За наявності частки НЕ у ньому), якщо
частка НЕ повторюється
| Ми не стрітись ніяк не могли
|
речення з НЕ має відтінок припущення
| Мабуть, не судилося юнаку зустріти сонця схід.
|
речення з НЕ має відтінок необхідності
| Як серцю моєму не плакать.
|
речення з НЕ має відтінок узагальнення
| Хто його не знає?
|
речення з НЕ має відтінок побоювання
| Чи ви не забудете зустріти мене й привітати?
|
речення з НЕ має відтінок схвалення
| Як цим днем не дорожити?
|
частка Не входить до складу фразеологізму
| Скатертину поміняла – де моє не пропадало!
|
Розповідні, питальні й спонукальні речення, що вимовляються із звичайною інтонацією й належать до емоційно нейтральних речень.
|
Розповідні, питальні й спонукальні речення, що виражають різноманітні емоції та почуття.
Такі речення своїм змістом пов’язані не з безпосередньою дійсністю, а з враженнями людини, викликаними цією дійсністю.
Окличні речення можуть виражати, радість горе, тугу, страх, обурення, презирство, зневагу.
Сонце, сонце! Світ! Весна! (О.Олесь)
|
Граматичні засоби оформлення окличності:
· інтонація: Лови летючу мить життя! (О.Олесь)
· вигуки (ой, ох, ех, е): Ой не плач, моє серце, ой цить!(М.Вороний)
· окличні частки вигукового, займенникового, прислівникового походження (о, ну, гей, що за, як, куди). О, вже зоря засвічує лампаду!(Л.Костенко)
|
За емоційним забарвленням
|
ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Членами речення бувають повнозначні частини мови і нерозкладні словосполучення, що виконують функцію слова.
|
ДВОСКЛАДНИМ називається речення, граматичний центр якого представлений двома головними членами – підметом і присудком.
Душа горить в смертельному вогні (В.Стус)
Батько вишні садив на межі (Г.Чубач)
|
Підмет із залежними від нього словами становить групу підмета
|
Присудок із залежними від нього словами становить групу присудка
|
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
виражає граматичну предметність
|
входить до структурної схеми речення як його головний член
|
найчастіше виражається формою називного відмінка
|
займає типову позицію перед присудком
|
перебуває у двобічному (предикативному) зв’язку з присудком
|
поєднується з присудком способом предикативного зв’язку – координацією
|
суб’єкт дії: Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки (Леся Українка).
|
об’єкт дії: Згадавсь мені рядокодного вірша (Д.Павличко).
|
носій стану: І синя тінь лежить від будяка сухого (П.Мовчан).
|
носій ознаки: Вранці на палубі я був першим (М.Ірчан).
|
дія-процес: І плакати – це також щастя (Олесь Гончар)
|
ПІДМЕТ– це граматично незалежний головний член двоскладного речення, що означає предмет, ознака, дія чи стан якого виражається присудком.
Відповідає на питання хто? що?
Летіли і летіли журавлі На південь, всі дорогою одною, Перлистими, сріблистими ключами (М.Рильський)
В чужому квітнику не пахнуть квіти (А.Листопад)
|
іменником: Відчиняє двері осені вересень (В.Ткаченко)
|
займенником: Ми світ навчили розмовляти (В.Коротич)
|
субстантивованим прикметником: У слові новому минуле не в’яне
|
інфінітивом: Боятися смерті – на світі не жить (Н. тв.)
|
числівником: Останніми вийшли двоє
|
субстантивованим дієприкметником: Поранений лежить в снопах… (П.Воронько)
|
субстантивованим вигуком: Гучне «Ура» пронеслось тоді над лугами … (Л.Первомайський)
|
Субстантивованим прислівником: Це “добре” прозвучало тепер м’яко, як просьба.
|
лексичним словосполученням: “Диво калинове” Дмитра Білоуса – це наша духовна історія
|
фразеологічним словосполученням:
Ні богові свічка ні чортові кочерга-людина невизначеного характеру
|
синтаксичним словосполученням:
-числівник + іменник у Н.в. чи Р.в.: А на березі ріки три стоять стрункі дубки (Л.Первомайський) Пильно дивляться тисячі вікон (Б.Олійник)
- іменник із значенням сукупності + іменник у Р.в.: Гурт хлопців підійшов до берега.
- іменник (займенник) у Н.в. + іменник в О.в.: Дмитрик з Гаврилком вчепились ззаду за сани… (М.Коцюбинський)
- іменники більшість, меншість, частина + іменник у Р.в.: Більшість дітей відвідує дитсадок.
- іменник (займенник) у Н.в. + іменник (займенник) у Р.в.: Кожен з нас сподівається на успіх.
- іменник із значенням міри + іменник у Р.в.: Кілограм пшениці коштує дві гривні.
