Робота сили. Потужність. Закони збереження
Робота сили (механічна робота) визначається формулою:
,
де – сила, яка виконує роботу,
– довжина елементарного переміщення,
– кут між векторами
і
.
Потужність: або
,
де – миттєва швидкість матеріальної точки.
Потенціальна енергія пружно деформованого тіла: .
Потенціальна енергія тіла масою , що знаходиться над поверхнею Землі на висоті
(
,
– радіус Землі) визначається за формулою:
.
Зв’язок між потенціальною енергією частинки та силою, що діє на неї у даній точці простору поля: .
Робота гравітаційної сили притягання під час переміщення частинки в центрально- симетричному полі тяжіння:
,
де – гравітаційна стала,
– маса джерела поля,
– маса частинки,
і
– відповідно початкова і кінцева відстані від центра джерела,
– потенціальна енергія гравітаційної взаємодії.
Робота зовнішньої сили під час переміщення тіла поблизу поверхні Землі:
.
Робота сили пружності під час деформації пружини:
,
де – відповідно початкова і кінцева абсолютні деформації пружини.
Кінетична енергія тіла, що рухається прямолінійно: .
Кінетична енергія тіла, що обертається навколо нерухомої вісі: .
Кінетична енергія тіла в разі плоского руху: , де
– швидкість центра мас,
– момент інерції тіла відносно вісі, що проходить через центр мас.
Закон збереження повної механічної енергії для консервативної системи:
,
де і
– відповідно кінетична та потенціальна енергії системи.
Закон збереження імпульсу: за умови ,
.
Закон збереження моменту імпульсу: за умови ,
або
.
Робота зовнішньої сили при обертанні твердого тіла: , де
– проекція моменту сили на напрям вектора
.
Закони збереження імпульсу і енергії для:
а) абсолютно пружного зіткнення:
б) абсолютно непружного зіткнення:
Під час абсолютно пружного зіткнення:
а) швидкість першого тіла після удару:
,
б) швидкість другого тіла після удару:
.
Під час абсолютно не пружного зіткнення швидкість тіл після удару:
.
Аналогія між поступальним та обертальним рухами
Назва рівнянь та фізичних величин | Поступальний рух | Обертальний рух |
Система кінематичних рівнянь руху | ![]() ![]() | ![]() |
Міра інертності |
![]() | ![]() |
Причина руху | ![]() | ![]() |
Основне рівняння динаміки | ![]() | ![]() |
Кількість руху | ![]() | ![]() |
Зміна кількості руху | ![]() | ![]() |
Закон збереження кількості руху | Закон збереження імпульсу:
![]() | Закон збереження моменту імпульсу:
![]() |
Кінетична енергія | ![]() | ![]() |
Теорема про зміну кінетичної енергії | ![]() ![]() | ![]() ![]() |
Робота | ![]() | ![]() |
Механіка рідин і газів
Рівняння нерозривності течії:
,
де – площа
-го поперечного перерізу,
– швидкість ідеальної рідини при стаціонарному русі на цьому перерізі.
Рівняння Бернуллі для ідеальної рідини:
,
де – густина рідини,
– її швидкість,
– прискорення вільного падіння,
– статичний тиск.
Формула Торрічеллі:
,
де – швидкість витікання рідини з отвору, який знаходиться на висоті
до вільної поверхні рідини.
Сила реакції рідини, що витікає (реактивна сила):
,
де S – площа перерізу отвору.
Сила, що діє на занурене в рідину (газ) тіло (закон Архімеда):
,
де – густина рідини (газу),
– об’єм зануреної частини тіла (об’єм рідини або газу, яку витіснило тіло).
Сила в’язкого тертя (закон Ньютона):
де – динамічна в’язкість рідини,
– площа поверхні контакту шарів рідини;
– модуль градієнта швидкості (у напрямку нормалі до осі
).
Сила опору, що діє на рухому кульку у в’язкому середовищі або при обтіканні речовини нерухомої кульки (закон Стокса):
,
де – радіус кульки,
– швидкість руху кульки або швидкість обтікаючої речовини.
При ламінарній течії об’єм рідини (газу) , що протікає за час
крізь трубку завдовжки
і радіуса
визначається за формулою Пуазейля:
,
де – різниця тисків на кінцях трубки.
Лобовий опір тіла, що міститься в ламінарному потоці в’язкої рідини:
,
де – швидкість течії,
– коефіцієнт, що залежить від форми і розмірів тіла.
Для турбулентного потоку при великих швидкостях течії лобовий опір:
,
де – коефіцієнт лобового опору, що залежить від форми тіла та числа Рейнольдса, S – найбільша площа перерізу тіла перпендикулярна до потоку течії,
– густина середовища.
Число Рейнольдса
,
де – величина, що характеризує лінійні розміри тіла,
– кінематична в’язкість
.