Види меню, їх характеристика
Меню(від фран. mеnи) - це перелік наявних у продажі закусок, страв, напоїв, борошняних виробів із зазначенням виходу і ціни. Друге визначення «меню» - це бланк, карта, аркуш паперу, де друкується або пишеться назва страв. У багатьох європейських країнах меню називають «Карта страв», «Список страв» і т. п. Карта страв — це перелік страв, який записується в певній послідовності у відповідності з порядком споживання страв, що прийнятий в тій чи іншій країні. До уваги також беруть режим харчування та інші особливості, притаманні національній кухні відповідного народу.
Меню ресторану та інших закладів ресторанного господарства - це не тільки перерахування страв. Це візитна картка закладу, один із засобів реклами, тому його зовнішній вигляд має бути бездоганним, щоб справляти як найкраще враження на гостей.
Меню почали використовувати у Франції на королівських прийомах з 1541року, де гостям пропонували деталізований опис всіх страв, які будуть подані до столу. Раніше у практиці організації прийомів кожну наступну страву оголошував шеф – кухар, а скільки страв буде всього подано і в якому порядку ніхто (крім кухаря) не знав.
Історики відносять появу першого ресторанного меню до 1784року. У Відні в ресторані «Зелене яблуко» було введено меню Ruchet-zeddel – карту всіх страв , які міг би обрати кожен гість.
Меню в закладі харчування виконує різні функції:
ü інформаційна - джерело інформації для гостей про страви, що пропонуються для реалізації, про очікувану вартість послуги; засіб спілкування; способи приготування страв, основні інгредієнти страв і напоїв, відомостіпро вагу порції; історія ресторану;
ü організаційна - зміст меню виступає організуючим початком технологічного процесу ресторанних послуг;
ü індикаторна - синтезує основну діяльність підприємства за видами послуг, кулінарну майстерність та мистецтво сервісного обслуговування персоналу;
ü аналітична - вивчення споживчого попиту, установлення взаємозв’язку між запропонованими послугами і реальними потребами споживача, аналіз продаж;
ü стимулююча - формує процес мотивації через потреби гостя, рейтинг страви – оцінка з позиції гостя, співвідношення ціна-якість.
ü маркетингова - засіб поширення популярності підприємства серед потенційних клієнтів;
ü соціально - культурна – естетичний вигляд папки – меню, спосіб формування думки щодо ритуалу приготування, сервіровки та вживання їжі.
До розробки і створення меню слід підходити творчо, тоді воно не тільки інформуватиме споживачів про наявність страв та напоїв, а й спонукатиме споживача до більшого замовлення, тобто впливатиме на прийняття рішення про вибір, перетворюючись таким чином на елемент реклами.
Ідеальний ресторан повинен мати меню, яке:
Ø зрозуміло представляє страви;
Ø пробуджує фантазію;
Ø перетворює процес споживання їжі в особливий ритуал.
Хороше меню може бути не лише в престижному ресторані.
Залежно від контингенту обслуговуваних гостей, типу і потужності підприємства ресторанного господарства, застосовуваних форм і методів обслуговування та інших факторів розрізняють такі види меню:
ü вільного вибору:
- меню порційних страв;
- обмежене меню;
- меню окремого дня;
- меню страв масового споживання;
ü скомплектоване:
- комплексного обіду в закладах швидкого обслуговування;
- загального столу в ресторані;
- денного раціону в соціально-орієнтованих закладах харчування;
ü бенкетне:
- ддя бенкету за столом з повним обслуговуванням офіціантами;
- для бенкету за столом з частковим обслуговуванням офіціантами;
- для бенкету-чаю;
- для бенкету-фуршету;
- для бенкету фуршет-десерту;
- для бенкету-коктейлю;
- для інших святкових заходів;
ü комбіноване.
Друга класифікація видів меню
Залежно від контингенту споживачів, типу підприємства і форм обслуговування
меню поділяють на такі види:
ü з вільним вибором страв;
ü скомплектованих обідів (сніданків, вечерь);
ü денного раціону;
ü дієтичне;
ü дитячого харчування;
ü бенкетне;
ü спеціальних видів обслуговування.
Меню з вільним вибором страв застосовують у загальнодоступних закладах ресторанного господарства (ресторанах, їдальнях, кафе, закусочних).
Меню вільного вибору надає можливість споживачам вибирати страви із загального меню підприємства згідно зі своїми уподобаннями і самостійно складати для себе меню сніданку, обіду чи вечері. Меню вільного вибору може включати меню порційних страв (a la carte) і обмежене меню (limited).