- інфінітив + іменник в О.в.: Бути прикладом у роботі, в навчанні, в побуті повинно стати невід’ємною частиною батьківського авторитету (В.Сухомлинський)
|
входить до структурної схеми речення як його головний член
|
найчастіше виражається дієслівними формами
|
займає типову позицію після підмета
|
перебуває у двобічному (предикативному) зв’язку з підметом
|
поєднується з підметом способом предикативного зв’язку – координацією
|
дія: І мрії полинуть над ясні зірки, в країну далекую чар (М.Рильський)
|
стан: Трохименко був блідий, схвильований…
|
якість: А його очі булище синіші за небо… (О.Гончар)
|
кількість: Сто років - це ж дуже багато(О.Іваненко)
|
приналежність: Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє(Т.Шевченко)
|
родова характеристика:
Свитязь – душа народу… (Р.Братунь)
|
ПРИСУДОК– це головний, граматично не залежний, член двоскладного речення, що означає дію, стан, якість, властивість предмета, позначуваного підметом.
Відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? яким він є (був, буде)?
|
Простий дієслівний присудок
виражається одним дієсловом
|
дієсловом дійсного способу теперішнього, минулого та майбутнього часу
|
Білі гуси летять над лугами, в синім небі біліють снігами (О.Олесь).
|
дієсловом наказового способу
|
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати… (В.Симоненко).
|
Що було, тепер не має значення, Не вернутипору молоду (М.Луків).
|
І буде правда на землі (Т.Шевченко)
|
фразеологічним сполученням
|
Я, слава Богу, вік прожив.
|
дієслівно-вигуковою формою
|
звуконаслідувальними словами
|
А зима тут снігу – кидь! (О.Олесь)
|
Пливе човен води повен та все хлюп-хлюп-хлюп.
|
дієслівними формами умовного способу
|
Сказав би словечко, так вовк недалечко (Н. тв.).
|
дієслівною аналітичною формою майбутнього часу
|
Як же без мене ти будеш рости, хто тебе стане у люди вести? (О.Олесь)
|
Простий дієслівний присудок
може ускладнюватися
1) двома однаковими повторюваними формами одного й того ж слова: Падав і падав перший сніг.
2) двома однаковими повторювальними формами з часткою ТАК: Сказав так сказав.
3) повторенням однокореневих дієслів: В житті ти мене знать не знаєш… (І.Франко).
4) сполученням двох дієслів, з яких одне є основним, а друге – семантично неповноцінним й передає додаткові значення й модальні відтінки (раптовість, несподіваність, тривалість, спонукання, неможливість виконання дії): Ось візьму дошию сорочину, у портфель букварика вкладу... (В.Ткаченко)
|
С
К
Л
А
Д
Е
Н
И
Й
П
Р
И
С
У
Д
О
К
|
СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ( С Д П )
|
СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ( С І П )
|
Допоміжне дієслово
(граматичне значення)
|
Інфінітив
(лексичне значення)
|
дієслова, які вказують на
початок; кінець; продовження дії
|
На синьому небі почали вже зорі виблискувати(Б.-І. Антонич).
|
дієслова, які виражають
можливість / неможливість,
бажання, зобов’язання тощо
|
Я хочу бачити світ розплющеними очима (І. Драч).
|
прикметниками типу
здатен, схильний, радий, готовийтощо
|
Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я.Качура).
|
Вінузяв собі за правило тренуватися щодня
|
УВАГА! Не є складеним дієслівним присудком:
| 1) сполучення інфінітива з особовим дієсловом на позначення руху
| Я пішов купатись (обставина мети: щоб купатись)
| 2) сполучення інфінітива з дієсловами на позначення мовлення, спонукання
| Я попросив його прийти (попросив про що?) Ти примусиш його працювати (примусиш до чого?)
|
|
- БУТИ(в усіх часових і способових формах)
Бо ти єВічність. Ти єПравда, Добро і Краса народу нашого (С.Плачинда)
-являти собою, становити
Місто являло собою жахливі руїни
- виявлятися, зватися, вважатися, найменувати, утворювати, ставати, робитися, опинятися, залишатися тощо
Мірошник той Хомою звався (Л.Глібов).
- іти, повернутися, стояти, сидіти, лежати, працювати, служити, робити тощо
Додому Степан повернувся зовсім хворим
|
іменник:Земля – мов казка(В.Симоненко).
прикметник: Осінь буладощова, холодна, вітряна (А.Хижняк).
займенник:Тут кожен камінь – мій, і кожен подих – мій.
числівник: О земле вічна, ти – одна на світі! (Є.Маланюк)
дієприкметник: Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О.Гончар).
прислівник: Жити на землі – не просто.
стійким словосполученням: Був він стріляною птицею.
|
СКЛАДНИЙ ПРИСУДОК
становить комбінацію різних типів складених присудків
|
Я вже давно хотів кинути палити
хотів кинути + кинути палити
|
Душа у тебе має бути крицею
має бути + бути крицею
|
СКЛАДНІ ВИПАДКИ