ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ
На щастя, все менше стає теорій про неперспективність деяких мов (С.Вовканич).
|
Одне слово, кожен лишався при своїх клопотах (О.Гуторов).
|
Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (О.Вишня).
|
За складом
вставні конструкції можуть бути
|
Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає ставлення до висловленої думки
|
Не утворюють зі словами речення словосполучення
|
Не з’єднуються сурядним чи підрядним зв’язком з членами речення
|
Не є членами речення, не відповідають на питання
|
Не вносять у речення додаткових відомостей
|
За змістом відносяться до частини або до всього речення
|
Пов’язуються з реченням інтонаційно
|
Займають будь-яке місце в реченні
|
Навіть, насамперед, водночас, між тим, за традицією, буквально, до того ж, майже, приблизно, принаймні, все-таки, якраз, мовби, немовби, мовбито, неначе, нібито, причому, притому, тож, отож, приблизно, саме, особливо, тільки, цебто
|
Ніколи
не бувають вставними
|
Поезія М.Рильського зросла на доброму, на міцному корені, який, коли говорити образно, щедро поливали і Шевченко, і Пушкін, і Міцкевич… (А.Малишко).
|
Взагалі, власне кажучи, з дозволу сказати, так би мовити, що називається, якщо говорити правду тощо
|
Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси (О.Довженко).
|
Розумієте, бачите, пам’ятаєте, уявіть собі, даруйте, пробачте на слові, дозвольте, погодьтеся, вірите, послухайте тощо
|
Жити, за словами Н.Вінера, - це значить користуватися правдивою інформацією (С.Вовканич).
|
Кажуть, повідомляють, за повідомленням, з погляду, за визначенням, по-моєму, на думку, пам’ятаю тощо
|
На щастя, жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі дурниці… (С.Черкасенко).
|
А втім, не буду забігати вперед (М.Хвильовий).
|
На щастя, на жаль, на радість, на біду, ніде правди діти, чого доброго, нічого гріха таїти тощо
|
По-перше, з іншого боку, отже, нарешті, одним словом, власне кажучи, передусім, між іншим тощо
|
Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш… Мабуть, ти до мене думкою летиш (О.Олесь).
|
Безперечно, справді, певно, безсумнівно, очевидно, може, розуміється, звичайно, в усякому разі, здається, як водиться тощо
|
Вставні конструкції за семантикою можуть
|
Виражати ступінь вірогідності повідомлюваного
(упевненість або невпевненість)
|
Виражати почуття мовця, давати емоційну оцінку повідомлюваних фактів
|
Вказувати на порядок думок і їх зв’язок, послідовність викладу
|
Вказувати на джерело інформації
|
Вказувати на спосіб оформлення думок або на характер висловлювання
|
Звернені до співбесідника, щоб привернути увагу
|
Іде Катерина – лихо тяжке– і в одній свитині … (Т.Шевченко).
|
Одного разу … взяв собі газетку (рискнув!) і розгорнув… (О.Вишня).
|
Читач, – а у нас він талановитий і далекоглядний, – одразу ж розпізнав у Симоненкові явище нещоденне (Б.Олійник).
|
За складом
вставлені конструкції можуть бути
|
Вставленими називаються такі конструкції, що привносять у речення повідомлення іншого плану висловлення і тим самим допомагають точніше сприйняти і зрозуміти зміст речення
|
Не є членами речення, не відповідають на питання
|
Вносять у речення додаткові відомості, уточнюють зміст, наголошують на деталях, передають побіжні зауваження, роздуми, почуттєві вислови тощо
|
За змістом співвідносяться або з частиною, або з усім реченням
|
Пов’язуються з реченням інтонаційно, а також сполучниками (вони належать вставленій частині) та вказівними займенниками
|
Не можуть вживатися на початку речення
|
Не поділяються за значенням на види
|
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