Одні віддають перевагу лінійним керівникам, другі – службі персоналу, треті допускають співпрацю служби персоналу з лінійними керівниками з перевагою у прийнятті рішень або лінійних керівників, або керівництва служби персоналу.

Кожен лінійний керівник регулює трудову поведінку підлеглих працівників. Служба персоналу теж виконує важливі функції, беручи участь у професійному доборі кадрів, атестації, веденні кадрового діловодства тощо. Але це зовсім не означає, що в МП не беруть активної участі функціональні структурні підрозділи.

По-перше, кожен керівник функц-го підрозділу виконує лінійні функції по відношенню до підлеглого йому персоналу. По – друге, функц-ні служби згідно з чинним поділом праці готують важливу інф-ю для прийняття управлінських рішень.

Як правило, непомітна на перший погляд діяльність функціональних служб має більшу вагу в управлінні персоналом, ніж розпорядження, що їх видають лінійні керівники. Первинною є інф-я, підготовлена функт-ми службами, а розпорядження лінійних керівників – це похідне.

Таким чином, суб’єктами МП в організації є: лінійні й функціональні керівники всіх рівнів управління, працівники виробничих і функціональних підрозділів, які забезп. керівників необхідною для управління персоналом інформацією або виконують обслуговуючі функції.