У порційному меню вказують порційні страви в широкому асортименті. Його використовують у ресторанах і характерною його особливістю є те, що страви, як правило, готують на замовлення. Приготування широкого асортименту страв потрбує використанням більш широкого асортименту продуктів, збільшення видів обладнання і площ виробничих цехів та складських приміщень. Враховуючи складність приготування порційних страв, заклад повинен бути забезпечений персоналом високої кваліфікації. Це меню не змінюється довгий час, тому вважається статичним (постійним). Зміни можливі раз на місяць, сезон і пов'язані з появою чи недостатністю певних видів продуктів для їх приготування або недостатністю попиту на певні страви чи напої. Всі страви, що включаються в порційне меню, готують за індивідуальними замовленнями і потребують часу для приготування (бажано вказати час), їх подають через 15-20 хвилин.
В ресторані класу ,,Люкс” в меню має бути включено не менше 15 найменувань холодних закусок, 3 – гарячі закуски, 5 – перших страв 30 – других страв, 6 солодких страв.
Всього на протязі дня має реалізуватися не менше 48 найменувань страв і закусок, 8 напоїв, 10 хлібно – булочних і кондитерських виробів.
Меню чергових страв у ресторані складається для швидкого обслуговування відвідувачів. До нього включаються страви, готові до відпуску. Важливо, щоб їх асортимент був досить широким. Порційні і чергові страви заносять в один бланк меню.
Меню обмежене (абоменю вузького ассортименту) використовують у закладах швидкогообслуговування, а також в спеціалізованих закладах ресторанного господарства: закусочній (пиріжковій, млинцевій тощо), кафе (кафе-морозиво, кафе-кондитерська). Зменшення асортименту страв у меню має певні переваги: автоматично звужується перелік продуктів, необхідних для приготування страв. Працівники значно швидше і краще засвоюють прийоми і методи роботи. Завдяки цьому легше підготувати допоміжний персонал, запам'ятати особливості приготування та подавання страв.
Обмежене меню знижує собівартість приготування страв внаслідок зменшення спеціального обладнання, виробничих і складських приміщень. Недоліком його є одноманітність, що негативно впливає на попит споживачів.
Меню денного раціону складається згідно з вимогами раціонального харчування певного постійного контингенту споживачів: школярів, учнів навчальних закладів, відпочиваючих у санаторіях, в тих випадках, коли відбувається обслуговування учасників з’їзду, конференцій, нарад і членів різних делегацій тощо. Для забезпечення різноманітності харчування страви в меню не повторюються або чергуються через один два тижні, у зв’язку з чим меню має назву циклічного. У цьому випадку чергуються кілька стандартних меню.
Денний раціон може бути трьох або чотирьохразовим – при введені другого сніданку або полуденку. Меню денного раціону може бути з вільним вибором блюд за бажанням відвідувача або скомплектованим заздалегідь. В залежності від вікових, національних особливостей контингенту відвідувачів калорійність меню денного раціону коливається від 2000 до 5000 ккал. Виходячи з вимог раціонального харчування в меню сніданку, наприклад, входять натуральні соки, кисло молочна продукція, масло вершкове, гастрономічні продукти (сир, ковбаса, шинка та ін.), холодна закуска, страви із яєць і страва нескладного готування (сосиски, сардельки, та ін.) гарячі напої.
Обід, як правило, містить закуску, першу і другу страви, десерт, хліб. При підборі страв необхідно враховувати калорійність, вміст білків, жирів та вуглеводів. Вечеря має включати закуску, гарячі страви, напій, хліб. На вечерю не слід пропонувати смажені, гострі та жирні страви, страви із грибів.
Меню скомплектованих обідів рекомендується застосовувати при масовому обслуговуванні в студентських і шкільних їдальнях та при промислових підприємствах. Воно складається з урахуванням контингенту, споживачів та збалансованого харчування. В групу скомплектованого меню входять меню комплексного обіду (сніданку, вечері, полуденка), які передбачають включення до його складу як основних, так і додаткових страв, загальна вартість яких чітко фіксована. Це дає можливість організувати харчування за абонементами в соціально орієнтованих підприємствах, чи з попередньою оплатою раціону харчування в ресторані готелю (в основному туристів). При складанні комплексних обідів, сніданків або вечерь враховують вартість раціону, різноманітність і правильний підбір продуктів, що входять у страви, забезпечення їх смакового поєднання. Меню комплексних обідів рекомендується складати на 7-10 днів, що дозволяє урізноманітнити асортимент страв по тижнях.
Як правило, комплексний обід коштує дешевше, ніж такий же набір страв, вибраний споживачем із меню вільного вибору, що підвищує його привабливість. У ресторанах практикується складання експрес-обідів (на окремих бланках), причому страви цього меню не повинні повторюватися в меню порційних страв. Меню обідніх страв і експрес-обідів застосовують тільки в денні години роботи ресторану.
