Отогенні внутрішньочерепні ускладнення

Етіологія і патогенез Етіологічним фактором є різноманітна бактеріальна флора. При го­строму середньому отиті переважає кокова флора. При хронічному гнійному середньому отиті, крім того, виділяють протей, синьогнійну і кишкову палички. У розвитку того або іншого виду отогенного вну­трішньочерепного ускладнення відіграє істотну роль вірулентність ін­фекції і реактивність організму в цілому. Шляхи проникнення інфекції в порожнину черепа: · Контактний (рег сопйпиеіаїет). · Лабіринтовий. · їематогенний. · Лімфогенний. · Через дегісценції. · По преформованих шляхах. Етапи поширення інфекції; · Утворення екстрадурального або епідурапьного абсцесу (скупчення ГНОЮ'між внутрішньою поверхнею скроневої кістки і твердою мозко­вою оболонкою). · Проникнення інфекції між твердою мозковою і павутинною оболон­ками (субдуральньїй абсцес) · Проникнення інфекції до субарахноїдального простору. · Залучення в гнійний процес самої речовини мозку, у результаті чого утвориться абсцес мозку і мозочка.
Види ото генних внутрішньочерепних ускладнень 1. Екстрадуральний (епідуральний) абсцес. 2. Субдуральний абсцес. 3. Тромбоз в-подібного синуса і сепсис. 4. Арахноїдит задньої черепної ямки. 5. Отогенний менінгіт. 6. Абсцес мозку і мозочка.

 

 

Отогенний гнійний менінгіт

Клініка · загальноінфекційні симптоми; і менінгеальні симптоми; · менінгеальні симптоми; · синдром інтракраніальної гіпертензії.
Діагностика · поряд із менінгеальним симптомокомплексом наявність гнійного за­палення середнього вуха; · люмбальная пункція (у лікворі клітинно-білкова дисоціація, ліквор мутний, гнійний, витікає під підвищеним тиском (норма 60 крапель за хвилину, 150-200 мм вод. ст.), у лікворі нейтрофіли до десятків тисяч у 1 мкл, підвищення білка до 1-16 г/л). Диференціювати слід із серозним (вірусним, менінгококовим і тубер­кульозним) менінгітами.
Лікування 1. Санація гнійного осередку у вусі хірургічним шляхом. 2. Антибактеріальна терапія (у тому числі і інтралюмбально). 3. Дегідратаційна терапія. 4. Нейрометаболітики. 5. Симптоматична терапія.

 

Абсцес мозку