ІІ, СИСТЕМИ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯННЬ
Рівняння, які зв’язують змінну х, невідомі функції та перші похідні цих функцій, утворюють канонічну нормальну систему диференціальних рівнянь першого порядку, якщо її можна зобразити у вигляді
(1) |
Розв’язком системи (1) називають сукупність функцій , що перетворюють кожне рівняння на тотожність.
Для систем можна сформулювати задачу Коші: знайти розв’язок рівняння (1) , що задовольняє початковим умовам при х=х0 .
Диференціальне рівняння -го порядку заміною (тоді і так далі) можна звести до нормальної системи диференціальних рівнянь першого порядку.
Іноді нормальну систему диференціальних рівнянь можна звести до одного рівняння порядку з однією невідомою функцією. Це може бути досягнуто диференціюванням одного з рівнянь і виключенням усіх невідомих, окрім одного (метод виключення).
Якщо праві частини нормальної системи диференціальних рівнянь є лінійними функціями відносно , то систему називають лінійною.
Розглянемо лінійну однорідну систему диференціальних рівнянь з постійним коефіцієнтами
(2) |
Цю систему можна записати в матричному вигляді
,
де
(3) |
Якщо всі функції , то система (2) називається однорідною.
Загальний розв’язок лінійної однорідної системи диференціальних рівнянь -го порядку визначається як лінійна комбінація його лінійно незалежних частинних розв’язків, тобто
,
де .
Систему з лінійно незалежних розв’язків однорідної системи диференційних рівнянь називають фундаментальною системою розв’язків. Її записують квадратною матрицею
Шукаємо розв’язок однорідної системи у вигляді
, , ..., | (4) |
Підставивши (4) в систему (2), одержимо систему лінійних алгебраїчних
рівнянь
(5) |
Ця система має ненульовий розв’язок, якщо її визначник дорівнює нулю.
(6) |
Рівняння (6) – це алгебраїчне рівняння степені n , яке називається характеристичним рівнянням системи (2). Воно має n коренів . Для кожного з системи (5) знайдемо , тоді загальний розв’язок лінійної однорідної системи диференційних рівнянь -го порядку можна записати так:
(7) |
Загальний розв’язок неоднорідної системи диференціальних рівнянь -го порядку (2) може бути представлений у вигляді суми загального розв’язку відповідної однорідної системи диференціальних рівнянь -го порядку і деякого частинного розв’язку неоднорідної системи.
Приклад.
1. Розв’язати систему .
Її характеристичне рівняння (3.6) має вигляд його корені дорівнюють . Для кореня складемо систему (5)
, тобто .
Якщо , то . Аналогічно знаходимо і для кореня
, .
Тепер можемо записати розв’язок системи відповідно до (7)
.
2. Розв’язати систему .
Її характеристичне рівняння (3.6) має вигляд рівняння має один корінь, який дорівнює .
Тоді розв’язок системи шукаємо у вигляді , де А і В – невідомі коефіцієнти. Підставляємо цей розв’язок у систему, прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях і знайдемо невідомі сталі
,
.
Підставляємо ці значення А і В у розв’язок системи отримаємо .
3. Розв’язати неоднорідну систему .
Зведемо систему до одного рівняння другого порядку. З першого рівняння виразимо і підставимо у друге . Після спрощення отримаємо лінійне неоднорідне диференціальне рівняння другого порядку . Так як , то розв’яжемо спочатку відповідне рівняння
Характеристичне рівняння має вид його корені . Отже,
.
Так як серед коренів характеристичного рівняння немає кореня , а права частина заданого рівняння представляє собою багаточлен першої степені, то шукаємо у вигляді
де і - невідомі коефіцієнти.
Диференціюючи
і підставляючи в початкове рівняння, маємо:
Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях в правій і лівій частині останнього рівняння:
З першого рівняння знаходимо із другого Тоді Отже маємо:
.
Підставляючи у вираз для отримаємо
.