Меню загального столу (table d'hôte) складає шеф-кухар ресторану з урахуванням принципів раціонального харчування та традицій і вимог до формування меню сніданку, обіду чи вечері. Страви, що входять до його складу, реалізують за фіксованими цінами. Споживач не може вносити зміни в меню, до складу якого входить 4-7 різних страв. Згідно з цим розробляється окрема програма подавання обіду персоналом. Це меню належить до розряду змінного, що дозволяє забезпечити потреби споживачів, які протягом певного часу або постійно користуються послугами ресторану.
Бенкетне меню - це меню святкового сніданку, обіду або вечері.
Меню бенкетускладається вкожному конкретному випадку при прийомі замовлення, з урахуванням виду бенкету, характеру свята, сезону та побажань замовника. Якщо бенкет проходить за столом з повним обслуговуванням офіціантами, то асортимент холодних страв та закусок обмежений і замовляють їх в основному в розмірі порцій. Для бенкету за столом з частковим обслуговуванням офіціантами замовляють широкий асортимент холодних страв і закусок у розмірі 1/2 чи 1/3 порції на одну особу. Для бенкету-обіду можна запропонувати закуску, бульйон, солянку чи іншу першу страву, другі гарячі страви (1- 2 найменувань) з риби, м'яса, птиці, а на десерт подають фрукти, морозиво, желе, кондитерські вироби та напої. Бенкет зазвичай завершується подаванням чорної кави. Співвідношення між основними продуктами, включеними в бенкетне меню приблизно таке: м'ясо - 60 %, птиця - 25 %, риба - 15 %. Так само, як і при складанні меню інших видів, тут дотримуються певного порядку розміщення закусок і страв.
Меню бенкету-фуршету відрізняється значною кількістю холодних закусок, що готуються невеликими порціями, та обмеженим асортиментом гарячих страв (1-2 найменувань). Можна включати також морозиво, фрукти, штучні кондитерські вироби, каву.
У меню бенкету-коктейлю включають канапе, невеликі котлети, люля-кебаб, сосиски-малютки тощо.
Меню бенкету-чаю складається з солодких страв, фруктів, тортів, тістечок, печива, варення, гарячих напоїв.
Меню для спеціальних видів обслуговування складається, наприклад, для зустрічі Нового року, святкування весілля, дня народження, урочистостей у дні традиційних свят. Тут має враховуватися характер свята. Меню для спеціальних форм обслуговування характеризується різноманітністю холодних закусок; із гарячих страв зазвичай включаються два-три види - рибна, м'ясна, із птиці, на десерт - фрукти, морозиво, кондитерські вироби, гарячі напої, вина. У меню зазначається не тільки асортимент закусок і страв, а й кількість порцій, тому що деякі закуски готують з розрахунку 1/2 або 1/3 порції на людину.
Дитяче меню. Робота з дітьми вимагає серйозної підготовки і цілого ряду нових рішень. Спеціальне дитяче меню можна вводити в будь-яких ресторанах, або у спеціалізованих закладах (дитячі кафе, в садочках, в школах, в санаторіях, на базах відпочинку та ін.). Це залежить в першу чергу від самого власника і від того, наскільки далеко він готовий зайти, щоб витрачені зусилля принесли вигоду. Меню має містити страви невеликих розмірів (півпорціями чи третина порції), з цікавими назвами та оригінальною презентацією.
Меню – газета.
Для того щоб переконати споживачів у купівлі тих чи інших страв та напоїв, поряд із звичайним меню використовують меню – газету. В меню газеті при описі тієї чи іншої страви можна не тільки розкрити суть її приготування, а також дати історичну довідку, розповісти анекдот, назвати імена відомих людей, які віддали їй перевагу.
Особливо слушно використовувати меню - газету в готелі, де є можливість більш широко і комплексно представити все, що можуть запропонувати ресторани, кафе, клуби, казино, тощо. Така форма меню дає додаткову можливість ресторану презентувати страви, вина та послуги закладів ресторанного обслуговування. 
Електронне меню. 
Для того, щоб бути конкурентно здатним рестораном, необхідно особливу увагу приділяти новинкам, як в кулінарній майстерності, так і в техніці обслуговування, що значно підвищує імідж ресторану.
Більше про сучасний ресторан високого класу скаже меню, виконане у вигляді мініатюрного комп'ютера - це електронне інтерактивне меню для барів, кафе, ресторанів. 
Електронне меню (е-Menu) - ресторану являє собою сенсорний екран, планшет, наприклад iPad, на якому можна отримати вичерпну інформацію про кожній страві на багатьох мовах: зовнішній вигляд (кожне найменування в меню супроводжується фотографією), ціна, список інгредієнтів, калорійність, час приготування, докладний опис процесу приготування страви. Також можна отримати додаткові послуги, оскільки в комп'ютері з е-Menu, як правило, є ще такі функції: ігри, гороскопи, анекдоти, відео, музика та ін.
Меню організоване за принципом Інтернет-магазину і передбачає можливість порівняння декількох страв, перш ніж натиснути на кнопку «замовлення». Зробивши вибір, відвідувач ресторану чи кафе підтверджує свій вибір і замовлення передається на кухню. Кухарі приступають до приготування страв. Не треба чекати офіціанта для оформлення замовлення, ніяких папірців та записок, ніяких непорозумінь.
Після того, як замовлення сформоване, гість може відправити його по бездротовій мережі на кухню ресторану.
За допомогою планшета iPad і електронного меню відвідувач, вибираючи собі потрібну страву, може уважно її розглянути, збільшивши ілюстрацію, вказати, скільки страв він хоче замовити - і навіть оплатити рахунок.
Електронне меню, як система автоматизації для ресторанів, кафе, барів, робить процес вибору страв максимально простим і зручним.
Переваги впровадження електронного меню:
- збільшення прибутку;
- відвідувачам простіше і зручніше зробити замовлення; як наслідок - збільшується кількість замовлених страв;
- підвищення якості обслуговування;
- зменшується час прийняття та обробки замовлення; як наслідок - підвищується лояльність клієнтів;
- підвищений інтерес до обслуговування;
- електронне меню приверне нових відвідувачів (особливо приваблює молодь), яким цікаво все нове;
- зручність оновлення асортименту і цін. Для внесення змін в меню не треба нічого заново друкувати, досить пари кліків.
Додаткові можливості електронного меню:
- можливість залишити відгук про якість обслуговування, виклику офіціанта до столика, повний аналіз і статистика страв, віддалений контроль за роботою, проведення рекламних акцій. Ресторатор в будь-який момент може переглянути оброблені замовлення, що і з чим, а також коли замовляли.
У сучасних ресторанах часто використовуються меню, прийняті в міжнародній практиці:
ü а-ля карт (а Іа саrtе)- із карти-меню страв і напоїв гості вибирають те, що їм більше до вподоби, після чого замовлення передається на кухню і відразу ж починається готування і сервірування замовлених страв і напоїв. Офіціант активно допомагає гостям їх вибирати;
ü а парт (а раrt) - гості роблять замовлення, обслуговування здійснюється в строго визначений час;
ü табльдот (Tаblе a Ноtе)- відрізняється від попереднього тим, що всі гості обслуговуються в один і той же час і по тому самому меню;
ü «шведський стіл» - гості самі вибирають із великого асортименту страв ті, котрі їм сподобалися;
ü буфетне обслуговування - засноване на самообслуговуванні. Асортимент страв і закусок поповнюється офіціантом або буфетником, який також виконує ряд інших функцій: відкриває пляшки з напоями, готує чай або каву, прибирає використаний посуд та столові набори.
Асортиментний мінімум
Для кожного підприємства ресторанного господарства, в залежності від його типу і класу, встановлюється асортиментний мінімум - певна кількість страв і напоїв, які щодня мають бути у продажу. Страви і закуски, що входять до складу асортиментного мінімуму, повинні виготовлятися з різноманітних видів сировини із застосуванням різних способів кулінарної обробки і чергуватися по днях тижня.
Асортимент страв і закусок може бути розширений за рахунок включення сезонних і фірмових страв. Скорочення кількості найменувань страв і закусок, передбачених в асортиментному мінімумі, не допускається.
Відповідно до асортиментного мінімуму на підприємствах розробляється свій асортиментний мінімум - перелік страв, закусок, кулінарних виробів, напоїв, наявних у продажі на даний день.
Меню, згідно асортиментного мінімуму, на підприємстві складається завідувачем виробництвом і передається калькулятору для визначення продажних цін страв. Потім меню затверджується директором підприємства. Крім директора, меню та прейскуранти обов'язково підписують калькулятор і завідувач виробництвом із зазначенням дати.
При складанні асортиментного мінімуму необхідно дотримуватися різноманітності закусок, страв, кулінарних виробів як за видами сировини та продуктів (рибні страви, м’ясні, овочеві, із яєць, молочних продуктів), з яких вони виготовлені, за способами кулінарної обробки (припущені, відварні, смажені, тушковані, запечені) так і за смаковими властивостями: менш гострі, більш гострі. Обов'язково повинні враховуватися при складанні меню сезонність, погода і температура повітря.